Практичні заняття

Лекція

Тема 10. Медична арахноентомологія. Павукоподібні та Комахи, збудники й переносники збудників захворювань людини

Практичні заняття

Тип Плоскі черви. Клас Сисуни — збудники захворювань людини. Загальна характеристика типу Плоскі черви. Розгляд та аналіз мікропрепаратів. Розпізнавання морфоанатомічної будови сисунів. Схематичне зображення циклу розвитку. Обгрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики захворювань, спричинених сисунами.

Клас Стьожкові черви — паразити людини. Морфофізіологічні особливості ціп’яків. Тип Круглі черви. Клас Власне круглі черви. Морфофізіологічні особливості та цикли розвитку стьожкових та круглих червів. Розгляд і аналіз мікро- та макропрепаратів. Схематичне зображення циклу розвитку. Обгрунтування медичного значення, методів лабораторної діагностики, заходів особистої та громадської профілактики цестодозів і нематодозів.

Розвязування ситуаційних задач.

Практичні навички:

¾ ідентифікувати за систематичними ознаками представників плоских та круглих червів, які мають медичне значення;

¾ обґрунтовувати методи лабораторної діагностики і основні заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудниками яких є гельмінти.

Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні (Arachnoidea).

Особливості морфології, живлення та розмноження павукоподібних. Медичне значення кліщів як збудників хвороб та переносників збудників захворювань людини.

Кліщі — мешканці житла людини та їх медичне значення (іксодові та гамазові кліщі).

Комахи — кровососні паразити, механічні та специфічні переносники збудників хвороб. Медичне значення двокрилих, вошей, бліх, блощиць, клопів, профілактика хвороб, збудників яких вони переносять.

Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні та клас Комахи. Збудники і переносники збудників захворювань. Обгрунтування морфофізіологічних особливостей, живлення і розмноження павукоподібних та комах. Ідентифікування за систематичними ознаками імаго кліщів та комах. Розпізнавання на мікропрепаратах личинок німфи та імаго кліщів. Розпізнавання на мікропрепаратах яєць, личинок, лялечок та імаго двокрилих, тарганів, вошей, бліх, клопів. Обгрунтування заходів особистої та громадської профілактики інфекційних хвороб, спричинених павукоподібними та комахами.

Розв’язування ситуаційних задач.

Практичні навички:

¾ визначати належність представників членистоногих до класів Павукоподібних та Комах;

¾ ідентифікувати за систематичними ознаками імаго кліщів та комах;

¾ обґрунтовувати методи лабораторної діагностики і основні заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудники яких переносяться кліщами та комахами.

пЕРЕЛІК ПрактичнИХ навичОК

1. Застосовувати світловий мікроскоп для вивчення мікропрепаратів.

2. Розрізняти клітини в інтерфазі та періодах мітозу.

3. Відрізняти статеві клітини на різних рівнях розвитку.

4. Розв’язувати задачі з метою моделювання процесів кодування і декодування спадкової інформації, транскрипції та трансляції.

5. Розв’язувати задачі з метою моделювання закономірностей моно-, ди- та полігібридного схрещування.

6. Аналізувати закономірності успадкування менделюючих ознак у людини.

7. Визначати генотипи та фенотипи потомків за генотипами батьків, а також генотипи батьків за генотипами дітей.

8. Прогнозувати ступінь ризику прояву спадкових хвороб у людини.

9. Розв’язувати задачі з метою моделювання взаємодії генів.

10. Розв’язувати задачі на успадкування груп крові та резус-фактора.

11. Визначати ймовірність прояву ознак у нащадків при успадкуванні, зчепленому зі статтю.

12. Розрізняти фенотипну та генотипну мінливість.

13. Визначати вид мутації та механізми її виникнення.

14. Відрізняти фенокопії від ознак спадкової патології, пояснювати механізми виникнення генокопій.

15. Визначати типи спадкових хвороб.

16. Графічно зображати родоводи та аналізувати їх.

17. Прогнозувати народження хворих дітей у родині пробанда.

18. Аналізувати структуру певної людської популяції та давати їй екологічну і генетичну характеристику (закон Харді—Вайнберга).

