Тема 16. Призначення покарань 2 страница

Заняття 1

Питання

1. Поняття та значення об’єкта злочину.

2. Види об’єктів.

3. Предмет злочину.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Який об’єкт знаходиться у основі поділу Особливої частини Кримінального кодексу України на розділи та назвіть їх?

Задача № 2

Петров розпивав спиртні напої разом з Кухаревим у останнього вдома. Під час сварки Петров наніс декілька ударів ножем Кухареву, який від одержаних тілесних ушкоджень помер.

Визначте родовий та безпосередній об’єкти злочину.

Задача № 3

Івашкін та Єлін, які знали про неповноліття Семенової, зґвалтували її. У результаті здійснення цього злочину у Семенової розвилося психічне захворювання у виді шизофренії.

Які об’єкти порушені у результаті вчинення злочину?

Задача № 4

Коротков протягом восьмі місяців незаконно ховав у шафі пістолет марки “ПМ”.

Визначте об’єкти злочину?

Задача № 5

Капилов та Нємцов вчинили розбійний напад на інкасатора одного з ощадбанків.

Визначте об’єкти цього злочину.

Заняття 2

Питання

1. Поняття та значення об’єктивної сторони складу злочину.
2. Поняття обов’язкових ознак об’єктивної сторони складу злочину.
3. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Колосов, знаходячись у торговельному залі, сховав під плащем дві сорочки та виніс їх з магазину.

Чи маються у діях Колосов склад злочину?

Задача № 2

Сидорчук увечері зірвав з голови Іванової шапку та скрився.

Чи мається у діях Сидорчука склад злочину?

Задача № 3

Гусєв, машиніст електропоїзду, під час керування поїздом заснув. Поїзд проїхав на закритий шлях назустріч іншому поїзду у результаті чого відбулося зіткнення, яке спричинило значну майнову шкоду, але люди не постраждали.

Чи буде Гусєв притягнутий до кримінальної відповідальності?

Задача № 4

Бородін та Селиванов, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, домовилися вчинити крадіжку ком’ютера із кабінету директора школи. Уночі вони розбили вікна, зламали двері та проникнули у школу. Але у кабінет директора проникнути не змогли, бо були затримані робітниками міліції. У результаті зіпсування вікон та дверей, вони заподіяли значну майнову шкоду.

Ознаки об’єктивної сторони яких складів злочинів є у діях Бородіна та Селиванова?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. — К., 2005.

3. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009.

4. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2006. — С. 69-90.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред.: М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // http:// zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

5. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). — Л.,1979.

6. Землюков С. В. Уголовно-правовые проблемы преступного вреда. — Новосибирск, 1991.

7. Ковалев М. И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления. — Красноярск, 1991.

8. Ковалев М. И. Объективная сторона преступления. — Красноярск, 1993.

9. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. — М., 1980.

10. Коржанський М. Й. Алкогольні напої як предмет злочину // Право України. — 2003. — № 8. — С. 117—119.

11. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

12. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления. — М.: Ю,рид.лит, 1960. — 192 с.

13. Малинин В. Б. Причинная связь в уголовном праве. — СПб.: Юридический цент Пресс, 2000. — 316 с.

14. Мальцев В. В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. — Саратов, 1989. — 213 с.

15. Михлин А. С. Последствия преступления. — М.: Юрид.лит,, 1969. — 103 с.

16. Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответ­­ственность. — Х.: Вища школа, 1982. — 161 с.

17. Реннеберг И. Объективная сторона преступления / Пер. снем. С.Л. Либермана. — М.: Госюриздат, 1957. — 88 с.

18. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. — Харьков: Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1988. — 196 с.

19. Тер-Акопов А. А. Бездействие как форма преступного поведения. — М.: Юрид.лит., 1980. — 151 с.

20. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления. — М.: Госюриздат, 1957. — 363 с.

21. Церетели Т. В. Причинная связь в уголовном праве. — М.: Госюриздат, 1963. — 382 с.

Тема 5. Суб’єктивні ознаки складу злочину (4 години, СРС – 4 години)

Методичнірекомендації

Студенти повинні знати, що у Загальній частині чинного Кримінального кодексу України вперше передбачено Розділ IV - “ Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину)”, у якому визначено: поняття суб’єкта злочину (ст. 18 КК України); осудності та неосудності (ст. 20 КК України); обмеженої осудності (ст. 20 КК України); питання кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у стані сп’яніння (ст. 21 КК України); вік з якого може наставити кримінальна відповідальність (ст. 22 КК України). Студенти повинні знати положення перелічених норм, а також обов’язкові ознаки, які характеризують суб’єкт злочину: вік, осудність фізичної особи.

