Поняття та ознаки системи покарань. 1 страница

2. Загальна характеристика основних та додаткових покарань.

3. Характеристика покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

Завдання для самостійної роботи

Задача №1

Ломова було засуджено за ч. 1 ст. 149 КК України. У якості основного покарання йому було призначено позбавлення волі строком на 6 років, у якості додаткового – штраф у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Чи законною є міра покарання?

Задача № 2

За повторне вчинення крадіжки, суд призначив Кулакову покарання у розмірі трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Чи законне рішення суду? Які основні та додаткові покарання ви знаєте? Яка мета застосування додаткових видів покарання? Чи може суд призначати додаткові види покарань, якщо вони не передбачені у санкції статті?

Заняття 2

Питання

1. Характеристика видів покарань, пов’язаних з позбавленням волі.

2. Інші підстави класифікації покарань.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

16-річний Куруський та 25-річний Журавльов були визнані винними у вчиненні декількох розбійних нападів. Суд обрав кожному з них міру покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років з відбуванням у виправно-трудовій колонії строгого режиму.

Які помилки були допущені судом при призначенні покарання?

Задача № 2

Алеутов був засуджений за одержання хабара у крупному розмірі на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, у тому числі будинку, у якому засуджений проживав із своєю сім’єю.

Дайте оцінку законності застосування у даному випадку конфіскації майна як додаткового виду покарання.

Задача № 3

16-річний Сініцин, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, зґвалтував, а потім вбив Петрову.

Яка міра покарання, на Ваш погляд, може бути застосована до Сініцина?

Задача № 4

Засуджений до одного року виправних робіт Танєєв важко захворів та був визнаний непрацездатним. У зв’язку з цим, районний суд замінив йому виправні роботи штрафом. Апеляційний суд відмінив ухвалу районного суду у зв’язку з тим, що виправні роботи не можуть бути замінені штрафом.

Рішення якого суду є законним?

Задача № 5

При засудженні за злісне хуліганство, Смирнов вироком суду був позбавлений орденів та медалей, які отримав під час війни у Афганістані.

Чи має право суд вирішувати це питання? Чи відповідає вирок закону?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р.: // Internet: www.rada.gov. ua.

2.. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический коммен­тарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. —
С. 122—141.

3. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р.: // Internet: www.rada.gov. ua.

4. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2008. — С. 190—203.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // http:// zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України // http://zakon rada.gov.ua

5. Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі від 16.02.2005 // Internet: www.rada.ua.

6. Багрий-Шахматов Л. В. Теоретические проблемы классификации уголовных наказаний. — Воронеж, 1971.

7. Гальперин И. М., Мельникова Ю. Б. Дополнительные наказания. — М., 1981.

8. Дугонов В. К., Цветинович А. Л. Дополнительные наказания: теория и практика. — Фрунзе, 1986.

9. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

10. Ной И. С. Теоретические вопросы лишения свободы. — Саратов, 1965.

11. Павленко В. Громадські роботи в системі покарань, не пов’язаних з позбавленням волі: загальна характеристика та шляхи вдосконалення // Право України. — 2003. — № 11. — С. 97—101.

Тема 13. Призначення покарання (2 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

У процесі підготовки відповіді на перше запитання, студентам слід зрозуміти, що під загальними засадами призначення покарання розуміються основні (фундаментальні) положення, якими повинен керуватися суд, при призначенні покарання будь-якого виду за будь-який злочин незалежно від тяжкості злочину та особи обвинуваченого. Студенти повинні знати положення ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання.

Принципи та загальні засади призначення покарання взаємозв’язані. Принципи, як основні, керівні ідеї реалізуються у конкретних нормах права, зокрема, і в нормах, які передбачають загальні засади призначення покарання. Тобто загальні засади призначення покарання, передбачені законом у ст. 65 КК України, є формою законодавчого закріплення принципів призначення покарання, які проявляються у ході реалізації суб’єктами кримінально-правових відносин своїх прав та обов’язків.

