Тема 16. Призначення покарань 3 страница

6. Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об′єднаннями від 23.12.2005 р. № 13: // Internet: www.rada.gov. ua.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // http://
zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

5. Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. — К.: Вща шк., 1986. — 217 с.

6. Гуров А. И. Организованная преступность — не миф, а реальность.– М., 1992.

7. Демидова Л. Кримінальна відповідальність за участь у злочинах, вчинених злочинною організацією // Право України. — 2003 — № 1. — С. 102—104.

8. Єфремов О. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України // Право України. — 2003. — № 9. — С. 100—103.

9. Зелинский А. Ф. Соучастие в преступлении. — Волгоград, 1971.

10. Козлов А. П. Виды и формы соучастия в уголовном праве. — Красноярськ, 1992.

11. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

12. Марків І. Організована злочинність: її аналіз та сучасний стан // Право України. — 2004. — № 6. — С. 54—56.

13. Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. — М., 1974.

14. Хавронюк М., Мельник М. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект) // Право України. — 2000. — № 4. — С. 59—61.

Тема 9. Множинність злочинів(2 години, СРС – 2 години)

Методичнірекомендації

У чинному Кримінальному кодексу України вперше передбачений Розділ VII – “ Повторність, сукупність та рецидив злочинів”. Тобто поняття множинності злочинів законодавець не формулює, хоча виділяє її види.

У ході підготовки до теми семінарського заняття, студенти повинні ознайомитися з положеннями стст. 32-35 КК України.

Під множинністю злочинів розуміється наявність у діях особи ознак двох чи більш складів злочинів.

Студенти повинні знати види одиничних злочинів та види множинності, вміти розмежовувати одиничний злочин від множинності. Одиничний злочин відрізняється від видів множинності наявністю у діях особи ознак одного складу злочину.

Заняття 1

Питання

1. Поняття множинності злочинів.

2. Сукупність та її види.

3. Повторність та її види.

4. Поняття рецидиву та його види.

5. Поняття та види одиничних видів злочинів.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Алексєєв, раніше судимий за крадіжку, після звільнення із місць позбавлення волі, вчинив розбійний напад.

Чи мається у діях Алексєєва множинність, якщо судимість не була погашена? Задача № 2

Поліпов вчинив крадіжку із ларька (виніс ящик цукерок), але через пів години повернувся та виніс ще два ящики спиртного.

Чи мається у діях Поліпова множинність?

Задача № 3

Шкуров та Кірсанов вчинили три крадіжки з проникненням у приміщення.

Як слід кваліфікувати дії Шкурова та Кірсанова?

Задача № 4

Юр’єв знайшов пістолет марки “ТТ” та незаконно носив його доки не був затриманий.

Який вид одиничного злочину вчинив Юр’єв?

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. — К., 2005.

3. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 85—93.

4. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 145—155.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення 07.12.1984 р. // http://
zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2002 р. / http://zakon rada.gov.ua

5. Бузинова С. П. Множественность преступлений и ее виды. — М., 1988.

6. Караев Т. Э. Повторность преступлений. — М., 1983.

7. Красиков Ю. А. Множественность преступлений (понятие, виды, наказуемость). — М., 1988.

8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

9. Малков В. П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. — Казань, 1982.

10. Фролов Е. А., Галиакбаров Р. Р. Множественность преступных деяний как институт советского уголовного права. — Свердловск, 1967.

11. Юшков Ю. Н. Множественность преступных деяний: Авто­рефер. дис... канд. юрид. наук. — Свердловск: Б. и., 1974.

Тема 10. Обставини, що виключають злочинність діяння (2 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

УЗагальній частині Кримінального кодексу України вперше передбачений самостійний Розділ VIII – “Обставини, що виключають злочинність діяння”. Чинний кримінальний закон, на відміну від Кримінального кодексу 1960 року, замість трьох обставин (необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця), що виключають злочинність діяння, передбачив вісім таких обставин.

У ході підготовки до даної теми семінарського заняття, студенти повинні ознайомитися із положеннями стст. 36-43 КК України.

Головне, на що потрібно звернути увагу, це те, що ці обставини віднесені законодавцем до обставин, що виключають злочинність діяння, оскільки не містять основної ознаки злочину – суспільної небезпеки. Підстави та умови визнання таких обставин такими, що виключають злочинність діяння різні та специфічні для кожного з них.

