Ситуація 11

Фашистські табори в Європі, в'язні і жертви 1933—1945 pp.

Ситуація 10

Класний керівник Н.О. проводила у своєму 9-му класі Урок миру. На ньому були присутні вчителі-вихователі з інших шкіл.

Говорили про жорстокості війни, про ціну миру, Н.О. навела низку фактів періоду другої світової війни.

1. На окремому плакаті була наведена така інформація (див.: Известия. — 1985. — 29 апреля):

Країна	Назва табору	Кількість в'язнів	Кількість жертв
Німеччина	Дахау	250 000	70 000
	Бухенвальд	238 000	56 000
	Флоссенбург	111 400	74 000
	Нейекгамме	106 000	82 000
	Заксенхаузен	200 000	100 000
	Равенсбрук	132 000	93 000
Австрія	Маутхаузен	335 000	122 767
Польща	Майданек	1 500 000	1 500 000
	Освенцім	4 000 000	4 000 000

2. В один із днів червня 1944 року із табірного кремато­рію на залізничний вокзал німці відправили порожні ди­тячі візки по п'ять в кожному ряду. Процесія тривала більше години (див.: Известия. — 1985. — 29 апреля).

3. Розповідає партизанка Лариса Леонтіївна Коротка: "Бачимо, стоять в'язні, поділені на дві групи. Тих, хто

стоять ліворуч, не чіпають, а тих, хто стоїть праворуч, за­ставляють роздягатися до тіла, одяг кидають у ящики. У кого зубні протези — витягують і кидають в другий ящик, а людей заштовхують у душегубку. І все це на наших очах. Стоїть біля одного барака жінка і годує грудьми дитину. І як ось... І собаки тут, і охорона, усі остовбеніли, стоять і не беруть. Вона остання залишилася... Комендант побачив цю картину, що ніхто її не чіпає. Підбіг, схопив це дитя і пря­мо, знаєте, об кран... (Плаче). Вибачте, я зараз договорю... І від цієї дитини і кров, і мізки на стіні, що залишилось, він кинув у душогубку. Підходить до цієї жінки, починає зри­вати з неї одяг і раптом побачив у неї в роті золоті зуби. Схопив якийсь твердий предмет і як ударив... і витягнув зуби разом з кров'ю..."*

Після ознайомлення з такою інформацією більшість дівчаток почали плакати, обличчя хлопців раптом посуво­рішали, стали кам'яними. У класі запанувала тиша. Н.О. також не могла нічого ні говорити, ні читати. Дивилась у вікно. До кінця уроку залишалось 8 хвилин. Так і проси­діли у мовчанці.

Пролунав дзвоник. Учні мовчки піднялися, проводжаю­чи поглядами гостей, які залишали клас.

Обговорення Уроку миру було активним, схвильованим. Дехто із присутніх на уроці колег зробив зауваження, що Н.О. не зробила висновків, не включила школярів у бесіду на основі запропонованої під кінець уроку інформації.

Проаналізуйте цю ситуацію з погляду знання законо­мірностей, вимог принципів виховання та використання виховних методів.

До мене прийшла якось зі скаргою на учня 6-го класу Юру молода учителька іноземної мови М.М. Він на її уро­ках сидів у шарфі, шапці і рукавицях. Урок розпочинався з того, що М.М. змушувала Юру знімати шарф, шапку і рукавички. Ця процедура "роздягання" завжди викликала сміх учнів.

... Я зайшов до класу у той момент, коли Юра сидів за партою у шапці, шарфі, і рукавичках. Підліток швиденько скинув шапку, рукавички і шарф, засунув їх у парту, випро­стався і зробив невинний вираз обличчя.

Я дістав із папки папір і з належною урочистістю про­читав: "Наказ. У зв'язку з тим, що учень 6-го класу Юра Борисов страждає хронічною хворобою холоду, з метою охо­рони його здоров'я наказую: сидіти йому на уроках у шапці, шарфі і рукавичках. Директор школи".

Учні сиділи напружені. Юра несміливо запитав: "А як же я буду писати у рукавицях." — "Це твоя справа, — сухо відповів я. — Якщо раніше вони тобі не заважали, то й те­пер ти зможеш упоратись. Адже ти сам цього домагався."

Клас не сміявся, усі притихли, лише поглядали на Юру чи то з іронією, чи то зі співчуттям. А хлопчик був розгуб­лений. Він, безперечно, не чекав такого перебігу подій*.

1. Проаналізуйте цю ситуацію з погляду використан­ня методів і прийомів виховання.

2. Як би діяли ви у цій ситуації?

Дата добавления: 2015-05-24