Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Запитання йзавдання 1 страница




15.3

15.2

14.5

І

14.3

Куточок живої природи

Успішне засвоєння учнями матеріалу з біоло­гії, набуття ними практичних умінь і навичок із вирощування рослин та догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежать від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об'єктами безпосередньо в природі. На жаль, багато уроків із біології припадає на зимовий період, коли можливість спілкування з живими об'єктами в природі обмежена. Це певною мірою можна компенсувати роботою учнів у куточку живої природи. Куточок живої природи є невід'ємною складовою кабінету біології загальноосвітнього навчального закладу. В ньому учні систематично доглядають за рослинами й тваринами, закладають досліди та прово-

,485


Розділ 14 Матеріальна база навчання біології


дять експерименти. В куточку живої природи вчитель має змогу вихо­вувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплювати практичні вміння й навички, збагачувати знання, розширювати світо­гляд і розвивати допитливість.

Для куточка живої природи, залежно від умов школи, вибирають світлу кімнату площею 20—40 м2 із вікнами, що виходять на південь або південний схід. Підлогу кімнати покривають лінолеумом або кера­мічними плитками.

Якщо в школі немає спеціального приміщення для куточка живої природи, то взимку дослідну роботу з рослинництва учні проводять у шкільній теплиці. Рослини й тварин можна утримувати також у препа­раторській, частину рослин — розміщувати в класі-лабораторії на спе­ціальних підставках.

 

Організація та обладнання куточка живої природи. Площа, місце, кількісний і видовий склад рослин і тварин куточка живої природи ви­значаються його завідувачем з урахуванням місцевих умов і кількості учнів, які залучаються до роботи, та погоджуються з керівником навчального закладу й представниками санепідем­станції.

Для утримання рослин і тва­рин, догляду за ними необхідно мати столи, стелажі, невеличку шафу, підставки для розміщення

 
Рис. 14.3 Гірка для кімнатних рослин , 486

кімнатної теплички, акваріумів, вазонів і ящиків з рослинами, тераріумів, ентомологічних сад­ків, кліток і вольєрів для птахів і ссавців. Столи й підставки, гір­ки з квітами (рис. 14.3) найкра­ще розміщувати навпроти вікон, а клітки для птахів, тварин — біля протилежної від вікон стіни. Крім того, потрібні ковпаки різного діаметра, чашки Петрі, пробірки, циліндри, колби, лій-


14.3 Куточок живої природи

ки, скляні й гумові трубки, лінійки, ножі, пінцети, поливальниці, пуль­веризатор для обприскування рослин, щітки й губки для обмивання листків. У підсобному приміщенні мають бути ґрунт різного складу (торфовий, дерновий, листяний), а також річковий пісок.

Згідно з «Положенням про куточок живої природи загальноосвітніх навчальних закладів» у ньому можуть бути експозиційна й навчально-дослідна частини, частина лабораторно-селекційної роботи та підсоб­не приміщення.

В експозиційній частині розміщуються акваріуми, флораріуми, те­раріуми та віварії. Кількісний і видовий склад експозиції визначається завідувачем куточка живої природи, місцевими умовами, наявністю експозиційних площадок.

Навчально-дослідна частина має забезпечити кількісний і видовий склад об'єктів для навчальио-дослідної роботи учнів та виконання програмних завдань із біології.

У частині лабораторно-селекційної роботи мають бути умови для утримання, розмноження, вирощування, збереження рослин і тварин, догляду за ними, а також необхідна кількість навчально-дослідних місць для роботи учнів із вивчення представників рослинного й тва­ринного світу — мешканців куточка живої природи.

У куточку живої природи утримуються рослини й дрібні тварини, набір яких визначається змістом лабораторних, практичних робіт, дос­лідів, спостережень, які передбачені навчальною програмою з біології та планом роботи в гуртках.

