Ситуація 1. Учителька російської мови на початку уроку звернула­ся до учнів із запитаннями:

Учителька російської мови на початку уроку звернула­ся до учнів із запитаннями:

— Який вузол не можна розв'язати?

— Морський, — вигукнув хтось із учнів.

— Чому ж. Морський вузол — це лише спосіб зв'язува­ти канати, робити з них петлі. Його можна розв'язати.

Учні задумалися... Очі загорілися. Але відповіді не зна­ходили. Довелося ставити навідні питання, аби діти назва­ли залізничний вузол.

— Тепер запропоную вам легке запитання, — продов­жувала вчителька. — Назвіть прикметник середнього роду, який має на кінці три букви є.

Знову заблищали очі у школярів, у класі запанувала тиша. Учителька вичікуючи, поглядала на вихованців.

— Не пригадуєте? А гусака ви бачили?

— Бачили. Але ж він "длинношеий"?

— Гусак відноситься до "животных"?

— А-а-а, — весело загуділи учні. — "Длинношеее жи­вотное..."

1. У чому психолого-педагогічний сенс такого початку уроку?

2. Змоделюйте початок уроку з конкретної теми "своєї" дисципліни, скориставшись подібним прийомом.

І Ситуація 2

Інспектор райвно разом із заступником директора шко­ли відвідав урок математики учителів 3-А і 3-Б класів. На

обох уроках була одна й та ж тема: "Розв'язування задач на раніше вивчену тему".

Учителька 3-А класу М.С. після повідомлення теми і мети уроку викликала по черзі учнів до дошки. Вони роз­в'язували задачі. М.С. піднімала з місця окремих учнів, які повторювали правила. Інші учні робили записи у зо­шитах тих розв'язків, що їх виконували на дошці їхні то­вариші. Під кінець уроку на 8 хвилин була проведена са­мостійна робота (учні розв'язували приклади, які були за­писані на дошці).

Учителька 3-Б класу також повідомила учням тему і мету уроку. Але зразу ж запропонувала вихованцям само­стійно розв'язати задачу і приклад, які завчасно у 2 варіан­тах були записані на переносній дошці. Ця робота зайняла 10 хвилин. Швиденько перевірили результати. Вони були добрими. Лише три учні допустили незначні помилки.

— Тепер, діти, подивіться на картки-завдання, які я по­клала перед кожним. Виконуйте свої індивідуальні зав­дання. Будьте уважні.

Учні активно включилися в роботу. С.А. підходила до окремих учнів, тихенько, не відволікаючи уваги інших, до­помагала їм у роботі. Через 12 хвилин почулися голоси: "Я уже все виконала!". (Це сильніші учні.)

— Молодці. Для тих, хто впорався із задачами, у мене є більш цікаві завдання, — говорила С.А. і пропонувала кар­тки з новим матеріалом.

Учні працювали по групах над складанням задач.

— Лише кожна творча група має скласти свою задачу, — попередила учителька.

Під кінець уроку (3 хвилини) С.А. запропонувала дітям веселу гру "Порахуй". Хто не встигав підхопити естафету товариша — вибував з гри.

Під час обговорення уроків думки в оцінці уроків між інспектором і заступником директора розбіглися.

1. Висловіть свою думку щодо дій учителів на цих уроках.

2. У чому виявилися дидактичні помилки учителів?

3. У чому ви вбачаєте ефективність методів і прийомів, що їх використали учителі на цих уроках?

Ситуація З

Урок української мови у 6-му класі. Тема уроку: "Діє­прикметник, його граматичні ознаки". Урок включав такі компоненти:

1. Аналіз опорних знань, умінь та навичок учнів з попе­редніх тем.

2. Актуалізація опорних знань про граматичні ознаки прикметників і дієслів.

3. Робота над підкресленими словами в реченнях: "Місто, побудоване на березі мальовничої річки, залишалося гор­дістю старшого покоління. Вмирав поет, залюблений у світ, вмирав поет, задивлений у море". Визначення їх граматич­них категорій.

4. Виконання вправ за підручником із завданням ви­ділення дієприкметників.

5. Складання речень з дієприкметниками.

6. Завдання додому та інструктаж до нього.

1. Визначте тип цього уроку.

2. Доведіть доцільність обраної структури під час ви­вчення обраної теми.

Дата добавления: 2015-05-24