Дванадцять правил Кодда

1. Правило інформації. Вся інформація в базі даних повинна бути представлена ​​виключно на логічному рівні і тільки одним способом – у вигляді значень, що містяться в таблицях.

2. Правило гарантованого доступу. Правило 2 вказує на роль первинного ключа при пошуку інформації в базі данних.Імя таблиці дозволяє знайти необхідну таблицю, ім’я стовпця дозволяє знайти потрібний стовпець, а первинний ключ дозволяє знайти рядок, що містить шуканий елемент даних.

3. Правило підтримки недійсних значень. У цій реляційної бази даних повинна бути реалізована підтримка недійсних значень, які відрізняються від рядка символів нульової довжини, рядки пробільних символів і від нуля або будь-якого іншого числа і використовуються для подання відсутніх даних незалежно від типу цих даних. Правило 3 вимагає, щоб відсутні дані можна було представити за допомогою недійсних значень (NULL).

4. Правило динамічного каталогу, заснованого на реляційній моделі. Опис бази даних на логічному рівні має бути представлено в тому ж вигляді, що й основні дані, щоб користувачі, які мають відповідними правами, могли працювати з ним за допомогою того ж реляційного мови, який вони застосовують для роботи з основними даними. Іншими словами, база даних повинна містити набір системних таблиць, що описують структуру самої бази даних.

5. Правило вичерпного под’язика даних. Реляційна система може підтримувати різні мови і режими взаємодії з користувачем (наприклад, режим питань і відповідей). в повній мірі підтримує такі елементи:

- Визначення даних;

- Визначення уявлень;

- Обробку даних (інтерактивну і програмну);

- Умови цілісності;

- Ідентифікація прав доступу;

- Межі транзакцій (початок, завершення і скасування).

6. Правило поновлення вистав. Всі вистави, які теоретично можна оновити, повинні бути доступні для оновлення.

7. Правило додавання, оновлення та видалення. Можливість працювати з відношенням як з одним операндом повинна існувати не тільки при читанні даних, а й при додаванні, оновленні та видалення даних.

8. Правило незалежності фізичних даних. Прикладні програми й утиліти для роботи з даними повинні на логічному рівні залишатися недоторканими при будь-яких змінах способів зберігання даних або методів доступу до них.

9. Правило незалежності логічних даних. Прикладні програми й утиліти для роботи з даними повинні на логічному рівні залишатися недоторканими при внесенні в базові таблиці будь-яких змін, які теоретично дозволяють зберегти недоторканими містяться в цих таблицях дані.

10. Правило незалежності умов цілісності. Повинна існувати можливість визначити умови цілісності, специфічні для конкретної реляційної бази даних, на підмові реляційної бази даних і зберігати їх у каталозі, а не в прикладній програмі

11. Правило незалежності поширення. Реляційна СУБД не повинна залежати від потреб конкретного клієнта. Правило 11 свідчить, що мова бази даних повинен забезпечувати можливість роботи з розподіленими даними, розташованими на інших комп’ютерних системах.

12. Правило єдиності. Якщо в реляційної системі є низькорівневої мова (обробляє один запис за один раз), то повинна бути відсутнім можливість використання його для того, щоб обійти правила та умови цілісності, виражені на реляційному мові високого рівня (обробному кілька записів за один раз).

18. Основні положення інформаційної моделі Баркера. Етапи постоенія моделі.

У нотації Баркера використовується тільки один тип діаграм діаграми сутність-зв'язок ERD. На ERD сутність представляється прямокутником будь-якого розміру, що містить ім'я сутності і список імен атрибутів, а так само покажчики ключових атрибутів.

Всі зв'язки в нотації Баркера є бінарними і являють собою лінії, що з'єднують сутності. Для кожного кінця зв'язку має бути визначено ім'я і ступінь множинності, тобто один або багато об'єктів бере участь у зв'язку. Ступінь множинності називається також кардинальним числом.

За ступенем обов'язковості зв'язку діляться на:

· Для обов'язкової з в'язку використовується безперервна лінія.

· Для необов'язковою - пунктирна.

У CASE-пакеті ERWIN обов'язкова зв'язок називається ідентифікуючої і зображується суцільною лінією. Необов'язкова зв'язок називається не ідентифікуючої і зображується пунктирною лінією. Поняття категорії і загальної сутності в класичній моделі Чена відповідають еквівалентним поняттям підтип і супертіп в нотації Баркера.

У CASE-пакеті ERWIN категоризація виконується за допомогою спеціальних символів, дискримінанти, семантика і зміст яких відрізняється в нотації IE і IDEF1X.

