Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Православ’я як різновидність християнства




Поділ християнських церков.

 

Християнство ніколи не являло собою єдиної течії.

Поширюючись по численним провінціям Римської імперії воно пристосовувалось до існуючих там соціальних відносин і місцевих традицій.

Результатом децентралізації Римської імперії було виникнення чотирьох автокефальних (самостійних) церков: Константинопільської, Олександрійської, Антіохійської та Ієрусалимської.

Незабаром від Антіохійської церкви відділилась Кіпрська, а потім Грузинська православна церква.

Відбулось відособлення Вірменської церкви, яка відмовилась визнати догмат Боговтілення. Христос визнавався тільки Богом, а не Боголюдиною.

Найбільшим розколом християнства стала поява двох основних напрямків – православ’я і католицизму.

Цей розкол назрівав протягом кількох століть. Він визначався особливостями розвитку феодальних відносин у східних і західних частинах Римської імперії та конкурентною боротьбою між ними.

Між східною і західною церквами починаючи з V ст. розгорілась запекла боротьба за провідні позиції в християнському світі.

Остаточний розкол відбувся у 1054 році.

Західна церква стала називатися римо-католицькою, а східна – православною, тобто всесвітньою, вірною принципам ортодоксального християнства. (грець. orthodoxos – правовірний; ортодоксія – неухильне, без коливань слідування встановленим принципам і положенням).

 

 

Православ’я (грецьк. «правовірування») – це одне з трьох головних, наряду з католицизмом і протестантизмом, християнських віросповідань.

Воно поширене головним чином в країнах Східної Європи, Близького Сходу і на Балканах.

Склалось воно як східний напрямок християнства після розподілу Римської імперії в 395 р. та оформилось після розподілу церков у 1054 р.

Православ’я не мало єдиного церковного центру, так як з початку свого формування церковна влада у Візантії була зосереджена в руках чотирьох патріархів (Константинопільського, Олександрійського, Антіохійського та Ієрусалимського), причому Константинопільський, хоча й іменувався Вселенським, був всього лише першим серед рівних.

Як і католицизм, православ’я сформувалося на початку середніх віків. Православне віровчення сформувалось в результаті перших 7 вселенських соборів. Для всіх православних церков загальним є віровчення, культ і канонічна діяльність.

Основу православного вчення складає Нікео-Царградський символ віри, прийнятий на перших двох Вселенських соборах: в 325 р. – Нікейським і в 381р. – Константинопільським, або Царградським.

Цей символ віри був затверджений у вигляді 12 членів (параграфів), які містили догматичні формулювання основних положень віровчення про Бога як Творця, про його відношення до світу і до людини, триєдність Бога, про Боговтілення, спокутування, воскресіння з мертвих, рятівну роль церкви.

Символ віри читається як молитва на богослужіннях і вдома, а також виконується хором, присутнім у храмі.

Основоположним догматом православ’я є вчення про триєдність божества.

Уявлення про Бога в трьох особах пройшло складний шлях розвитку.

Тільки в 381 р. на Константинопільському соборі Святий Дух був визнаний також єдиносутнім Богу.

Три особи християнської Трійці (Отець, Син, Святий Дух) одержали назву іпостасей (сутностей).

Було оформлено основний догмат християнського віровчення: Бог єдиний по сутності і триєдний в особах.

З догматичними віровченнями тісно зв’язана система культових дій. Основи їх складають сім головних обрядів – таїнств.

Православні визнають сім таїнств: хрещення, причастя (євхаристія), покаяння (сповідь), миропомазання, шлюб, єлеєосвящення (соборування), священство.

Крім здійснення таїнств культова система включає в себе молитви, поклоніння хресту, іконам, реліквіям, мощам, святим.

Важливе місце в православному культі займають свята і пости. Найбільш шановане свято – Пасха.

Потім йдуть так звані двунадесяті свята: Вхід Господень в Ієрусалим, Вознесіння Господнє, День Святої Трійці, Хрещення Господнє, Стрітення Господнє, Благовіщення Присвятої Богородиці, Приображення Господнє, Успіння Присвятої Богородиці, Різдво Присвятої Богородиці, Воздвиження Хреста Господня, Введення в Храм Присвятої Богородиці, Різдво Христове.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 703; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.