Тема 16. Призначення покарань 1 страница

Тема 15. Система та види покарань

Поняття та ознаки системи покарань. Класифікація видів покарань за КК України (основні, додаткові, змішані). Інші підстави класифікації покарань, розроблені у науці кримінального права – покарання, не пов’язані з позбавленням волі та покарання, пов’язані з позбавленням волі; покарання, що застосовуються до загального та спеціального суб’єкта злочину; строкові та безстрокові покарання; покарання, пов’язані з майновим впливом на засудженого та покарання не пов’язані з таким впливом.

Призначення покарання як важливий етап застосування кримінально-правових норм. Загальні засади призначення покарання, їх юридична природа та зміст.

Принципи призначення покарання. Загальна характеристика обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання. Особливості врахування таких обставин при призначенні покарання в окремих кримінально-правових ситуаціях. Особливості призначення покарання у разі з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Особливості призначення покарання за незакінчений злочин. Правила призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів. Правила призначення покарання за сукупністю вироків. Призначення покарання за незакінчений злочини та за злочин, вчинений у співучасті.

Підстави та види призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено КК України.

Призначення більш суворого виду покарання, ніж передбачено КК України: призначення покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.

Тема 17. Кримінально-правова характеристика видів звільнення від покарання

Поняття та юридична природа звільнення від покарання та його відбування. Основний кримінально-правовий зміст звільнення від покарання та його відбування і відмінність від звільнення від кримінальної відповідальності.

Проблеми систематизації окремих видів звільнення від покарання та його відбування. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: умови його застосування та види. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Звільнення від покарання за хворобою. Амністія. Помилування.

Тема 18. Судимість

Поняття судимості. Часові межі судимості. Обставини, які зумовлюють визнання особи такою, що не має судимості. Загально-правові та кримінально-правові наслідки судимості.

Погашення судимості. Загальні умови та строки погашення судимості. Зняття судимості. Умови та підстави зняття судимості за КК України.

Тема 19. Особливості кримінальної відповідальності та звільнення від неї неповнолітніх

Поняття неповнолітнього як особливого суб’єкту кримінальної відповідальності. Види заходів кримінально-правового впливу, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та осіб, що не досягли віку кримінальної відповідальності. Диференціація віку кримінальної відповідальності неповнолітніх, що вчинили злочин.

Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Підстави звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру як особливий вид звільнення, що застосовується тільки до неповнолітнього та особи, що не досягла віку кримінальної відповідальності. Особливості звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Характеристика інших видів звільнення від кримінальної відповідальності, що можуть бути застосовані щодо неповнолітніх.

Тема 20. Характеристика системи покарань щодо неповнолітніх та особливості звільнення від нього

Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Особливості застосування до неповнолітніх окремих видів покарань (штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк). Призначення покарання неповнолітнім. Додаткові засади, які враховує суд при призначенні покарання неповнолітньому. Межі остаточного покарання, яке може бути призначене неповнолітньому за сукупністю злочинів та (або) за сукупністю вироків.

Звільнення неповнолітнього від покарання та його відбування. Особливості звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Особливості погашення і зняття судимості щодо особи, яка вчинила злочин до досягнення нею вісімнадцятирічного віку.

Поняття ювенальною юстиції. Ознаки відновного правосуддя. Форми вирішення конфліктів за участю неповнолітніх в зарубіжних країнах. Ювенальні суди як альтернатива притягнення неповнолітнього до покарання.

Тема 21. Поняття та види примусових заходів медичного характеру. Примусове лікування

Поняття примусових заходів медичного характеру, їх юридична природа та основний кримінально-правовий зміст. Цілі примусових заходів медичного характеру. Категорії осіб, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру. Види примусових заходів медичного характеру. Особливості застосування окремих видів примусових заходів медичного характеру. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Відмінність примусових заходів медичного характеру від покарання.

Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст. Особи, до яких може бути застосоване примусове лікування.

Тема 22. Кримінальне право зарубіжних країни

Загальна характеристика та джерела кримінального права зарубіжних держав.

Загальна характеристика основних інститутів кримінального права (злочин, суб’єкт злочину, співучасть, покарання) за кримінальним законодавством країн континентальної правової сім’ї. Загальна характеристика основних інститутів кримінального права (злочин, суб’єкт злочину, співучасть, покарання) за кримінальним законодавством та правом країн англосаксонської правової системи.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Поняття, предмет, принципи і система кримінального права України (2 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

У ході підготовки до даної теми студентам слід звернути увагу на те, що термін “ кримінальне право України ” може розглядатися у декількох значеннях: як галузь права, як галузь законодавства, як учбова дисципліна та як наука. Кримінальне право України — це одна із галузей української правової системи. Йому властиві усі ознаки українського права, та у той же час, кримінальне право характеризується самостійним змістом, який обумовлений предметом та методом регулювання. Кримінальне право відноситься до галузей публічного права.

