Розділ 4

71 '•■......

«—«64

^^^^^^^^^ 60

Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

Принцип доступності передбачає відповідність змісту, характеп та обсягу матеріалу, що вивчається, віковим особливостям і рівню пі; готовки учнів. Доступність навчання не означає його легкість. Із ц_Иі принципом у дидактиці пов'язується поступове, згідно з ростом пізнє вальних можливостей учнів, ускладнення змісту освіти та обсягу наї чального матеріалу, яким учням необхідно оволодіти.

Основна вимога цього принципу — не допускати непосильного на вчання учнів, здійснювати його таким чином, щоб учні могли свідомі засвоювати загальнонаукові та професійні знання, практичні навичкі й уміння, цілком використовуючи свої інтелектуальні й фізичні мож ливості.

Реалізація принципу доступності досягається:

/ добором, групуванням і вивченням навчального матеріалу з ураху ванням вимог програми з біології та рівня навченості учнів;

/ додержанням правила послідовності — від простого до складного від нижчого до вищого, від відомого до невідомого, від легкого де важкого;

/ урахуванням розумових, емоційно-вольових і фізичних можливос­тей учнів та наукових вимог до організації навчального процесу;

/ поступовістю нарощування складності теоретичного й практичного матеріалу;

/ проведенням занять із максимальним напруженням розумових та фізичних сил учнів;

/ мовою вчителя (необхідно уникати монотонності, навчати образно, наводити яскраві факти, приклади з життя, з літератури);

/ широким застосуванням сучасної комп'ютерної та іншої трену^ вальної техніки для поглиблення розумових і фізичних здібностей учнів;

/ наданням індивідуальної допомоги учням, які мають певні пробле­ми в навчанні.

Принцип наочності в навчанні, який використовується від старо­давніх часів, вимагає залучення до сприймання всіх органів чуттів учня. В сучасній дидактиці наочність розуміють ширше, ніж безпосе­редні зорові сприйняття: передбачається також сприймання через мо­торні, тактильні чуття. Тому під час навчання слід застосовувати різні види наочності — натуральну, образну, схематичну, аудіовізуальну (звуконаочну), словесно-образну (динамічну й статичну, плоску ^та об'ємну).

єні принципи навчання біології

_Кції наочності залежать від дидактичної мети її застосування. Наочність може виступати як:

джерело _новИХ знань та уявлень про біологічні об'єкти, явища, про­цеси; ілюстрація певних теоретичних уявлень;

спосіб розвитку мислення учнів та розуміння існуючих причинно-

наслідкових зв'язків;

посібник для самостійної пізнавальної діяльності;

• спосіб інструктажу, повторення, узагальнення, систематизації, по­
рівняння;

• спосіб контролю знань, умінь та навичок із біології.

Звичайно, реалізація цих функцій наочності вимагає чіткого поєд­нання її зі словом.

Застосовуючи наочність на уроках біології, необхідно дотримува­тися вимог, викладених нижче.

/ Відбір і використання наочності мають відповідати темі й змістові уроку.

/ Під час вивчення об'єкта потрібно зосередити на ньому увагу учнів,

потім зробити паузу й домогтися детального його засвоєння. / Демонструючи дрібні об'єкти, треба пронести їх між рядами й звер­нути увагу на найхарактерніші ознаки. Щоб роздивитись об'єкти зблизька, можна проводити також групове вивчення (групи форму­ються з 4—6 учнів залежно від кількості об'єктів). • Необхідно звернути увагу на головні (істотні) частини об'єкта. На основі сприйняття об'єкта в цілому та його найважливіших частин Розпізнаються інші об'єкти й порівнюються з розглянутими раніше, ісля цього визначаються їхні спільні та відмінні ознаки. Слід використовувати на уроці ті засоби наочності, які несуть нову формацію, сприяють якнайкращому й всебічному розглядові та засвоєнню об'єкта або процесу.

ькість засобів наочності має бути оптимальною. Слід не захара-

ти наочністю урок, а домагатися, щоб уся вона була осмислена ¹¹ засвоєна.

_Зн ¹?^Но прагнути єдності слова та наочності в процесі засвоєння • Д^емонстрування наочності або спостереження за об'єктами

Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

слід підсилювати словом. Це може бути не тільки слово вчителя друковане (підручник, робочий зошит, інструкції тощо).