Рослини куточка живої природи, їх розміщення й догляд за ни­ми. Для шкільного живого куточка рекомендовано близько ЗО кімнат­них рослин — представників родин, що вивчаються в курсі біології (табл. 14.1). Бажано, щоб до колекції входили ті рослини, над якими можна провести не один, а кілька дослідів (пеларгонія, первоцвіт, фук­сія, монстера, традесканція, бегонія, елодея, кактуси та ін.).

У куточку живої природи мають бути також дикорослі рослини для виявлення їхніх біологічних особливостей. Такі рослини викопують із грудкою землі під час екскурсій і висаджують у невеликі горщики.

Культурні рослини вирощують у разі потреби (для постановки дослідів).

Розміщати рослини в куточку живої природи треба групами — за біологічними особливостями.


Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

Таблиця 14.1. Характеристика кімнатних рослин куточка живої природи

 

Назва рослини Родина Батьків­щина Характеристика
Агава американська (А§ауе атегісапа) Амари­лісові Мексика Типовий сукулент. Цвіте лише раз у житті. Після цвітіння вся надзем­на частина відмирає, а з кореневи­ща згодом відростають молоді па­гони. Взимку краще тримати в про­холодній кімнаті й поливати досить помірно. Навесні поливання посту­пово збільшують. Розмножується кореневими паростками, які відокрем­люють під час пересаджування
Алое деревоподібне (Аіое агЬогезсепз) Лілійні Південна Африка Типовий сукулент. Цвіте надзви­чайно рідко оранжево-червоними квітками. Взимку поливати треба досить помірно, навесні та влітку — більше. Легко розмножується стеб­ловими живцями
Амариліс (АтагуШз) Амари­лісові » Невибаглива рослина. Цвіте переваж­но в квітні—травні. Взимку краще тримати в прохолодній кімнаті й поливати раз на місяць, улітку — часто. Розмножується насінням та дочірніми цибулинами, що з'явля­ються біля старих цибулин
Аралія Зібольда (Агаііа 8іЬоШі) Аралієві Японія Невибаглива декоративна рослина з красивими блискучо-зеленими ве­ликими пальчастолопатевими лист­ками. Взимку потребує добре освіт­леного місця й температури в кімна­ті 10—12 °С. Листки треба своєчасно обмивати від пилу. Поливання — помірне. Розмножується живцями

,488


14.3 Куточок живої природи

Продовженая табл. 14.1

 

Назва рослини Родина Батьків­щина Характеристика
Бегонія завждиквітуча (Ве§опіа зешреіПогепз) Бегонієві Південна Америка Надзвичайно рясно цвіте майже цілий рік. Квітки двох типів — жіночі та чоловічі, але розташовані на одній рослині (однодомна росли­на). Потребує багато світла й часто­го поливання. Розмножується пере­важно стебловими живцями (або насінням)
Бегонія королівська (Ве§опіа гех) » Вологі тропічні ліси ост­ровів Ява, Мадагаскар Має великі різноманітно забарвлені листки. Цвіте непоказними квітка­ми, які іноді зрізають, щоб не вис­нажувалося листя. Утримується в теплому й вологому приміщенні з до­статнім освітленням, але не під пря­мими сонячними променями. Роз­множується насінням і живцями
Бріофілум трубчастоквіт-ковий (КаіапсЬое іуЬіПога) Товстян­кові Африка Невибаглива рослина, яка потребує помірної температури та вологи. По краях листків на рослині утворю­ються молоденькі рослини з добре розвиненими листками й корінця­ми. Вони легко відламуються й швидко вкорінюються
Вогник, або бальзамін султанський (Ітраііепз зиііапі) Бальза­мінові Тропічна Африка Невибаглива рослина з переважно яс­краво-червоними квітками. Має харак­терні соковиті прозорі стебла. Для розвитку потребує доброго освітлен­ня, достатнього поливання влітку й помірного — взимку. Розмножується насінням та стебловими живцями
Гібіскус, або китайська троянда (НіЬізсиз) Мальвові ■ Південно-Східна Азія, Китай Невибагливий вічнозелений кущ, що швидко росте. Потребує соняч­ного світла, достатнього поливання та обприскування водою. Розмно­жується однорічними живцями

