Дохристиянські вірування українського народу

В УКРАЇНІ.

Тема 5. ІСТОРІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН РЕЛІГІЙНИХ ВІРУВАНЬ

5.1 Дохристиянські вірування українського народу.

5.2 Українська православна церква.

5.3 Українська автокефальна православна церква.

5.4 Українська греко-католицька (уніатська) церква.

5.5 Православні церкви в Україні в контексті міжцерковного конфлікту.

Перші уявлення слов’ян про навколишній світ формувалися в рамках міфології.

В цьому слов’яни нічим не відрізнялися від інших народів.

Великий матеріал з слов’янської міфології дають більш пізні фольклорні та етнографічні зібрання, а також дані мовознавства (окремі мотиви, міфологічні персонажі, предмети тощо).

Всередині слов’янської міфології можна виділити кілька рівнів релігійних образів.

1. Перший – це вищий рівень, до якого відносились передусім два праслов’янських божества Перун і Велес, які втілювали військову і господарсько-природну функцію.

Вони пов’язані між собою як учасники єдиного міфа: бог грози Перун, що проживає на небі, на вершині гори, переслідує свого змієвидного ворога Велеса, який живе внизу, на землі.

Причина їх роздору – крадіжка Велесом худоби, людей, а в деяких варіантах міфу – дружини громовержця.

Під час поєдинку з Велесом Перун мече вогняні стріли, розщеплює дерево, розколює каміння.

Перемога Перуна завершається дощем, який дає землі родючість і врожай.

Знання про повний склад праслав’янських богів вищого рівня досить обмежені. Але відомі імена Дажбога (бога Сонця), Сварога (бога Неба і світла), різновидами Сварога були Яровіт, Ярило, Руєвіт, Поревіт, Поренут.

Вони уособлювали яр − весну, тобто ярість, мужність, молодість, свіжість – відновлення життя після зими.

2. До другого більш низького рівня відносилися божества, зв’язані з господарськими циклами робіт і сезонними обрядами, а також боги, які втілювали цілісність замкнутих невеликих спільнот у східних слов’ян: Род, Чур.

3. До третього рівня, що характеризується найбільшою абстрагованістю функцій, відносилися божества, які можна розглядати як персоніфікацію членів основних протиставлень, наприклад: Білобог (добро) і Чорнобог (Зло), Доля, Лихо, Правда, Кривда, Лада-Жива і Смерть або відповідних спеціалізованих функцій, наприклад, Суд.

4. Четвертий рівень – це нижча міфологія, до якої відносилися різні класи неіндивідуалізованої нечисті, духів, тварин: домові, лісовики, мавки, русалки, водяні, лихоманки, кікімори та ін.

Формування давньоруської національної державності не могло не викликати потребу в перегляді суспільних, світоглядських і життєвих орієнтацій, що неминуче приводить до заміни релігії.

Причини прийняття християнства на Русі в 988 році не були принципово новими.

Все те, що приваблювало в новій релігії людей Римської імперії, притягувало і мислячі голови Київської держави.

Сутність цієї події тисячолітньої давності полягала в державному розвитку Київської Русі, і релігійною була лише форма цього процесу.

Дата добавления: 2015-05-08