19. Розв’язувати ситуаційні задачі з метою моделювання генних спадкових патологій.

20. Проводити клінічний аналіз карт стаціонарних хворих з генною патологією (виявляти причину, вид патології, вид мінливості, методи діагностики та лікування).

21. Здіснювати орієнтовний аналіз мікрофотографій каріотипів людини (нормального і патологічного), визначати загальну кількість хромосом, їх парність.

22. Установлювати хромосомну стать за каріотипом.

23. Проводити клінічний аналіз карт стаціонарних хворих з хромосомною патологією (виявляти причину, вид патології, вид мінливості, методи діагностики і лікування).

24. Підбирати групу ризику для скеровування до МГК.

25. Трактувати значення проблем диференціювання на молекулярно-генетичному, клітинному та тканинному рівнях організації живого.

26. Застосовувати біогенетичний закон у його подальшому трактуванні для визначення онтофілогенетично зумовлених природжених вад розвитку людини.

27. Визначати особливості ембріонального розвитку та пояснювати значення генетичного контролю розвитку організму людини.

28. Ідентифікувати за систематичними ознаками представників саркодових та інфузорій.

29. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики і основні заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудниками яких є паразитичні найпростіші.

30. Диференціювати за систематичними ознаками представників апікомплексних, споровиків, війконосних та щілиноротих.

31. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики і основні заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудниками яких є паразитичні найпростіші.

32. Ідентифікувати статевозрілих трематод за систематичними ознаками.

33. Обґрунтовувати основні заходи особистої та громадської профілактики трематодозів.

34. Ідентифікувати статевозрілих цестод за систематичними ознаками.

35. Відрізняти зрілі проглотиди та сколекси збудників теніозу і теніаринхозу.

36. Обґрунтовувати основні заходи особистої та громадської профілактики цестодозів.

37. Визначати належність представників членистоногих до класу Павукоподібних.

38. Визначати належність представників членистоногих до класу Комах.

39. Ідентифікувати за систематичними ознаками імаго кліщів.

40. Обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудники яких переносяться комахами та кліщами.

41. Обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудники яких переносяться тарганами, вошами, блохами, клопами.

42. Будувати екологічні піраміди чисел, біомаси, енергії.

43. Визначати взаємозв’язки живих організмів в екосистемах.

Перелік питань дО диференційованого заліку

1. Визначення біології як науки. Місце і завдання біології у підготовці лікаря.

2. Визначення поняття життя на сучасному рівні розвитку біологічної науки. Форми й основні властивості живого.

3. Структурні рівні організації життя, їх значення для медицини.

4. Клітина — елементарна структурно-функціональна одиниця живого. Про- та еукаріотичні клітини.

5. Клітинна теорія, її сучасний стан і значення для медицини.

6. Морфофізіологія клітини. Цитоплазма і органели.

7. Клітинні мембрани. Хімічний склад. Просторова організація та значення.

8. Ядро клітини в інтерфазі. Хроматин: рівні організації (упаковки) спадкового матеріалу (еухроматин, гетерохроматин).

9. Хромосомний і геномний рівні організації спадкового матеріалу під час мітотичного поділу клітини.

10. Хімічний склад, особливості морфології хромосом. Динаміка їх структури в клітинному циклі (інтерфазні та метафазні хромосоми).

11. Каріотип людини. Морфофункціональна характеристика та класифікація хромосом людини. Значення вивчення каріотипу в медицині.

12. Молекулярний рівень організації спадкової інформації. Нуклеїнові кислоти, їх значення.

13. Будова гена. Гени структурні, регуляторні, синтезу тРНК і рРНК.

14. Реплікація ДНК, її значення. Самокорекція та репарація ДНК.

15. Генетичний код, його властивості.

16. Основні етапи біосинтезу білка в клітині.

17. Трансляція: ініціація, елонгація, термінація. Посттрансляційні перетворення білків — основа їх функціонування.

18. Особливості реалізації генетичної інформації в еукаріотів. Екзонно-інтронна організа­ція генів у еукаріотів, процесинг, сплайсинг.

19. Особливості регуляції роботи генів у про- та еукаріотів.