Питання

1. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Види обставин, що виключають злочинність діяння за чинним Кримінальним кодексом України.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Сторож сільського магазину Григор’єв помітив вночі двох юнаків, які прогулювалися біля магазину. Вважаючи, що вони грабіжники, він вистрілив у них, та завдав одному з них тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Чи правомірні дії Григор’єва?

Задача № 2

Неповнолітній Семенов викрав у Зарубіна гаманець та побіг. Зарубін догнав його, та почав бити, заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження.

Чи можна роздивляти дії Зарубіна, як вчинені при затриманні злочинця?

Задача № 3

У дружини сільського мешканця Рибакова почалися пологи. Він не знайшовши вільної машини, взяв машину сусіда, та відвіз дружину у пологовий будинок.

При яких обставинах діяв Рибаков?

Задача № 4

Тимченко та Коломієць вчинили розбійний напад на сторожа фармацевтичного складу, зв’язали його, взяли ліки та пішли.

Чи підлягає сторож кримінальній відповідальності?

Задача № 5

На атомній електростанції був проведений технічний експеримент, пов’язаний з ризиком. Але він закінчився вибухом, пожаром, викидом радіації.

Чи був ризик виправданим? Які умови правомірності ризику?

Задача № 6

Директор КСП Щербаков перевозив на машині меблі. Для скорочення шляху, він наказав водію Осіну їхати через пшеничне поле, у результаті чого підприємству була заподіяна майнова шкода.

Дайте юридичну оцінку діям Щербакова та Осіна.

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 93—110.

3. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992. – № 2135 – XII

4. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990. – № 565 – XII

5. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 156—173.

6. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова ПВСУ від 26.04.2002. № 1: // Internet: www.rada.gov. ua.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред.: М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // http://
zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. // http://zakon rada.gov.ua

4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. // http://zakon rada.gov.ua

5. Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. — Х. Основа, 1991. — 359 с.

6. Бушев Г. В. Социальная и уголовно-правовая оценка причинения вреда преступнику при задержании. — Горький, 1976. — 196 с.

7. Володарський В. Проблеми питання необхідної оборони // Право України. — 1998. — № 11. — С. 118—121.

8. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве. — М., 1963. — 214 с.

9. Келина С. Профессиональный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния // Сов. юстиция. — 1988. — № 22. — С. 24—27.

10. Козак В. Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1981. — 359 с.

11. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

12. Марцев А.И., Царегородцев А.М. Необходимая оборона. Задержание пре ступника. Крайняя необходимость6 Учеб. пособ. — Омск: Высшая шк. Милиции МВД СССР, 1987. — 32 с.

13. Сидоров В. Причинение вреда при задержании преступника
// Советская юстиция. — 1989. — № 7. — С. 21—23.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ II

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3

ПОКАРАННЯ, ЙОГО СИСТЕМА ТА ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ. ВИДИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ

Тема 11. Поняття та види заходів кримінально-правового впливу (2 години, СРС – 2 години)

Методичні рекомендації

Покарання – це історично сформований примусовий захід, який призначається судом від іменні держави відносно до особи, яка винна у вчиненні злочину та здатна за кримінальним законом нести кримінальну відповідальність, але не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Але покарання не єдиний захід кримінально-правового впливу.

Студентам слід ознайомитися із змістом ст. 50 чинного КК України, у якій сформульованопоняття та мета покарання.

Покарання – це захід не будь якого примусу, а є особливим засобом правового реагування держави на злочин, передбачений КК України. Що виражається у різних видах покарання, у кількісних границях, розмірі покарання, у різних умовах відбування покарання тощо.

Студенти повинні уяснити, що покарання є найбільш розповсюдженою та найбільш суворою формою реалізації кримінальної відповідальності та правовим наслідком застосування покарання є судимість, що відрізняє покарання від інших заходів державного примусу.

При відповіді на друге запитання, студенти повинні вміти відмежувати поняття кримінальної відповідальності та покарання, усвідомивши, що це не тотожні поняття.

Розкриваючи зміст третього запитання, студенти повинні з’ясувати соціальну обґрунтованість покарання, його зміст та функції (виховної, попереджувальної тощо) на різних етапах розвитку суспільства.

У ході підготовки відповіді на наступні запитання, студенти повинні знати, що у доктрині кримінального права всі заходи кримінально-правового впливу поділяються на ті, які пов’язані із реалізацією кримінальної відповідальності та ті, які не пов’язані із реалізацією кримінальної відповідальності.

Заняття 1

Питання

1. Поняття покарання, його ознаки та сутність.