Кримінальне право України як окрема галузь права має низку ознак як загальних для всіх галузей права, так і специфічних, власти­вих тільки для неї. У загальному виді предметом кримінального права є злочин та покарання, які є центральними інститутами кримінального права.

Студенти повинні знати поділ українського кримінального права на Загальну та Особливу частини. Чинний Кримінальний кодекс України складається з XXXV розділів (XV розділів — Загальної частини; XX розділів — Особливої), які існують у тісної взаємодії. У Загальній частині визначені основні кримінально-правові інститути. Особлива частина кримінального права містить вичерпний опис складів злочинів та санкцій, передбачених за вчинення цих злочинів.

Завдання кримінального права України сформульовані безпосередньо у кримінальному законі України (ст. 1).

Принципи поділяються на загальногалузеві та спеціальні. Біль­шість принципів кримінального права не сформульовані у КК України, а розроблені у теорії кримінального права.

У ході відповіді на третє запитання, студенти повинні розуміти, що місце кримінального права України, як і інших галузей, обумовлено предметом та методом регулювання.

При відповіді на четверте запитання, студенти повинні зрозуміти, що предмет науки кримінального права України ширше ніж предмет кримінального права як галузі. Предметом науки кримінального права є українське та зарубіжне кримінальне законодавство, історія розвитку та сучасний стан теоретичних кримінально-правових поглядів, практика застосування кримінального законодавства.

Питання

1. Поняття кримінального права, його предмет, завдання та система.

2. Принципи кримінального права.

3. Кримінальне право та інші галузі права.

4. Наука кримінального права.

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // http://zakon.rada.gov.ua

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2005. — 864 с.

3. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 5—15.

Додаткова література

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // http:// zakon rada.gov.ua

2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Герцензон А.А. Уголовное право и соиология /Поблемы социологии уголовного права и уголовной политики. — М.: Юрид.лит, 1970. — 286 с.

5. Коржанский Н. И. Очерки теории уголовного права. — Волго­град: ВСШ, 1992. − 214 с.

6. Костенко О. Кримінальний кодекс і доктрина // Право України. — 2004. — № 7. — С. 43—45.

7. Миньсковский Г.М. Халдеев Л.С. Проступок и правонарушения. — М.: Юрид.лит., 1972. — 56 с.

8. Мурзинов А.И. Преступление и администраивное правонарушение: Учеб. пособ. / Отв. ред. П.И. Гришаев. — М.:ВЮЗИ, 1985. — 71 с.

9. Нагорнюк О. В. Питання Загальної частини кримінального права в працях О. Ф. Кістяковського: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — Х.: Б.в., 2004. − 20 с.

10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

11. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

Тема 2. Поняття та ознаки Кримінального кодексу України (2 години)

Методичні рекомендації

У процесі підготовки до цієї теми студентам слід знати, що чинний кримінальний закон України вперше містить самостійний Розділ II, який має назву — “Закон про кримінальну відповідальність”. Згідно з ч. 1 ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

У ході відповіді на друге запитання студентам слід звернути увагу на те, що структура норм Загальної та Особливої частин відрізняється, але вони існують у тісному взаємозв’язку, тому застосування статей Особливої частини здійснюється з урахуванням положень норм Загальної частини, наприклад, питання відносно суб’єкта злочину, відповідальності співучасників, стадій вчинення злочину тощо.

Для відповіді на третє та четверте питання студентам слід розглянути не тільки відповідні норми чинного КК України, але і необхідні міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною.

Питання

1. Поняття кримінального закону та його специфічні риси.

2. Структура Кримінального кодексу України. Співвідношення Загальної та Особливої частин.

3. Кримінально-правова норма: поняття, структура та види.

4. Дія кримінального закону у часі.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Кірєєв — матрос українського торговельного судна, яке знаходилося у відкритому морі, у сварці з матросом Громовим ударив його ножем у груди від чого Громов помер на місці вчинення злочину.

За яким кримінальним законом Новіков підлягає кримінальній відповідальності?

