ИМІ 101 1 страница

,94

5.1

.89

„88

.84

,80

_сифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти

теоретичні — осягання принципів функціонування живих систем, ї пнто- й філогенезу, закономірностей взаємовідносин між собою, наживою природою та людиною;

практичні — формування навичок самостійного вивчення основ-' них біологічних теорій, уміння користуватися теоретичними знан­нями для професійної орієнтації в прикладних сферах людської діяльності (медицина, сільське господарство, педагогіка, біотехно-логія тощо).

Поступовий перехід, починаючи з 2000 р., до 12-річної середньої загальної освіти спонукав науковців до створення нових проектів Кон­цепції біологічної освіти в Україні. Ці проекти загалом перекликають­ся з Концепцією базової біологічної освіти в Україні. Є й дещо інші підходи до навчання біології, в яких пропонується вивчення шкільного курсу біології розглядати як засіб формування стратегії поведінки лю­дини в біосфері та домінанти на екологізоване сприйняття довкілля. Стратегія поведінки людини в біосфері має полягати в гармонійному співіснуванні з природою на основі усвідомлення її законів та коригу­ванні антропогенної діяльності згідно з ними. Основні її напрями такі:

• усвідомлення цілісності живої природи та ієрархічного принципу її
організації; утвердження ставлення до Землі, довкілля й біосфери
як до живого організму;

• внутрішнє сприйняття концепцій біо- й поліцентризму, які визна­
ють рівноцінне право на існування будь-якого організму чи інших
біологічних систем, що становлять біоту планети Земля; усвідом­
лення життя загалом та окремих його форм як найвищої цінності;

• формування почуття відповідальності за свої вчинки перед сучас­
ним та прийдешніми поколіннями; усвідомлення того, що від люд­
ської діяльності або бездіяльності нині залежить саме існування
життя на Землі.

-ч ^{аизагальн}™^им нормативним документом, в якому окреслені цілі
^ВДаННЯ.^ШК'^ЛЬН01 освіти загалом, є Концепція 12-річної середньої
^св^^ТНЬ01 школи. Далі цілі й завдання конкретизуються в Дер-
^стандаР^ті базової і повної середньої освіти (2004), згідно з
Прип^ЧаЛЬНЇ™ предмет «Біологія» належить до освітньої галузі
^НО{оме ^ТБ0>>' Тому ЦІ™ вивчення його зумовлюються основ-

^Виток уч ^{Ю ВС1Є1 гал}У³і> сформульованою в Державному стандарті: роз-д_о^^{Ш За ДОПом}огою засобів навчальних предметів, що складають а уі ^{авство як} наукову галузь (астрономія, біологія, географія, мія тощо), формування наукового світогляду та критичного

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти

мислення учнів завдяки засвоєнню ними основних понять і законі природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення вмій застосовувати набуті знання й приймати виважені рішення в природо користуванні.

Загальна мета реалізується через: формування в школярів системі знань з основ наук, що необхідно для адекватного світосприйняття ті уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу; опануванні науковим стилем мислення; усвідомлення способів діяльності та цщ ніених орієнтирів; розуміння наукових основ сучасного виробництва техніки й технологій, безпеки життєдіяльності в сучасному високотех нологічному суспільстві та цивілізованої взаємодії з довкіллям. Зага лом зміст загальноприродничої компоненти забезпечує формування \ свідомості учнів бази для цілісного уявлення про природу.

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти диферен ційовано вимоги до вивчення навчальних предметів в основній та стар шій школі.

До завдань реалізації змісту освітньої галузі «При­родознавство» в основній школі належать:. ознайомлення учнів із науковими фактами природознавства та ус-

відомлення ними фундаментальних ідей природничих наук;. оволодіння учнями понятійно-термінологічним апаратом природ­ничих наук, засвоєння ними предметних знань та усвідомлення сут основних законів і закономірностей, що дають змогу описати й зро­зуміти природні явища й процеси;

. набуття учнями досвіду практичної та експериментальної діяльнос­ті, застосування знань у пізнанні світу;

• формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи
життя в гармонії з нею, вміння екологічно виважено взаємодіяти:
довкіллям.

