Ситуація 12. Щоб дитина почувала себе насамперед громадянином, щоб вона почувала себе насамперед людиною, я та мої співробітники-педагоги переконалися

Щоб дитина почувала себе насамперед громадянином, щоб вона почувала себе насамперед людиною, я та мої співробітники-педагоги переконалися, що торкатися особи треба з особливо складним інструментуванням. У дальшій нашій роботі це стало традицією.

Петренко спізнився на завод. Ввечері я дістаю про це рапорт. Я викликаю командира того загону, в якому пере­буває Петренко. І кажу:

— У тебе спізнення на заводі.

— Так, Петренко спізнився.

— Щоб цього більше не було.

— Єсть, більше не буде.

На другий день Петренко знову спізнився. Я збираю загін.

— У вас Петренко вдруге спізнюється на завод.

Я роблю зауваження всьому загону. Вони кажуть, що цього не буде.

— Можете йти.

Потім я стежу, що робиться. Загін сам буде виховувати Петренка і говорити йому:

— Ти спізнився на завод, виходить, наш загін спізнюється! Загін ставитиме великі вимоги до Петренка, як до члена

всього колективу*.

1. На якій стадії розвитку перебуває цей колектив?

2. У чому доцільність такої дії педагога?

Ситуація 13

В.М. Терський прийшов у колонію імені Горького в Ку­раж. "Багато начувся про Вас, Антоне Семеновичу, хочу пра­цювати разом з вами."

— Попробуйте. Сьогодні придивіться, а завтра і починайте. Але В.М. Терський розпочав свою роботу в Куражі уже

через кілька хвилин. Вийшовши на великий монастирський двір, він опинився в оточенні колоністів. Для знайомства запропонував їм одну, другу народну гру, знавцем яких був з дитинства. Великий хлопчище, відтіснивши інших дітей, з посмішкою промовив:

— Дядю! Ми тут любителі гострих відчуттів.

В.М. Терський між іншим помітив біля сараю монастир­ських прибудов гору порожніх бочок. Він повернувся до кабінету А.С. Макаренка.

— Чи не можна, по-перше, приступити до роботи не зав­тра, а зразу, по-друге, чи можна використати бочки, що сто­ять у дворі.

— Можна розпочати і сьогодні, Вікторе Михайловичу, і бочки можна взять, вони не потрібні, просто ніяк їх не ви­везти.

Знову повернувся у двір, Терський покликав того ж хлоп­чиська: "Спеціально для всіх любителів гострих відчуттів завдання: сісти в бочку і котитися згори он до тих валунів.

Хто ж зразу ж після зупинки бочки підніметься на ноги, отримає очко".

Відступати було непристойно, і хлопчисько, а за ним й інші хлопці покотилися у бочках вниз... Природно, підня­тись після такого випробування вестибулярного апарату ніхто не зміг. Піднявшись на ноги, хлопці вирішили повто­рити спуск, але бочок більше не лишилось. Віктор Мико­лайович сказав їм: "Не засмучуйтесь, це лише квіточки, ягідки будуть потім, ось приходьте ввечері до клубу..."*

1. На якій стадії розвитку перебував цей колектив?

2. З якою метою педагог вдався до такого прийому?

Дата добавления: 2015-05-24