Концепція соціального права Гурвича

Поділ владина законодавчу, урядову (до якої включено судову)і владу го­сударя.

Розумна держава- мо­ральне ціле, ідейно-політична єдність, втілення ідеї розуму, свободи і права.

Найкраща форма правління - конституційна монархія.

Інші форми правління — монархія, аристократія і демократія - свідчення не досягнутої розумності.

67. Школа «реального права» (Френк, Ллевеллін (США),

Реалістична школа права виникла в 20-і рр. XX в. і мала популярність між двома світовими війнами. Її поява пов'язана з уявленням про те, що закон - це не біль ше як матеріал, наданий у розпорядження суддів.

Ллевелін і Френк бу­дували доктрину правового реалізму на принципах праг­матизму, поєднання соціологічного і психологічного підходів до вивчення права. Вони піддали критиці юридичний позитивізм і закликали досліджувати не тільки правові норми, встановлені в законах і судових рішеннях, але й сам процес впливу права на поведінку людей. Формально-догматичні прийоми вивчення правових актів вже не відповідають вимогам сучасної науки. Судова практика утворює основу пра­вової системи.

Діюче право створюється не законодавчим шляхом (воно містить лише загальні приписи і норми, які швидко відстають від життя), а судовими органами в ході вирішення справ.

Право складається з рішень, а не з норм.

Френк визнає фундаментальні принципи природного пра­ва як основу сучасної цивілізації. Дія високоморальних норм тоді набирає сили, коли суддя, завдяки своїй психологи, інтуїції виносить правильне рішення. Реалісти стверджували, що суддя, розглядаючи справу, спочатку приймає рішення за інтуїцією і тільки потім підшукує для нього аргументи за допомогою логіч­них умозаключень, посилань на статті закону, прецеденти

Соціологія права — галузь соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів: генезис, динаміку, структуру правових норм та їх роль у суспільстві, механізми їх реалізації в поведінці та діяльності особистості, групи, організації, інститутів, суспільства. Вона покликана досліджувати взаємозв'язки і взаємовпливи соціальної дійсності з правовими системами і нормами права, розглядаючи право як систему встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових норм, які регулюють суспільні відносини, дотримання і виконання яких забезпечується як методом переконання, так і методом примусу. На розвитку європейської школи соціології права суттєво позначилася діяльність австрійського юриста Ерліха, який висунув концепцію «живого права», французького соціолога Гурвіча, який окреслив предметну галузь соціології права.

Дата добавления: 2015-05-09