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

Продовження табл. 14.1

 

Назва рослини Родина Батьків­щина Характеристика
Драцена фрагранс (Бгасаепа гга^гапз) Лілійні Тропічні райони Азії, Африки Невибаглива дерев'яниста рослина. Листки цілісні, лінійні. Коріння жовте. Цвітуть лише старі рослини, які кілька років не пересаджували, тримали в умовах недостатньої во­логості або в дуже тісному горщи­ку. Зимою утримують у сухому приміщенні, бо від надмірної воло­ги коріння легко загниває, й росли­на гине. Влітку потребує помірної вологи та підживлення. Розмножу­ється кореневими паростками, стеб­ловими живцями
Кактуси: епіфілум (ЕрірЬуіішп) зигокактус (2і1юсасігі5) ехінопсилон (ЕсЬіпор$іІоп) цереус (Сегеиз) опунція (Орип(іа) Какту­сові Америка Типові сукуленти. Невибагливі, але потребують періоду спокою взимку, для якого треба забезпечити умови. Влітку потребують максимальної кількості світла, сонця, тепла й сві­жого повітря. Розмножуються веге­тативно та насінням
Клівія: благородна (Сііуіа поЬіііз) сурикова (Сііуіа іпіпіаіа) Амари­лісові Південна Африка Теплолюбні й сонцелюбні рослини. Потребують важкого глинястого по­живного грунту, про що свідчить товсте м'ясисте коріння. Листки тре­ба систематично обмивати теплою водою. Розмножуються поділом під час пересаджування й насінням
Колеус гібридний (Соіеш ітуЬгісіішті) Губоцвіті Острів Ява Невибаглива рослина. Має характер­не чотиригранне стебло й навхрест супротивне розміщення листків різ­ноколірного забарвлення. Розмножу­ється живцями, можливо й насінням
         

14.3 Куточок живої природи

Продовження табл. 14.1

 

Назва рослини Родина Батьків­щина Характеристика
Кордиліна індивіза (Соггіуііпе іпсііуіза) Лілійні Азія, Австралія Характеристика подібна до драцени фрагранс, але корінь білий і листки утворюють розетку. Цвіте білими й рожевими квітками
Ломикамінь сарментоза (8ахіґга§а $агтепіоза) Ломика­меневі Холодні й помірні зони Пів­нічної півкулі Багаторічна трав'яниста рослина, яка утворює розетки червонува­тих із сріблясто-сірими плямами округлониркоподібних листків. Із пазух листків виходять довгі стеб­ла -— вуса, на кінцях яких утворю­ються нові розетки листків. За по­мірного поливання росте в будь-якому грунті, але краще вирощу­вати в ґрунтовій суміші перегною з піском. Розмножується дочір­німи розетками з повітряними ко­ренями
Монстера пишна (Мопзіега сіеіісіоза) Арумові Тропіки Америки Вологолюбна й тіневитривала рос­лина. Виростає великих розмірів і займає багато місця. Рослини вліт­ку часто оприскують і регулярно протирають листки вологою губкою. Розмножується стебловими живцями
Папороті: нефролепіс високий (НерЬгоІеЬіз ехаі(аГа) орляк крітський (Ріегісіішп сгеп'са) Багато-ніжкові Мексика, Бразилія, Середзем­номор'я Вологолюбні рослини. Добре рос­туть у кімнатній тепличці або у во­логій камері. Люблять затінок. Не­фролепіс високий розмножується не лише спорами, а й поділом куща та паростками

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

Продовження табл. 14.і

 

