Запитання йзавдання 2 страница

Червчики — дуже небезпечні шкідники кімнатних рослин. їхні личинки дуже рухливі й швидко розлазяться по рослині. Тіло самки вкрите воскопо-дібними виділеннями у вигляді павутиння, в яке вона відкладає до 2 000 яєць. Ушкоджена червчиком рослина наче вкрита білим пухом. Личинки й самки ссуть сік із листків, пагонів, плодів.

Для знищення червчиків їх збирають щіточкою або ватою, а потім об­мивають ушкоджені місця мильною, а наступного дня — чистою водою. Якщо в рослин грубі шкірясті листки, то місця поселень червчика обтира­ють ватою, змоченою в суміші спирту з водою.

Павутинний кліщ — червоний павучок, ледь помітний неозброєним оком. Оселяється на нижній поверхні листка під білою павутиною. Одна самка відкладає до 180 яєць. Через 2—7 днів з яєць виходять личинки. Кліщ живиться соком рослини. Ушкоджені кліщем листки жовтіють і всихають. За сухого повітря й досить високої температури павутинний кліщ дуже швидко розмножується. Тому першим заходом боротьби з ним є часте обп­рискування рослин водою та обмивання нижньої поверхні листків миль­но-гасовим розчином. Під час обмивання необхідно знімати павутиння, то­му рослину ставлять під сильний струмінь води.

14.3 Куточок живої природи

Трипс — дуже дрібна крилата темно-бура комаха, яка живе на нижньо­му боці листків. її личинки, як і дорослі комахи, живляться соком рослин. Ушкоджені листки буріють і відмирають. Трипс розмножується дуже швидко: наступного дня після кладки з яєць вилуплюються личинки. Для боротьби з трипсом необхідні регулярні обмивання рослин мильною, а наступного дня — чистою водою.

Ногохвістки — дуже дрібні білі комахи, що мають на кінці черевця вил-частий виріст, за допомогою якого вони стрибають. Живуть у сирих міс­цях, серед моху; в ґрунті вазонів з'являються в разі надмірного поливання. Комахи не шкодять рослині. їхня поява є ознакою того, що земля перезво­ложена, тому поливання припиняють, доки земля в горщику не просохне. Якщо корені почали підгнивати, треба пересадити рослину в свіжу ґрунто­ву суміш, обрізавши перед цим усі пошкоджені корені та присипавши зрізи товченим деревним вугіллям.

Для обприскування рослин, уражених сисними комахами, виготовляють такий розчин: 200 г порошку піретруму настоюють у 10 л води протягом 12 год, а потім проціджують. На 1 л води беруть 50 мл настою і 50 г мила.

Іншими отрутохімікатами можна користуватися лише за умови, якщо рослини виносять надвір. Проти червчика й щитівки ефективні рагор, карбофос та інші препарати.

Хвороби кімнатних рослин. Найпоширенішими є грибкові захворюван­ня: борошниста роса (справжня й несправжня), сіра гниль, сажка, фузаріоз, а також бура гниль кореневої шийки, сіра цвіль, іржа, плямистість листя.

Збудником борошнистої роси справжньої є грибок трихокладія, який уражує гортензії, хризантеми, троянди та багато інших рослин. Ураження має вигляд сірого нальоту на верхній або нижній поверхні листків (чи на обох). Наліт швидко поширюється на черешки, пагони й може навіть ура­зити основне стебло рослини. Листя в'яне, скручується й опадає. Рослина стає кволою й урешті гине.

У разі захворювання видаляють уражені частини рослини, а потім рос­лину обпудрюють сірчаним порошком. Це роблять на яскравому сонячно­му світлі за температури повітря 25—27 °С.

Борошниста роса несправжня — захворювання, яке спричиняється грибом пероноспора Шахта. Уражає ті самі рослини, що й справжня, але тільки нижні поверхні листків; зверху над ураженими місцями з'являються прозорі, безбарвні масні плями, які згодом жовтіють. Пізніше плями збіль­шуються, уражені тканини стають коричневими. Рослина скидає листя.

