Порядок заявления та вирішення відводів

Відвід — це вимога учасника процесу про усунення з процесу суб'єкта за підставами, вказаними у законі (ст.ст. 54, 55, 60 КПК). Відвід може бути заявлено: судді; суду; прокурору; слідчому; особі, яка про­вадить дізнання; експерту; спеціалісту; перекладачу; секретарю судо­вого засідання.

При наявності обставин, передбачених ст.ст. 54 і 55 КПК, суддя і народний засідатель зобов'язані заявити самовідвід. На цих же під­ставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його пред­ставником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їхніми представниками.

Заява про відвід судді, який одноособово розглядає справу, пода­ється письмово не менше ніж за три дні до судового розгляду справи (ч. З ст. 57 КПК). Відвід, заявлений у підготовчій частині судового за­сідання, може бути представлено в усній і письмовій формі. Після по­чатку судового слідства заява про відвід можлива лише у випадках, коли підстави для цього не були відомі учасникам процесу раніше.

Відвід, заявлений судді (народному засідателеві), вирішується реш­тою суддів в нарадчій кімнаті без судді, якому заявлено відвід. Суддя, якого відводять, має право дати пояснення з приводу заявленого від­воду. При рівності голосів суддя вважається відведеним. Відвід, заяв­лений двом суддям або всьому складу суду, вирішується судом у повно­му складі простою більшістю голосів.

Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирі­шується постановою голови районного (міського) суду. Коли до складу районного (міського) суду обрано одного суддю або коли відвід заявле­но голові районного (міського) суду, питання про відвід вирішується постановою голови вищестоящого суду.

У випадках, коли відведено голову суду, а також при його самовід­воді слухання справи відкладається для заміни його іншим суддею або справа передається до вищестоящого суду для вирішення питання про її підсудність. В разі відводу народного засідателя останній заміняєть­ся іншим народним засідателем.

Підстави для відводу та самовідводу судді, а також порядок їх за­явления, передбачені ст.ст. 54, 56 КПК, розповсюджуються і на про­курора, крім випадків, коли прокурор брав участь у проведенні досу­дового слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції в апеляційному чи касаційному порядку, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу.

Питання про відвід прокурора на досудовому слідстві вирішує ви­щестоящий прокурор, а в суді — суд, який розглядає справу, відповід­но до правил, передбачених ч.ч. 1 і 2 ст. 57 КПК. Якщо справа розгля­дається суддею одноособово, він одноособово вирішує питання про від­від прокурора.

При наявності обставин, що виключають їхню участь у справі, слідчий і особа, які провадить дізнання, повинні заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід слідчому і осо­бі, яка провадить дізнання, може бути заявлений обвинуваченим, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їхніми представниками, а слідчому — і захисником Слідчий і особа, яка провадить дізнання, мають право дати свої пояснення з приводу заявленого їм відводу. Заява про відвід або самовідвід слідчого і особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві який розглядає і вирішує її протягом двадцяти чотирьох годин.

Відвід, заявлений перекладачеві, експертові і спеціалістові під час провадження дізнання чи досудового слідства, вирішується особою, яка провадить дізнання, слідчим або прокурором. Відвід, заявлений під час судового розгляду секретареві судового засідання, перекладачеві, експертові і спеціалістові, вирішується судом або суддею, який одноособово розглядає справу.

36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.

Відповідно до п. 8 ст. 32 КПК, учасниками процесу є: обвинувачений, підозрюваний, захисник, а також потерпілий, цивільний пози­вач, цивільний відповідач та їхні представники. До них можна також віднести законних представників, неповнолітню особу, щодо якої ве­деться провадження з застосування примусових заходів виховного ха­рактеру, а також особу, щодо якої ведеться провадження з застосування примусових заходів медичного характеру.

Учасники процесу не наділені владними повноваженнями, вони мають власний або представницький інтерес у справі, на реалізацію якого направлена їхня діяльність. Учасники процесу наділяються процесуальними правами та обов'язками. Для набуття процесуально­го статусу учасника процесу необхідно винесення процесуального рі­шення (постанови, ухвали) органами і особами, які ведуть криміналь­ний процес і наділені владними повноваженнями. Учасників процесу можна поділити на дві групи:

1) особи, які мають власний інтерес у справі: обвинувачений, підо­зрюваний, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний від­повідач, неповнолітня особа, щодо якої ведеться провадження з засто­сування примусових заходів виховного характеру, особа, щодо якої ведеться провадження з застосування примусових заходів медичного характеру;

2) особи, які мають представницький інтерес у справі, тобто представ­ляють інтереси осіб першої групи — представник потерпілого, представ­ник цивільного позивача, представник цивільного відповідача, закон­ний представник, захисник.

До загальних прав учасників процесу належать: право брати участь у провадженні у кримінальній справі; подавати докази; заявляти кло­потання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту за­кінчення досудового слідства (крім цивільного відповідача, який ознайомлюється з матеріалами справи у частині цивільного позову); брати участь у судовому засіданні; брати участь у судових дебатах; за­являти відводи; подавати скарги на дії слідчого, прокурора, суду (суд­ді), на широк або ухвалу (постанову) суду (судді); висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників процесу; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; ставити питання свід­кам, експертові, спеціалістові та іншим учасникам процесу; за наяв­ності відповідних підстав — на забезпечення безпеки та ін.

До загальних обов'язків учасників процесу належать: зобов'язання з'являтися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, про­курора і суду; дотримуватися порядку в судовому засіданні; підкоря­тися розпорядженням головуючого щодо дотримання порядку під час судового засідання; не розголошувати без дозволу слідчого або проку­рора даних дізнання та досудового слідства й ін.

Дата добавления: 2015-05-07