Подолання перешкод і загороджень

Подолання ходів сполучення, невеликих ям здійснюється стрибком із приземленням на одну або обидві ноги. Глибокі й широкі рови, ями, долаються по перекинених через них колодах, штурмовому містку, зробленому з місцевих матеріалів.

Невисокі вертикальні перешкоди (огорожа, частокіл, кам’яний або дерев’яний паркан) долаються стрибками.

Високі вертикальні перешкоди (кам’яна стіна, дерев’яний паркан та ін.) долаються зачепом або силою з упором на стегно, груди, а також за допомогою товариша.

Долати загородження в наступі нескладно, якщо вони не перебувають під вогнем противника; набагато складніше їх долати, коли вони прикриваються вогнем. Адже загородження й улаштовуються для того, щоб тимчасово затримати наступаючих. Незначна затримка при подоланні загороджень може привести до того, що противник своїм прицільним вогнем

нанесе значні втрати наступаючим. Все це необхідно враховувати і долати загородження швидко.

Ділянки місцевості, обладнані рогатками й завалами, долаються після розтягування загороджень за допомогою кішок. Якщо розтягнути їжаки й рогатки не є можливим, то долаються вони за допомогою матів або шинелей.

Дротові загородження перед переднім краєм й у глибині оборони противника долаються, як правило, по проходах, зроблених саперами вибуховими способами або танками. Можна їх долати через верх, попередньо накинувши на них дошки, мати й інші місцеві предмети. Під час війн подолання таких загороджень часто здійснювали по проходах, зроблених вручну за допомогою ножиць. У цьому випадку долати загородження необхідно парами, – коли один із солдат просувається, інший прикриває його вогнем, а потім, подолавши загородження, забезпечує своїм вогнем просування іншому солдатові.

Мінні поля долаються слідом за танками по їхніх коліях або по зробленому проходу. Необхідно пам’ятати, що всі загородження, як правило, прикриваються вогневими засобами або сигнальними мінами (рис. 1.10).

Рис. 1.10. Подолання мінного поля вслід за танком

Дата добавления: 2015-05-08