Окультизм і Спіритизм

У кожній історично складеній релігії,- чи вона монотеїстична чи політеїстична, міжнародна чи виражає вірування одного народу,-обов'язково є поняття Добра і Зла. І кожна така релігія старається ствердити ідеал Добра, віру в Бога Добра, який переможе і знищить Зло. І нехай ці релігії накреслюють глибоко помилкові шляхи до Бога і навіть спотворений до невпізнання образ Його, все одно вони стоять на боці Бога Добра.

Зло ж уособлює собою ворог Бога і людини - Сатана. З неза­пам'ятних часів люто бореться він проти Бога і, будучи геніяльним на винаходи, випробував силу-силенну методів і засобів у боротьбі проти Бога. Як просто нам, людям, поставити нашому Творцеві Богові запитання-нарікання: «Якщо ти, Боже, всесильний і навіть створив був ангела світла Сатанаїла, наділив його геніяльним розумом, неземною красою і космічною силою для виконання Твоїх доручень, то чому Ти не знищиш його тепер, коли він Тебе підло зрадив, повстав проти Тебе і, спонукуваний гордістю, захотів сам стати «богом» та перетворився з ангела Божого Сатанаїла у богоборця Сатану?»

Таке питання ставлять тисячі, мільйони людей. Але на нього нема відповіді на сучасному етапі розвитку людства. Ми можемо здогадуватися лише, що, терплячи існування Сатани, Бог хоче випробувати людство і кожну людину на вірність Собі; щоб до нього прийшов кожен добровільно, а не під тиском обставин або з примусу іншої волі. Кінець же Сатани добре описаний у Євангелії від св. Матвія і в останній книзі Біблії - Об'явленні св. Івана Богослова, або Апокаліпсисі. Образ його виведений — на основі тієї ж Біблії- в поемі англійського письменника XVII ст. Джона Мільтона «Загублений Рай».

Відчуваючи свій кінець, Сатана хоче відтягти його настання, а тим часом обдурити і знищити якомога більше людей, забрати у них надію на життя вічне в раю, при престолі Бога. Ми бачимо, що пін витворяє хоч би в нашому XX ст.: в політиці, в економіці, в міжнаціональних і міждержавних відносинах, у провокуванні воєн, голодоморів, катастроф, руйнуванні сім'ї, спокушуванні молоді, вигадуванні й поширенні невиліковних хвороб. Але особливо шаленіє Сатана в питаннях віри в Бога і духовного життя людей. Це на його рахунок треба віднести усі спотворення в релігіях народів світу, тонкій і майстерно замаскованій фальші багатобожжя й ідолопоклоніння,- замість правдивого визнання єдиного Бога і поклоніння Йому в дусі й істині. Одним словом, чорних справ Сатани не перелічити.

В останні два століття, мов у відчаї передчуття неминучого кінця, Сатана створює власну релігію, маскуючи її за численними «невинними» і навіть милозвучними та наукоподібними назвами: спіритизм, астрологія, магізм, хіромантія, екстрасенс, полтерґейст, біополе, контактерство, гіпноз, космічна енергія, непізнані літаючі об'єкти та багато інших. Сукупно їх називають Окультизмом. Будучи за своєю природою зрадником і злодієм, Сатана краде з історичних релігій і, в першу чергу, з Християнства, поняття й терміни, образи й вислови; потім наповнює їх солодким трунком брехні і в такий спосіб зводить тисячі людей. У кожне добре діло на нивах свободи, релігійного і громадського життя він негайно вливає свою ложку дьогтю, усіма можливими й неможливими засобами розсіває бур'яни космічного Зла, паном якого він є.

Численні й хитро розставлені, мов капкани, вірування в Сатану та його атрибути можна об'єднати в поняття Окультизму. Однак у багатьох відгалуженнях цієї своєї релігії Сатана намагається втовкмачити своїм вільним і невільним прибічникам, що ніякого Сатани нема і ніколи не було, що нема і не може бути у світі духів Зла, а будь-який дух і будь-яка духовність - це тільки Добро! Ця підступна пропаганда має успіх не тільки серед людей неосвічених, темних та забобонних, але й серед витончених інтелігентів. Тому Окультизм і Спіритизм виникли в середині XIX ст. у СІЛА не як релігія, а як науковий напрям. У такій науковій оболонці шириться він по Европі, а відтак і по всьому світі в XIX і XX ст.ст.

Спіритизм виник не раптово і не на голому місці. Латинське слово «зрігііиз» означає і дух, і душу. Про дух багато мовиться буквально в усіх релігіях світу. Найкраще і найповніше наука про дух, душу і тіло викладена у християнському Святому Письмі -Біблії. Там гранично чітко мовиться, що тільки Святий Дух як невід'ємна іпостась Бога є носієм абсолютного благого Добра. Духи ж світу цього чітко поділяються на добрих і злих, залежно від того, від кого вони послані: від Бога чи від Сатани.