У Вивчаючи ознаки об'єктів у процесі виконання лабораторних і мостійних робіт, важливо визначити, як організаційно проводі меться робота — індивідуально, групами чи фронтально. Застосування наочності забезпечує предметно-образне сприйщ

й мислення, взаємодію з абстрактно-логічним судженням і узагаль*

нями. Ці форми мислення необхідні для розвитку пізнавальної акі

ності та розумових здібностей школярів.

Деякі правила застосування наочності

• Золоте правило тих, хто навчає: все, що можливо, представля
для сприймання чуттями, а саме: видиме — сприйманню зор
чутне — слухом, запахи — нюхом, смакове — на смак, достуі
відчуванню — дотиком (Я. А. Коменський).

• Науково обґрунтовано застосовуйте сучасні засоби наочності:
вчальне телебачення, відеозапис, кодослайди, поліекранну про
цію тощо; досконало володійте технічними засобами навчання,
тодикою їх використання.

• Не забувайте народну мудрість: «Краще раз побачити, ніж сто рг
почути».

• У процесі використання наочних посібників пропонуйте учням с:
чатку розглянути об'єкт у цілому, потім — за структурою з виділ
ням головного й другорядного, наприкінці — знову в цілому.

• Використовуйте наочність не лише для ілюстрації, а й як самостіі
джерело знань.

• Застосовуючи наочні засоби, виховуйте учнівську увагу, епос
режливість, культуру мислення, конструктивну творчість, інте]
до учіння.

Принцип практичної спрямованості навчання полягає в ро мінні учнями значення теорії в житті, вмілому застосуванні теореті них знань для виконання практичних завдань, участі в розв'язанні ■ туальних проблем сучасності.

Зв'язок теорії та практики складний і різноплановий. Виконуй практичні завдання перед вивченням теоретичного матеріалу, У^чН1 реконуються в необхідності оволодіння певними знаннями, без як неможливо розв'язати поставлені завдання. Виконання завдань У ^ПІ цесі засвоєння теоретичних питань сприяє поглибленню знань, осм ленню суті природних явищ, що вивчаються.

ниип зв'язку навчання з життям передбачає постійне звернення га та учнів до останніх досягнень науки, техніки, культури, мис-^педаГ„ по проблем суспільного життя нашої країни й усього світу. V курсі біологи можна виокремити дві сторони відображення вза-в'язку теоретичного матеріалу з виробництвом: одна виражається ^Є зкритті біологічних основ підвищення якості виробничих проце-^В в яких використовуються сучасні системи, інша — в характеристи-■ засобів регулювання оптимального впливу сучасного виробництва а живу природу. Нині по-новому ставиться проблема політехнічної освіти, що зумовлене застосуванням біології в галузях виробництва, пов'язаних із біотехнологією, генною та генетичною інженерією, без­відходними технологіями, комплексним розв'язанням екологічних проблем.

Реалізація принципу практичної спрямованості навчання ґрунту­ється на виконанні низки правил:

• навчайте й виховуйте так, аби учень відчув, зрозумів і переконав­
ся, що стати освіченим і вихованим — життєво важлива потреба
людини;

• наполегливо привчайте учнів застосовувати здобуті знання, вміння,
навички в життєвих ситуаціях, коригувати теорію практикою, і
навпаки;

• навчаючи, постійно звертайтеся до навколишнього середовища, ви­
робництва, повсякденної практики як джерел знань, а також сфери
їх застосування;

• широко використовуйте в різному поєднанні проблемно-пошукові
та дослідницькі завдання — це найкращий засіб зв'язку теорії з
практикою;

У навчанні та вихованні користуйтеся прикладами із суспільно ко­рисної та виробничої діяльності самих учнів, спирайтеся на факти, здобуті в ході самостійних досліджень;

ироко використовуйте різноманітні види екскурсій у природу, на ^ВиРобництво;

снюите дії наукових законів у різних сферах природи, вироб­ництва, соціальних процесах;

льності, спільній праці формуйте почуття колективізму.

ніс ¹*^{ИП СИСТематичност}і й послідовності навчання. Система- характерна ознака наукового знання. Вона передбачає за-

Роз І.

Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

своєння учнями біологічної інформації в логічному зв'язку та нас ності. Систематичність досягається послідовним викладанням чального матеріалу, наголошенням на основному, логічним перехо від засвоєння попереднього матеріалу до нового. Завдяки цьому усвідомлюють структуру знань, з'ясовують логічні зв'язки між сті турними частинами навчального предмета. Додержання цього приї пу гарантує системність здобуття знань учнями.

Реалізація принципу систематичності й послідовності у вивчі шкільного курсу біології забезпечується:

/ навчальними планами й програмами (чітким добором матеріал роками навчання);

/ поступовістю й послідовністю, встановленням тісного й глибої зв'язку між вивченими темами та розділами;

У чітким виокремленням головного, суттєвого в матеріалі, що виі ється, намаганням його систематизувати, узагальнити й класиф вати учнями;

/ ускладненням методів навчання та форм самостійної роботи уч

/■ постійною й планомірною перевіркою та обліком знань, умінь і вичок учнів.

Для реалізації розглядуваного принципу необхідно, щоб знаї вміння та навички формувалися системно, в певному порядку, і кожний елемент навчального матеріалу логічно пов'язувався з інш а нові знання спиралися на засвоєні раніше й створювали фундам для опанування наступних знань.

Принцип свідомості й активності учнів у навчанні поляга формуванні позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльно активності та самостійності учнів. Свідомість у навчанні забезпечує ся високим рівнем активності учнів, яка характеризується їхнім сі ленням до навчання (стан готовності, прагнення до самостійної дія ності).

Для активізації пізнавальної діяльності та самостійності учнів У тель має використовувати різноманітні стимулювальні методи, спо би й форми навчання.

Під час вивчення біології вчителю необхідно створювати проблеї ситуації, в яких учень повинен:

/ аргументовано обстоювати свою позицію, використовуючи

знання;
.......,..... _{я.......... іміі.. |.. |.} 66

З основні принципи навчання біології

ставити запитання, аби з'ясувати незрозуміле;

рензувати й доповнювати відповіді однокласників; виконувати завдання, розраховані на використання додаткової літе­ратури;

вільно вибирати завдання, особливо пошукові й творчі;. робити самоперевірку та аналіз власних дій.

Таким чином, розглядуваний принцип передбачає засвоєння знань не в готовому вигляді, а в процесі активної самостійної розумової діяльності школяра.

Однією з головних передумов активності й самостійності учнів у навчальній діяльності є пізнавальний інтерес до предмета.

Засобами формування в учнів пізнавального інте­ресу до вивчення біології можуть бути:

• цікаве викладання навчального матеріалу;

• застосування нестандартних методів і форм навчання;

• створення під час навчання проблемних ситуацій, які потребують
самостійних, творчих і активних дій, та залучення учнів до їх роз­
в'язання;

• вироблення мотивації учіння та майбутньої професійної діяльності;

• яскрава особистість учителя (його небайдуже ставлення до учнів і
свого предмета).

Навчальний матеріал шкільного курсу біології найкраще засвою­ється за активної діяльності учнів. В активізації навчання, розвитку самостійності та ініціативності учнів педагоги вбачають реальний шлях підвищення ефективності навчального процесу.

Головними умовами активної діяльності учнів на ^па«чальних заняттях із біології можуть бути:

створення ділової атмосфери, мобілізація уваги;

розуміння учнями мети навчального заняття, почуття відповідаль­ності за свої дії;

різноманітність навчальної діяльності, чергування різних видів ро-

усвідомлення практичного значення набутих знань;
^ систематичний контроль за виконанням завдань;

своєчасна і тактовна допомога окремим учням;

виховання впевненості у своїх можливостях успішно вчитися.

Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

Мобілізуючи активність школярів, слід ураховувати їхні вікові осі бливості.

Принцип міцності засвоєння знань. Знання можна вважати міі ними в разі свідомого й ґрунтовного засвоєння найголовніших факті понять, ідей, законів, глибокого розуміння істотних ознак і стоп предметів та явищ, зв'язків і відношень між ними та всередині ни Добре засвоєні знання — це не лише ті, що закарбувалися в пам'яті передусім ті, котрі стали інструментом розумової діяльності.

Цей принцип вимагає повного циклу навчально-пізнавальних д учнів: первинного сприймання й осмислення навчального матеріал його наступного глибокого осмислення, запам'ятовування, застос вання засвоєних знань на практиці, а також їх повторення й системат зації.