Засоби боротьби — гігієнічні (обрізування, збирання й знищення ура­жених частин рослини) та профілактичні — своєчасне поливання, прочи-

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

щення й формування крони рослин, провітрювання їх. Для профілактики рекомендується також обприскувати рослини 1 %-м розчином бордоської рідини.

Сіру гниль можна побачити на рослинах, уражених щитівками, попели­цями та іншими комахами. Про захворювання свідчить чорний наліт на по­верхні листків або на верхівках молодих пагонів. Гриб не ушкоджує росли­ну, але перешкоджає доступу повітря й світла до листків, що порушує нор­мальний ріст і розвиток рослини.

Із сажковим грибком боротися дуже просто. Наліт змивають м'якою ганчіркою, зволоженою розчином звичайного господарського мила. Але позбутися захворювання повністю можна тільки після того, як будуть зне­шкоджені комахи (попелиці, щитівки тощо).

Профілактичними засобами є своєчасне провітрювання та дезінфекція приміщення, прорідження крони, розпушування ґрунту, підвищення тем­ператури в кімнаті, видалення уражених рослин.

Фузаріоз спричинюється грибом фузаріум мерисмодієс. Він уражує ко­рені та кореневу шийку рослини (пеларгонії, гвоздики) і призводить до по­жовтіння листків та стебла біля кореневої шийки. Уражена рослина в'яне. Розвиткові захворювання сприяє надмірна вологість повітря й грунту.

Уражені рослини або їхні частини треба видаляти й знищувати. Для профілактики слід зробити дезінфекцію приміщення вапняним молоком із додаванням мідного купоросу (2—3 %), регулярно провітрювати його, роз­пушувати ґрунт, дбати про те, щоб повітря в кімнаті було сухішим.

Тварини куточка живої природи. їхній склад залежить від мате­ріальної бази школи. Тварини, на відміну від рослин, потребують спе­ціального утримання (табл. 14.2).

Для спостереження за мешканцями водойм потрібні акваріуми, де утримують риб, земноводних, молюсків, водяних комах, ракоподібних та багато різних водоростей. Облаштовуючи акваріуми, головне — до­могтися біологічної рівноваги, тобто створити такі умови, які забезпе­чили б природну саморегуляцію в штучній міні-водоймі. Для цього мешканцями акваріума мають бути риби, молюски, рослини та мікро­організми.

Тераріум (рис. 14.4) улаштовують для утримання земноводних і плазунів з урахуванням екології цих тварин. На дно вміщують піддон­ник, який заповнюють землею (для земноводних — зволоженою). В зем­лю висаджують рослини: алое, кактуси, аспідистру. Підвішують гор­щики з традесканцією. Ставлять або вкопують у землю посудину з во­дою та годівницю.

14.3 Куточок живої природи

Таблиця 14.2. Умови утримання тварин куточка живої природи та завдання спостереження за ними

Тип і назва	Місце	Корм	Завдання
тварин	утримання
Найпростіші	Скляні банки	Сінний	Під мікроскопом розглянути
(амеба.		настій	будову. Спостерігати за ди-
інфузорія)			ханням
Кишково-	Акваріуми,	Циклопи, да-	Розглянути зовнішню будову
порожнинні	скляні банки	фнії	тіла й щупальців. Замалювати
(гідра звичайна)			тіло в різних положеннях.
			Розглянути рух, живлення (в
			посуд, де утримуються гідри,
			помістити дафній, циклопів).
			Спостерігати, як тварина захоп-
			лює здобич, розмножується
Кільчасті черви	Ящики,	Варена	Розглянути зовнішню та
(дощовий	черв'ячники	картопля,	внутрішню будову, провести
черв'як)		соняшникова	спостереження за рухами
		олія
Молюски	Акваріуми,	Інфузорії,	Розглянути зовнішній вигляд.
(беззубка,	скляні банки	дафнії, цик-	рух, скорочення тіла в разі по-
котушка,		лопи, водяні	дразнення (торкнутися тіла
ставковик)		рослини	олівцем) великих беззубок,
			розкрити черепашку, витягну-
			ти із зябер слизову масу гло-
			хідіїв (личинки беззубок), роз-
			глянути їх під мікроскопом.
			Порівняти ікру ставковика та
			котушки (форму й кількість
			ікринок у кладці)
Членистоногі:
дафнія	Те саме	Найпрос-	Розглянути зовнішній вигляд,
циклоп		тіші,	спостерігати за рухом, живлен-
жук-плавунець		морква,	ням. Роздивитися зовнішню
водолюб		водяні кома-	будову, форму тіла, забарвлен-
		хи, дощові	ня, рух у воді, на землі, в по-
		черв'яки,	вітрі. Провести спостереження
		сире м'ясо	за живленням, диханням в
			атмосфері, у воді

,501

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

Продовження табл. 14.2

Тип і назва	Місце	Корм	Завдання
тварин	утримання
личинки	Акваріуми,	Личинки	Порівняти будову личинок
бабок	скляні банки	водяних ко-	різних видів бабок, що меш-
		мах, дафнії,	кають у місцевих водоймах.
		циклопи	Спостерігати за їхнім рухом,
	■		диханням, живленням (роз-
			глянути маску), простежити
			за перетворенням бабок
комахи —	Інсектарії,	Листки	Спостерігати за виходом гу-
шкідники	ентомологічні	капусти та	сениць з яєць, визначити час
сільськогос-	садки	інших капу-	і місце залялькування, виліт
подарських		стяних	метеликів, кількість поколінь
культур			за рік
(білан капус-
тяний, плодо-
жерка)
Мурашки	Старий аква-	Личинки ко-	Спостерігати за рухом штуч-
	ріум, дерев'я-	мах-шкідни-	ною стежкою, за їхньою но-
	ні ящики	ків	шею, за живленням
Хордові:
риби (карась,	Акваріуми	Мотиль,	Вивчити зовнішню будову.
орфа, в'юн,		дощові чер-	Провести спостереження за
піскар; деко-		в'яки, живі й	живленням, зміною забарв-
ративні —		сушені	лення залежно від середови-
гупії, мече-		дафнії, сире	ща. Визначити вік риби за
носці, золоті		м'ясо	лускою. Спостерігати за ру-
рибки,			хом, поведінкою в різну по-
вуалехвіст)			году, за живленням, виробля-
			ти умовні рефлекси
земноводні	Акваріуми,	Мотиль,	Спостерігати за пересуван-
(жаба трав'я-	тераріуми	черв'яки, жи-	ням, живленням, диханням,
на, тритон		ві комахи, си-	роботою резонаторів, роз-
звичайний і		ре м'ясо	множенням
гребінчастий)
плазуни	Тераріуми	Жаби, моло-	Провести спостереження за
(вуж, ящірка,		ко, комахи,	рухами, живленням, захис-
черепаха бо-		дощові чер-	том від ворогів. Ознайомити-
лотяна,		в'яки, яблука,	ся з явищем регенерації та
степова)		листки	зовнішнім покривом тіла
		капусти

14.3 Куточок живої природи

Закінчення шабл. 14.2

Тип і назва	Місце	Корм	Завдання
тварин	утримання
птахи	Металеві й	Просо, рапс,	Спостереження за линянням,
(чиж, щиголь,	дерев'яні	конопляне	живленням, розмноженням,
сорока, галка,	клітки,	насіння та	співом. Приручення, дреси-
голуб, папуга,	вольєри	насіння бу-	рування, вироблення умов-
дрізд, канарка)		р'янів, зеле-	них рефлексів
		на трава,
		морква, яб-
		лука, канар-
		кове насіння
ссавці:	Металеві кліт-	Земляні чер-	Спостереження за зовнішнім
їжак	ки, вольєри	ви, жаби.	виглядом, розмноженням,
		миші, м'ясо,	поведінкою, приручення, ви-
		молоко	роблення умовних рефлексів,
білий пацюк,		Зерно, зелена	визначення корисності їжаків
миша, хом'як		трава, морк-	та шкоди від гризунів у сіль-
		ва	ському господарстві за тією
			кількістю зерна, яке вони по-
			їдають у неволі
білка		Горіхи лісові	Спостерігати за поведінкою,
		й волоські,	зовнішнім виглядом, особливо-
		насіння	стями пристосування до умов
		соняшника,	життя в лісі, на деревах. Вироб-
і		шишки.	лення умовних рефлексів
	■	яблука
морська		Овочі, зерно,	Здійснити порівняння з
свинка		сіно, зелена	вищеназваними ссавцями.
		трава	Спостерігати за живленням,
			розмноженням, виробленням
			умовних рефлексів

