Тестове завдання. 1. Спілкування як об’єкт соціально-психологічного дослідження

Теоретичні питання

Тестове завдання: в

Білет № 8

1. Спілкування як об’єкт соціально-психологічного дослідження.

2. Тести діагностики спеціальних здібностей.

3. К.Роджерс та терапія, центрована на клієнті. Умови для зміни особистості у клієнтцентрованій терапії К. Роджерса.

Зазначте правильні, на вашу думку, відповіді:

Який показник досліджується коректурним методом?

а). працездатність

б). стійкість уваги

в). концентрація уваги

г). перемикання уваги

д). розподіл уваги

е). всі відповіді вірні

ж). всі відповіді невірні

1.

Спілкування - складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами в спільній діяльності і обмін, що включає, інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприй-няття, і розуміння іншої людини.

Г.М.Андрєєва, Л.А.Петрівська виділяють в спілкуванні 3 взаємозв'язаних сторони:

-комунікативну - обмін інформацією між індивідами, що спілкуються -інтерактивну - організація взаємодії між індивідами, що спілкуються, - тобто обмін не лише знаннями, ідеями, але і діями -перцептивну - процес сприйняття один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння.

У основі спілкування лежить комунікативний процес передачі інформації від однієї особи іншому або групі осіб і сприйняття цієї інформації цими особами. Комунікація - це процес передачі інформації від посилача до одержува-ча.Мета одержувача - декодувати повідомлення. Код - це знаки, в яких виражено повідомлення.

Розглянемо специфіку комунікативної сторони спілкування - обміну інформацією.:

1.Ролі учасників комунікації не можна розділити на активні(посилачі інформації) і пасивні(одержувачі інформації). Інформація не лише передається, але і формується, уточнюється і розвивається - оскільки кожен з учасників спілкування є активним суб'єктом 2.Партнери впливають один на одного в процесі обміну інформацією - ця психологічна дія з метою зміни поведінки партнера - ефективність комунікації вимірюється тим, наскільки вдалася ця дія 3.Людина, що направляє інформацію - комунікатор і людина, що приймає інформацію - реципієнта - по-винні мати схожу систему кодифікації і декодификации - повинні говорити на одній мові.

Приділяють багато уваги розгляду різних бар'єрів на шляху міжособових комунікацій(Роджерс, Ротлисбергер) - перешкод на шляху адекватної передачі інформації між партнерами по спілкуванню:

-тенденція до передчасної оцінки повідомлення, його схвалення або несхвалення, замість того, щоб в процесі об-міну думками зберігати нейтральну позицію, -відмінності в освіті, -досвіді, -мотивації і інші.

Можливі соціальні бар'єри - -політичні, релігійні, професійні відмінності - які породжують різну інтерпретацію обговорюваних явищ. -різні світовідчутті, світогляд, світобачення.

Можна виділити бар'єри розуміння - -фонетичне нерозуміння - мова з великою кількістю звуків-паразитів або розмова на різних мовах, або розмова маленької дитини і дорослого;

- семантичне нерозуміння - пов'язано з відмінностями в системах значень - тезаурусах(у перекладі з грецького скарб) учасників спілкування - філолог не зрозуміє професійну розмову двох математиків, батьки іноді не розу-міють мову дітей - підлітків;

В процесі передачі інформації використовуються різні знакові системи. На цій підставі зазвичай виділяють вер-бальну і невербальну комунікації. 1.вербальна комунікація - її знаковою системою виступає - мова

2.невербальна комунікація, Невербальна комунікація має на увазі передачу інформації без використання мови слів.

Полягає невербальна комунікація з: -кінесики - досліджує пантомимику, жести, міміку. - паралингвистики - си-стема вокалізу - інтенсивність, висота, тембр, тональність; екстралінгвістика - включення в мову пауз, темп мови;

-проксемика - просторова і тимчасова організація мови -візуального спілкування - контакт очей - дитині властиво локалізувати увагу, передусім на людському обличчі, це важливо і для педагога, і лікаря, і керівника.

Діагностика міжособистісних стосунків на основі суб'єктивних переваг -

1.традиційна методика - цієї групи - социометрический тест Морено. - суб'єктивні переваги по певних сферах. На основі отриманих суб'єктивних виборів визначається: індивідуальний социометрический статус індивіда - лідер, знедолений, ізольований, структура міжособових стосунків, згуртованість групи та ін.

2.Методики прямої оцінки групи в цілому - задаються питання, що вимагають від випробовуваного загальної оці-нки групи, - наскільки приваблива для вас група? У якому ступені ви прив'язані до членів цієї групи? - лив оцінки свого членства в ній - чи Хочете Ви залишитися членом цієї групи? - автор Донцов А.И. При такому підході щирі відповіді будуть не завжди, але можливий інтеграційний показник привабливості для окремої людини групи в цілому - дуже важливий для аналізу межЛ стосунків.

2.

Актуальність робіт по психологічній діагностиці здібностей визначається в першу чергу великою практичною значущістю цієї проблеми в: професійній орієнтації і консультації, профотборе і розміщенні кадрів по робочих постах, виробничому навчанні, ранньої діагностики обдарованості дітей, виявлення у них творчих, музичних, художніх і інших здібностей.

Психодіагностика здібностей має виражену гуманістичну спрямованість, оскільки сприяє вибору найбільш відпо-відних можливостям і схильностям людини професій, шляхів і способів побудови навчання з урахуванням індиві-дуальних особливостей.

Прийнято класифікувати спеціальні здібності по двох підставах:

по видах психічних функцій(моторні, сенсорні),

по видах діяльності(технічні і такі, що професіоналізуються, т. е. що відповідають тій або іншій професії: контор-ські, артистичні, художні і ін.).