Завдання реалізації змісту освітньої галузі «Приро­дознавство» в старшій школі такі:

• засвоєння учнями навчального матеріалу на рівні теоретичній
узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій і т. Щ
що дає змогу зрозуміти й пояснити різні природні явища, наукові
основи сучасного виробництва, техніки й технологій;

• оволодіння учнями науковим стилем мислення й методами пізнан­
ня природи, формування в них наукового світогляду, уявлень пр
сучасну природничо-наукову картину світу;

• формування екологічної культури учнів, уміння гармонійно взаєм
діяти з природою й безпечно жити у високотехнологічному суспіл

стві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі й значення нау­кового знання в суспільному розвитку.

Зазначені вимоги ставляться до вивчення всіх природничо-науко­вих дисциплін з урахуванням вікових особливостей школярів. Усе це стосується й предмета біології, специфіка вивчення якого полягає в орієнтації на забезпечення засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв'язок із неживою природою, формування уявлень про природничо-наукову картину живої природи, складових наукового мислення (класифікація, екологічність, еволюційність та історизм, системність і цілісність), ус­відомлення біосферної етики, розуміння необхідності раціонального використання й відновлення природних ресурсів, вироблення навичок застосування знань із біології у повсякденному житті.

Подальша деталізація цілей та завдань навчання здійснюється в програмах із біології. Вони реалізуються в процесі вивчення як усього шкільного курсу біології, так і окремих його розділів і тем. Наприклад, одним із головних завдань навчання біології в 6 класі є забезпечення засвоєння учнями знань про структуру, життєдіяльність та індивіду­альний розвиток рослин, їхню різноманітність, класифікацію, історич­ний розвиток рослинного світу, його зміни під впливом діяльності лю­дини, сорти сільськогосподарських рослин і біологічні основи їх виро­щування, особливості будови та життєдіяльності бактерій, грибів, лишайників.

Велику увагу в програмі шкільного курсу біології приділено й ви­ховним завдання, до яких належать: формування світогляду, розуміння сутності й діалектичного характеру біологічних процесів та явищ, які відбуваються в рослинному світі, екологічного значення та місця рос­лин, грибів, бактерій і лишайників у природі; громадянське виховання учнів на основі ознайомлення їх із досягненнями українських учених, їхнім внеском у розвиток біологічної науки, сільське господарство, мікробіологічну промисловість, сучасну біотехнологію тощо.

У зв'язку з посиленням практичної спрямованості навчання постав­лено такі завдання: забезпечення розуміння практичного значення біо­логічних явищ як наукової основи сільського господарства, біотехно-логії, природоохоронної діяльності; використання політехнічних знань для трудового виховання й профорієнтації, формування вмінь із вирощування рослин, охорони природи в процесі суспільно корисної праці. Наголошується на завданнях екологічної освіти та виховання — формуванні відповідального ставлення до природи й готовності до ак-

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти

тивних дій з її охорони на основі знань про різноманітність та еволю­цію рослинного світу, його зміну під впливом діяльності людини.

Серед розвивальних завдань важливе значення має формування на­вчальних умінь: інтелектуальних, практичних та загальнонавчальних. Так, під час вивчення особливостей будови рослинного організму не­обхідно формувати в школярів уміння аналізувати, а при розгляді цілісності біологічних систем (клітини, організму, угруповання) -узагальнювати, синтезувати, моделювати. В процесі вивчення видів рослин різних таксонів, органів, клітин, тканин, фотосинтезу, дихання необхідно розвивати в школярів уміння здійснювати порівняння, ш-сифікацію. Вивчення матеріалу про пристосування рослин до середо­вища існування, їхню життєдіяльність має спрямовуватися на оволо­діння вміннями встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, взаємну зумовленість біологічних процесів і явищ тощо.

Зазначені завдання шкільного курсу біології реалізуються протягом вивчення кожного його розділу. Однак головною метою вивчення од­них тем є, наприклад, формування біосферної етики, а інших — усві­домлення необхідності здорового способу життя тощо.

Аналогічні завдання ставляться до вивчення біології в усіх класах, Вони окреслені в нормативних документах, подані в підручниках, на­вчальних посібниках, тобто є наперед заданими.

Тактичні цілі й завдання реалізуються в процесі кожного конкрет­ного навчального заняття з біології. Взагалі їх поділяють на когнітив-ні (пізнавальні, навчальні), ціннісно-орієнтаційні (виховні) та розви­вальні.

Когнітивні цілі (завдання):

• засвоєння учнями системи знань основ біологічних наук;

. формування загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок.