Задача № 2

Грішаєв, який знаходився у короткочасному службовому відрядженні за кордоном, викрав у магазині чоловічий костюм, за що був засуджений місцевим судом на 6 місяців позбавлення волі. Після того як Галкін відбув покарання, він повернувся до України.

Чи підлягає Галкін осуду та покаранню за КК України за крадіжку, яку вчинив за кордоном?

Задача № 3

Аташе посольства однієї з країни, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем, порушив правила дорожньо­го руху — зробив наїзд на двох чоловік, яким були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Як треба вирішити питання про відповідальність аташе посольства за вчинений злочин?

Задача № 4

Соболєв, який не мав громадянства та постійно проживав в Україні у м. Одесі, вчинив вбивство гр. Мирошко та зник з місця злочину. Через деякий час він був затриманий у м. Москві.

Чи підлягає Соболєв кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом Російської Федерації?

Чи підлягає Соболєв видачі Українській державі у зв’язку з вчиненням ним злочину?

Задача № 5

У зв’язку з прийняттям чинного кримінального закону України у продажі стали з’являтися коментовані Кримінальні кодекси України.

Визначте цей вид тлумачення?

Рекомендована література

Оcновна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический коммен­тарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. —
С. 15-32.

3. Навроцький В. О. Кримінальний кодекс України 2001 року: підсумки та перспективи // Юридичний вісник України. — 2006. — № 17. — С. 3, 6, 7.

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За заг. ред.: М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

5. Тацій В., Сташис В. Новий Кримінальний кодекс України // Право України. — 2001. — № 7. — С. 8—10.

6. Уголовное право Украины. Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. редактор заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор юридических наук, профессор Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 15—36.

Додаткова література

1. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 18.04.1961 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Віденська конвенція про консульські зносини 24.04.1963 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

3. Конвенция государств СНГ “О правовой помощи и правовых отношениях в гражданских, семейных и уголовных отношениях” 1993 г. (Минск) // Internet: www.rada.gov. ua.

4. Конвенція про передачу засуджених осіб “Про приєднання до Конвенції” див. Закон № 337/95-ВР від 22.09.95 // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 31. — Ст. 248.

5. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах (Конвенція ратифікована із змінами і застереженнями Законом № 44/98-ВР від 16.01.98) // Internet: www.rada.gov. ua.

6. Європейська конвенція про видачу правопорушників (Конвенцію ратифіковано Законом № 43/98-ВР від 16.01.98).

7. Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 08.12.91 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

9. Закон України “Про державний кордон” від 04.11.91 р.

10. Закон України “ Про громадянство України” від 18.01.2001 р.

11. Блум М. И., Тилле А.А. Обратная сила закона (действие советсткого уголовного закона), — М.: Юрид. лит., 1969. — 133 с.

12. Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и в пространстве. — СПб., 1995. — 189 с.

13. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

14. Пономаренко Ю. А. Зворотна дія кримінального закону в часі: Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Х.: Б.в., 2002. — 20 с.

15. Спасов Б. П. Закон и его толкование / Пер. с болг. В.Ф. Сафронова. Отв. Ред. Е.И. Камашин. — М.: Юрид. лит., 1986. — 274 с.

16. Хавронюк М. Перспективи розвитку Загальної частини Кримінального кодексу України // Юридичний вісник України. — 2006. — № 16. — С. 4—5.

17. Шаргородский М. Д. Вопросы общей части уголовного права (Законодательство и судебная практика) / Отв. ред. В.А. Иванов. — Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1995. — 256 с.

18. Шляпочников А. С. Толкование уголовного закона. — М.: Госюриздат, 1960. — 240 с.

Тема 3. Поняття кримінальної відповідальності та види звільнення від неї (СРС – 4 години)

Методичні рекомендації

При підготовки до цієї теми, студенти повинні ознайомитися із положеннями ст. 2 КК України (в якої вперше в якості підстави кримінальної відповідальності передбачено наявність у діях винної особи складу злочину) та зрозуміти, що кримінальна відповідальність – один з видів юридичної відповідальності, якій притаманні її ознаки. Незважаючи на те, що поняття кримінальної відповідальності відноситься до фундаментальних понять кримінального права, її зміст не розкривається у КК України. Сутність кримінальної відповідальності у тому, що вона складається з обов’язку винної особи зазнати від імені держави певних позбавлень особистого або майнового характеру, які залежать від обраної судом форми реалізації кримінальної відповідальності. Тобто кримінальна відповідальність відрізняється від інших видів відповідальності підставою притягнення та формами її реалізації.