Реалізація принципу міцності засвоєння знань передбачає:. тісний зв'язок із принципами наочності, доступності, системати

ності й практичної спрямованості навчання;. повторення навчального матеріалу за розділами й структурник

змістовими частинами;

• запам'ятовування нового навчального матеріалу в поєднанні
пройденим;

• організацію розумової діяльності учнів на основі вивченого мат
ріалу (зіставлення, узагальнення, систематизація, застосування н
бутих знань у різноманітних ситуаціях);

. групування матеріалу для його систематизації;

. використання різноманітних вправ і методик, форм і підході

самостійної роботи як засобу творчого застосування знань;. роботу над технікою запам'ятовування (організація повторення рі

ними способами з наголошенням на головному на всіх етапах засв

єння біологічних знань);

• систематичний контроль за результатами навчання (з об'єктивне
оцінкою роботи учнів, що впливає на міцність набутих знань).

Принцип індивідуального підходу до учнів. Під індивідуальні підходом розуміють таку організацію навчального процесу, за якої в бір способів, прийомів і темпів навчання зумовлюється індивідуальн ми відмінностями учнів.

.»«»»—_«——»*«—68

п пгновні принципи навчання біології

гт оиес навчання біології має відбуватися в чіткій послідовності з

уванням рівня розумового розвитку дітей, їхніх знань та вмінь,

У? авальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвит-

^П1 працездатності. Для цього вчителю важливо вивчити індивідуальні

бливості учнів, пов'язані з їхнім фізичним і психічним розвитком:

ооов'я, темперамент, увага, пам'ять, інтереси тощо. На цій основі

має забезпечуватися диференційований підхід до конкретних учнів

(■визначення змісту та обсягу навчального матеріалу, індивідуальних

завдань та ін.).

Основна мета диференціації — створити сприятливі умови для все­бічного розвитку кожного учня з урахуванням його задатків і можли­востей.

Основні положення цього принципу:

• всебічне знання індивідуально-психічних особливостей учнів і вра­
хування їх під час організації колективної та індивідуальної навча­
льно-пізнавальної діяльності;

• оптимальне поєднання колективних та індивідуальних форм і мето­
дів навчально-пізнавальної роботи суб'єктів учіння;

• широке застосування диференційованих та індивідуальних нав­
чальних завдань;

• надання переваги активним методам навчання;

• широке використання прийомів взаємонавчання, взаємодопомоги
учнів, надання допомоги відмінниками тим, хто відстає;

• педагогічний аналіз результатів навчання з наступним коригуван­
ням.

Принцип емоційності навчання реалізується через логічне, жва-^Ве, образне викладання матеріалу, наведення цікавих прикладів, вико-Р стання наочності й технічних засобів навчання, привабливий зов-

нш вигляд учителя, його позитивне ставлення до учнів.

Цей принцип об'єктивно випливає з положення про єдність мислен­ням ^ПОЧУ^Т™ і зумовлюється обов'язковими емоційними переживан-_Пео ^ДИтини в процесі пізнання нею світу. Позитивні за своїм змістом ^вчанн ^-^{ання вчит}еля та учнів сприяють підвищенню ефективності на-льніст ^1Ології- Негативні емоції, навпаки, гальмують навчальну дія-

іщим ^{Д тьох} позитивних інтелектуальних почуттів найголов-'нтерес до біологічних знань. Успішність навчання зумовлю-

Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

ється також почуттям упевненості школярів у власних силах і в пра­вильності своїх знань, умінь, навичок. На уроках педагогові необхідно постійно наголошувати на пріоритеті людських цінностей.

Є певні правила реалізації принципу емоційності на­вчання:

• готуючися до уроку, продумайте засоби й прийоми формування по­
зитивних емоцій учнів;

• заходьте до класу з усмішкою; оберіть демократичний стиль спілку­
вання;

• постійно виявляйте повагу та інтерес до учнів;

• не вдавайтеся на уроці до крику, брутальності в спілкуванні з уч­
нями;

• умійте жартувати, підтримувати здоровий гумор учнів;

• не дорікайте учням за їхні помилки в навчанні й поведінці; оцінюй­
те вчинки, дії, а не особистість;

• використовуйте на уроках музику, поезію;

• вселяйте учням віру у власні сили, можливості досягнення успіхів у
навчанні.