Назва рослини Родина Батьків­щина Характеристика
Пеларгонія: зональна (Ре1аг£опіит гопаїе) запашна (Ре1аг§опіит §гауео!епз) гібридна (Реіаг^опіит пуЬгігїішп) Гера­нієві Мис Доб­рої Надії Влітку потребують систематичного підживлення. На зиму переносять у сухе приміщення з температурою 8—10 °С, бо рослини легко загни­вають. Під час поливання треба сте­жити, щоб вода не потрапила на ро­слини. Пожовклі листки систематич­но обрізують. Не можна тримати рослини у великих вазонах, бо тоді в них розвиватиметься лише вегета­тивна маса, а цвітіння буде слаб­ким. Розмножуються живцями
Первоцвіт (Ргітиіа оіїїсіпаііз) Перво­цвіті Японія, Китай Невибаглива до умов вирощування рослина. Добре росте в прохолод­ному приміщенні з достатнім освіт­ленням, хоча прямих сонячних про­менів не переносить. Рясно цвіте протягом усієї зими. Розмножується поділом куща й насінням
Плющ звичайний (Несіега Ьеііх) Аралієві Вологі ліси Кавказу Невибаглива рослина, яка з допо­могою присосків може чіплятися до різних опор. Улітку треба поливати регулярно, щоб ґрунт постійно був вологим, узимку — рідше, але не допускати пересихання. Легко роз­множується стебловими живцями
Сансевієрія цейлонська (8ап8еуіегіа 2еу1опіса) Агавові Тропічна Азія, Африка Вічнозелена трав'яниста рослина з товстим кореневищем та м'ясисти­ми мечоподібними листками. Гарно росте на світлі за помірного поли­вання як узимку, так і влітку. Роз­множується поділом корневища, листковими живцями

— 492


14.3 Куточок живої природи

Продовження табл. 14.1

 

Назва рослини Родина Батьків­щина Характеристика
Сенполія фіалкова (Заіпраиііа іопапіЬа) Гесне­рієві Східна Африка, Азія Рослина з невисокою розеткою лис­тків, що красиво цвіте. Температур­ні зміни мало впливають на її ріст, але сухе повітря й прямі сонячні промені влітку небажані. Поливати треба теплою водою. Від холодної води на листках з'являються жовту­ваті плями. Легко розмножується листковими живцями
Смикавець зонтичний (Сурегиз аііегпіГоііиз) Осокові Острів Мадагаскар Має тригранні довгі стебла й густо розташовані лінійні листки на вер­хівці. Потребує щедрого поливан­ня. Щоб земля не пересихала, гор­щик із рослиною ставлять у піддон­ник із водою. Розмножується переважно поділом куща або жив­цями, а також насінням
Спарманія африканська (Зраппапіа аґгісапа) Липові Південна Африка Велика рослина з великими блідо-зеленими декоративними листками. Добре цвіте в кімнаті. Влітку по­требує регулярного підживлення та інтенсивного поливання. Зимує на­віть у теплих кімнатах. Розмножу­ється живцями
Традесканція: білоквіткова (Тгасіезсапгіа аіЬійога) зебрина (Тгасіезсапііа геЬгіпа) Коме-лінові Тропічна Америка Невибагливі до умов вирощування, можуть легко витримувати зміни кімнатної температури. Зеленолисті форми традесканції до світла неви­могливі; червонолисті й строкато-листі — потребують прямого соняч­ного освітлення. Легко розмножу­ються стебловими живцями й двома-трьома листками

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

Закінчення табл. 14.1

 