Для утримання птахів потрібні клітки (рис. 14.5) різних розмірів і вольєри. В куточку живої природи найкраще утримувати й розводити канарок, папуг, щиглів, чижів. Можна вигодовувати й приручати та­кож місцевих птахів.

Для утримання ссавців необхідно встановити клітки з висувними днищами й годівницями (рис. 14.6). Найкраще приручаються в неволі дрібні ссавці: білка, їжак, морська свинка, хом'ячок та ін. В куточку

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

Рис. 14.4 Зразок оформлення тераріуму

Рис. 14.5 Клітка для птахів

мають бути предмети для догляду за твари­нами й підтримання чистоти, терези для зважування піддослідних тварин і кормів, ящик для зберігання кормів.

Паспортизація об'єктів куточка жи­вої природи. На кожний живий об'єкт має бути паспорт (етикетка), в якому зазнача­ються назва й короткі відомості про росли­ну чи тварину. Ці дані записуються в карт­ки, з яких складають картотеку мешканців куточка живої природи.

На підставі зібраних даних про рослину чи тварину виготовляють етикетки, котрі прикріплюють до посудини з рослиною, акваріума, тераріуму або клітки тварини.

Етикетки бажано виготовляти з пласт­масових матеріалів (їх можна використову­вати протягом багатьох років, а паперові — треба постійно поновлювати).

14.4 Шкільна навчально-дослідна земельна ділянка

Рис. 14.6 Клітки для дрібних ссавців

Картотека має бути доступною для учнів, що доглядають за росли­нами й тваринами, а також для всіх охочих ознайомитися з нею. Деякі вчителі, щоб привчити учнів користуватися картотекою, позначають об'єкти куточка живої природи тільки номером.

14.4

Шкільна навчально-дослідна земельна ділянка

Теоретичне вивчення основ науки без зв'язку з

практикою не може забезпечити всебічного розвитку молодого покоління. Тому викладання біології в школі має пов'язуватися з працею учнів у сільському господарстві.

Навчальною базою для реалізації цього завдання є шкільна навчаль­но-дослідна ділянка, де учні в процесі практичної роботи засвоюють основи біологічної науки, набувають практичних умінь і навичок праці в сільському господарстві та на присадибних ділянках.

У 1995 р. наказом Міністерства освіти і науки України було затвер­джено «Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загаль­ноосвітніх та позашкільних навчально-виховних закладів». Розгляне­мо його.

Основні положення. Навчально-дослідна земельна ділянка зак­ладу освіти є базою для проведення навчальних і практичних за­нять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

навчання, засвоєння знань, формування вмінь і навичок, організації позакласної юннатівської, дослідної, природоохоронної роботи, про­дуктивної праці учнів.

Навчально-дослідна земельна ділянка може існувати при всіх серед­ніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах різних типів і поза­шкільних навчально-виховних закладах відповідно до «Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад» (1993) та «Положення про позашкільний навчально-виховний заклад» (1994).

Навчально-дослідна земельна ділянка надається в порядку, встано­вленому Земельним кодексом України. На ці земельні ділянки поши­рюються пільги щодо плати за землю, визначені для закладів освіти згідно із законом України «Про плату за землю» (1992).

Вимоги до функціонування навчально-дослідної земельної ді­лянки. Розміри ділянки встановлюються залежно від кількості учнів у навчально-виховному закладі й місцевих умов.

