Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Філософське вчення Арістотеля. Вчення про матерію та форму




Аристотель (384-322 до н.е.) народився у Фракії (Македонія). Перші філософські кроки Арістотель зробив в Академії Платона, який був його вчителем. У 343 р. до н. е. Арістотель став наставником молодого царевича Олександра Македонського. У 335 р. до н. е. Арістотель відкрив свою власну школу в Афінах, яка отримала назву Лікей, тому що знаходилася поруч із храмом Аполлона Лікейського. Територія, де була школа, складалася з тінистого саду та відкритих галерей для прогулянок, тому школа Арістотеля називалася ще "перипатетичною" (прогулянковою) а члени школи – "перипатетиками" (ті, які навчаються під час прогулянок у тінистому саду). Філософія Арістотеля є своєрідною цілісною науково-філософською системою, в якій синтезовані як гуманітарні так і природничі знання. Він є автором понад 150 праць.

Ще за життя Платона Арістотель відверто стає в опозицію до філософії Платона, оскільки він не допускав існування ідей поза світом речей. („Платон мені друг, але істина дорожча”). На думку Арістотеля, ідея є нічим іншим, як абстракцією, продуктом людського мислення, тому єдиною реальністю, і отже, об'єктом філософського пізнання може бути тільки світ матеріальних речей і предметів, справжня дійсність. Філософія як наука, переконаний він, зорієнтована, насамперед, на пізнання законів всього існуючого, а її предметом фактично є саме буття. Виходячи з цього, Арістотель поділяє філософію на "першу філософію" і "другу філософію". Фізика, або природа, складає другу філософію, вивчаючи закони природи. Перша філософія стосується всього того, що перебуває поза природою (метафізика). У першій філософії Арістотель шукає розв'язки проблеми узгодження сталості буття, сутності речей з мінливістю явищ, і чим є те дійсне, тривале серед мінливих явищ світу. Логічний аналіз буття підводить філософа до розгляду ще двох важливих категорій: матерії і форми, що є складовими елементами і принципами всього існуючого. Термін "матерія " (з гр. "гіле") буквально означає "дерево", "будівельний матеріал" і позначає першооснову існуючих предметів і речей об’єктивного світу. Термін "форма" (з гр. "морфе") означає "вид", "образ", як форма кожного індивідуального предмету. У "Метафізиці " Арістотель зазначає, що сутність буття кожного предмету, речі складає їх форма, завдяки якій матерія специфікується на окремі, одиничні види буття, як, наприклад, кусок міді завдяки формі може перетворитися в мідну статую, мідну кулю, камінь – в кам’яний будинок, тощо. В цьому контексті Арістотель під "формою" ще розуміє і зовнішній вигляд речей і предметів, їхній стан оформлення. Матерія ж – це те, з чого складається річ, яка є неоформлена, неокреслена. Для того, щоб форма змогла себе реалізувати чи втілитися в щось конкретне, вона повинна з'єднатися з матерією.

"Друга філософія", або фізика має своїм об'єктом дослідження конкретних, об'єктивно існуючих речей і предметів, їх властивості, рух, зміну. Фізика, або вчення про природу, повинно бути споглядальним, але споглядальним знанням лише про те, що здатне рухатися. Через те Арістотель вводить в науковий обіг поняття "фізичної сутності", або фізичного, матеріального буття, що уособлює собою світ матеріальних предметів в русі, зміні. Тому, на його думку, вчення про природу є такою сутністю, що має початок руху і спокою в собі самій. Цим філософ і започатковує вперше в античності послідовне наукове дослідження природи. ("Про виникнення і знищення", "Метеорологія", "Фізика")

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 1060; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.