• Ціннісно-орієнтаційні цілі (завдання):

. формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, лю­дини й суспільства;

. громадське, гуманістичне, екологічне, естетичне, біотичне, санітар­но-гігієнічне, трудове, політехнічне й фізичне виховання в процесі вивчення біології.

Розвивальні цілі (завдання) полягають у розвитку розумових здібно­стей школярів:

• самостійності та гнучкості мислення; усвідомленості, швидкості,
міцності та глибини засвоєння змісту навчального матеріалу; вина-

4.3 Цілепокладання на рівні педагогічної діяльності

хідливості у розв'язанні нестандартних завдань; уміння зіставляти, порівнювати, узагальнювати, обґрунтовувати, робити висновки, аб­страгуватися, конкретизувати, класифікувати, систематизувати, ви­сувати гіпотези тощо;

розвитку мовлення (збагачення та ускладнення словникового запа­су), глибокого розуміння змісту знань; розвитку уяви, фантазії, спостережливості.

4.3

Цілепокладання на рівні педагогічної діяльності

Ц:

"Цілі біологічної освіти, які поставлені на рівні.нормотворчої сфери діяльності, реалізують­ся через Державний стандарт базової і повної біологічної освіти, про­грами й підручники. Вони є об'єктивними й не залежать від особистіс-них цілей учителів та учнів у процесі навчання. Однак реалізуються за­значені цілі (завдання) лише за переходу на рівень особистісного сприйняття спочатку вчителя, а потім — кожного учня.

Визначення цілей (цілепокладання) та їх реалізація (цілереалізація) є основою конструювання діяльності вчителя. Цілепокладання — це процес формування мети, її розгортання в часі та в даному інформа­ційному просторі на основі врахування особливостей виконавців діяль­ності, в ході якої передбачається досягнення поставленої мети. Це відповідна логіко-конструктивна операція, що може здійснюватися за таким алгоритмом:

• аналіз обставин, відповідних нормативних документів (стандартів
освіти, програми з предмета);

• визначення на цій основі потреб та інтересів, що підлягають задово­
ленню;

• з'ясування наявних для задоволення цих потреб та інтересів ресур­
сів, сил і можливостей учасників діяльності;

• вибір потреб чи інтересів, задоволення яких за обсягом витрат сил і
засобів дасть найбільший ефект;

• формулювання мети.

Цілереалізація — це процес перетворення поставленої (внут­рішньої) мети на результат діяльності. Мета діяльності вчителя не

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти

виникає стихійно. Вона узгоджується із цільовими настановами до курсу або розділу, визначеними стандартом освіти, враховує особли­вості учнівського колективу, що опановує зміст предмета, відображує можливості в методичному забезпеченні стратегічних педагогічних, конкретних предметних і тематичних цілей. Цілепокладання—досип складна, найважливіша частина роботи з організації навчальної діяль­ності вчителя й учнів, яка передбачає визначення кінцевого результа­ту, якого мають досягти учасники навчально-виховного процесу.

Мета (завдання) вчителя полягає в проектуванні бажаного навчаль­но-виховного середовища, яке сприяло б суб'єкт-суб'єктним відноси­нам між учителем та учнем. З'ясуємо, для чого ж педагогові-практику необхідна впорядкована, ієрархічна класифікація цілей. Насамперед для:

. концентрації зусиль на головному (вчитель не тільки виділяє й конк­ретизує цілі, а й упорядкує їх, визначаючи першочергові завдання, як порядок і перспективи подальшої роботи);

• зрозумілості та гласності в спільній роботі вчителя й учнів (конк­ретні цілі дають змогу роз'яснити учням орієнтири навчальної ро­боти, обговорити їх, пояснити їх усім зацікавленим особам — бать­кам, інспекторам та ін.;

. створення еталонів оцінки результатів навчання (в разі чітких фо­рмулювань цілей результати діяльності піддаються більш надійнійі об'єктивній оцінці).

