Активні методи навчання

Навчання - процес двосторонній, і тому його якість залежить як від дидактичної досконалості роботи вчителів, так і від відношення учнів до проведених занять, від рівня їхньої пізнавальної активності. Тільки це сполучення високої наукової змістовності й методичної майстерності вчителя із умілим стимулюванням пізнавальної діяльності учнів створює надійну основу для глибокого й міцного оволодіння ними навчальним матеріалом. Тому стають усе більше популярними активні методи навчання, використання яких припускає не пасивне засвоєння учнями готових знань, а створення умов для активної творчої діяльності щодо придбання цих знань, формування вмінь і навичок.

Таким чином, за ступенем прояву пізнавальної активності й самостійності учнів всі методи навчання можна розділити на дві великі групи: пасивні й активні. У групі ж активних методів треба, у свою чергу, виділити підгрупу інтерактивних методів.

Пасивні методи (схема 1) визначають форму взаємодії учнів і вчителя, у ході якої вчитель є основною діючою особою на уроці, а учні виступають у ролі пасивних слухачів, підпорядкованих директивам учителя. Зв'язок учителя з учнями у випадку використання пасивних методів здійснюється за допомогою опитувань, самостійних, контрольних робіт, тестів тощо.

Схема 1

Пасивні методи навчання

Активні методи навчання (схема 2) – це способи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які спонукують їх до активної розумової й практичної діяльності в процесі оволодіння навчальним матеріалом. Якщо вчитель використовуэ ці методи навчання, то учні вже - не пасивні слухачі, а активні учасники уроку. Якщо у випадку застосування пасивних методів основною діючою особою й менеджером уроку був учитель, то тут учитель й учні перебувають на однакових правах. Якщо пасивні методи припускали авторитарный стиль взаємодії на уроці, то активним методам відповідає демократичний стиль.

Схема 2

Активні методи навчання

Активні методи навчання при вмілому застосуванні дозволяють вирішити одночасно три навчально-організаційні завдання:

1) підкорити процес навчання керуючому впливу викладача;

2) забезпечити активну участь всіх учнів у навчальній роботі;

3) установити безперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.

Сьогодні існують різні підходи до класифікації активних методів навчання.У якості критеріїв виступають: характер навчально-пізнавальної й ігрової діяльності, спосіб організації ігрової взаємодії, місце проведення занять, їхнє цільове призначення, тип використовуваної імітаційної моделі тощо.

За характером навчально-пізнавальної діяльності (найчастіше використовують саме цю класифікацію) методи активного навчання підрозділяють на: імітаційні методи, що базуються на імітації професійної діяльності, і неімітаційні. Імітаційні, у свою чергу, підрозділяють на ігрові й неігрові. До ігрових - відносять ігри, дидактичні або навчальні ігри, ігрові ситуації, а до неігрових – аналіз конкретних ситуацій, рішення ситуаційних завдань тощо.

Схематично дану класифікацію можна представити в такий спосіб:

Активні методи навчання
Неімітаційні	Імітаційні
	ігрові	неігрові
Інтелектуальна розминка (експрес-опитування); навчальна дискусія; мозковий штурм; «групи, що дзижчать»; синдикат; самостійна робота з літературою; використання навчальних і контролюючих машинних програм; активно-групові консультації; олімпіади; учнівські наукові конференції; тестування	Ділові ігри, метод розігрування ролей, ігрове проектування, індивідуальний ігровий тренінг на ЕОМ.	Метод кейса, рішення ситуаційних завдань, індиви-дуальний тех-нологічний тренінг на ЕОМ.

Інтерактивні методи (схема 3) – це активні методи навчання, які орієнтовані на більш широку взаємодію учнів не тільки із учителем, але й один з одним і на домінування активності й самостійності учнів у процесі навчання. Місце вчителя в інтерактивних уроках зводиться до спрямування діяльності учнів на досягнення цілей уроку.

Схема 3

Інтерактивні методи навчання

Розкриємо сутність деяких інтерактивних методів.

Назва методу	Зміст	Мета й сфера застосування
Дискусія	У ході уроку розвертається дискусія під суцільним контролем учителя або обраного лідера із класу	Забезпечує більший ступінь розуміння й обміну думками в класі.
Мозковий штурм	Творча (креативна) дискусія, що проводиться для того, щоб одержати якнайбільше ідей рішення якоїсь проблеми	Творчий підхід. Безліч нових ідей. Прийняття рішень. Групове навчання й дух суперництва.
«Групи, що дзижчать»	Групи від двох до шісти чоловік, обговорюють тему за короткий час.	Комфортна обстановка для висловлення своєї думки й налагодження зворотного зв'язку із групою
Синдикат	Повна група розбивається на підгрупи, у яких проходять обговорення й рішення проблеми, виконання завдання. Потім повна група знову збирається й вислухує думки підгруп	Використається, коли бажано одержати різні думки або методи. Метод зручний для спостереження за поведінкою у малих групах (відносини, лідерство, прийняття рішень).
Метод кейса	Клас ділиться на групи. Групам пропонується інформація, заснована на реальних або вигаданих фактах. Групи повинні її детально проаналізувати й виробити рішення.	Групове рішення проблем, які ілюструють практичну дію підходів і концепцій

Активні методи навчання можуть використовуватися на різних етапах навчального процесу:

І етап - первинне оволодіння знаннями. Це можуть бути евристична бесіда, навчальна дискусія тощо.

ІІ етап - контроль знань (закріплення), можуть бути використані такі методи як контролюючі машинні програми, тестування тощо.

ІІІ етап - формування вмінь, навичок на основі знань і розвиток творчих здібностей, можливе використання імітаційних методів.

Підбиваючи підсумок, відзначимо, що кожен учень цікавий своєю унікальністю, і завдання вчителя - зберегти цю унікальність, розвивати схильності й таланти, розширити можливості кожного Я, а можливе це тільки при повсюдному використанні активних методів навчання.

Дата добавления: 2015-05-24