При підготовці відповіді на друге та третє запитання, студенти повинні ознайомитися та засвоїти положення стст. 66, 67 КК України. Слід запам’ятати, що при призначенні покарання, суд враховує ті обставини, які находяться поза составом злочину, тобто не впливають на кваліфікацію. Якщо певні обставини передбачені у диспозиції статті Особливої частини КК України, то вони вже не можуть бути враховані при призначенні покарання.

У ході готування відповіді на четверте питання – призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), слід раніше ознайомитися із ст. 33 КК, яка розкриває поняття сукупності. Слід враховувати, що ст. 70 КК потребує призначення покарання (основне та додаткове) за кожний злочин окремо, а потім визначається остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного або часткового складання призначених покарань.

При підготовці відповіді на п’яте питання слід враховувати відмінність цього інституту від призначення покарання за сукупністю злочинів. Так, покарання за сукупністю вироків призначається у разі, якщо у період після винесення вироку до моменту повного виконання покарання засуджений вчиняє новий злочин. Правила складання покарань за сукупністю вироків визначені у ч. 2 ст. 71 КК України. Остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

При підготовці відповіді на шосте запитання, студенти повинні звернутися до теми “Співучасть” – розділ VI Загальної частини КК України.

Заняття 1

Питання

1. Загальні засади призначення покарання. Принципи призначення покарання.

2. Обставини, які пом’якшують покарання.

3. Обставини, які обтяжують покарання.

3. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів

4. Правила призначення покарання за сукупністю вироків.

5. Призначення покарання за незакінчений злочини та за злочин, вчинений у співучасті.

6. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Петров був засуджений за вчинення двадцяти крадіжок за ч. 2 ст. 185 КК України. Суд у вироку указав, що враховує як обставину, яка обтяжує покарання, велику кількість крадіжок.

Чи є законним вирок суду? 1.

Задача № 2

Засуджені Борисов та Соколов домовились вчинити крадіжку продуктів харчування із магазину ВТК. Коли вони намагалися зламати грати на вікнах підсобного приміщення, їх помітив та затримав черговий контролер.

За якими правилами суд повинен призначити покарання Борисову та Соколову?

Задача № 3

Чернієнко був засуджений за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 156 КК, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України. За перший злочин йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4,5 роки, за друге – позбавлення волі строком на 8 років. Остаточне покарання суд призначив у виді позбавлення волі строком на 7,5 років.

Чи допущені судом помилки при призначенні покарання?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 141—172.

3. Кримінально-виконавчий кодекс України. — Х.: Одиссей, 2005.

4. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2006. — С. 203—220.

5.Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова ПВСУ від 24.10.2003. № 7.: // Internet: www.rada.gov. ua.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // http:// zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України // http://zakon rada.gov.ua

4. Красиков Ю. А. Назначение наказания. — М., 1991.

5. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

6. Кругликов Л. Л. Смягчающие и отягчающие обстоятельства в советском уголовном праве. — Воронеж, 1985.

7. Станкевич М. Н. Назначение наказания. — СПб., 1999.

8. Ткаченко В. И. Общие начала назначения накзания. — М., 1984.

9. Ткаченко В. И. Назначение наказания. — М., 1985.

Тема 14. Кримінально-правова характеристика видів звільнення від покарання (4 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

При підготовці до даної теми студентам слід зрозуміти, що Загальна частина чинного кримінального закону вперше містить самостійний Розділ XII, у якому передбачений вичерпаний перелік видів звільнення від покарання та його відбування.

Оскільки покарання призначається судом, то і звільнення від покарання та його відбування здійснюється судом за винятком амністії та помилування.

Студенти повинні засвоїти, що при звільнені від покарання воно лише призначається винної особі, але реально не відбувається, при звільненні від відбування покарання засуджений при наявності певних умов, звільняється від частини невідбутого покарання.