Отже, вчителю необхідно навчитися ставити мету щодо всіх етапів своєї педагогічної діяльності, визначати завдання кожного навчально­го заняття. Так, плануючи проведення навчання біології в будь-якії формі, намічають такі ц іл і:

/ навчальну — визначається в загальнобіологічних поняттях, що роз­криваються на основі спеціальних і локальних понять (наприклад, формувати поняття організації живих систем на основі вивченій будови рослинної клітини);

/ виховну, яка найповніше реалізується засобами даного навчального заняття;

/ розвивальну — передбачає, які знання, вміння та навички необхідно розвивати в учнів, а саме: інтелектуальні (аналіз, порівняння, вмін­ня робити висновки тощо); з організації навчальної діяльності (за-гальнонавчальні та предметні); інформаційні (вміння працювати з

4.3 Цілвпокладання на рівні педагогічної діяльності

навчальною літературою, комп'ютером); комунікативні (загально-мовні вміння, прийоми спілкування тощо). Суттєві ознаки мети — модель бажаного результату і прагнення

його досягти. Типовими способами постановки цілей навчання (за

М. Кларіним) є їх визначення через:

• зміст предмета (вивчити об'єкт, процес і т. д.);

• діяльність учителя (ознайомити учнів з...);

• внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного та
інших видів розвитку учнів (формувати вміння..., розвивати мис­
лення...);

• діяльність учнів (дослідження явища випаровування води листка­
ми, розв'язування біологічних задач).

Мета має бути поставлена так, щоб її досягнення можна було здіаг-ностувати. Технологічно цю проблему можна розв'язати двома способами:

1) побудовою чіткої системи цілей, усередині якої виділені їхні ка­тегорії та ієрархічні рівні; такі системи називаються педагогіч­ними таксономіями (табл. 4.1);

Таблиця 4,1. Таксономія навчальних цілей (за Б. Блумом)

Основні категорії навчальних цілей	Означення	Що робить учень?
Знання	Запам 'ятовування специфічної інформації	Реагує, сприймає, згадує, впізнає
Розуміння	Розуміння змісту заданого матеріалу незалежно від іншого	Пояснює, перекладає, показує, інтерпретує
Використання	Використання методів, концепцій, принципів і теорій у нових ситуаціях	Розв'язує нові проблеми, демонструє використання знань, конструює
Аналіз	Поділ інформації на складові елементи	Розмірковує, перелічує, порівнює, виділяє головне
Синтез	Складання цілого з окремих частин	Комбінує, поєднує, складає, творить
Оцінка	Визначення цінності мате­ріалів і методів, коли задані цілі, стандарти, критерії	Оцінює, обговорює

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти

2) описанням цілей навчання максимально чіткою, конкретною мо­вою.

У меті навчального заняття формулюється той ключовий результат, якого повинні прагнути вчителі й учні. Найрезультативнішим є на­вчання, за якого цілі діяльності вчителя та учнів збігаються. Тому мо­лярів необхідно знайомити з метою, завданнями їхньої діяльності, до­магатися, щоб вони були сприйняті, усвідомлені учнями, а також вико­ристані як засіб здійснення самоаналізу (рефлексії) власної діяльності.

Підсумки

я Передавання підростаючому поколінню досвіду, нагромадженого людством, його культури завж­ди пов'язане з процесами цілепокладання таці-лереалізації. Цілепокладання — це процес фор­мування мети, її розгортання в часі та в даному інформаційному просторі на основі врахування особливостей суб'єктів діяльності (учителів та учнів), у ході якої передбачається досягненій поставленої мети. Цілереалізація — це процес, у ході якого ціль із внутрішньої мети люди­ни (ціль — внутрішня причина) переходить у наслідок — результат діяльності.

ш Цілі та завдання біологічної освіти формують ієрархічну систему. Уявлення про визначальні серед них змінюється залежно від рівня розвитку суспільства загалом та освіти — зокрема. Доне­давна цілі біологічної освіти тлумачили як соці­ально зумовлені орієнтири. З упровадженням особистісно орієнтованої освіти на перший план виступають цілі особистості. Саме від потребі бажань учня залежить рівень опанування ним біологічними знаннями.

Запитання й завдання

Запитання 1. Дайте означення поняття «цілі освіти».

и завдання 2. Яке з понять ширше: «цілі освіти» чи «цілі біологічної

освіти»? «цілі» чи «завдання»?

3. Назвіть складові елементи системи біологічної освіти.

4. Який структурний елемент біологічної освіти відпо­
відає на запитання: «Навіщо вчити?» Як він впливає на
інші елементи системи?

5. Обґрунтуйте твердження, що структурні елементи
біологічної освіти взаємопов 'язані.

