Дії солдата в наступі

Дії солдата в обороні вночі

Нічні умови створюють певні труднощі у веденні оборонного бою. Перевага тих, хто обороняється, перед наступаючими в тому, що солдат в обороні перебуває в траншеї (окопі), добре орієнтується на місцевості; а також тому, що завчасно готується система вогню.

Успіх нічного бою багато в чому залежить від ретельної підготовки приладів нічного бачення, засобів освітлення місцевості, розпізнавальних знаків своїх підрозділів. Засвітло кожному солдату вказуються видимі в нічних умовах орієнтири й порядок освітлення місцевості. При цьому необхідно підготувати до стрільби зброю в умовах обмеженої видимості за допомогою різних пристроїв (рогульок або просто жолоба в бруствері), щоб покладений у такий пристрій автомат був спрямований у бік противника. Сошки кулемета встановлюються так, щоб вони могли робити необхідні переміщення. Переміщення автомата в боковому напрямку в заданому секторі обмежується паличками, положення автомата по висоті фіксується шаром дерну, дошкою з вирізами, підкладеною під пістолетну рукоятку.

Крім того, для автоматів, кулеметів готуються пристрої для стрільби вночі зі світними точками або смужками (пластинами). Та обставина, що противник діє на відкритій місцевості, а ті, хто обороняються, використовують вкриття, дозволяє сховати свої вогневі засоби від спостереження противника.

Для освітлення місцевості й противника застосовуються реактивні освітлювальні патрони, освітлювальні ракети, артилерійські освітлювальні снаряди, міни, танкові прожектори. При відсутності освітлювальних засобів можуть використовуватися місцеві матеріали, відпрацьовані пальне й мастильні матеріали. Уночі спостерігач і чергові вогневі засоби повинні нести службу пильно, ні на хвилину не послабляти уваги, підсилити спостереження за місцевістю й противником.

Вогонь по цілі, що виявляє себе спалахами пострілів, ведеться довгими чергами. Для кращого коректування вогню доцільно застосовувати патрони з трасуючими кулями.

Наступ є основним видом бою й має вирішальне значення в досягненні перемоги над противником.

Кожен солдат повинен вести наступ з повним напруженням сил, вогнем своєї зброї знищувати противника, що обороняється, проявляти хоробрість, ініціативу й спритність у бою. Наступ має бути стрімким і безперервним, щоб противник не зміг організувати опір на проміжних рубежах.

Підготовка до атаки

Залежно від завдання, характеру місцевості й інших умов обстановки солдат у складі механізованого відділення може діяти на БМП (БТР), у пішому порядку (узимку – на лижах) або десантом на танку. При наступі на БМП (БТР) солдат заздалегідь готується до посадки. При цьому особливу увагу він звертає на особисте екіпірування, на справність зброї, на наявність установленої норми боєприпасів; крім того, перевіряє, чи заряджена зброя, а якщо була команда зарядити зброю – чи поставлена вона на запобіжник.

Посадка солдата в бойову машину може виконуватися: у БМП – через задні двері; у БТР – через люки. Для посадки в бойову машину солдати у складі відділення шикуються біля машини за командою (сигналом) До машини.

За командою (сигналом) По місцях солдат, використовуючи колеса, гусениці й підніжки, швидко займає своє місце в бойовій машині й готується для ведення вогню з ходу, а з переходом в атаку – відкриває вогонь.

Наступ у пішому порядку при безпосередньому зіткненні з противником починається з вихідного положення, що залежно від умов місцевості може вибиратися в траншеях, окопах й інших укритих місцях. Заняття траншеї для наступу здійснюється звичайно по ходах сполучення й інших схованих підступах.

У траншеї солдати займають місця для стрільби, зазначені командиром відділення. З цією метою можуть використовуватися вже підготовлені виїмки або таємно обладнуються нові, підготовляються виїмки (упори) на висоті 50 – 60 см для швидкого вискакування з траншеї.

Обладнання вихідного положення – складна й трудомістка робота. На інженерні роботи необхідно багато часу. Тому механізовані підрозділи найчастіше займають підготовлені позиції. Скільки б часу не перебували солдати в траншеї, вони повинні дотримуватись того режиму, який був у підрозділі, що займав цю позицію. Роботи з інженерного дообладнання вихідного положення ведуться під видом посилення оборони з дотриманням строгих заходів маскування. У ході дообладнання позицій підготовляються пристосування для швидкого вискакування з траншеї (окопу), з цією метою у передній крутості траншеї влаштовуються сходи або заглиблення.

У наступі солдат, використовуючи результати вогневого ураження противника, діє з повним напруженням сил у тісній взаємодії з іншими солдатами відділення.

Перед наступом він повинен: знати своє завдання, а також завдання свого відділення й взводу, цілі для ураження й порядок відкриття вогню; знати номер (розпізнавальний знак) танка, за яким буде діяти відділення, порядок взаємодії з ним, а також з іншими вогневими засобами; при атаці в пішому порядку – місце й порядок спішування, місце в цепу відділення, порядок подолання загороджень і перешкод; пам’ятати встановлені командиром сигнали; перевірити справність зброї й підготувати її до бою; перевірити наявність боєприпасів і за необхідності поповнити їх; перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту, підігнати спорядження.

Перед наступом солдат повинен підготуватися до атаки. Для цього подається команда: Приготуватися до атаки.

Підготовка до атаки включає в себе: дозаряджання зброї, примикання багнета-ножа, підготовку ручних гранат (установку запалів), перевірку спорядження й заправлення обмундирування, для того щоб ніщо не заважало діям, а також обладнання виступу (виїмки) для швидкого вискакування з траншеї.

Перехід в атаку з траншеї здійснюється за командою В атаку – ВПЕРЕД. За цією командою солдатові потрібно швидко вискочити з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом, ведучи вогонь на ходу по противнику, рухатися до об’єкта атаки.

Дата добавления: 2015-05-08