Назва рослини Родина Батьків­щина Характеристика
Фікус еластичний (Рісиз еіазііса) Шовко­вицеві Тропіки Азії, Африки, Америки й Австралії Каучуконосна рослина (в її молочно­му соці міститься 10 % каучуку). Не­вибаглива, проте краще росте в по­мірно теплій кімнаті. До світла — не дуже вимоглива. Росте порівняно швидко, тому потребує доброго жив­лення й вологи. Розмножується стеб­ловими живцями та насінням
Фуксія гібридна (РисЬзіа пуЬгісіа) Онагрові Чілі Невибаглива рослина. Цвіте рясно. Взимку втрачає листя й потребує спокою. В цей час рослину трима­ють у кімнаті за температури 3—5 °С. Легко розмножується стебловими живцями
Хлорофітум жмуткуватий (СЬІогорЬушт сотозшп) Лілійні Південна Африка Багаторічна епіфітна трав'яниста рос­лина, світлолюбна й потребує доброго поливання. Великі товсті корені швид­ко розростаються, тому періодично рослину пересаджують у просторий посуд із дерновим грунтом. Розмно­жується дітками — розетками листків молодих рослин із корінцями
Холодок пірчастий (А«рага§и5 ріштюзиз) Холод­кові Африка Рослина, в якої функції фотосинте­зу виконують зелені, дуже розгалу­жені стебла й численні, здебільшо­го голчасті або лінійні кладодії (ви­дозмінені гілки), що сидять пучками в пазухах дуже дрібних недорозвинених плівчастолускопо-дібних листків. Улітку потребує до­статнього поливання. Розмножуєть­ся насінням, поділом старих рослин та стебловими живцями
Холодок Шпренгера (Азрагадиз §ргеп£егіі) >> » Характеристика подібна до холодка пірчастого, але гілки не підніма­ються догори, а звисають

■ 494


14.3 Куточок живої природи

Щоб краще використати природне освітлення кімнати, необхідно світлолюбні й низькорослі рослини розмістити ближче до джерела світла, а тіневитривалі — подалі від нього. Оптимальні умови ви­рощування рослин — стала температура повітря (коливання в межах З— 6 °С не шкідливі) та відсутність протягів.

Кліматичні й екологічні умови вирощування рослин багатьох видів на їхній батьківщині різко відрізняються від умов у куточку живої природи. Тому рослини потребують дбайливого догляду з урахуванням природних факторів і біологічних особливостей їхнього росту та розвитку.

Поливання кімнатних рослин — одна з найважливіших операцій. Буває непросто визначити, скільки саме потрібно води тій чи іншій рослині. На­самперед, це залежить від стану рослини. Так, у період росту води треба да­вати більше, ніж у період спокою. Слід пам'ятати, що рослині більше шко­дить надмірна кількість вологи, ніж її нестача. Залита водою рослина спо­чатку зовсім не виявляє свого хворобливого стану, а коли це стає помітним, то здебільшого коріння в неї вже майже згнило. Рослині необхідні не тільки вода, а й розчинені в ній мінеральні речовини, а також повітря. Якщо ж у ґрунті вода міститься в надмірній кількості, то порушуються повітряний режим і живлення рослини. Ґрунт завжди має бути пухким, щоб вода під час поливання проходила наскрізь.

Для поливання носик лійки треба покласти на край горщика й лити воду повільно, тоді вона пройде крізь усю товщу грунту й вийде в піддонник, з якого її слід злити.

Пересаджування. Велике значення для рослин має ґрунт, бо саме з ньо­го вони дістають необхідні для розвитку мінеральні речовини.

Різні рослини потребують ґрунту різного складу, тому під час переса­джування треба дуже уважно поставитися до його вибору. Для ґрунтової суміші мають входити дерновий, листяний, перегнійний і торфовий ґрун­ти, а також великозернистий пісок. Дерновий ґрунт утворюється внаслідок перегнивання протягом 1—2 років дерну, нарізаного на старих пасови­щах і складеного в купи. Це найкращий ґрунт, який у чистому вигляді або в суміші використовується для вирощування більшості рослин. Листяний грунт утворюється з листя, що перегнивало протягом 1—2 років. Перегній­ний ґрунт — це перепрілий за 2—3 роки старий парниковий гній. Торфовий ґрунт утворюється внаслідок перегнивання протягом 2—3 років купи тор­фу. Іноді використовують звичайний городній ґрунт (верхній орний шар), додаючи до нього великозернистий білий річковий пісок, що робить його пухким та пористим і поліпшує дренаж.