Відповідно до цих підстав розробляються і методи діагностики.

1. психомоторні тести: тест спритності пальців О'Коннора, тест спритності Стромберга, тест ручної сприт-ності Пурдье, тест Міннесоти швидкості маніпулювання, тест спритності маніпулювання з дрібними предметами Крауфорда. Розглянемо, наприклад, останній з перерахованих тестів. Він складається з двох частин, що включа-ють два типи завдань. Для виконання тесту вимагаються: 1) дерев'яна дошка, що складається з двох секцій(у кож-ній секції 48 отворів, причому в одній з них отвори мають різьблення); 2) стержні невеликого розміру, металеві колечка, шурупи, пінцет і викрутка. Спочатку випробовуваний за допомогою пінцета поміщає стержні в отвори дошки, а потім на кожного з них надіває колечко. У другій частині тесту випробовуваному необхідно помістити шурупи в отвори з різьбленням і загорнути їх за допомогою викрутки. Зазвичай при оцінці результатів враховуєть-ся час виконання тесту і кількість помилок(пропусків)

2.Тесты візуальних і слухових здібностей диференціюються залежно від того, які характеристики сприйняття вони вимірюють: таблиця Снеллена із зображенням букв, що поступово зменшуються за величиною, Тест Орто-рейтера(аналогічний першому, але що забезпечує дотримання стандартних умов проведення експерименту, таких, як освітлення, напрям погляду та ін.). Тест "Перевірка зору", "Зоровий тест

3.тестом вивчення технічного розуміння є тест Беннета, в якому використовують серію картинок з короткими питаннями. Для того, щоб відповісти на питання, необхідно розуміти загальні, технічні принципи, що зустріча-ються у буденних ситуаціях.

4.известна батарея тестів загальних здібностей - GATB - використовувалася в промисловості і в армії для про-фесійної консультації, розміщення кадрів по робочих постах. Включає 12 тестів, що вимірюють 9 здібностей. Діагностика загальних розумових здібностей(запас слів, математичне мислення, просторове сприйняття в три-вимірному просторі). Вербальні здібності діагностуються шляхом завдань на визначення синонімів і ан-тонімів(запас слів). Рахункові здібності вивчаються за допомогою двох тестів на обчислення і на математичне мислення. Сприйняття форми представлене двома тестами, в яких випробовуваний зіставляє різні інструменти і геометричні фігури. Швидкість сприйняття інформації визначається за допомогою пар слів, ідентичність яких необхідно встановити. Моторна координація виявляється за допомогою завдання робити позначки олівцем в серії квадратів.

3.

Засадничим в усіх працях Роджерса є твердження, що людина, спостерігаючи і оцінюючи свій власний досвід, пізнає самого себе.

Згідно теорії Роджерса, " я" означає процес, систему, яка за визначенням є такою, що міняється, непостійною. Роджерс робить акцент на мінливості і гнучкості " я". Спираючись на поняття мінливого " я" Роджерс сформулював теорію про те, що люди не просто здатні до особового розвитку і зростання, - така тенденція є для них природною і переважаючою.

Основні риси клиент-центрированной терапії:

1.певні установки психотерапевта утворюють необхідні і достатні умови терапевтичної ефективності

2.акцент на феноменологічному світі клієнта

3.орієнтація психотерапевтичного процесу на зміни в переживаннях, на досягненні можливості більш повно жити в даний моментвнимание к процессам изменения личности

4. одні і ті ж принципи психотерапії застосовані до усіх людей -к психотикам, невротикам. Психічно здоровим

Основні терапевтичні умови, що є необхідною і достатньою умовою зміни клієнта:

1.эмпатическое розуміння клієнта - "увійти до шкіри клієнта" - розуміння світу клієнта таким, яким він бачить його сам. Досвід клієнта, пов'язаний з переживанням того, що психотерапевт розуміє його, дає йому силу розширити свою Я-концепцию. Эмпатическое розуміння - заохочення клієнта до подальшого дослідження свого внутрішнього світу. Эмпатически відреагувати - дати клієнтові розуміння того, що психотерапевт його дійсно розуміє. - в прямому формулюванні або в метафоричній. Эмпатия - це процес, в якому психотерапевт стає все ближче і ближче до сенсів і почуттів клиента- входження в перцептивний світ іншого і грунтовне його обживання. При цьому: збереження дистанції між эмпатипуемым і эмпатирующим; наявність співпереживання; динамічний процес эмпа-тии. Эмпатия - ця умова звільнення від защит і поддержиание конструктивних начал особи

2.безусловное позитивне відношення, без умов, оцінок, довіра до ресурсів особи в розумінні себе і в позитивній зміні. Особа має мотиваційну тенденцію до саме актуалізації - до зростання, розвитку. Клієнт сам поводиться по обраному їм напряму, він сам знає напрям зростання. Приймаючи почуття і бажання клієнта, психотерапевт допо-магає йому прийняти ці почуття в собі.

3.конгруентність психотерапевта. Існує дві форми інконгруентності психотерапевта: між почуттями і осознанеи цих почуттів; між усвідомленням цих почуттів і їх вираженням. Конгруентність пов'язана з готовністю виразити свої стійкі почуття, бути відкритим в контакті і відхилитися від спокуси сховатися під маскою професіоналізму. Психотерапевт не повинен грати роль психотерапевта - має бути в психотерапії самим собою. Засіб психотерапії - особа психотерапевта, а не техніка.

Ці умови - терапевтичної зміни особи - це установки психотерапевта, його характеристики, а не техніки.

Тестове завдання: е)

Білет № 9

Дата добавления: 2015-05-07