6. Використовуючи рис. 4.1, обгрунтуйте взаємозв'язок
цілей біологічної освіти з цілями освіти, які реалізують­
ся в основній та старшій школі.

1. Якими основними компетенціями повинен володіти ви­пускник середньої школи?

8. Якими процесами в сучасній науці зумовлені зміни основ­
ної мети біологічної освіти?

9. Дайте означення поняття «концепція».

10. У чому полягає новизна Концепції базової біологічної
освіти в Україні?

11. Розкрийте суть стратегії поведінки людини в біосфері.

12. Для чого, на вашу думку, вивчають біологію в школі? Від­
повідь аргументуйте.

13. Проаналізуйте мету освітньої галузі «Природознавст­
во» та її біологічної компоненти. Простелете взаємо-
зв 'язок між ними.

14. Як загальна мета (освітньої галузі «Природознавство»)
впливає на окрему мету (біологічної освіти).

15. Чи відрізняється мета вивчення біології в основній та
старшій школі? Чому?

16. Як класифікуються тактичні цілі й завдання шкільної
біологічної освіти?

17. Що таке цілепокладання? За яким алгоритмом воно
здійснюється?

18. Які знання необхідні вчителю для того, щоб визначити
мету уроку?

19. Назвіть типові способи постановки цілей навчання.

20. Які завдання можуть ставити перед собою учні в проце­
сі вивче)іня змісту конкретної навчальної теми?

Розділ 5

ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

♦ Джерела конструювання змісту біологічної освіти шко­
лярів

♦ Біологія як навчальний предмет

♦ Методи наукового пізнання як складова змісту біологічної
освіти

♦ Державний стандарт біологічної освіти й навчальні плани

♦ Навчальні програми з біології

♦ Концепція шкільного підручника з біології

♦ Міжпредметні зв 'язки шкільного курсу біології

Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів

Н:

"а сучасному етапі розвитку методики нав-^чання біології відбувається переосмислення як мети, так і змісту й структури біологічної освіти згідно з новими концепціями соціокультурної зумовленості пізнання, співвідношення теоретичного та емпіричного, історичного й логічного. Мета біологіч­ної освіти реалізується в програмах через систему знань, умінь і нави­чок, якими має володіти випускник середньої загальноосвітньої шко­ли. Проблема мети біологічної освіти досліджувалася в розд. 4. Та най-гострішими й найсуперечливішими є питання щодо конструювання змісту біологічної освіти: Яким він має бути? Які принципи його від­бору? Чи потрібен єдиний державний освітній стандарт і як він має співвідноситися з варіативним та творчим характером навчання? В чо­му відмінність понять «основи біологічних наук» та «шкільний пред­мет "Біологія"»? Щоб відповісти на ці запитання, розглянемо, як ви­рішується зазначена проблема на різних рівнях конструювання змісту біологічної освіти.

Взагалі в сучасній дидактиці виокремлюють п'ять рівнів фор­мування змісту освіти:

1) рівень загальнотеоретичного уявлення про освіту (наукове тлу­мачення основних понять і процесів, концепції змісту освіти);

Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

2) рівень навчального предмета (державний стандарт, навчальні
плани);

3) рівень навчального матеріалу (програми, шкільні підручники
посібники);

4) рівень педагогічної діяльності;

5) рівень особистісного надбання школярів.

Зазначені рівні змісту освіти взаємопов'язані й перебувають в ієрар- хічній залежності, тобто утворюють ієрархічну систему.

Поняття «зміст освіти» є видовим щодо поняття «зміст біологічна освіти». Це означає, що ознаки, які характеризують поняття «змін освіти», є суттєвими для менш загального поняття — «зміст біологіч­ної освіти».

Традиційно під змістом освіти розуміють передачу підростаюча му поколінню соціального досвіду, культури, нагромаджених людеш вом. Є кілька концепцій змісту освіти. Розтлумачимо їх стосовно шкільної біологічної освіти.

• Зміст біологічної освіти — педагогічно адаптовані основи біологп них наук. Ця концепція орієнтує на залучення школярів до вивченням' нов наук та виробництва. Провідними принципами конструюванні змісту біологічних знань при цьому виступають загальні методи ї принципи побудови природничих наук. Навчальний предмет розгляда­ється як система, що в загальних рисах повторює систему самої науки та її зв'язки з іншими науками. Відтак побудова курсу біології ґрунту­ється на перенесенні системи науки на систему навчального предмета. Нині ця концепція є панівною.