20. Генна інженерія та біотехнологія.

21. Часова організація клітини. Клітинний цикл, його можливі напрями та періодиза­ція.

22. Поділ клітини. Поняття про мітотичну активність. Порушення мітозу.

23. Мейоз. Механізми, що зумовлюють генетичну різноманітність гамет.

24. Життя клітин поза організмом. Клонування клітин. Значення методу культури тканин для медицини.

25. Предмет і завдання генетики людини та медичної генетики.

26. Генотип, фенотип.

27. Закономірності успадкування при моногібридному схрещуванні. Перший і другий закони Г. Менделя. Менделюючі ознаки. Моногенні хвороби.

28. Закономірності успадкування при ди- та полігібридному схрещуванні. Третій закон Г. Менделя.

29. Множинні алелі. Успадкування груп крові людини за антигенною системою АВ0 та резус-фактора. Значення для медицини.

30. Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування.

31. Взаємодія неалельних генів: комплементарна дія, епістаз.

32. Полімерне успадкування ознак у людини. Плейотропія.

33. Зчеплене успадкування генів (закон Т. Моргана). Кросинговер.

34. Хромосомна теорія спадковості.

35. Сучасний стан дослідження геному людини. Генна інженерія. Генетичні карти хромосом людини.

36. Генетика статі. Доза генів. Хромосомні захворювання, зумовлені зміною кількості статевих хромосом.

37. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

38. Мінливість, її форми, значення в онтогенезі й еволюції.

39. Модифікаційна мінливість, її характеристика. Норма реакції. Фенокопії.

40. Пенетрантність і експресивність генів.

41. Генотипна мінливість, її форми. Комбінативна мінливість. Механізми виникнення та значення.

42. Мутаційна мінливість та її фенотипні прояви. Класифікація мутацій за генотипом. Спонтанні й індуковані мутації.

43. Генні мутації, механізми виникнення. Поняття про моногенні хвороби.

44. Хромосомні аберації. Механізми виникнення та приклади захворювань, що є їх наслідком.

45. Механізми геномних мутацій (поліплоїдії, гаплоїдії, полісомії, моносомії).

46. Спадкові хвороби, що є наслідком порушення кількості аутосом і статевих хромосом.

47. Мутації в статевих і соматичних клітинах, їх значення. Мозаїцизм.

48. Мутагенні фактори, їх види. Мутагенез. Генетичний моніторинг.

49. Хвороби зі спадковою схильністю. Поняття про мультифакторіальні захворювання.

50. Методи вивчення спадковості людини. Людина як специфічний об’єкт генетичного аналізу.

51. Генеалогічний і близнюковий методи вивчення спадковості людини.

52. Біохімічний метод вивчення спадкових хвороб. Скринінг-програми.

53. Цитогенетичний метод вивчення спадковості людини.

54. Пренатальна діагностика спадкових хвороб.

55. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування.

56. Популяційно-статистичний метод вивчення спадковості людини.

57. Розмноження — універсальна властивість живого. Форми розмноження. Можливість клонування організмів.

58. Гаметогенез: сперматогенез, овогенез. Статеві клітини людини.

59. Запліднення. Особливості репродукції людини.

60. Онтогенез, його періодизація.

61. Ембріональний розвиток, його етапи. Провізорні органи.

62. Молекулярні та клітинні механізми диференціювання.

63. Диференціювання зародкових листків і тканин. Ембріональна індукція. Клонування організмів і тканин.

64. Критичні періоди ембріонального розвитку людини. Тератогенні фактори середовища.

65. Природжені вади розвитку, їх сучасна класифікація: спадкові, екзогенні, мульти­факторіальні; ембріопатії та фетопатії; філогенетично зумовлені та нефілогенетичні.

66. Постембріональний розвиток людини та його періодизація. Нейрогуморальна регуляція росту та розвитку.

67. Старіння як етап онтогенезу. Теорії старіння. Поняття про геронтологію та геріатрію.

68. Клінічна та біологічна смерть.

69. Регенерація органів і тканин. Види регенерації. Значення проблеми регенерації в біології та медицині.