При характеристиці видів звільнення від покарання та його відбування студенти повинні ознайомитися зі стст. 74-87; Законом України “Про застосування амністії в Україні” від 01.10.96.; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002. “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким”; Положенням “Про порядок здійснення помилування”, затверджене указом Президента України від 19.07.2005 р.

Заняття 1

Питання

1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: умови його застосування та види.

3. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

4. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Петренко, знаходячись у стані вагітності, вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України. Суд визначив їй міру покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Які види звільнення від покарання до неї можуть бути застосовані?

Задача № 2

Карауленко був засуджений до позбавлення волі строком на 4 роки, після відбуття 1,5 років законом про амністію він був звільнений від покарання. Через 2 роки після звільнення він вчинив грабіж та був засуджений до 4 років позбавлення волі. Через 2,5 років, відбуваючи покарання, Карауленко звернувся до прокурора із скаргою на адміністрацію установи відбуття покарання у зв’язку з тим, що вона не вносить подання до суду про його умовно-дострокове звільнення від покарання.

При яких умовах може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання? Чи можливо застосувати до Карауленко цей вид звільнення від відбування покарання?

Задача № 3

Калініна, засуджена за ч. 2 ст. 189 КК України на 5 років позбавлення волі (за вчинення вимагання за попередньою змовою групою осіб), після відбуття 3 місяців покарання, вона дізналася про те, що вагітна. Калініна звернулася до суду з проханням звільнити її від подальшого відбування позбавлення волі.

Яке рішення може бути прийнято судом, якщо факт вагітності відповідає дійсності?

Задача № 4

Сидоркін був засуджений за ч. 1 ст. 156 КК України до обмеження волі строком на 3 роки. Суд, враховуючи, що у нього є двоє неповнолітніх дітей, у якості додаткового покарання застосував позбавлення батьківських прав. Але прокурор направив протест на рішення суду.

Чи буде задоволений протест прокурора?

Заняття 2

Питання

1. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

2. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

3. Звільнення від покарання за хворобою.

4. Амністія.

5. Помилування.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Гуськов був засуджений за ч. 3 ст. 146 КК України на 10 років позбавлення волі. На шляху прямування до колонії він вчинив втечу, та був затриманий через 7 років.

Чи може бути Гуськов звільнений від відбування покарання із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку?

Задача № 2

Прапорщик Казанцев, відбуваючи покарання у виді арешту (на гауптвахті), був визнаний військово-лікувальною комісією непридатним до військової служби.

Командування військової частини, де він відбував покарання, звернулося з поданням про заміну невідбутої частини арешту виправними роботами.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача № 3

В 2004 році Гладишев був притягнений до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, однак у силу акту амністії кримінальна справа відносно нього була закрита. У 2005 р. він був затриманий за вчинення крадіжки. Його дії були кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка вчинена повторно).

Чи законно рішення суду?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. — К.,
2005.

3. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 172—196.

4. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2006. — С. 222—237.

5. Про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м′яким: Постанова ПВСУ від 26.04.2002. р. № 2: // Internet: www.rada.gov. ua.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // http://
zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р.: // Internet: www.rada.gov. ua.

5. Закон України “Про застосування амністії в Україні” від 01.10.96.

6. Положення “Про порядок здійснення помилування”, затверджене указом Президента України від 19.07.2005 № 1118/2005.

7. Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання від 18.01.2000 № 3-6.

8. Зельдов С. И. Освобождение от наказания и от его отбывания. — М., 1989.

9 Коробков Г. Д. Освобождение от уголовной ответственности и наказания. — М., 1981.

10. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

11. Михлин А. С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания. — М., 1982.

12. Сабанин С. Н. Справедливость освобождения от уголовного наказания. — Екатеринбург, 1993.

13. Ткачевский Ю. М. Давность в советском уголовном праве. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 128 с.

14. Ткачевский Ю. М. Замена наказания в процессе исполнения. — М.: Юрид.лит., 1982. — 136 с.

15. Ткачевский Ю. М. Досрочное освобождение от наказания. — М.: Госюриздат, 1970. — 240 с.