Принцип розвивального й виховного характеру навчання спря­мований на всебічний розвиток особистості й індивідуальності учня. Необхідність дотримання його диктується сучасними концепціями на­вчання, що орієнтують навчальний процес на потенційні можливості людини та на всебічний їх розвиток. Особлива увага приділяється спів* робітництву учасників цього процесу та гуманізму й демократизму їх­ніх взаємовідносин. Саме ці вимоги висувають особистісно орієнтова­не навчання та педагогіка співробітництва.

Розглядуваний принцип безпосередньо випливає з єдності навчан­ня, виховання та розвитку, що є однією з основних внутрішніх законо­мірностей навчального процесу.

Реалізації принципу розвивального й виховного навчання, насампе­ред, сприяють яскрава особистість учителя, його гуманність і добр^ ставлення до учнів, захопленість своїм предметом, загальна ерудиШ^я високий інтелектуальний рівень. Усе це в комплексі допомагає форму­вати інтерес учнів до біології як навчального предмета. В різних нав­чальних ситуаціях, залежно від змісту матеріалу, відбувається еколо­гічне, етичне, естетичне, гігієнічне, фізичне, патріотичне виховання.

^^

Принцип гуманізації та гуманітаризації навчання. Термін «гу-
ізм» (лат. Ьшпапш — людяний) означає: ставлення до людини як
^М найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, все-
£' ний розвиток і прояв своїх здібностей. У широкому розумінні гума-
•_{зМ______} це прагнення до людяності.

Гуманізація національної системи освіти полягає в утвердженні особистості учня як найвищої соціальної цінності, в найповнішому позкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні пріоритетності загальнолюдських і громадянських цін­ностей, гармонії стосунків учня й довкілля на основі засвоєння широ­ких гуманітарних знань, сприянні його самоактуалізації в умовах про­фесійної діяльності.

Процес гуманізації навчання тісно пов'язаний із гуманітаризацією національної системи освіти, яка зумовлена не тільки новим її бачен­ням, а й певними аспектами розвитку сучасного світу в цілому, покли­кана формувати в учнів цілісну картину світу, духовність, культуру особистості. Основні напрями гуманізації та гуманітаризації освіти ви­значені в Концепції національного виховання.

Принцип демократизації в навчанні визначається змінами, що відбуваються в суспільному житті України, а також у системі освіти розвинених країн.

Особистісний підхід у навчанні передбачає обов'язковість демокра­тичних взаємин між педагогом та учнем. Тільки за таких умов можна формувати в молоді свідому громадянську позицію, готовність до со­ціальної творчості, участі в демократичному суспільному управлінні, відповідальність за долю Батьківщини та світу.

Демократизація суспільного життя в Україні детермінує демократи-

ацію освітньої сфери, яка, своєю чергою, безпосередньо позитивно

ливає на зміст і процедуру педагогічного процесу. Демократизація

чального процесу передбачає оновлення змісту освіти, її наповнен-

загальнолюдськими цінностями, перебудову процесуальної сто-ван ^{Навчально}"^п'^знавальної діяльності учнів, яка має бути спрямо-^ ^{Встановлення} суб'єкт-суб'єктних взаємин між педагогами й

ократизація процесу навчання означає:

ння до людини, тобто до особистості учня як суб'єкта учіння;

тя о, ^° ^ос°бистості учня як саморегульованої, саморозвиткової ^аСам°Діяльної системи;

Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

. співробітництво педагогів та учнів як суб'єктів учіння, за якого учні є повноправними учасниками навчального процесу;

. розкріпачення особистості учня, розвиток внутрішньої свободи Й почуття власної гідності;

• колективний аналіз навчально-пізнавальної діяльності й добір най-
оптимальніших умов її вдосконалення;

• подолання формалізму й бюрократизму в навчальному процесі;

. дбання про розвиток потенційних можливостей і здібностей учня як особистості;

• визнання єдності індивідуального й колективного начал у навчанні.

Отже, демократизація навчального процесу має ґрунтуватися на взаємопов'язаній діяльності педагогів і учнів, яка базується на демок­ратичних принципах спілкування.

Оптимізація навчального процесу — це керування навчанням на основі всебічного врахування його закономірностей, принципів, сучас­них форм і методів, особливостей, внутрішніх і зовнішніх умов для до­сягнення найвищої його ефективності.