70. Особливості та значення регенеративних процесів у людини. Типова й атипова реге­нерація. Пухлинний ріст.

71. Проблема трансплантації органів і тканин. Види трансплантацій. Тканинна несу­місність і шляхи її подолання.

72. Поняття про гомеостаз. Механізми регуляції гомеостазу на різних рівнях організації життя.

73. Паразитизм. Принципи взаємодії паразиту і хазяїна на рівні особин. Шляхи морфо­фізіологічної адаптації паразитів.

74. Трансмісивні захворювання. Факультативно-трансмісивні й облігатно-трансмісивні захворювання. Специфічні та механічні переносники збудників захворювань.

75. Принципи класифікації паразитів: облігатні, факультативні, тимчасові, постійні, ендо- та ектопаразити.

76. Життєві цикли паразитів. Чергування поколінь і феномен зміни хазяїв. Проміжні й основні хазяї. Резервуарні, облігатні, факультативні хазяї.

77. Природноосередкові захворювання. Структура природного осередку. Вчення академіка Є.Н. Павловського про природну осередковість паразитарних захворювань. Поняття про антропонози та зоонози.

78. Основи профілактики паразитарних захворювань. Методи профілактики: біологічні, екологічні, громадські тощо.

79. Тип Найпростіші. Класифікація, характерні риси організації, значення представників у медицині.

80. Лямблія. Морфологія, шляхи зараження, методи лабораторної діагностики, профілактика.

81. Трихомонади. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

82. Біологія збудників шкірного та вісцерального лейшманіозу. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.

83. Збудники трипаносомозів. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.

84. Дизентерійна амеба. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

85. Балантидій. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

86. Малярійний плазмодій. Систематичне положення, цикл розвитку, боротьба з малярією, завдання протималярійної служби на сучасному рівні. Види малярійних плазмодіїв.

87. Токсоплазма. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

88. Тип Плоскі черви. Класифікація, характерні ознаки організації, медичне значення представників. Поняття про біо- та геогельмінти.

89. Печінковий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

90. Котячий (сибірський) сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика, осередки опісторхозу.

91. Легеневий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

92. Китайський, ланцетоподібний і кров’яні сисуни. Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.

93. Свинячий (озброєний) ціп’як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніозу.

94. Бичачий (неозброєний) ціп’як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніаринхозу.

95. Цистицеркоз. Шляхи зараження та заходи профілактики.

96. Ціп’як карликовий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

97. Ехінокок і альвеокок. Систематичне положення, поширення, морфологія, цикл розвитку, відмінності личинкових стадій, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

98. Стьожак широкий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

99. Тип Круглі черви. Класифікація, характерні ознаки організації, медичне значення представників.

100. Аскарида людська. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, основні методи лабораторної діагностики, профілактика. Личинки аскарид як збудники захворювань (синдром larva migrans).

101. Гострик. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

102. Волосоголовець. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

103. Анкілостоміди. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

104. Трихінела. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

105. Ришта. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. Роботи Л.М. Ісаєва з ліквідації осередків дракункульозу.

106. Філярії (нитчатка чи вухерерія Банкрофта, бругія, лоа лоа, онхоцерки). Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.

107. Лабораторна діагностика гельмінтозів. Ово-, лярво- та гельмінтоскопія.

108. Тип Членистоногі. Класифікація, характерні ознаки будови, медичне значення. Отруйні представники типу Членистоногі.

109. Молюски, ракоподібні та хордові — проміжні хазяї гельмінтів.

110. Кліщі — збудники захворювань людини.

111. Кліщі — переносники збудників захворювань людини.

112. Клас Комахи. Морфологія, особливості розвитку, медичне значення представників.

113. Мухи. Особливості будови та розвитку, медичне значення. Види мух. Таргани, їх види та медичне значення.

114. Комарі. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення. Гнус і його компоненти.

115. Воші. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення.

116. Блохи. Особливості будови та розвитку. Види бліх. Клопи. Медичне значення.

117. Синтетична теорія як сучасний етап розвитку теорії еволюції.

118. Макро- та мікроеволюція. Популяція — елементарна одиниця еволюції.