У чинному кримінальному законі вперше виділяються види суб’єктів, дано поняття спеціального суб’єкта злочину, осудності та обмеженої осудності.

Відсутність одного з обов’ язкових ознак суб’єкта злочину свідчить про відсутність суб’єкта злочину і про неможливість застосування відносно такої особи кримінальної відповідальності та покарання.

В процесі підготовки до семінарського заняття, студентам слід знати, що Загальна частина чинного Кримінального кодексу України вперше містить Розділ V- “Вина та її форми”. У ст. 23 вперше сформульовано поняття вини. Студенти також повинні засвоїти, що вина обов’язково входить у предмет доказування. До факультативних ознак суб’єктивної сторони належать: мотив, мета та емоційний стан, яка вчинила злочин. Якщо ці факультативні ознаки передбачені, або маються на увазі у диспозиції певної статті Особливої частини КК України, то вони стають обов’язковими, тобто повинні бути встановлені та доказані у кожному випадку вчинення злочину.

Заняття 1

Питання

1. Поняття та види суб’єктів складу злочину.

2. Осудність, обмежена осудність.

3. Неосудність та її критерії.

4. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

14-річний Салімов, посварився з Римовим. У ході бійки Салімов вдарив Римова два рази ножем. Через годину Римов помер у лікарні.

Чи підлягає Салімов кримінальній відповідальності?

Який вік кримінальної відповідальності встановлює законодавець?

Задача № 2

Гумов, який підозрював дружину у зраді, із ревнощів отруїв її. За висновком судово-психіатричної експертизи під час вчинення злочину Гумов був визнаний осудним, але під час розгляду справи у суді він захворів на психічний розлад (шизофренію) внаслідок чого не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Чи підлягає Гумов кримінальній відповідальності за умисне вбивство?

Задача № 3

Фетисов систематично добував рибу із застосуванням вибухових речовин. Під час чергового “глушіння” риби, він був затриманий. У ході досудового слідства у слідчого виник сумнів стосовно осудності Фетисова. Судово-психіатрична експертиза визнала його обмежено осудним.

Чи підлягає Фетисов кримінальній відповідальності?

Задача № 4

Дев’яткін був визнаний винним у вчиненні злісного хуліганства. У зв’язку з тим, що раніше він лікувався у психіатричній лікарні, він був направлений на судово-психіатричну експертизу, яка встановила, що хуліганські дії він вчинив у стані патологічного сп’яніння.

Чи підлягає Дев’яткін кримінальній відповідальності?

Заняття 2

Питання

1. Поняття та значення суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Поняття та форми вини.

3. Поняття та ознаки подвійної (змішаної) форми вини.

4. Мотив та мета злочину.

5. Фактична та юридичні помилки: їх значення для кваліфікації злочину.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Медична сестра однієї з міських лікарень помилково ввела у організм пацієнта замість потрібного йому препарату інший, у результаті чого хворий помер.

Визначите форму вини у діях медсестри?

Задача № 2

Горшков, 73 років, знаходячись у стані сп’яніння, підіймався по сходинкам дробини, його позвав Сірков. Повертаючись, Горшков не утримався на ногах, втратив рівновагу, впав та розбив голову.

Чи мається у діях Сіркова склад злочину?

Задача № 3

Вєтров, який мав великий стаж керуванням автомобілем, вважав себе добрим водієм. Тому, він їздив по вулицям міста на високій швидкості, порушував правила дорожнього руху. Одного разу, він на зміг вчасно загальмувати, та збив Кравченко, який від отриманих ушкоджень помер.

Визначте форму вини у діях Вєтрова?

Задача № 4

17-річний Купрін, повертаючись з охоти, зустрів сусідку Наумову 12-ти років. Вирішив налякати дівчинку, він націлився та, забувши, що у стволі є патрон, нажав на курок, дівчинка була вбита. Суд визнав Купріна винним у умисному вбивстві.

Чи правильно суд кваліфікував дії Купріна?

Задача № 5

Агафонов, помилково вважаючи, що Кучеренко вкрав в нього гроші, став наносити йому удари, заподіяв останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Визначте форму вини Агафонова.

Задача № 6

Міхов, який повертався вночі з роботи, побачив Петрова, якого помилково прийняв за Танєєва, який два тижні тому побив його. З метою помстити останньому, Міхов схопив його, та почав бити по голові камінням. Від одержаний ушкоджень Петров помер.

Який вид помилки має місце? Чи має значення для притягнення до кримінальної відповідальності попередня поведінка потерпілого?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 46—68.