Під навчально-дослідну земельну ділянку рекомендуються такі площі, м² (не менше):

• для початкової школи — 5 000;

• для основної і старшої — 10 000;

• для міських шкіл — 10 000;

• для обласних станцій юних натуралістів (еколого-натуралістичних
центрів) — 20 000;

• для районних станцій юних натуралістів (еколого-натуралістичних
центрів)— 10 000;

• для міських станцій юних натуралістів (еколого-натуралістичних
центрів) — 5 000.

Площа шкільної навчально-дослідної земельної ділянки всіх ґрун-тово-кліматичних зон України, за винятком гірських районів і Чорно­морського узбережжя Криму та районів, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, розподіляється так. • У початковій школі (м²):

1 000 450 300 3 000

овочева сівозміна

ягідник або

квітники

плодові й декоративні насадження

парники

крільчатник

14.4 Шкільна навчально-дослідна земельна ділянка

основна школа	старша школа
2 500		3 000
3 000		4 000
6 000		8 000
	•
		1 000

• В основній і старшій школі (м²):

сільськогосподарський відділ

польова сівозміна

овочева сівозміна

плодовий сад

плодово-декоративна шкілка

(розсадник)

ягідник або виноградник

колекційна ділянка

й ділянка систематики 300 700

квітники, жива огорожа,

декоративні насадження 900 1 000

закритий грунт 400 4 000

Зоолого-тваришшцький

відділ

крільчатник 500 500

пасіка 500 500

відділ дикої фауни 500 500

• Для шкіл, розташованих у містах і робітничих селищах (м²):

Ботапіко-рослинницький відділ

польова сівозміна 800

овочева сівозміна 1 200

плодові й декоративні насадження 3 600

плодово-декоративна шкілка (розсадник) 1 000

ягідник або виноградник 400

колекційна ділянка й ділянка систематики 700

селекційно-генетична ділянка 600

квітники, жива огорожа, декоративні насадження 1 100

закритий грунт 400
Зоолого-тваринтщький відділ

крільчатник, пасіка, відділ дикої фауни 200

На шкільній навчально-дослідній земельній ділянці може бути від­критий і закритий ґрунт, підсобне приміщення тощо.

Велике значення має віддаленість ділянки від шкільної будівлі: чим вона ближче до школи, тим легше використовувати її в навчальному процесі, бо частіше можна проводити практичні заняття, стежити за розвитком рослин, за впливом на них тих чи інших агрозаходів. Тільки

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

в цьому разі ділянка відповідатиме своєму навчально-виховному при­значенню.

Іноді вчителі, прагнучи розташувати ділянку на рівній місцевості й доброму ґрунті, вибирають її далеко від школи. Це спричиняє марну втрату навчального часу й, окрім того, такі ділянки неможливо добре доглянути: здебільшого вони заростають бур'янами, на них важко збе­регти та облікувати врожай вирощених сільськогосподарських культур.

Піщаний або глинистий ґрунт, нерівний рельєф місцевості поблизу школи не мають бути перешкодою для вибору в цьому місці навчаль­но-дослідної земельної ділянки. За належної організації роботи учні, виростивши врожай на майже непридатному для обробітку ґрунті, пи­шаються своїми досягненнями й проймаються вірою у власні сили. Ро­бота на ділянці в таких умовах має велике виховне значення.

Плануючи й організовуючи навчально-дослідну земельну ділянку, насамперед потрібно передбачити її захист парканом і зеленою огоро­жею з декоративних дерев і кущів.

Зелену огорожу створюють із квітучих кущів, які не потребують підстригання, або з декоративних цільнокронних кущів та дерев, при­датних для підстригання: кизильник, бирючина, смородина золотиста й альпійська, таволга та ін. З цих рослин створюють невисокі огорожі. Для високих і щільних огорож, які є захистом від вітрів і снігу, годять­ся гледичія, шовковиця, ялина, граб.

Для створення однорядних живих огорож кущі саджають у ряд на відстані 20—30 см, для багаторядних — на відстані 30—50 см із між­ряддями в 20—30 см.

Дата добавления: 2015-05-24