Ситуація 6. Учителька-новатор СМ. Лисенкова у своїй книзі Коли вчитися легко* розповідає, як буває важко включити кож-

Учителька-новатор СМ. Лисенкова у своїй книзі "Коли вчитися легко"* розповідає, як буває важко включити кож-

ного учня в активну діяльність на всіх уроках. Допомага­ють у цьому так звані опорні схеми.

Опорні схеми, або просто опори, — це висновки, які на­роджуються на очах в учнів у момент пояснення й оформ­люються у вигляді таблиць, карток, набірного полотна, крес­лення, малюнка. Опорні схеми мають постійно підключа­тися до роботи на уроці, а не формально висіти, як плакати. Тільки тоді вони допоможуть учителеві краще вчити, а дітям легше вчитися.

Ось фрагмент уроку з використанням опорних символів.

Учителька пропонує завдання:

— Накреслимо один відрізок довжиною 8 см, другий відрізок — 5 см. На скільки довжина першого відрізка більша від довжини другого?

Дані задачі набираються на набірну схему:

Завдання виконується на дошці (в дм) і в зошитах (у см).

— На скільки ж довжина першого відрізка більша від довжини другого?

— Як розв'язали? Як підрахували?

— 8-5 = 3 (см).

— А на скільки довжина другого відрізка менша від довжини першого? Як дізнатися?

Висновок формулюється з допомогою вчителя. Переходимо до наступної задачі.

У саду росло 6 кущів малини, а смородини — на 3 кущі більше. Скільки кущів смородини в саду?

— А тепер, хто зможе прочитати цю задачу, якщо я її пере-будую?

1. Уважно проаналізуйте технологію створення на­вчальних опор та опорних сигналів. Дайте психологічне обґрунтування опорних сигналів у процесі пізнання.

2. За аналогією розробіть кілька опорних сигналів зі "своєї" дисципліни.

Дата добавления: 2015-05-24