Смерть, види, ознаки, посмертні зміни

В залежності від причини розрізняють природну (фізіологічну) смерть від старості і зношування організму, насильницьку смерть від травми чи інших негативних дій на організм та від хвороб. Залежно від розвитку зворотних або незворотних змін в організмі виділяють клінічну та біологічну смерть.

Клінічна смерть характеризується зупинкою дихання, кровообігу і триває 5-6 хвилин. Зазвичай протягом 5-6 хв після припинення постачання кисню зберігається мінімальний анаеробний обмін речовин, що забезпечує життєдіяльність кори головного мозку. При деяких станах (переохолодженні, наркозі, у новонароджених) клінічна смерть триває довше. Клінічна смерть є зворотнім процесом умирання.

Біологічна смерть проявляється розвитком незворотних перетворень та початком аутолітичних процесів у всіх органах. Вона має характерні ознаки та посмертні зміни у тканинах: - охолодження трупа, - трупне заклякання, - трупне висихання, - перерозподіл крові, - трупні плями, - трупне розкладання. При швидкому процесі вмирання у серці і судинах виявляють рідку кров внаслідок фібринолізу, ціаноз (синюшність) обличчя, інтенсивні та поширені трупні плями, виділення сечі, калу, рожевий слиз у дихальних шляхах, значне венозне повнокрів’я внутрішніх органів тощо.

Якщо смерті передує агонія, в серці і судинах виявляють щільні згустки крові – червоні при нетривалій агонії і жовтувато-білі або білі – при тривалій. Після припинення основних життєвих функцій організму у ньому послідовно розвиваються ранні та пізні ознаки біологічної смерті. До ранніх ознак відносять: трупні плями (з’являються через 30–60хв після смерті), трупне заклякання (з’являється через 2-4 год), охолодження (кожна година смерті супроводжується зниженням температури тіла на 1 градус), висихання окремих ділянок шкіри і слизових оболонок (особливо це чітко видно на склері відкритого ока – плями Лярше) та аутоліз. Пізні ознаки біологічної смерті виникають на 2-3 добу після смерті. Вони бувають руйнівні (гниття, пошкодження трупа рослинами, тваринами) та консервувальні (жировіск, муміфікація, торф’яне дублення тощо). Гниття відбувається за участю мікроорганізмів і характеризується руйнацією органічних речовин трупа. При цьому утворюються гази, відбувається розм’якшення та розчинення тканин. Перші ознаки гниття з’являються у товстій кишці вже через 24-36 годин, шкіра на черевній стінці приймає зелений колір внаслідок накопичення сульфгемоглобіну.

Тривалість клінічної смерті у кожному конкретному випадку залежить від ряду умов: тривалості вмирання, віку, температури оточуючого середовища і т.д.

Зі стану клінічної смерті хворого можна вивести за допомогою реані­маційних заходів: штучна вентиляція легень, закритий або відкритий масаж серця, електрична дефібриляція серця.

Дата добавления: 2015-05-10