Тестове завдання. Зазначте правильні, на вашу думку, відповіді:

Зазначте правильні, на вашу думку, відповіді:

Відповідно до гуманістичних теорій самореалізація тісно пов'язана:

а) із самоповагою

б) з переоцінкою власного «Я»

в) з комплексом переваги

г) зі здатністю любити

д) всі відповіді вірні

е) всі відповіді невірні

1.

Час створення теорії діяльності - 1920-1930 рр. Рyбінштейн і Леонтьев розробляли теорію паралельно і незалежно один від одного. При цьому вони спиралися на праці Л.С. Выготского і на філософську теорію К. Маркса, тому в їх роботах багато спільного. Базова теза теорії формулюється таким чином: не свідомість визначає діяльність, а діяльність визначає свідомість.

Теорія діяльності - система методологічних і теоретичних принципів вивчення психічних феноменів. Основним предметом дослідження визнається діяльність, що опосередковує усі психічні процеси.

У 1930-і рр. було запропоновано два трактування деятельностного підходу в психології - С.Л. Рубінштейна(1889-1960), який сформулював принцип єдності свідомості і діяльності, і А.Н. Леонтьева(1903-1979), який спільно з іншими представниками Харківської психологічної школи, розробив проблему спільності будови зовнішньої і внутрішньої діяльності.

Діяльність не є сукупністю рефлекторних реакцій на зовнішній стимул, оскільки регулюється свідомістю. Свідомість розглядається як реальність, яка не дана суб'єктові безпосередньо для його самоспостереження.

Свідомість може бути пізнана лише через систему суб'єктивних стосунків, у тому числі через діяльність суб'єкта, в процесі якої суб'єкт розвивається. Леонтьев уточнює положення Рубінштейна: "Свідомість не просто проявляється як окрема реальність, свідомість вбудована і нерозривно пов'язана з ним".

По А.Н.Леонтьеву:

початковим методом вивчення психіки виступає аналіз перетворень психічного відображення в діяльності, до-сліджуваній в її філогенетичному, истормческом, онтогенетичному і функціональному аспектах.

Генетично початковою є зовнішня, предметна, чуттєво-практична діяльність, від якої похідні усі види внутрішньої психічної діяльності індивід, свідомість.

Обидві ці форми мають суспільно-історичне походження і принципова загальна будова.

Конституюючою характеристикою діяльності є предметність. Спочатку діяльність детермінується предметом, а потім вона опосередкує і регулюється його чином як своїм суб'єктивним продуктом.

Одиницями діяльності, що взаємно перетворюються, вважається потреба, мотив, мета, умови і співвідношувані з ними діяльність, дії, операції. Це структурні компоненти діяльності.

Під дією мається на увазі процес, предмет і мотив якого не співпадають між собою.

Мотив і предмет мають бути відображені в психіці суб'єкта: інакше дія втрачає для нього сенсу.

Дія в Теорії діяльності внутрішньо пов'язана з особовим сенсом. Психологічне злиття в єдину дію окремих при-ватних дій є перетворенням останніх в операції, а зміст, який раніше займав місце усвідомлюваних цілей приват-них дій, займає у будові дії структурне місце умов його виконання.

2.

Одним із перших досліджень етнічних стереотипів був експеримент, проведений у 1933 році в Сполучених Штатах Америки Катцем і Брейлі. Попередньо дослідники склали список особистісних характеристик. Досліджуваним (студентами Прінстонського університету) пропонувалося вибрати з 84 рис, зафіксованих у списку, такі, які, на їхній погляд, найбільш характерні для кожної з 10 національних груп: американців, англійців, китайців німців, ірландців, італійців, євреїв, негрів, турків та японців. В результаті цього дослідження було встановлено високий ступінь узгодженості в приписуванні респондентами типових для тієї чи іншої етнічної групи особистісних рис незалежно від того, контактували коли-небудь опитувані з особами цієї національності чи ні. Сукупність рис, обрана досліджуваними як характеристика певного етносу, відби­вала, з погляду авторів методики, існуючий в американському суспільстві стереотипний образної національної групи.

Прикладами використання цього методу в сучасній етнопсихологічній практиці можуть слугувати дослідження В.Куніциної із Санкт-Петербур­гу або М.Іскакової з Казахстану. У першому дослідженні за даними опи­тування 150 чоловік було складено узагальнюючі вільні портрети деся­ти національних груп: росіян, українців, татар, грузинів, американців, естонців, французів, німців, поляків та в'єтнамців. Так, росіянам найчастіше приписувалися такі риси: добрі, працелюбні, патріоти, нетямущі, широкої душі; українцям – веселі, працелюбні, хитрі, скупі, гостинні; грузинам – гостинні, запальні, товариські, горді, емоційні; американ­цям – діловиті, товариські, практичні, енергійні, запрограмовані і т.п.

У дослідженні М.Іскакової брали участь 120 казахів і 90 росіян, що мешкають у Казахстані. Усі – студенти казахських вузів. Їм було запропоновано скласти довільні портрети типових представників казахської та російської національностей. Використання контент-аналізу для об­робки результатів показало, що 80% казахів відмітили при описуванні росіян їхню працелюбність, гостинність, щирість, товариськість і чуйність. Водночас портрет казахів у російських студентів складався з таких рис: гостинність (95%), владолюбство та кар'єризм (72%), щедрість (68%), працелюбність, зарозумілість (64%), консерватизм (60%). Зістав­ляючи ці портрети, автор робила висновок про те, що у казахів спостері­гається більш позитивно забарвлений стереотип росіян, ніж у росіян – гетеростереотип казахів, що підтверджують також інші дані дослідниці.