Внотаціі IE використовуються дискримінатори

Процес розробки інформаційної моделі системи включає сле-

дмуть основні кроки:

1) ідентифікація сутностей. Кожна сутність повинна мати унікальним дентіфікатором. Кожен екземпляр сутності повинен однозначно ідентифікуватися і відрізнятися від інших екземплярів у даної суті за ключовими ознаками. Кожна сутність володіє одним або кількома атрибутами, які або належать сутності, або успадковуються через зв'язок і є так званими зовнішніми ключами. Кожна сутність може мати будь-якою кількістю зв'язки з іншими сутностями.

2) ідентифікація зв'язків і вказівка ​​типів відносин. Зв'язки може присвоюватися ім'я, яке виражається дієсловом або граматичним оборотом.

3) ідентифікація атрибутів. Атрибути бувають обов'язкові і необов'язкові. Обов'язкові атрибути не можуть брати невизначених значень. Обов'язковими є всі атрибути первинного ключа, а також деякі з неключових атрибутів.

Унікальний ідентифікатор сутності - це атрибут або сукупність атрибутів для унікальної ідентифікації кожного примірника даного типу сутності.

Кожен атрибут повинен мати ім'я, яке визначається іменником і описує представлену атрибутом характеристику. Атрибути зображуються у вигляді списку усередині символу сутності. Кожен атрибут займає окремий рядок сутності. Атрибути, що визначають первинний ключ, розміщуються у верхній частині списку. Кожна сутність повинна мати хоча б одним можливим ключем. Можливий ключ - це один або декілька атрибутів, значення яких однозначно визначає кожен екземпляр сутності.

При існуванні декількох можливих ключів один з них позначається як первинного ключа, а інші називаються альтернативними ключами. У нотації Баркера модель даних може містити сутності супертіпи і підтипи, а також рекурсивні зв'язку, що зв'язують сутність саму з собою.

19. Основні положення інформаційної моделі Баркера. Атрибут. Примірник атрибута. Ключ сутності. Рекурсивна зв'язок.

Атрибути являють собою властивості сутності. Значення кожного атрибута вибирають з відповідної множини значень, яка включає всі потенційні значення, які можуть бути присвоєні атрибуту. Ця множина значень називається доменом.

Атрибут або набір атрибутів сутності, які застосовуються для ідентифікації екземпляра сутності, називаються потенційним ключем. Сутність може містити декілька потенційних ключів. В прикладі в якості потенційних ключів можуть бути такі атрибути: Номер залікової книжки, Прізвище Ім'я по Батькові.

Потенційний ключ, який вибрано для однозначної ідентифікації кожного екземпляра сутності певного типу, називається первинним ключем. Первинний ключ вибирається за умови гарантії унікальності його значень, а також мінімальної довжини атрибутів, які входять в його склад.

Кожна сутність повинна володіти хоча б одим можливим ключем.

Можливий ключ сутності – це один або декілька атрибутів, чиї значення однозначно визначають кожний примірник сутності. При існуванні декількох можливих ключів одий із них позначається в якості первинного ключа, а інші - як альтернативні ключі.

Рекурсивний зв'язок має місце, коли є зв'язок між екземплярами одного і того ж набору сутностей.

Приклад. Розглянемо можливі варіанти рекурсивних зв'язків (рис. 5.12).

Зв'язок 1:1 представляє висловлювання: "викладач може бути одружений тільки з одним співробітником". Зв'язок 1:M представляє таке висловлювання: "викладач, якщо

він є завідуючим кафедрою, керує декількома викладачами, а викладачі мають тільки одного керівника - завідуючого кафедрою". Зв'язок M:N представляє висловлювання: "адміністратор має декілька підлеглих-адміністраторів, і в свою чергу адміністратор має декілька керівників-адміністраторів".

Між двома сутностями може бути декілька зв'язків з різними змістовними навантаженнями.

Приклад. Між сутностями Викладач і Студент можна встановити такі змістовні зв'язки: Викладає і Керівництво дипломним проектуванням. Викладач викладає для багатьох студентів, для кожного студента викладає багато викладачів. Кожен студент обов'язково повинен мати одного керівника дипломного проекту, але необов'язково кожен викладач керує дипломниками (рис. 5.13).

20. Основні положення інформаційної моделі Баркера. Підтипи і супертіпи. Взаємно виключають зв'язку.

Підтипи і супертіпи: одна сутність є узагальнюючим поняттям для групи подібних сутностей (малюнок 2.26).

Рис. 2.26. Підтипи і супертіпи

Взаємно виключають зв'язку: кожен екземпляр сутності бере участь тільки в одній зв'язку з групи взаємно виключають зв'язків (малюнок 2.27).

Рис. 2.27. Взаємно виключають зв'язку

Дата добавления: 2015-05-10