Православ’я як різновидність християнства

Поділ християнських церков.

Християнство ніколи не являло собою єдиної течії.

Поширюючись по численним провінціям Римської імперії воно пристосовувалось до існуючих там соціальних відносин і місцевих традицій.

Результатом децентралізації Римської імперії було виникнення чотирьох автокефальних (самостійних) церков: Константинопільської, Олександрійської, Антіохійської та Ієрусалимської.

Незабаром від Антіохійської церкви відділилась Кіпрська, а потім Грузинська православна церква.

Відбулось відособлення Вірменської церкви, яка відмовилась визнати догмат Боговтілення. Христос визнавався тільки Богом, а не Боголюдиною.

Найбільшим розколом християнства стала поява двох основних напрямків – православ’я і католицизму.

Цей розкол назрівав протягом кількох століть. Він визначався особливостями розвитку феодальних відносин у східних і західних частинах Римської імперії та конкурентною боротьбою між ними.

Між східною і західною церквами починаючи з V ст. розгорілась запекла боротьба за провідні позиції в християнському світі.

Остаточний розкол відбувся у 1054 році.

Західна церква стала називатися римо-католицькою, а східна – православною, тобто всесвітньою, вірною принципам ортодоксального християнства. (грець. orthodoxos – правовірний; ортодоксія – неухильне, без коливань слідування встановленим принципам і положенням).

Православ’я (грецьк. «правовірування») – це одне з трьох головних, наряду з католицизмом і протестантизмом, християнських віросповідань.

Воно поширене головним чином в країнах Східної Європи, Близького Сходу і на Балканах.

Склалось воно як східний напрямок християнства після розподілу Римської імперії в 395 р. та оформилось після розподілу церков у 1054 р.

Православ’я не мало єдиного церковного центру, так як з початку свого формування церковна влада у Візантії була зосереджена в руках чотирьох патріархів (Константинопільського, Олександрійського, Антіохійського та Ієрусалимського), причому Константинопільський, хоча й іменувався Вселенським, був всього лише першим серед рівних.

Як і католицизм, православ’я сформувалося на початку середніх віків. Православне віровчення сформувалось в результаті перших 7 вселенських соборів. Для всіх православних церков загальним є віровчення, культ і канонічна діяльність.

Основу православного вчення складає Нікео-Царградський символ віри, прийнятий на перших двох Вселенських соборах: в 325 р. – Нікейським і в 381р. – Константинопільським, або Царградським.

Цей символ віри був затверджений у вигляді 12 членів (параграфів), які містили догматичні формулювання основних положень віровчення про Бога як Творця, про його відношення до світу і до людини, триєдність Бога, про Боговтілення, спокутування, воскресіння з мертвих, рятівну роль церкви.

Символ віри читається як молитва на богослужіннях і вдома, а також виконується хором, присутнім у храмі.

Основоположним догматом православ’я є вчення про триєдність божества.

Уявлення про Бога в трьох особах пройшло складний шлях розвитку.

Тільки в 381 р. на Константинопільському соборі Святий Дух був визнаний також єдиносутнім Богу.

Три особи християнської Трійці (Отець, Син, Святий Дух) одержали назву іпостасей (сутностей).

Було оформлено основний догмат християнського віровчення: Бог єдиний по сутності і триєдний в особах.

З догматичними віровченнями тісно зв’язана система культових дій. Основи їх складають сім головних обрядів – таїнств.

Православні визнають сім таїнств: хрещення, причастя (євхаристія), покаяння (сповідь), миропомазання, шлюб, єлеєосвящення (соборування), священство.

Крім здійснення таїнств культова система включає в себе молитви, поклоніння хресту, іконам, реліквіям, мощам, святим.

Важливе місце в православному культі займають свята і пости. Найбільш шановане свято – Пасха.

Потім йдуть так звані двунадесяті свята: Вхід Господень в Ієрусалим, Вознесіння Господнє, День Святої Трійці, Хрещення Господнє, Стрітення Господнє, Благовіщення Присвятої Богородиці, Приображення Господнє, Успіння Присвятої Богородиці, Різдво Присвятої Богородиці, Воздвиження Хреста Господня, Введення в Храм Присвятої Богородиці, Різдво Христове.

Дата добавления: 2015-05-08