Слід пам'ятати, що рослини з м'ясистим або товстим коренем (напри­клад, сенсевієрія, фікус) висаджують у важку ґрунтову суміш, яка складаєть-


Розділ 14 Матеріальна база навчання біології


 


ся з 3 частин дернового, 2 частин перегнійного або листяного грунту та 1,5 частини великозернистого піску.

Пересаджують рослини переважно навесні, ще перед початком росту (в березні—квітні). Не слід пересаджувати рослини в надто великі горщики. Об'єм нового горщика буде достатнім, якщо в нього входить горщик, з яко­го пересаджується рослина.

Для пересадження добре политу рослину слід перевернути разом із гор­щиком і, підтримуючи рукою землю, вдарити краєм горщика об край сто­лу. Тоді рослина вільно виймається з цілою грудкою землі. Гострим кілоч­ком треба розпушити поверхню грудки навколо кореня. Якщо корінь дуже розрісся, то його кінчики підрізають; тоді він краще розгалужуватиметься, що сприяє нормальному розвиткові рослини. Не можна підрізувати корінь у рослин, у яких він короткий і товстий. Такі корені ростуть дуже повільно, тому рослини надзвичайно болісно реагують на їх ушкодження.

У новому горщику спочатку треба влаштувати дренаж (на дно покласти кілька черепків і насипати шар великозернистого піску), потім насипати шар ґрунтової суміші й помістити рослину в горщик, знову досипати су­міші й утрамбувати її.

Рослину треба посадити так, щоб від поверхні грунту до краю горщика залишалося 2—3 см і можна було її поливати.

Під час пересаджування рослину не можна садити глибше, ніж вона рос­ла: треба, щоб коренева шийка не була заглиблена в грунт.

Після пересадження рослину слід обережно полити й поставити в затін­ку. Тільки після того, як рослина почне рости, можна виставити її на пряме сонячне світло й посилити поливання. Невеличкі рослини пересаджують щороку навесні, а великі — через 2—3 роки або навіть рідше.

Є рослини, які після пересадження обрізають. Це потрібно для регулю­вання їхнього росту, надання бажаної форми. Обрізати рослини треба гост­рим ножем. Гілки зрізують над брунькою, розташованою на зовнішньому боці гілки; завдяки цьому нові паростки ростимуть назовні від крони, а не всередину її. Робити це треба уважно. Обрізають усі сухі й недорозвинені гілки біля самого стебла так, щоб не залишилося сучечків. Якщо потрібно, розріджують крону, для чого відрізують слабші гілки, спрямовані до сере­дини крони. Після цього вже підрізують основні гілки.

Перевалка. Часто замість пересадження використовують перевалку, за якої рослини зовсім не пошкоджуються. Для перевалки добирають горщик, діаметр якого більший від попереднього на 1—2 см. Обережно виймають рослину з грудкою землі, кладуть у горщик дренаж, переносять у нього рослину й засипають по краях поживним ґрунтом.

Підживлення. Щоб рослина краще розвивалась, її підживлюють розчином мінеральних добрив (у концентрації 0,1—0,2 %, тобто 1—2 г на 1 л води).



 


14.3 Куточок живої природи

Звичайна суміш мінеральних добрив складається з 1 частини селітри, 1,5 частини сірчанокислого амонію, 2 частин суперфосфату та 1 частини калійної солі.

Перед цвітінням рослини краще поливати не чистою водою, а розчином суміші з 1 частини селітри, 1/2 частини сірчанокислого амонію, 3 частин суперфосфату та 1/3 частини калійної солі.

Для посилення росту рослин у суміші для підживлення збільшують кількість азоту, для цвітіння — фосфору.

Слід пам'ятати, що підживлювати рослини краще в періоди росту, цві­тіння та плодоношення й розчином слабкої концентрації, ніж одноразово й концентрованим розчином.