3. Гончар Т. О. Природа обмеженої осудності // Правова держава. — 2002. — № 4. — С. 48—51.

4. Магарин Н. С., Бараненко Д. В. Субъект преступления по новому уголовному законодательству Украины. — Одеса, 2001.

5. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 91—118.

Додаткова література

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // http:// zakon rada.gov.ua

2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

5. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступное поведение и психические аномалии / Под ред.: В.Н. Кудрявцева. – М.: СПАРК, 1998. – 215 с.

6. Валова Ю. А. Помилка у змісті суб’єктивної сторони складу злочину: Автореф. дис.... канд.. юрид. наук. — Х.: Б.в., 2000. — 20 с.

7. Вереша Р. В. Поняття вини як елемента змісту кримінального права України: Авотреф. дис.... канд.. юрид. наук. — К.: Б.в., 2004. — 18 с.

8. Волков Б. С. Мотив и квалификация преступления. — Казань: Изд-во Казан. Ун-та, 1968. — 167 с.

9. Гончар Т. О. Питання осудності та неосудності неповнолітніх: проблеми та перспективи // Правова держава. — 2003. — № 6. — С. 78—82.

10. Дагель П. С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. — М.: Юрид.лит,, 1977. — 143 с.

11. Зелинский А.Ф. осознанное и неосознанное в преступном поведении. — Харьков: Вища шк., 1986. — 167 с.

12. Злобин Г. А., Никифоров Б. С. Умисел и его формы. — М.: Юрид.лит., 1972. — 264 с.

13. Кудрявцев И.А. Судебная психолого-психиатрическая експертиза. — М.: Юрид.лит., 1988. — 224 с.

14. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

15. Мельников А. Визначення групи осіб як суб’єкта злочину // Право України. — 2004. — № 2. — С. 86—89.

16. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. – 298 с.

17. Музика А., Багіров С. Диференціація відповідальності за необережні злочини з урахуванням різновидів детермінаційних зв’язків // Право України. — 2004. — № 7. — С. 114—117.

18. Нержурбіда С. І. Злочинна необережність: концепція, механізм, шляхи протидії. — К.: Б.в., 2001. — 19 с.

19. Нерсесян В. А. Неосторожные преступления (уголовная ответственность и наказуемость): Учеб. пособ. — М.: ВЮЗИ, 1990. — 76 с.

20. Протченко Б. А. Невменяемость и ее правовые последствия. — М., 1991.

21. Розенко В.І., Матвійчук В.К. Суб’єкт злочину: Лекція. – К.: Укр. академія внутр. справ, 1993. – 36 с.

22. Терентьєв В.І. Відповідальність спеціального суб’єкту злочину за кримінальним правом України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Одеса, 2003. – 20 с.

23. Тихенко С.И. Невменяемость и вменяемость. – К.: Юриздат НКЮ СССР, 1927. – 104 с.

24. Трахтеров В.С. Вменяемость по советскому уголовному праву: Конспект лекций – Харьков: Изд-во Харьковск. юрид. ин-та, 1966. – 15 с.

25. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков: Вища школа, 1989. – 104 с.

26. Ходимчук О. Наявність психічних аномалій у осіб та їх вплив на вчинення насильницьких злочинів // Право України. — 2003. — № 7. — С. 60—62.

27. Хрупка М. Правове поняття наркоманії: спірні питання // Право України. — 1992. — № 12. — С. 35—38.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ ТА ЕТАПИ ЙОГО РОЗВИТКУ. СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОСИНІ ТА МНОЖННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ

Тема 6. Поняття та ознаки злочину (2 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

Поняття злочину – одна з фундаментальних категорій кримінального права, яка має історично мінливий характер.

Студентам слід знати, що Загальна чистина чинного Кримінального кодексу України містить самостійний Розділ III, у якому сформульовані: поняття злочину, класифікація злочинів, поняття закінченого, незакінченого злочину, відповідальність за незакінчений злочин, поняття добровільної відмови від злочину.

Поняття злочину сформульовано законодавцем у ч. 1 ст. 11 КК України згідно з яким слід виділити наступні ознаки злочину: суспільна небезпека, протиправність, винність та караність.

Для розуміння правової природи злочину студентам необхідно ознайомитися з ч. 2 ст. 11 КК України згідно з якою “не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становить суспільної безпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі”.

У Кримінальному кодексі України вперше передбачено класифікацію злочинів (ст. 12) залежно від ступеню їх тяжкості. Вони поділяються на: злочини невеликої тяжкості; середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Питання

1. Поняття та ознаки злочину.

