КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Завдання для самостійної роботи. Методи виховання, прийоми виховання, засоби виховання, переконування, приклад, вправи, вимога, заохочення
Педагогічні поняття Тема 14 Г ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ Методи виховання, прийоми виховання, засоби виховання, переконування, приклад, вправи, вимога, заохочення, покарання, "метод вибуху", совість, честь, пояснення, бесіда, умовляння, диспут, ідеал. 14.2.1. Користуючись предметним покажчиком до творів А.С. Макаренка, виберіть слушні думки педагога про місце і роль методів виховання у формуванні особистості. Із творів "Педагогічна поема", "Прапори на баштах" випишіть 4—5 яскравих прикладів використання методів виховання. 14.2.2. Зверніться до творів В.О. Сухомлинського (користуйтесь предметним покажчиком) і випишіть його судження про методи виховання. Випишіть 4—5 педагогічних ситуацій використання методів виховання. 14.2.3. Скористайтесь власним досвідом навчання у школі і опишіть конкретну педагогічну ситуацію, в якій мало місце ви- користання методів виховання (вдале чи невдале) і проаналізуйте її. 14.2.4. Складіть правила для молодого вчителя щодо використання методів виховання. 14.2.5. Відвідайте уроки вчителів "свого" фаху і проаналізуйте використання ними загальних методів виховання. 14.2.6. Перегляньте щоденники учнів і проаналізуйте, як учителі використовують їх для заохочення і покарання школярів. 14.2.7. Ознайомтесь із пропонованими педагогічними ситуаціями і проаналізуйте їх з погляду використання методів виховання. Ситуація 1 Важко переоцінити педагогічну і людську мудрість — уміння говорити з дітьми про обов'язок. А говорити про це треба часто, слово вчителя повинно відкривати очі дитячої душі. Привчати до повинності — значить насамперед учити бачити життя, бачити людей, бачити те, що тебе оточує, розуміти, що все навколишнє тією чи іншою мірою стосується тебе, — і не тільки розуміти це, а й відчувати серцем, бути нетерпимим до байдужості, ненавидіти хамство. Ми побачили в саду надломлену гілку яблуні. Це зробив вітер, немає винуватого, але ми не можемо пройти повз неї байдужим. Саме там, де, здавалося б, все робиться само собою, особливо почуття обов'язку. Діти могли б байдуже пройти повз поламану гілку — це був би урок байдужості, і чим більше таких уроків "пройшла" в дитинстві людина, тим більша небезпека егоїзму, підлості, зрадництва. Ми спиняємося, підв'язуємо надломану гілочку, діти почувають і радість, і неспокій — не все в світі гаразд. Це вже урок повинності. І так на кожному кроці. Якщо уважно й пильно подорожувати по морю людських взаємовідносин, на кожному кроці побачиш можливість зробити добре. Спочатку дітям доводиться відмовлятися від якоїсь радості, зате згодом вони переживають зовсім особливу радість — радість виконання обов язку. Ми сідаємо у вагон — їдемо до теплого моря, нам треба тільки побачити його й повернутися назад. Сутеніє. Діти стеляться на лавах — їхати цілу ніч. М'яко похитується, заколисує вагон. Діти лежать на м'яких постелях. Найменша чорноока Оля запитує: — Ви казали, що поїзд веде машиніст. А хто ж уночі веде поїзд? Невже він їде сам? — Вночі теж веде поїзд машиніст. — Як? — дивується Оля, і інші діти здивовані, прислухаються. — Невже він уночі не спить? — Не спить. — Ми спимо, а він не спить? Цілу ніч? — ще більше дивується Оля. — Так, машиніст не спить цілу ніч. Якби він хоч на хвилину заснув, поїзд розбився б, і ми загинули б. — Та як це так? — не може зрозуміти Оля. — Адже спати йому хочеться... — Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина — повинна. Подивіться у вікно, бачите он на полі оре тракторист. Ніч, а людина працює, бачите, як прожектором освітлює поле. Тому що він повинен працювати вночі. Якби працювали тільки вдень, не вистачило б хліба. — І я повинна? — запитує Оля. — І я? І я? — запитують діти. — Всі ми повинні. — Що ж ми повинні? — Бути людьми. Це найголовніше. Якщо вам удалося відкрити очі дітей на факти, в яких яскраво розкривається людська повинність, якщо ці факти вразили, примусили замислитись, — у такі хвилини слово вашого повчання доходить до потаємних куточків дитячого серця, падає на благодатний ґрунт і дає хороші сходи*.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1476; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |