Етичний раціоналізм Сократа

Нова філософія, яку започатковує Сократ (469-399 до н.е.), ставить основним предметом своїх філософських роздумів людину взагалі і її моральне життя зокрема. Сократ був першим за народженням афінським філософом, оскільки всі його попередники жили і творили у різних місцях острівної і материкової Греції. Паралельно Сократ створив відповідний філософський метод, завдяки якому і через який можна було б збагнути, що таке людина і в чому полягає смисл її життя. Таким методом стає діалектика, яку філософ трактує як своєрідний засіб, інструмент, за допомогою якого в процесі оперування поняттями стає можливим здобути істинне знання. Діалектичний метод Сократа поділяється за формою на іронію і маєвтику, а за змістом – на індукцію і визначення. Іронію Сократ ввів для того, щоб виявити в поглядах співбесідника нелогічність, зарозумілість, некритичне ставлення до себе за допомогою іронізування, непомітного кепкування і довести що він помиляється, виявляє незнання. Одна з головних тез Сократа – "Я знаю, що я нічого не знаю", тобто у діалозі з співбесідником він не виголошує готову істину, а закликає співрозмовника до спільного її пошуку, допомагає у її відкритті. Звідси і аналогія його методу повивальному мистецтву (маєвтика). "Запитуючи тебе, - каже він, - я тільки досліджую предмет спільно, тому що сам не знаю його"

Як зазначав французький філософ Жак д”Аламбер: “Справжній філософ той, хто, не хвалячись, володіє тією мудрістю, якою, хваляться інші, що не володіють нею”.

Взявши на озброєння індукцію, Сократ веде мову про те, щоб дати визначення загальним поняттям, віднайти їх, а вже потім збагнути саму сутність головних морально-етичних категорій. Мається на увазі самопізнання, пошук істини в самій людині, а не поза нею Він твердо переконаний, що кожна людина має зерно мудрості – істину, яку лише треба видобути назовні. Тобто людина повинна реалізувати принцип: "Пізнай самого себе" В зв’язку з цим знати, на думку Сократа, – означає дати визначення, класифікувати на види і роди всі поняття, які повинні бути впорядковані в певній єдності чи органічній системі.

Етичне вчення Сократа базується на поняттях "добра" і "доброчинності", які є особливим видом знання. Всяке зло, твердить він, походить з незнання, бо ніхто не чинить зла свідомо, знаючи, що таке добро і яку роль воно відіграє в житті людини. Сократівське ототожнення знання і доброчинності привело філософа до своєрідного етичного раціоналізму, що передбачав розумове, інтелектуальне трактування людського життя і поведінки. Звідси витікає важливий висновок: людина не народжується морально досконалою, довершеною істотою, а стає такою лише через навчання, самопізнання. (етичний раціоналізм).

Дата добавления: 2015-05-07