2. Класифікація злочинів.

3. Злочин та інші правопорушення.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Ніколаєв був засуджений за умисне вбивство свого дяді з метою одержання спадщини від нього. Цей злочин він вчинив, підклавши під його машину вибухівку. Від вибуху Котовій, яка випадково проходила біля машини, були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Дії Ніколаєва були кваліфіковані за п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК; ч. 1 ст. 121 КК України.

Які за ступенем тяжкості є вчинені Ніколаєвим злочини?

Задача № 2

Водій авторемонтного заводу Фісенко взяв з виробничих відходів, які знаходились на смітнику заводу, декілька металевих конструкцій, для обладнання свого гаражу.

Чи підлягає Фісенко кримінальній відповідальності?

Задача № 3

Жуков знав, що його колега Дмитрієва зняла з рахунку у банку значну суму грошей, та привласнив їх оманним шляхом.

Чи маються у діях Жукова ознаки складу злочину?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 33—37.

3. Мельник М., Навроцький В. Злочин без покарання // Право України. — 2004. — № 7. — С. 150—153.

4. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 45—57.

Додаткова література

. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // http:// zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

5. Дурманов Н. Д. Понятие преступления. — М.: Юрид.лит., 1948. — 189 с.

6. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений. — Х.: Вища шк., 1979. — 129 с.

7. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

8. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность. — М.: Изд-во МГУ., 1969. — 232 с.

9. Микитчик О. В. Злочин як соціальне явище: філософсько-правовий аспект: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К.: Б.в., 2001. — 20 с.

10. Прохоров В. С. Преступление и ответственность. — Л.: ЛГУ им. А.А. Жданова, 1984. — 136 с.

11. Рощина І. Нове у законодавстві України і перспективи запобігання злочинності // Право України. — 2004. — № 3. — С. 60—62.

12. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления. — М.: Госюриздат, 1957. — 363 с.

13. Тузов А. Від конфлікту до злочину // Право України. — 1993. — № 2. — С. 37—39.

14. Шишов О. Ф. Преступление и административный проступок; Учеб. пособ. — М.: ВЮЗИ, 1967. — 68 с.

Тема 6. Стадії вчинення злочину (2 години, СРС – 2 години)

Методичнірекомендації

Чинний Кримінальний кодекс України не містить поняття “стадії злочину”, хоча Розділ III Загальної частини КК України має назву – “Злочин, його види та стадії”.

Студентам слід запам’ятати, що наявність стадій характерна тільки для умисних злочинів.

Законодавець вперше поділяє злочини на закінчені та незакінчені. Студенти повинні знати, що незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. Для кваліфікації незакінченого злочину поряд із посиленням на певну норму Особливої частини КК України, слід посилатися на ст. 14 або ст. 15 КК України. У зв’язку з малозначністю більшості злочинів невеликої тяжкості, припинення злочинної діяльності на стадії готування не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК).

Законодавець вперше формулює поняття добровільної відмови при незакінченому злочині (ст. 17 КК України).

Питання

1. Поняття стадій вчинення злочину.
2. Закінчений злочин.
3. Готування до злочину.
4. Замах на злочин.
5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.
6. Добровільна відмова. Відміна добровільної відмови від дійового каяття.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Ванюков систематично бив свою дружину, вона вирішила його вбити. Одного разу, вона підсипала йому у пляшку з горілкою, як вона вважала, отруту – атропін. Випив пляшку горілки Ванюков помер, а Ванюкова добровільно заявила про вчинене. У ході досудового слідства було встановлено, що смерть Ванюкова настала із-за отрути метиловим спиртом, а порошок, який підсипала Ванюкова, не був отрутою.

Чи підлягає Ванюкова кримінальній відповідальності?

Задача № 2

Гриньков вирішив вбити Василькова. З цією метою він завдав йому декілька вдарів автомобільною монтировкою. Але після цього він надав потерпілому першу допомогу, привіз до лікарні. Зусиллями лікарів життя Василькова було врятовано.

Чи підлягає Гриньков кримінальній відповідальності?

Задача № 3

Іванников, бажаючи вбити із помсти Мітіна, виготовив із мисливської гвинтівки обріз, сховав його, але про це дізналася сусідка Іванникова, яка повідомила у міліцію. Наступної доби Іванников був затриманий, а гвинтівка була вилучена.

На якої стадії був припинений злочин? Чи зміниться ваша відповідь, якщо Іванников був затриманий з обрізом біля будинку Мітіна?