2. Співвідношення покарання та кримінальної відповідальності.

3. Мета покарання.

4. Кримінально-правова характеристика заходів, пов’язаних з реалізацією кримінальної відповідальності.

5. Кримінально-правова характеристика заходів, не пов’язаних з реалізацією кримінальної відповідальності.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Тимченко була засуджена за ч. 1 ст. 190 КК України до виправних робіт з відрахуванням у доход держави 25 % від суми заробітку засудженої.

Чи законною є міра покарання?

Задача № 2

Кірсанов був засуджений за ч. 3 ст. 189 КК України за вимагання, з метою завдати потерпілому майнової шкоди у великих розмірах, до 8 років позбавлення волі. У якості додаткової міри покарання йому була призначена конфіскація майна.

Чи обґрунтована міра покарання, призначена судом?

Чи можливо застосувати у якості додаткової міри покарання – конфіскацію майна, якщо кваліфікованою ознакою вимагання є лише застосування насильства?

Задача № 3

Панкратов, Колосов, Калініна були засуджені за ч. 1 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі, Калініна на шість років.

Із матеріалів справи: Панкратов, Колосов і Калініна, 22 лютого 2005 року, прийшли до потерпілого Свєтлова, з яким був знайом Панкратов, та зажадали повернути борг у розмірі 1 тис. гр. Свєтлов відмовився, тоді вони забрали в нього коштовні речі та гроші на суму 6 тис. гр., та хотіли піти, але Свєтлов спробував їх затримати. Тоді Колосов схватив зі столу кухонний ніж, та погрожував їм Свєтлову розправою, після чого усі зникли, але були затримані робітниками міліції.

Адвокати засуджених Панкратова та Калініном у апеляції поставили питання про ексцес виконавця, бо змови на застосування холодної зброї Колосовим у Панкратова та Калініної не було.

Прийміть рішення по апеляції захисників. Яка Ваша думка відносно міри покарання, яка була обрана щодо засудженних?

Рекомендовала література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Internet: www.rada.gov. ua.

2. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. — К., 2005.

3. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2009. — С. 120-127.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України. — Х.: Одиссей, 2005.

5. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 183—188.

6. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова ПВСУ від 24.10.2003. № 7.: // Internet: www.rada.gov. ua.

Додаткова література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За. заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Ч. 1: Загальна частина. — 393 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // http://
zakon rada.gov.ua

3. Кримінально-процесуальний кодекс України // http://zakon rada.gov.ua

4. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание. — Минск, 1976.

5. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения. — М., 1962.

6. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения. — М., 1983.

7. Карпец И. И. Наказание: социальные, правовые и криминологические проблемы. — М., 1973.

8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

9. Марцев А. И. Уголовная ответственность и общее предупреждение. — Омск, 1973.

10. Ной И. С. Сущность и функции наказания в советском государстве. — Саратов, 1973.

11. Полубинская С. В. Цели уголовного каказания / Отв ред.
И. И. Карпец. — М., 1990.

12. Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью. — Саратов, 1978.

13. Чучаев А. И. Цели наказания в советском уголовном праве. — М., 1989.

14.

Тема 12. Система та види покарань (4 години, СРС – 2 години

Методичні рекомендації

У ході підготовки до даної теми, студентам слід перш за все зрозуміти, що у чинному КК України вперше передбачено дві системи покарань – для повнолітніх (ст. 51) та для неповнолітніх (ст. 98).

Система покарань – соціально обумовлена сукупність покарань, передбачених Кримінальним кодексом України, обов’язкова для суду, взаємодіючі між собою, та розташованих у певному порядку.

Система покарань чинного Кримінального кодексу України має ряд особливостей:

1. Вона розташована “від менш тяжкого покарання до більш тяжкого”.

2. Передбачені нові види: громадські роботи; службові обмеження для військовослужбовців; арешт; обмеження волі.

3. Не ввійшли наступні види покарань: громадський осуд; позбавлення батьківських прав.

4. Змінено найменування деяких видів покарань: замість виправних робіт без позбавлення волі – виправні роботи; замість позбавлення волі – позбавлення волі на певний строк, що обумовлено появою такого виду покарання як довічне позбавлення волі.

Перелік видів покарань, які розташовані у ст. 51 КК України розширювальному тлумаченню не підлягає.

У стст. 53-64 КК України передбачена характеристика видів покарань, тому студентам слід докладно ознайомитися із їх змістом.

Заняття 1

Питання

Дата добавления: 2015-05-10