Культура і мистецтво

Значение Римской культуры

Мозаика

Искусство "мерцающей живописи" (так называли мозаику) стало основным видом изобразительного искусства при оформлении интерьеров храмов. Ее преобладание над скульптурой возрастало по мере того, как скульптурные изображения, напоминавшие языческих богов, христианской церковью категорически отвергались. Первоначально сюжетные композиции и отдельные фрагменты мозаик были позаимствованы из римских катакомб, где тайно собирались первые христиане, где в погребальных камерах они хоронили своих единоверцев и где принимали крещение. Все изображения носили символический характер, чтобы скрыть смысл обрядов от непосвященных язычников. Язык символов оказался универсальным и удобным, так как с его помощью можно было передать и легко запомнить смысл отвлеченных религиозных понятий. Поэтому, даже после объявления христианства господствующей религией он сохранился и продолжал развиваться.

К числу наиболее часто встречающихся в катакомбах символов Иисуса Христа относятся виноградная лоза, пастух, рыба. Символический смысл виноградной лозы заключался в аналоги красного виноградного вина с кровью Христа, пролитой ради искупления грехов людей. Изображение Христа в образе пастуха символизировало одну из его первостепенных миссий — быть пастырем человеческих душ. Часто встречается в катакомбах изображение рыбы, что связывают с греческим звучанием "Христос".

Отрицать цивилизующую миссию Рима невозможно. Римляне были не только народом солдат, но и народом строителей и устроителей — архитекторов, инженеров, администраторов, юристов. Вместе с властью Рима к диким дотоле народам Западной Европы приходил порядок акведуков (водопроводов), дорог, латинской школы и римского права.

Греки открыли закон трагедии, отражающий логику развития жизни, согласно которому, "зерно, не погибнув, не может возродиться в колосе". Античность, умерев в христианстве, возродилась в Новое время. И не только в искусстве и науке. Взаимодействие и развитие греческого и римского элементов в культуре создали Европейскую цивилизацию, европейца как культурный феномен: единство слова и дела, идеи и воплощения, теории и практики, гармонии и пользы, — вот то драгоценное наследие античности, которое чем дальше, тем больше привлекает к себе восхищенные взоры.

Найбільш загальне визначення культури зводиться до того, що вона являє собою особливий світ створюваний людиною. Культура є «оброблені» середовище проживання людей, насичена продуктами людської діяльності, а так само світ «оброблених» особистостей, чия свідомість і поведінку мотивується і регулюється соціальними інтересами, загальноприйнятими нормами і правилами їх задоволення. Культура складає галузь «власне людського», оскільки здатність до творення культури, як середовища проживання та способу існування - відмітна ознака людини. Людина не тільки створює культуру, але і сам нею формується - поза контактом з іншими людьми, як з носіями культури дитина не здатна виявити в собі людські якості. У культурі людина виявляє і проявляє свою специфічну духовну сутність. Перш за все, вона виражається в уміння ставити проблеми пов'язані зі змістом і метою існування та знаходити шляхи їх вирішення.

Культуру традиційно прийнято розділяти на духовну і матеріальну. Такий поділ, значною мірою, є умовним, оскільки відповідно до даної нами визначенням всякий прояв культури має духовну основу.

Якщо ми звернемося до сфер внутрішньої культурного життя людини як мораль і моральність, то ми можемо помітити, що вони мають саме пряме відношення до життя людського духу. Однак, моральність при цьому як би не має чітких зовнішніх проявів - вона об'єктивується або в індивідуальних щоденних вчинках, які складають невловиму тканину буття, або у релігійних текстах чи філософських творах, тобто в ті галузях культури, які не є «мораллю і моральністю» в чистому вигляді. Моральна, етична складова культури як би не має чітких зовнішніх обрисів, що ускладнює вивчення.
У підсумку, розглядаючи культуру, як прояв людського духу, ми можемо помітити, основою її й «первісної осередком» є свідомість окремої людини. Важливим естетичним параметром культури є стиль. Він являє собою спосіб організації художньої форми, обумовлений її внутрішнім змістом.

Дата добавления: 2015-05-09