Перші концепції взаємодії людей, у тому числі етнічних спільнот, з природним середовищем з'явились у XVII ст. і виступали головним чином у вигляді географічного детермінізму, сутність якого зводилась до того, що особливості середовища визначають матеріальну і духовну культуру, психічний склад та форми політичного устрою народів світу. Часом становленням власне етнічної екології вважається середина XX ст., коли сформувалась наукова концепція "культурної екології". Її основоположник американський науковець Дж. Стюард та його однодумці вивчали процеси адаптації людських спільнот до природного середовища, виділяючи "ядро культури", насамперед її "технологічний базис", що знаходиться під постійною дією середовища, при порівняно незалежному від довкілля розвитку інших елементів культури, що й надає таким людським спільнотам специфічних рис. У 1960-ті роки у США розвивається "екологічна етнографія", що містить в собі такі напрями як "екосистемна етнографія" і "процесуальна екоетнографія", що фокусують свою увагу на тих чи інших аспектах взаємодії етнокультурних спільностей та природного середовища.

Сучасна етнічна екологія своїм завданням має вивченняособливостей традиційних систем життєзабезпечення етнічних спільнот у природних та соціокультурних умовах їх проживання, вплив екологічних чинників на здоров'я етнічних спільнот, вивчення особливостей використання етносами природного середовища та їхнього впливу на це середовище, закономірностей формування та функціонування екосистем з урахуванням етнічного чинника населення. У ході вивчення особливостей систем життєзабезпечення різних етнічних спільнот виокремлюється їх фізичний та психічний (духовний) аспект. До першого відноситься фізична адаптація етнофорів та цілих етнічних спільнот до природного середовища, а також соціально-культурна адаптація, що пов'язана з їхньою господарською діяльністю і що виявляється в особливостях матеріальної культури етнічної спільноти (харчуванні, одязі, житлі тощо), і у народній медицині. До другого аспекту відносяться головним чином етнічні особливості психологічної адаптації до природного і соціокультурного довкілля, що виявляються у етноспецифічних формах етики: традиціях, звичаях та обрядах. Дослідження відношення етнічних спільнот до природного середовища передбачає виокремлення екофільних і екофобних тенденцій та традицій з метою використання такого матеріалу для екологічної просвіти і виховання.

3.

Діагостика структури інтелекту

Мета дослідження: визначити структуру інтелектуальних здібностей.

Матеріал й устаткування: секундомір і бланк TSI Р.Амтхауера.

Груповий тест Амтхауера призначається для оцінки структури інтелекту осіб у віці від 13 до 61 року. Автор ставив перед собою задачу розробити такий метод, що міг би використовуватися для фахової орієнтації і консультування з проблем вибору професії. Амтхауер включив у свій тест завдання на діагностику таких компонентів інтелекту: вербального, лічильно-математичного, просторового, мнемічного. Середнє значення взаємних кореляцій між цими чинниками разом дорівнює 0,36. Тест був розроблений у трьох рівнобіжних формах. Стандартизація проводилася на вибірці з 4076 випробуваних, середній показник по сирих балах рівнявся 82. Після стандартизації нова середня рівнялася 100, q = 10. Надійність тест дорівнює 0,97 (кореляція парних і непарних завдань), при повторному тестуванні через рік коефіцієнти надійності виявилися рівними 0,83 (по окремим субтестам 0,50). Валідність тесту за критерієм успішності навчання в школі дорівнює 0,62.

У тест Амтхауера входять такі субтести:

1 - на загальну обізнаність і інформованість у різних областях знань (не

тільки наукових, але і життєвих);

2 - на класифікацію понять;

3 - на встановлення аналогій:

4 - на підведення двох понять під загальну категорію (узагальнення);

5 - на уміння вирішувати прості арифметичні задачі;

6 - на уміння знаходити числові закономірності;

7 - на уміння мислено оперувати зображеннями фігур на площині;

8 - на уміння мислено оперувати зображеннями об'ємних фігур;

9 - на заучування слів.

Кожний субтест, за винятком четвертого, складається з 20 завдань, у четвертий субтест входять 16 завдань.

Процедура дослідження

Перед початком роботи з кожним субтестом досліджувані повинні спочатку добре розібратися в змісті прикладів. Потім включається секундомір: 1-й субтест - 6 хв.; 2-й субтест - 6 хв; 3-й субтест - 7 хв; 4-й субтест - 8 хв.; 5-й субтест - 3 хв. на запам’ятовування й 6 хвилин на відтворення; 6-й субтест - 10 хв.; 7-й субтест - 7 хв.; 8-й субтест - 9 хв.; 9-й субтест - 10 хв.

Інструкція досліджуваному: “У кожному субтесті методики дано по 16-20 завдань, при виконанні яких важливо добре засвоїти зміст представлених зразків рішень, вчасно переходити до наступних завдань: можливо вони виявляться для вас легшими й ви в цілому наберете більшу суму балів. Дуже корисно перевірити себе ще раз, якщо час роботи з субтесту ще не закінчився. Зовсім не обов’язково прагнути до того, щоб вирішити абсолютно всі завдання

Тестове питання: г)

Білет № 4

Дата добавления: 2015-05-07