До критеріїв оптимізації навчального процесу нале­жать:

/ ефективність процесу навчання (успішність навчання, вихованість і

розвиток учнів); / якість навчання (ступінь відповідності між результатами, цілями,

завданнями навчання, а також між результатами й максимальними

можливостями кожного школяра в певний період розвитку); / оптимальність витрат часу й зусиль учителів та учнів (відповідність

гігієнічним нормам).

Вибір певної структури навчання пов'язаний із прийняттям педаго­гом рішення про його завдання, зміст, форми й методи. Такі рішення мають різний рівень обґрунтованості й упевненості в тому, що обраний комплекс засобів є найкращим за конкретних умов. Рішення буває- машинальним (приймається перш, ніж осмислюється інформація); '"* туїтивним (базується на інтуїції); асоціативним (спирається на асо­ціації з попередніми рішеннями); пробним (ґрунтується на методі проо і помилок); імовірнісним (передбачає оцінювання ймовірного резуль­тату від нього); детермінованим (спирається на знання причинно-нас-лідкових, інших зв'язків, які дають змогу передбачити результати)-

Вибираючи структуру процесу навчання, дбають про підпорядкова-її меті навчання, охоплення всіх основних його компонентів, ви-^Н истання принципів дидактики, можливостей змісту й форм навчан-^К Знаючи особливості кожного з методів навчання, раціонально по-днують їх, уникаючи шаблонних рішень.

Підсумки

шшжшжті

ш Процес навчання — це динамічна взаємодія вчи­теля та учнів, у ході якої здійснюються стимулю­вання й організація активної навчально-пізна­вальної діяльності школярів з метою засвоєння системи наукових знань, умінь, навичок, розвит­ку й всебічної вихованості особистості.

■ Процес навчання формують тісно пов'язані між собою компоненти: цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльніс-ний, контрольно-корекційний, оцінково-резуль-тативний та емоційно-вольовий.

«Учитель, який не усвідомлює зв 'язків і залежнос­тей між компонентами процесу навчання, не зможе правильно вибрати засоби для досягнення його мети.

» Принципи навчання — це провідні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми й мето­ди навчальної роботи відповідно до мети вихо­вання та закономірностей процесу навчання.

» У методиці навчання біології виокремлюють такі принципи: науковості, доступності, наочності, зв'язку теорії з практикою, систематичності й послідовності, свідомості й активності учнів, ін­дивідуального підходу до учнів, емоційності, розвивального й виховного характеру навчання, гуманізації, гуманітаризації та демократизації.

Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології

Запитання 1. З яких структурних компонентів складається проце

Й завдання навчання біології? Коротко схарактеризуйте їх.

2. Назвіть чинники позитивного ставлення учнів до нав
чання.

3. Які є види навчального матеріалу залежно від викопува
них функцій?

4. Схарактеризуйте операційно-діяльнісний компонент,
процесу навчання біології.

5. Що таке закономірності навчального процесу? Роз
крийте сутність основних із них.

6. Які чинники впливають на ефективність навчання?

7. Що таке принципи навчання? Назвіть основні сучасн
принципи навчання біології.

8. Які вимоги висуває принцип науковості навчання та яі
він реалізується?

9. Які правила доступного навчання?

10. Назвіть функції наочності. Які вимоги ставлять до її за­
стосування на уроках біології?

11. Як реалізується в навчанні зв 'язок теорії з практикою?

12. У чому проявляється взаємозв 'язок слова, наочності тс
практичної діяльності в навчанні?

13. Чим забезпечується реалізація принісшу послідовності й
систематичності у вивченні шкільного курсу біології?

14. Які головні передумови активності й самостійності уч-
?іів у навчальній діяльності?

15. Які є засоби формування в учнів пізнавального інтересу
до вивчення біології?

16. У чому полягає принцип індивідуального підходу до учнів
у навчанні?

17. Чим диктується необхідність дотримання принципу
розвивального й виховного характеру навчання?

18. У чому полягає принцип гуманізації та гуманітаризаіЯ
навчання?

19. Що означає демократизація процесу навчання?

20. Які критерії оптимізації навчального процесу?

21. Доведіть єдність і взаємозв 'язок основних принципі^{6 на}
вчання.

Дата добавления: 2015-05-24