Задача № 4

Власов із користі вирішив вбити Михайлова. Для цього він прив’язав кілограмову гирю до ременя, та став розмахувати нею, бажаючи нанести удар Міхайлову, але ремінь роз’вязався, а гиря влучила у прохожого Гузенко, заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження.

За вчинення яких злочинів повинен відповідати Власов?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 37—44.

3. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 119—128.

4. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров′я: Постанова ПВСУ від 07.02.2003 р. № 2: // Internet: www.rada.gov. ua.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // http:// zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

5. Иванов В. Д. Ответственность за покушение на преступление. — Караганда, 1974. — 275 с.

6. Дурманов Н. Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. — М.: Юрид.лит., 1955. — 256 с.

7. Караулов В. Ф. Стадии совершения преступления. — М, 1989.

8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

9. Кузнецова Н. Ф. Ответственность за приготовление и покушение на преступление. — М.: Изд-во МГУ, 1958. — 218 с.

10. Панько К. А. Добровольный отказ от совершения преступления. — Воронеж, 1985. — 178 с.

11. Тишкевич И. С. Приготовление и покушение по советскому уголовному праву. — М., 1958.

Тема 8. Співучасть у злочині (СРС – 4 години)

Методичнірекомендації

У чинному Кримінальному кодексі України вперше передбачено Розділ VI – “ Співучасть у злочині”. У ході підготовки до семінарського заняття, студенти повинні ознайомитися із стст. 26-31 КК України, знати об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті.

Студенти повинні знати, що співучасть можлива тільки при вчиненні умисних злочинів, якщо для вчинення злочину особа свідомо використовує неналежного суб’єкта (неосудного або особу, що не досягла віку кримінальної відповідальності), у цьому випадку ознаки співучасті відсутні.

Законодавець вперше у ст. 28 КК України передбачив наступні форми співучасті: вчинення злочину групою осіб без попередньої змови; вчинення злочину групою осіб з попередньою змовою; вчинення злочину організованою групою; вчинення злочину злочинною організацією.

Вчинення злочину у співучасті має значення для кваліфікації. Так, у разі наявності співучасті дії співучасників (за винятком виконавця) повинні кваліфікуватися поряд з посиленням на певні норми Особливої частини, також і на певну частину ст. 27 КК України.

Студенти повинні вміти розмежувати вчинення злочину у співучасті від видів причетності до злочину. Основною відміною співучасті від причетності є суб’єктивні ознаки, тобто відсутність сумісності умислу на вчинення певного злочину та єдності мети.

Заняття 1

Питання

1. Поняття та ознаки співучасті.

2. Види співучасників.

3. Відповідальність співучасників.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Раніше судимий Сапожніков зібрав для вчинення квартирних крадіжок групу із підлітків: Шуєва 12 років, Лотова 13 років та Зімова 15 років. Після вчинення п’ятої крадіжки діяльність групи була припинена.

Хто і за які злочини повинен відповідати?

Чи мається у даному випадку співучасть?

Задача № 2

Ковальов та Петренко домовилися вчинити крадіжку із квартири Бєлова. Знаючи, що Бєлов з родиною на вихідні поїхав на дачу, вони у суботній вечір проникли до квартири. Не вмикаючи світло, вони почали шукати цінні речі. У одній з кімнат, Ковальов побачив старика, який, як потім з’ясувалося, був батьком Бєлова. Старик почав звати на допомогу. Ковальов схопив металічну попільницю та вдарив нею старика у висок. Потерпілий через декілька хвилин помер. Викрадене майно вони поділили між собою.

Визначте форму співучасті та види співучасників. Кваліфікуйте вчинене. Заняття 2

Питання

1. Форми співучасті.

2. Причетність до злочину та її види.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Комаров систематично вчиняв крадіжки із квартир, викрадене він відносив на реалізацію своєму знайомому Вєтрову, який знав, що майно крадене та незважаючи на це, реалізовував його. Майнов, рідний брат Вєтрова, знав, що його брат реалізовує крадене майно, але у міліцію на нього не заявив.

Проаналізуйте дії кожної з названих осіб з позиції вчення про співучасть.

Задача № 2

Омаров, Васін та Кравцов були притягнені до кримінальної відповідальності за зґвалтування неповнолітньої Івченко. У ході розгляду справи у суді, Васін заявив про те, що він не ґвалтував Івченко, а тільки держав її.

Проаналізуйте дії Васіна с точки зору інституту співучасті.

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. — К., 2005.

3. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 68—85.

4. Жаровська Г. П. Співучасть у злочині за кримінальним правом України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К.: Б.в., 2004.

5. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 129—144.

Дата добавления: 2015-05-10