Й вогневого бою в окопах і траншеях

Прийоми знищення противника в ході атаки, введення рукопашного

У ході атаки вогонь на ходу з автомата (кулемета) ведеться двома способами: навскидку та з прикладом, притиснутим до боку.

Стрільбу навскидку можна вести з короткої зупинки або на ходу (без зупинки).

Для ведення вогню навскидку з короткої зупинки треба зупинитися й у момент постановки лівої ноги на землю одночасно уперти приклад у плече, прицілитися й зробити чергу, опустити автомат і продовжувати рух.

Для ведення вогню на ходу (без зупинки) необхідно скинути автомат (кулемет) до плеча, направити його в ціль й, продовжуючи рух, вести вогонь.

Ведення вогню другим способом здійснюється, як правило, без зупинки. Для цього треба правою рукою притиснути приклад до правого боку, лівою рукою втримувати автомат за цівку. При стрільбі з кулемета, крім того, потрібно перекинути ремінь через ліве плече, направити в ціль і, не припиняючи руху, вести вогонь.

При веденні вогню на ходу перезарядження автомата потрібно робити, не припиняючи руху. Після подолання загороджень солдат, який веде вогонь на ходу, повинен стрімко просуватися до переднього краю оборони противника.

З підходом до траншеї на 25–40 м за командою командира Гранатами – ВОГОНЬ або самостійно солдат кидає гранату в траншею й атакує противника. Противника, який обороняється в траншеї, солдат знищує вогнем в упор, гранатою, багнетом-ножем або ударом приклада. Першу траншею необхідно подолати, не спускаючись у неї, потім, не зменшуючи темпу просування, продовжувати рух у глибину опорного пункту. І тільки при гострій потребі, якщо противник перебуває в ходах сполучення і знищити його із бруствера траншеї не вдалося, за наказом командира солдати зстрибують у траншею й знищують противника.

Знищення противника в окопах, траншеях і ходах сполучення потребує спеціальної підготовки. Складність полягає в тому, що солдат, який увірвався в траншею або окоп противника, може розраховувати тільки на власну майстерність, на свою зброю й на свої сили.

Противник, що перебуває в траншеї, може закидати її їжаками, рогатками, мотками колючого дроту. За кожним її вигином можуть бути солдати противника.

Дротові загородження у вигляді їжаків, рогаток і т. п., поставлені противником у траншеї або ході сполучення, викидаються наверх багнетом або підриваються гранатою. Якщо це зробити неможливо, варто обійти таку ділянку зверху.

Просуваючись по траншеї противника, потрібно уважно дивитися, чи немає в ній мін-сюрпризів й інших вибухових пристроїв. При виявленні мінно-вибухових загороджень їх необхідно знешкодити – поставити ясно видимий попереджувальний знак.

Солдат має бути готовим до ведення рукопашного бою, уміти застосовувати уколи багнетом, удари прикладом, піхотною лопатою, а також рукою й ногою. Наносити їх необхідно найкоротшим шляхом з коротким замахом у найбільш уразливі місця: по голові, ключиці, суглобах рук і ніг, у сонячне сплетення. Слідом за ударом необхідно приготуватися до захисту від можливого нападу противника. Захист від його ударів здійснюється ударом автомата або піхотною лопатою по зброї противника вправо, уліво або вниз. Слідом за ударом наноситься укол багнетом або удар прикладом (піхотною лопатою).

У ході атаки солдат веде спостереження за місцевістю в напрямку атаки відділення й на флангах з тим, щоб вчасно знайти й знищити противника, який буде прагнути використати траншеї й ходи сполучення, складки місцевості й місцеві предмети, щоб застосувавши гранати й інші протитанкові засоби ближнього бою, знищити або зупинити просування танків і відсікти від них атакуючих солдат противника, змусивши їх залягти. При цьому кожен солдат повинен швидко реагувати на дії противника, відразу ж відкривати вогонь і знищувати вогневі засоби, насамперед протитанкові, і живу силу противника.

Дата добавления: 2015-05-08