Говорячи про правову природу кримінальної відповідальності, її не слід ототожнювати з покаранням. Це два основних інститута кримінального права, передбачених самостійними нормами кримінального закону – ст. 2 та ст. 50 КК України. Покарання є найбільш суворою формою реалізації кримінальної відповідальності.

Виникнення, реалізація, припинення кримінальної відповідальності здійснюється у рамках кримінально-правових відношень. Якщо з моменту вчинення злочину виникають підстави для кримінальної відповідальності, то наступає вона з моменту вступу у силу обвинувального вироку суду. Кримінальна відповідальність припиняється погашенням або зняттям судимості.

Слід зауважити, що Загальна частина чинного Кримінального кодексу України вперше містить самостійний Розділ XIX, у якому передбачені види звільнення від кримінальної відповідальності. Поряд з тим, у кримінальному законі в інших розділах Загальної частини передбачені особливі види звільнення від кримінальної відповідальності, наприклад, ст. 97 КК, ст. 86 КК, а також спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, які передбачені нормами Особливої частини КК (наприклад, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212 тощо).

Студентам слід знати, що порядок звільнення від кримінальної відповідальності передбачений у Кримінально-процесуальному кодексі України.

У ході підготовки до цієї теми, студенти повинні засвоїти, що звільнення від кримінальної відповідальності можливо лише відносно особи, винної у вчинені злочину, тобто при наявності в її діях складу злочину. Загальною умовою звільнення від кримінальної відповідальності, є недоцільність застосування до винної особи заходів кримінально-правового характеру. Залежно від підстав звільнення усі види звільнення від кримінальної відповідальності можливо підрозділити на дві групи: обов’язкові та факультативні.

Заняття 1

Питання

1. Поняття кримінальної відповідальності.

2. Підстави кримінальної відповідальності. Склад злочину.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Семенов протягом двох років зберігав у себе дома газовий пістолет. Під час обшуку, який проводився в нього дома у зв’язку з вчиненням його сином заволодінням чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, пістолет було знайдено.

Чи підлягає Семенов (старший) кримінальній відповідальності?

Задача № 2

Авдєєв, судимий за крадіжку, вчинив крадіжку кошелика у гр. Петрової у трамваї. Він вважав, що у кошелику знаходиться значна сума, але у кошелику було лише 20 гр.

Чи мається у діях Авдєєва склад злочину?

Задача № 3

Коваль та Петренко під час святкування дня міста, вчинили дії, які були спрямовані на грубе порушення громадського порядку.

Чи мається в їх діях склад злочину?

Задача № 4

Звягін, використавшись відсутністю співробітників фірми, вчинив крадіжку комп’ютера з приміщення приватного підприємства, в якому він був охоронником. Після притягнення його до кримінальної відповідальності, він повернув вартість комп’ютера. У ході судового розгляду справи, адвокат Звягіна просив справу закрити на підставі ч. 2 ст.11 КК України.

Чи обґрунтовані доводи адвоката?

Задача № 5

Широков, який керував трактором, порушив правила дорожнього руху та перекинув його. У результаті аварії трактор був приведений у технічно несправний стан, а пасажиру Пугачову були застосовані тілесні ушкодження легкого ступеню.

Чи маються у діях Широкова ознаки складу злочину, який передбачений ч. 1 ст. 276 КК України?

Яка структура та законодавча конструкція складу злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 276 КК України?

Заняття 2

Питання

1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності щодо чинного Кримінального кодексу України.

2. Характеристика видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених у Розділі XIX Кримінального кодексу України.

3. Характеристика особливих видів звільнення від кримінальної відповідальності.

4. Характеристика спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Холщевський протягом року змінював показання електролічильника у сторону його зниження. У ході контрольної перевірки електрообладнання дому черговим електриком, Холщевський був звинувачений у заподіянні майнових збитків шляхом обману. Але він добровільно вніс у відділення ощадбанку суму заподіяних збитків.

Чи є підстави для звільнення Холщевського від кримінальної відповідальності?

Задача № 2

Уколов самовільно залишив військову частину, але повернувся через два місяці.

Яке рішення повинні прийняти у цьому випадку органи міліції?

Задача № 3

Майнов, забов’язаний за рішенням суду виплачувати кошти на утримання неповнолітнього сина, протягом року без поважних причин ухилявся від сплати аліментів.

Чи підлягає Майнов кримінальній відповідальності? Якщо підлягає, чи є підстави для його звільнення?