Тема 15. Судимість (СРС – 4 години)

Методичні рекомендації

Студентам слід знати, що Загальна частина чинного Кримінального кодексу вперше містить самостійний Розділ XIII – “Судимість”. У процесі підготовки до семінарського заняття студенти повинні ознайомитися з положеннями стст. 88-91 КК України.

Судимість є правовим наслідком застосування покарання, виникає з моменту вступу обвинувального вироку у законну силу та припиняється з її погашенням або зняттям судом. Погашення судимості відбувається автоматично після закінчення строків, передбачених у ст. 89 КК України, зняття судимості здійснюється судом на підставі умов, передбачених у ст. 91 КК України. А саме, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у ст. 89 КК України.

Питання

1. Поняття судимості

2. Погашення судимості.

3. Зняття судимості.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Горелов був засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України за вчинення розбійного нападу організованою групою на 15 років позбавлення волі. Після відбуття 12 років, він був умовно-достроково звільнений.

Який період Горелов буде вважатися судимим? З якого часу буде обчислюватися строк погашення судимості?

Задача № 2

Фетисов був засуджений за ч. 1 ст.152 КК України на 5 років позбавлення волі. Покарання він відбув повністю.

Через який час судимість Фетисова буде погашена?

Задача № 3

Самарін був засуджений за ст. 257 КК України на 15 років позбавлення волі. Після відбуття 6 років, він звернувся до суду з проханням зняти з нього судимість.

Чи підлягає прохання задоволенню? Які умови зняття судимості?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. — К., 2005.

3. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 196—202.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р.: // Internet: www.rada.gov. ua.

5. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2006. — С. 238—241.

6. Про практику застосування судами України законодавства про погашення та зняття судимості від 26.10.2003 р. № 16.: // Internet: www.rada.gov. ua.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // http:// zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України // http://zakon rada.gov.ua

4. Голіна В. В. Судимість як соціально-правове явище: сутність, призначення, наслідки // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 2. — С. 173—182.

5. Зельдов С. И. Освобождение от наказания и его отбывания. — М, 1982.

6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

7. Стрюк М. В. Правові наслідки судимості // Законодавство України. — 2004. — № 10. — С. 43—46.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Тема 16. Особливості кримінальної відповідальності та звільнення від неї неповнолітніх (2 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

У ході підготовки до даної теми семінарського заняття студенти повинні знати, що в Загальній частині чинного Кримінального кодексу України вперше передбачено самостійний Розділ XV – “Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх”. Студентам слід засвоїти положення розділів: IV – “Особа, яка підлягає кримінальної відповідальності (суб’єкт злочину)”; X – “Покарання та його види”; XI – “Призначення покарання”; XII – “Звільнення від покарання та його відбування”; XIII – “Судимість”.

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітнього обумовлені незрілістю його психіки, емоційно-вольової сфер, що пов’язано з віком і було враховано законодавцем.

Однією з особливостей притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності є диференціація злочинів відносно віку, з якого вона настає. Згідно з ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, що досягли на момент вчинення злочину шістнадцяти років. У ч. 2 ст. 22 КК України законодавець передбачив вичерпний перелік тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких кримінальна відповідальність може наставати з чотирнадцяти років. Цей вік визначений законодавцем, виходячи з важливості зазначених об'єктів кримінально-правової охорони і того, що по досягненні чотирнадцятилітнього віку неповнолітній за рівнем соціального та психічного розвитку, як правило, здатен усвідомлювати цінність об'єктів, передбачених у ч. 2 зазначеної статті.

До особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніхвідноситься можливість застосування до них специфічного заходу примусово - виховного характеру (ст. 97 та ч. 1 ст. 105 КК України). Але зазначені заходи мають різну правову природу. Так, застосування примусових заходів виховного характеру згідно ч. 1, ч. 2 ст. 97 КК за своєю правовою природою є видом звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності, а застосування зазначених заходів згідно ч. 1 ст. 105 КК є видом звільнення від покарання.