■ Зміст біологічної освіти — система знань, умінь і навичок (ЗУЩ
які мають засвоїти школярі, а також досвід творчої діяльності м
емоційно-ціннісного ставлення одне до одного й до світу. Знанні,
вміння та навички з біологічних наук необхідні школярам для ефектив­
ної життєдіяльності в соціумі.

■ Зміст біологічної освіти — педагогічно адаптований соціальні
досвід, який за структурою тотожний культурі людства. В цьому ра­
зі зміст освіти за структурою аналогічний соціальному досвідові й
складається з чотирьох елементів: досвіду пізнавальної діяльності, за­
фіксованого у формі його результатів — знань; досвіду репродуктив­
ної діяльності — у формі способів його здійснення (умінь та навичок);
досвіду творчої діяльності — у формі проблемних ситуацій, пізнаваль­
них завдань тощо; досвіду емоційно-ціннісного ставлення.

,92

5.1 Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів

• Зміст біологічної освіти — зміст і результат прогресивних змін
властивостей та якостей особистості. Набір загальноосвітніх курсів
зумовлюється структурою галузі, що вивчається (жива природа, люди­
на, системи й структури тощо), та структурою діяльності, яка відобра­
жується в інваріантних складових культури особистості — пізнаваль­
ній, комунікативній, естетичній, моральній, трудовій, фізичній.

■ Зміст біологічної освіти — освітнє середовище, яке здатне викли­кати особистіший освітній рух школяра та його внутрішнє нарощен­ня. При цьому зміст освіти поділяється на зовнішній — освітнє середо­вище — і внутрішній — той, що формує сам учень, взаємодіючи із зов­нішнім освітнім середовищем. Зовнішній і внутрішній зміст біологічної освіти не збігаються. Діагностиці й оцінці підлягає не пов­нота засвоєння учнем зовнішнього змісту, а зростання внутрішнього змісту освіти за певний навчальний період. Ця концепція найлогічніше узгоджується з вимогами особистісно орієнтованого навчання.

Взагалі зміст освіти складається з двох компонентів — предметного й діяльнісного. Предметний компонент — це базовий зміст навчаль­них дисциплін, що забезпечує рівень знань, визначений державними стандартами. Діяльніснип компонент озброює учнів технологією самовизначення й самореалізації. Єдність предметного й діяльнісного компонентів змісту освіти передбачає зазначення в навчальних програ­мах не лише матеріалу, який вивчається, а й видів діяльності учнів, що відповідають їхнім віковим можливостям.

Діяльнісний компонент змісту освіти складається з таких основ­них видів діяльності:

• загальнонавчальної — методи учіння, способи пошуку інформації,
робота з літературою (аналіз тексту, конспектування, анотування,
підготовка доповідей тощо); навички спілкування (монолог, діалог,
дискусія, способи формулювання запитань тощо); методи взаємо-
навчання (організація роботи в групі, рецензування, взаємооціню-
вання тощо);

• пізнавальної — інтелектуальні розумові операції (аналіз, синтез, ін­
дукція, дедукція, аналогія, класифікація тощо); спостереження; екс­
перимент; методи чуттєвого пізнання тощо;

• перетворювальної (творчої) — способи виявлення суперечностей,
формулювання проблеми, гіпотези; дії в ситуації невизначеності;
конструювання та моделювання; використання методу проектів, ін­
туїції та осяяння тощо;

V о з д і л О Зміст шкільної біологічної освіти

• самоорганізуючої — шляхи самостійної постановки цілей; самоана­
ліз; самоконтроль; самооцінювання; саморегуляція; рефлексія.

Обидва компоненти змісту освіти — «система знань» і «система діяльності» — можуть бути представлені окремо, у вигляді блоків і в синтезованому вигляді. Включення діяльнісного компонента до змісту освіти зумовлене парадигмою особистісно орієнтованого навчанш, яке немислиме без конкретної особистості, а особистість реалізуєм пе­ревіряє себе лише в діяльності. До змісту сучасної шкільної освіти вхо­дять нагромаджені людством знання, а також методи їх здобуття. Ре­зультат усвідомлення змісту освіти має такі складові:. знаю, що... (інформація про здобуті знання);

Дата добавления: 2015-05-24