Задача № 4

Тодорову для будівництва дома були потрібні будівельні матеріали. З цією метою він зрубив п’ять сосен, але при спробі їх вивезти був затриманий лісником. Кримінальна справа була порушена за фактом незаконної порубки лісу, але під час її розгляду у суді, справу було закрито на тій підставі, що ліс, в якому Тодоров вчинив незаконну порубку, підлягає затопленню у зв’язку із будівництвом водосховища.

Яке рішення може прийняти суд?

Задача № 5

Хітрук був звинувачений у незаконному заволодінні автомобілем. У ході досудового слідства з’ясувалося, що це діяння було вчинене під фізичним примусом, яке виключало можливість керувати своїми діями. Слідчий закрив справу, а у постанові вказав “за відсутністю складу злочину”.

Чи визнається це звільненням особи від кримінальної відповідальності?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 96-14, 110—126-120.

3. Баулін Ю. В. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук України. — 2003. — № 2—3. — С. 630—634.

4. Уголовное право Украины. Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. редактор заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор юридических наук, профессор Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 37-44.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред.: М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // http:// zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

5. Астемиров З. А. Проблемы теории уголовной ответственности и наказания: Учеб. пособ. по спецкурсу /Даг. гос. ун-т им.В.И. Ленина – Махачкала, 1994. — 90 с.

6. Баулін Ю. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2 – 3. – С. 626–633.

7. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності. — К.: Атіка, 2004. — 296 с.

8. Карпец И.И. Современные проблемы уголовного права и криминологии. — М.: Юрид.лит, 1976. — 223 с.

9, Карпушин М. П., Курляндський В. И. Уголовная ответственность и состав преступления. — М.: Юрид. лит., 1974. — 231 с.

10. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. — М., 1974. — 232 с.

11. Козаченко И. Я. Уголовная ответственность: мера и форма выражения: Текст лекций. — Свердловск: СЮИ, 1987. — 47 с.

12. Матюшенко В. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям // Право України. — 2003. — № 8. — С. 99—101.

13. Скибицкий В.В., Костенко А.Н. И сила закона. — К.: Политиздат Украины, 1986. — 85 с.

14. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. — К.: Наукова думка, 1987. — 181 с.

15. Соловій Я. І. Межі кримінальної відповідальності: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К.: Б.в., 2004. — 21 с.

16. Ткачевский Ю. М. Давность в уголовном праве. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. — 240 с.

Тема 4. Об’єктивні ознаки складу злочину (4 годин, СРС – 4 години)

Методичні рекомендації

Традиційно, у науці кримінального права, всі ознаки складу злочину поділяють на об’єктивні: об’єкт та об’єктивна сторона та суб’єктивні ознаки: суб’єкт та суб’єктивна сторона.

Проблема визначення змісту об’єкта злочину є одною з дискусійних у доктрині кримінального права.

У науці кримінального права об’єкти поділяють “по вертикалі” на: загальний, родовий, безпосередній; “по горизонталі” на: основний безпосередній та додатковий безпосередній. Додатковий безпосередній об’єкт може бути двох видів: обов’язковим або факультативним.

Об’єкт злочину є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину, тому правильне визначення об’єкта злочину має не тільки теоретичне, але і практичне значення.

Об’єкт злочину має значення для кодифікації кримінального закону, тому що саме родовий об’єкт знаходиться у основі поділу Особливої частини Кримінального кодексу України на розділи. Об’єкт злочину має значення для правильної кваліфікації, бо використовується для розмежування суміжних складів злочинів.

Предмет злочину існує поряд з об’єктом злочину та є факультативною ознакою складу злочину.

Об’єктивна сторона злочину є одним з чотирьох елементів складу злочину та уявляє собою зовнішню суспільно небезпечну поведінку, яка направлена на порушення об’єкту кримінально-правової охорони.

У процесі підготовки до даної теми студенти повинні знати обов’язкові та факультативні ознаки цього елементу складу злочину. Відношення той чи іншої ознаки до обов’язкової, пов’язано із законодавчою конструкцією складу злочину, наприклад, для матеріальних складів обов’язковими ознаками є наявність: суспільно небезпечного злочину; суспільно небезпечних наслідків та причинного зв’язку між діянням та наслідками (вбивство, грабіж тощо). Для формальних складів достатньо наявності суспільно небезпечного діяння. Якщо факультативні ознаки передбачені у диспозиції статті Особливої частини або маються на увазі, то вони становляться обов’язковими, наприклад, корисний мотив для крадіжки (ст. 185 КК), місце злочину для військових злочинів (ст. 433 КК).

Дата добавления: 2015-05-10