Заняття 1

Питання

1. Поняття неповнолітнього як особливого суб’єкта кримінальної відповідальності. Відмінність спеціального суб’єка злочину та особливого суб’єкта кримінальної відповідальності.

2. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

3. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності неповнолітніх за чинним Кримінальним кодексом України.

4. Проблеми застосування деяких видів звільнення від кримінальної відповідальності щодо неповнолітніх.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Громадянин Громов звернувся до адвоката за консультацією. Його інтересували можливі правові наслідки вчиненого його сином діяння: К. Громов (син Громова), 13 років, разом із своїми знайомими Зуєвим та Комовим (13 та 11 років) вчинив вбивство з хуліганських мотивів.

Що повинен відповісти адвокат?

Задача № 2

Соболєв 15 років зґвалтував неповнолітню Петрову, що спричинило тяжкі наслідки. У ході досудового слідства виник сумнів стосовно його осудності. Комплексна психолого-психіатрична експертиза визнала Соболєва збудженим психопатом, який не був здатним під час вчинення злочину повною мірою керувати своїми діями.

Чи підлягає Соболєв кримінальній відповідальності?

Задача № 3

Звільнив неповнолітнього Буніна від кримінальної відповідальності суд застосував до нього примусовий захід виховного характеру – направлення до школи соціальної реабілітації до його виправлення.

Чи обґрунтовано рішення суду?

Задача № 4

Неповнолітній Розенко вчинив крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України), але за рішенням суду був звільнений від кримінальної відповідальності із застосуванням примусового заходу виховного характеру – передача під нагляд батькам. Але через п’ять місяців він вчинив крадіжку знову.

Яке рішення повинен прийняти суд щодо Розенко?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р.

2. Конвенція про права дитини (конвенція ратифікована Постановою ВР № 789-12 від 27.02.91).

3. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающихся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних (Пекинские правила).

4. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е.Л. Стрельцов. – Х.: Одиссей, 2009. – С. 213 – 231

5. Кримінально-процесуальний кодекс України: // Internet: www. rada. ua.

6. Кримінально-виконавчий кодекс України: // Internet: www. rada. ua.

7. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995. – Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6.

8. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.2002 р.: // Internet: www. rada. ua.

Додаткова література

1. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающихся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних (Пекинские правила) // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

3. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх. Закон України від 24 січня 1995 // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006 р. “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” // Internet: www.rada.gov. ua.

5. Ковітіді О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за злочини, вчинені у неповнолітньому віці // Право України. — 2004. — № 4. — С. 121.

6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

7. Лоха Л. Перспективи створення ювенальної юстиції в Україні // Юридичний вісник України. — 2005. — № 39. — С. 12—15.

8. Паневін В.Кримінальна відповідальність неповнолітніх // Закон і бізнес. – 2003. – № 8. – С. 8–9.

Тема 17. Характеристика системи покарань щодо неповнолітніх та особливості звільнення від нього (4 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, яка пом’якшує покарання.

Відповідно до ст. 98 КК України із дванадцяти видів покарання, які передбачені статтею 51 КК України, до неповнолітніх може бути застосовано лише шість. Строки покарань, які застосовуються як до повнолітніх, так і для неповнолітніх, відносно останніх знижені. Розміри деяких покарань, які застосовуються як до повнолітніх, так і до неповнолітніх, відносно останніх значно скорочені. За положеннями ст. 98 КК України, до неповнолітніх не можуть застосовуватися: конфіскація майна, обмеження волі, довічне позбавлення волі. Не можуть застосовуватися до неповнолітніх і такі види покарань, які призначаються з урахуванням спеціального правового стану суб’єкта, а саме: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службові обмеження для військовослужбовців. Якщо перелічені види покарань передбачені відповідною санкцією статті Особливої частини, то суд обирає неповнолітньому покарання з інших, які передбачені в ст. 98 КК України.

Дата добавления: 2015-05-10