Наприкінці літа підживлення більшості рослин припиняють, бо во­ни переходять у стан спокою. Не можна підживлювати рослини взимку, оскільки це спричинить несвоєчасне порушення стану спокою й урешті — виснаження рослини. Не можна підживлювати рослини, які нещодавно пе­ресаджені й як слід не вкорінилися; дуже обережно слід підживлювати та­кож хворі рослини.

Починати підживлення можна навесні (у березні—квітні).

Як органічне добриво зазвичай застосовують гноївку з коров'ячого гною. На відро води беруть 1—2 л гноївки й цим розчином поливають рослини раз на тиждень (із гігієнічних міркувань застосовувати таке підживлення можна тоді, коли рослини влітку виносять надвір).

Перебування рослин улітку на свіжому повітрі надзвичайно корисне для них. їх виносять із приміщення, коли вже немає загрози заморозків (наприкінці травня), причому це треба робити в хмарну погоду, після дощу. Горщики з рослинами вкопують у грунт на такій відстані, щоб рослини не заважали одна одній. Місце для рослин треба вибрати в напівзатінку, в жодному разі не під прямими сонячними променями, бо це призведе до опіків листків. Сухолюбні рослини-сукуленти можна розмістити на гірці з каміння. Такі гірки дуже ефектні.

Шкідники рослин. Для успішного вирощування кімнатних рослин слід знати їхніх шкідників, а також найпоширеніші методи їх знешкодження. Найчастіше на кімнатних рослинах з'являються попелиці, щитівки, черв­чики, павутинний кліщ, трипс та ногохвістка. Вони малопомітні, в моло­дому віці дуже рухливі, швидко розмножуються й легко ушкоджують рос­лини, які ростуть поруч. Тому, виявивши цих шкідників, треба негайно відокремити заражені рослини від здорових і вжити заходів щодо знищен­ня шкідників.

Попелиці — дрібні комахи зеленого, чорного або бурого кольору (залеж­но від виду); живуть колоніями, живляться соками рослин; розмножуються надзвичайно швидко (за короткий час, якщо не вжити відповідних заходів.


Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

можуть укрити майже всю рослину, й вона загине). В рослин, ушкоджених попелицею, викривлюються верхівки пагонів і скручується молоде листя.

Для знищення попелиць ушкоджені частини рослини треба обмити мильною водою з гасом (50 г мила й 3/4 пляшки гасу на 1/2 л гарячої води, добре збовтати, а потім додати 1/2 відра води). Якщо хворих рослин неба­гато, достатньо взяти 1/2 л води, розчинити в ній маленький шматочок ми­ла й додати 50 крапель гасу. Через день після такої обробки рослини обми­вають чистою водою.

Оскільки мильно-гасова емульсія вбиває комах, але не діє на яйця, об­робку рослин необхідно повторити через 7—10 днів кілька разів, щоб зни­щити всіх комах, які з'являються з яєць.

Щитівки — дрібні комахи, тіло яких (зверху, а іноді й знизу) вкрите во-скоподібним щитком. У молодому віці щитівки ледь помітні неозброєним оком і дуже рухливі. Вони розлазяться по рослині й щільно присмоктують­ся до її листків або стебла, де й залишаються назавжди, вкриваючися щит­ком. Вони відкладають безліч яєць, з яких вилуплюються молоді особини, котрі теж розповзаються по рослині.

Щитівки висмоктують сік рослин. На листках, де є щитівки, з'являють­ся жовті плями, пагони всихають, рослина починає погано рости й, якщо не вжити заходів, — гине. Для знищення щитівок треба механічно зняти їх щіточкою або гострою паличкою, а потім обмити рослину мильною, а за день — чистою водою. Обробку в такий спосіб треба повторювати через 5—6 днів не менш як 5 разів. Якщо пропустити необхідний строк обробки, користі з неї не буде.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 949; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.063 сек.