Політичні погляди Івана Вишенського

Альфред Розенберг - Німеччина

Фашистська політико-правова ідеологія

Фашизм — соціально-політичні рухи, ідеології і державні режими тоталітарного типу. В будь яких своїх проявах фашизм протиставляє інститутам і цінностям демократії так званий «новий порядок» та жорсткі засоби його утвердження. Фашизм у владі опирається на масову тоталітарну політичну партію (приходячи до влади, вона стає монопольною), підконтрольні владі профспілки і незаперечний авторитет «вождя», «дуче», «каудільо», а також на масовий ідеологічний і фізичний терор.

Розенберга вважають головним творцем нацистської теорії.

"Міф ХХ ст" - історія і завдання майбутнього вже не визначаються протистоянням класів або церковних догматів, а характеризуються боротьбою між расою і расою, народом і народом. На його думку, лише три речі – кров, раса і народ становлять сутність історичного розвитку, є вищою цінністю. Расу він трактував як різновид душі, вона є цінністю сама по собі. Головним завданням XX ст. вважав творення "нового типу людини". Раса вирізнялася не лише біологічними властивостями, а й духовними. Народ мав висунути вождя, який не нагадував ідеального героя. Він повинен бути подібним до простого народу.

На базі вождя і партії, яка його підтримує, мала утворитися нова держава – органічне та ієрархічне об'єднання, що визначає кожному його відповідне місце. Держави змінюються, змінюються закони, а народ залишається стабільним.

Карл Шмітт

Шмітт розглядається в науці як націоналіст, противник плюралізму, антиліберал, опонент парламентаризму і шанувальник італійського фашизму, противник правової держави та природного права і неоабсолютіст. Будучи юристом Шмітт був творцем ряду термінів та концепцій, які згодом увійшли в науковий, політологічний і навіть загальномовного лексикону, наприклад: «конституційна дійсність» і «політична теологія».

Особливе місце в полемічній антиуніатській літературі зай­няли твори Івана Вишенського кінХ VІ-почХVІІст.

Засуджує вустами феодаль­но-кріпосницький суспільний лад Речі Посполитої. Засуджує короля, магнатів, шляхту за те, що вони довели Україну, разом з україн­ським панством, до занепаду і руйнування.

Мислитель засуджує Брестську унію. Папа римський узурпував право абсо­лютної влади, зневажає природні права людей, закріплені у Свя­тому Писанні. Адже всі люди від природи рівні.

Істинна християнська віра —православ´я, істинна мова пізнання божої істини — не латина, а слов´янська мова.

Насильство, деспотизм є наслідком світського життя, багатства і розкоші, бажання необмеженої влади.

Не відступаючи від тра­диційного для його часу трактування походження влади від Бога, він водночас підкреслює рівність носія влади і всіх людей. Верхо­венство його лише в переданих йому владних повноваженнях. З цього положення письменник робить висновок: особа, що є носієм владних повноважень, повинна відповідати за свої поми­лки, прагнути до загального блага, підкорятися законам, що не суперечать природі людини. Як і ідеологи західноєвропейської Реформації, Вишенський виступає за вільне об´єднання віруючих, не підлеглих церковній ієрархії. Відстоюючи православну церк­ву, він вимагає її демократизації.

Суспільно-політичний ідеал Вишенського - «чернеча респуб­ліка», «собор рівних» за зразком ранніх християн, де всі люди рівні і живуть колективно в згоді одне з одним і Богом.

Власність — ярмо. Шлях до ідеа­лу за Біблією: самовдосконалення, моральне очищен­ня людини, відродження освіти і науки, виховання на­роду як складових політичного і національного відродження.

За пропаганду ідей Реформації, демократичні ідеали Ви­шенського високо цінував І. Франко

Дата добавления: 2015-05-09