119. Популяційна структура людства. Деми, ізоляти.

120. Вплив мутаційного процесу, міграції, ізоляції та дрейфу генів на генетичну структуру популяцій людей. Специфіка дії природного добору в людських популяціях.

121. Проблема та медико-біологічні наслідки генетичного обтяження та впливу мутагенних факторів (радіаційних і хімічних) на популяції людей. Функціональні типи реагування людей на фактори середовища (“спринтер”, “стайєр”, “мікст”).

122. Вчення академіка В.І. Вернадського про біосферу і ноосферу. Жива речовина й її характеристики.

123. Медико-біологічні аспекти впливу біосфери на здоров’я людини. Поняття про біополя та біологічні ритми, їх медичне значення.

124. Екологія. Середовище як екологічне поняття. Види середовища. Екологічні фактори. Єдність організму та середовища.

125. Біологічна мінливість людей у зв’язку з біогеографічними особливостями середовища. Формування адаптивних екотипів людей.

126. Людина як екологічний фактор. Основні напрями та результати антропогенних змін навколишнього середовища. Охорона довкілля.

127. Особливості екологічного стану в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Біологія: підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІI—ІV рівнів акредитації / Кол. авт.; за ред. проф. В.П. Пішака та проф. Ю.І. Бажори. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 656 с.; іл.

2. Ковальчук Л.Є., Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини: навч. посіб. — Івано-Франківськ: Лілея, 2004.;

3. Кулікова Н.А., Ковальчук Л.Є. Медична генетика: підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — 173 с.; іл.

4. Медична біологія: посібник з практичних занять / О.В. Романенко, М.Г. Кравчук та ін. — К.: Здоров’я, 2005. — 372 с.

5. Медична біологія: підручник / В.В. Барціховський, П.Я. Шерстюк. — К.: Медицина, 2011. — 312 с.

6. Медична паразитологія. Атлас: навч. посіб. для студ. мед. спец. ВУЗів (російською мовою) / Кол. авт.; за ред. проф. Ю.І. Бажори. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. — 110 с.; іл.

7. Саляк Н.О. Практикум з медичної біології: навч. посіб. — К.: Медицина, 2009. — 152 с.

8. Саляк Н.О., Смачило І.С. Практикум з медичної паразитології: навч. посіб. — К.: Медицина, 2010. — 216 с.

9. Саляк Н.О. Панкевич М.С. Посібник з медичної генетики: навч посіб. — К.: Медицина, 2006. — 205 с.

10. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, аразитології та генетики. Практикум. — Чернівці: Медакадемія, 2004. — 579 с.; іл.

11. Пішак В.П., Мещишин І.Ф., Пішак О.В. Основи медичної генетики: підручник. — Чернівці, 2000. — 248 с.; іл.

12. Путинцева Г.Й., Решетняк Т.А. Медична генетика. — К.: Здоров’я, 2002.

13. Путинцева Г.Й. Медична генетика. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Медицина, 2008. — 392 с.

Додаткова

1. Бариляк И.Р., Гнатейко О.З. Развитие медицинской генетики на Украине: Успехи и задачи / Цитология и генетика. — 1987. —Т. 21, вып. 6.

2. Блинникова О.Е. Наследственные синдромы и медико-генетическое консультирование. — Л.: Медицина, Ленингр. Отд-е, 1987.

3. Генис Д.Е. Медицинская паразитология: учебник. — 4-е изд., перераб. и доп. —М.: Медицина, 1991. — 240 с.

4. Гершензон С.М. Основы современной генетики. — К.: Наук. думка, 1986.

5. Давиденкова О.Е., Либертан И.С. Клиническая генетика. — Л.: Медицина, Ленингр. отд-е, 1976.

6. Захаров А.Ф., Бенюш В.А., Кулешов Н.П., Барановская Л.И. Хромосомы человека (Атлас). — М.: Медицина, 1982. — 264 с.

7. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; за ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є. Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. — К.: Медицина, 2004. — 368 с.; С. 9—41.

8. Романенко О.В., Костильов О.В. Основи екології: навч. посіб. —К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 150 с.

Дата добавления: 2015-05-24