Година спілкування «Моя Україна – Червона калина»

ДОДАТОК 3.

Учасники козацької ради.

Козачат усіх щиро вітаємо,

Здоров 'я і щастя бажаємо!

Кошовий. Дорогі хлоп'ята! Дорогі дівчата!

Ви сьогодні є вже козачата.

Із цим святом славним кожного вітаю

І Симоненка слова вам я зачитаю.

«Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,

Що вони від чужоземних сил

Заступили землю кучеряву

Горами високими могил.

Пропонуєм свій великий час,

Наша лінь нікого не розчулить,

Слава ж та відмовиться від нас.

Спогади докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть нове?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе».

(В. Симоненко «Нашої заслуги в тім не бачу»).

Кошовий. Козацьку раду закінчено. Козачата і всі інші співають пісню «Козацькому роду».

Мета: поглиблювати знання учнів про символ українського народу — калину; сприяти розвитку пам'яті, уваги, спосте­режливості; виховувати любов до оберегів, пісні, до рідної землі, до червоної калини і неньки-України.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, вишиті рушни­ки та серветки, «Кобзар», керамічнийпосуд, квіти, кетяги калини, програвач і платівки з українськими піснями.

Вчитель. - Дорогі друзі, сьогодні наша затишна класна кімната зно­ву у святковому українському вбранні. І це не дивно, бо сьо­годні ми знову повертаємося до наших витоків, джерел ук­раїнської культури, до нашого рідного коріння, до тої невми­рущої спадщини, яку всі ми одержуємо від дідів, прадідів як безцінний скарб натхнення і творчості.

Ми поговоримо з вами про сімейне свято, калину, безцінні реліквії і святині України.

Лине пісня «Моя Україна — червона калина».

Юнак. -Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У ка­надців — клен, у росіян — берізка, а в нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: без верби і калини нема України.

Дівчина. -З давніх давен наш народ оспівував калину в піснях. Хто не знає відомої козацької пісні «Червона калина» часів Бог­дана Хмельницького. У цій пісні калина символізує дух бо­ротьби за волю і щастя України.

Звучить мелодія і діти співають пісню.

Гей у лузі червона калина.

Гей, гей засмутилася..,

А ми тую червону калину

Гей, гей, та піднімемо.

А ми ж свою славну Україну,

Гей, гей, та розвеселимо...

Вчитель. -Чи ж не тому так дбайливо охороняли та доглядали кали­ну. Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не ламали цвіту, казали: «Не ламайте калину, бо накличете мороз». Справді, калина цвіте на сам кінець весни, коли вже відходять заморозки.

А зараз ми згадаємо легенди, які надійшли до нас з давніх часів. В них розповідається про живі символи Вітчизни, як про живі істоти, вони розмовляють, відчувають біль, радість, просять допомоги.

Учні розповідають легенди про калину.

Юнак. -Калина — символ рідної Землі, отчого краю, батьківської хати. Росте калина на всій території України в тінистих лісах, у гаях, узліссях, дібровах, на схилах і лісових галявинах по­ряд з іншими деревами.

Дівчина. -Її садять і біля хати. Калина коло хати — здавна найперша ознака оселі українця. Існує гарний звичай, який на жаль подекуди вже починають забувати. Біля щойно зведених осель на першому місці висаджують калину, і поки посадять інші дерева, кущі калини вже розростаються, милуючи зі білим цвітом навесні чи рубіновими кетягами ягід восени, я символ родинного добробуту і достатку.

Юнак. -Рубінові плоди калини здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. Насіння ягід калини схоже на серце. У народі живуть легенди про сміливих дівчат, які заводили у непрохідні хащі загони татаро-монгольських ординців, прирікаючи на загибель. Саме з крові цих патріоток нібито і зросли калинові кущі. У легенді «Дівочий ліс» розповідається, як мужня дівчина Марійка завела турків у непрохідні болота і вони там загинули. А султан стяв за це Марійці голову. І там, де падали краплі крові, виростала калина.

Дівчина. -Про походження калини існує і така легенда. Колись Україну напали турки і татари. Все нищили вони на своє шляху, а дівчат і хлопців забирали у полон. Якось турки захотіли забрати в полон найкращу в селі дівчину. Але вона втекла, та на лихо, зачепилась за дерево своїм червоним намистом. Воно розірвалося, посипалися на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню і на чужій землі вона загинула. А із загублених намистинок виросли кущі з червоними ягодами. Назвали їх люди калиною.

Звучить грамзапис пісні «Не ламайте калину...».

Дата добавления: 2015-05-24