Проте Спіритизм стер цю відмінність і відніс усіх духів до категорії добрих. У своїй містичній частині Спіритизм навчає, що душі померлих приходять з надприродного потойбічного світу у наш земний світ і з ними можна зустрітися, бачити їх втіленими, спостерігати за 'їхніми діями (наприклад, як вони переставляють меблі й інші хатні речі), чути 'їхні голоси. В цьому відношенні Спіритизм запозичив багато від праісторичного Анимізму, як і від історичних багатобожних релігій цивілізованих країн Азії (Брахма-низму, Індуїзму, Буддизму, Синтоїзму), які були і є забруднені вірою в переселення духів і в чарування. Наприкінці XIX ст. в Европі та СІЛА були вже десятки мільйонів обдурених Спіритизмом. Вони мали своїх теоретиків, таких, наприклад, як американець Дейвіс і француз Кардек.

Слід сказати, що справу забруднення релігій світу Спіритизмом, Окультизмом, Анимізмом, багатобожжям та ідолопоклонінням завжди чинив і продовжує чинити Сатана. Глобальні негативні події XX ст. (дві світові і безліч регіональних воєн, більшовицька революція і поширення комунізму, голодомори, екологічні перед-катастрофи) стали поживним ґрунтом для поширення Спіритизму та його численних відгалужень у нашому столітті. Сатана використовує для цього навіть позитивні, небажані для нього самого зміни. Домігшись майже повного обездуховлення мільйонів людей за 70 років панування безбожної тоталітарної системи в імперії під назвою СССР, він зненацька викинув на цих нещасних усі засоби й методи духовного отруєння, щойно імперія розпалася і була введена свобода вибору віровизнань і релігій. Україна, яка з надзвичайною обережністю веде крізь рифи й бурі корабелі. п«м І незалежности без кровопролиття й національних потрясінь (хоч і у великій матеріяльній скруті та з трагічним чорнобильським синдромом), стає об'єктом особливого шаленства Сатани.

Тим часом до справи приступили сучасні жерці окультних наук, їх можна побачити в переповнених палацах спорту і на стадіонах - в образах екстрасенсів, які лікують від усяких хво­роб покладанням рук, від яких нібито виходить цілюще біополе; вони возсідають перед телевізійними камерами - часом у товаристві християнських священиків і пасторів - з викладками планів якихось «духовних республік» та передбачень долі відомих політиків та цілих народів; вони друкують астрологічні та зодіякальні календарі, складають гороскопи по зорях і планетах, називаючи роки Божі роками змії, мавпи, свині, крокодила - плазунів і ссавців, яких тільки знає Земля; вони переодягаються в «білі шати» і спекулятивно цитують то Біблію, то стародавніх поганських мудреців, то сучасних учених, аби тільки їхня спіритична, окультна, антихристиянська релігія виглядала привабливішою і переконливішою.

Спантеличена, християнськи малограмотна журналістика підсовує свої мікрофони й телекамери, відводить сторінки газет окультно-спіритичним агентам, думаючи, що вона кладе жертву на вівтар духовности або у підмурок наріжний камінь молодої Української Держави. Яка наївність, яка трагічна нерозбірливість між світлом і темрявою! Адже не може з одного джерела витікати вода прісна й гірка, як каже нам Яків - апостол Христа. Народні відривні календарі вмішують, поряд з християнськими молитвами і святцями церковного роду (що є похвальне), відверте знахарство, забобони, астрологічні ворожіння по зорях і планетах під виглядом, що то нібито «народна традиція». Але це не комплімент традиції. Це також не безвинна забава, бо ці зразки відвертого сатанин­ського Окультизму читають тисячі й мільйони власників кален­дарів, які щодня перегортають листки. Тим часом лише одиниці здогадуються при цьому прочитати в Біблії місце, де від подібних речей Бог суворо застерігає: «Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою» (повторення Закону, 18: 10-912).

Слушно зауважують християнські автори, що людині з поверховими християнськими переконаннями легше повірити ворожці, надіятися на видужання, що їй подарує Анатолій Кашпіровський, Павло Глоба чи інші екстрасенси і вгадувачі, яких в Україні тепер чи не більше, ніж у всьому світі. Легше повірити віщунам - бабам Вангам, Чумакам і Глобам, ніж сприйняти Христа і жити та чинити за Його євангельською наукою.

Україна стала своєрідним експериментальним полем для модерного Окультизму. На це є свої причини, які базуються на колоніяльному минулому України. Ми повинні знати, що така ситуація не є несподіваною. «Постане багато фальшивих пророків,-і зведуть багатьох,— попереджав Ісус Христос, коли навчав апостолів про майбутнє людства.- Постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних» (Євангелія від св. Матвія, 24: 11, 24).

У цьому попередженні є не тільки застереження, але й надія на те, що цього не станеться з обраними, тобто з тими, хто не хоче, щоб його звели «христи й пророки неправдиві». Народ з тисячолітнім досвідом Християнської віри, український народ, не дасться звести себе хитрощами і підступністю модернізованого Окультизму і Спіритизму.

Запитання

1. Під якими «науковими» і наукоподібними назвами виявляє себе Окультизм?

2. Чому прибічники Спіритизму навчають, що всі духи є добрими?

3. Чи гадання, ворожіння, складання гороскопів та астрологіч­них календарів є невинними забавами? Що про це говорить Біблія?

4. Яку небезпеку являють собою спіритичні та окультні «науки» для українського суспільства?

Дата добавления: 2015-05-09