Виникнення протестантизму

Особливості віровчення і культу католицизму.

Католицизм є найбільш багаточисленним напрямком в християнстві.

В основі віровчення католицизму лежить загальнохристиянський символ віри – «кредо», який включає в себе 12 догматів і сім таїнств (як і в православії).

Однак символ віри в католицизмі має свої відмінності.

Як вже відмічалося, православ’я приймає рішення тільки перших семи Вселенських соборів.

Католицизм же продовжував розвивати свою догматику на наступних соборах.

Основу віровчення у католиків складає не тільки Священне писання, а й Священне предання.

Католики, як і православні, сповідують віру в Святу Трійцю.

Але католицька церква після Толедського собору 589 року внесла доповнення до символу віри у вигляді догмата про те, що Святий Дух відходить не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина.

Католицька церква сформулювала також догмат про чистилище.

З цим догматом тісно зв’язане вчення про запас добрих справ, які заощадилися у церкви за рахунок діяльності Ісуса Христа, Богоматері і святих Римської католицької церкви.

Церква як містичне тіло Ісуса Христа, його намісник на Землі розпоряджається цим запасом на свій розсуд і розподіляє його серед тих, хто має в ньому потребу.

На основі цього вчення в Середні віки аж до ХІХ ст. була поширена практика продажу індулігенцій.

Індулігенція (з лат. – милість) – це папська грамота, яка свідчила про відпущення гріхів.

Особливістю католицизму є екзальтоване шанування Богоматері, визнання догматів про її непорочне зачаття і тілесне вознесіння.

Одна з специфічних особливостей католицизму – це особливий статус римських пап, який обґрунтовується успадкуванням ними влади, переданої Ісусом Христом апостолу Петру, який по церковній традиції був першим єпіскопом Риму.

Згідно догмату католицької віри, прийнятому І Ватиканським собором 1870 року, Папа вважається непогрішимим в питаннях віри і моралі.

Інакше кажучи, в усіх офіційних документах, в публічних виступах устами Папи говорить сам Бог.

Є в католицизмі також канонічні відмінності від православ’я.

Це проведення богослужінь латинською мовою і целібат (тобто заборона шлюбу для духовенства).

Протестантизм – один з трьох наряду з католицизмом і православ’ям напрямків християнства, що представляє собою сукупність численних самостійних церков і сект, зв’язаних своїм походженням з Реформацією – широким антикатолицьким рухом XVI ст. в Європі.

Початок руху було покладено в Німеччині в 1517 році, коли М.Лютер обнародував свої 95 тез, а завершився він у другій половині XVI ст. офіційним визнанням протестантизму.

Термін «реформація» був введений прихильниками реформи (в XVI ст.) для вираження ідеї необхідності повернення церкви до її біблейських витоків.

В свою чергу, римсько-католицька церква розглядала Реформацію як бунт, революцію.

Поняття «протестант» виникло як загальна назва всіх прихильників Реформації.

Протестантизм з самого початку розділився на ряд самостійних віросповідань – лютеранство, кальвінізм, англіканство.

Пізніше виникла велика кількість сект, деномінацій. (лат. denominatio – перейменування).

Цей процес продовжується і в наші дні. І сьогодні виникають секти.

Деякі з них переходять в стадію деномінацій, набувши характер церкви, наприклад, баптизм, методизм, адвентизм.

Дата добавления: 2015-05-08