Оцінка основних засобів

Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх оцінки.

Розрізняють такі види оцінки основних засобів:

1) первісна;

2) залишкова;

3) відновна або переоцінена;

4) ринкова;

5) ліквідаційна.

Придбані (виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з наступних витрат:

· сум, які сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

· реєстраційних зборів, державного мита, які стягуються в зв’язку з придбанням (Отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

· сум ввізного мита;

· сум непрямих податків в зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

· витрат на страхування ризиків доставки основних засобів;

· витрат на установку, монтаж, наладку основних засобів;

· інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, які придбані (створенні) повністю або частково за рахунок запозиченого капіталу. Порядок формування первісної вартості об’єктів, отриманих у межах бартерних договорів, залежить від виду обмінної операції: обмін на подібний об’єкт і обмін на неподібний об’єкт.

Подібними об’єктами вважаються об’єкта, які мають однакову функціональну залежність з об’єктом, отриманим у результаті обміну. До них можна віднести об’єкти основних засобів, які за своїми технічними характеристиками відносяться до однієї з 9 груп, до якої належить отриманий об’єкт основних засобів у результаті обміну подібними об’єктами. Крім того, подібні об’єкти повинні мати однакову справедливу вартість.

Під справедливою вартістю розуміється сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

Для основних засобів визначено, що справедливою вартістю є:

1) для будівель і землі – ринкова вартість;

2) для машин і обладнання – ринкова вартість, а в разі відсутності таких даних – відновна вартість (сучасна вартість придбання) за вирахуванням зносу;

3) для інших об’єктів основних засобів – відновна вартість;

Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в межах операції з обміну подібними об’єктами, визначається залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів, що передається перевищує справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого об’єкта основних засобів буде вважатися справедлива вартість. Сума перевищення залишкової вартості переданого об’єкта основних засобів над справедливою вартістю включається до складу витрат відповідного періоду.

Якщо справедлива вартість перевищує залишкову вартість об’єкта, що передається то первісна вартість отриманого об’єкта основних засобів дорівнюватиме залишковій вартості об’єкта основних засобів, що передається. Сума перевищення справедливої (договірної) вартості обміну над залишковою вартістю об’єкту основних засобів, що передається, до доходу не включається.

Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в межах обміну неподібними об’єктами, є справедлива вартість переданого неподібного об’єкта. Доречно буде припустити, що справедливою вартістю переданого неподібного активу є вартість, застережена в договорі, тобто договірна ціна. Якщо при обміні здійснюється доплата за отриманий об’єкт основних засобів, то сума такої доплати включається до первісної вартості такого об’єкта. В цій ситуації придбавається об’єкт основних засобів, оплатою вартості якого є подібний об’єкт і грошова доплата.

Якщо ж разом з об’єктом основних засобів отримано доплату (за передані об’єкти), то сума такої доплати до складу первісної вартості отриманих об’єктів основних засобів не включається, а зменшує справедливу вартість переданого об’єкта. Іншими словами, в цій ситуації продається неподібний об’єкт з компенсацією у вигляді об’єкта основних засобів і грошових коштів.

Первісна вартість безоплатно отриманого об’єкта основних засобів являє собою справедливу вартість об’єкта. У цьому випадку при визначення справедливої вартості слід керуватися вимогами, викладеними в П(С)БО 19.

Застосовуючи порядок формування первісної вартості безоплатно отриманого об’єкта основних засобів, при якому до первісної вартості такого об’єкта включається сума обов’язкових платежів і витрат, можна виявити. Сума нарахованої амортизації передусім залежить від первісної вартості об’єкта основних засобів, яка включає до себе суму обов’язкових платежів і витрат.

Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого як внесок до статутного капіталу підприємства, є вартість, визначена у засновницьких документах

Залишкова вартість основних засобів є вартістю, за якою вони відображаються у валюті балансу підприємства. Вона розраховується шляхом віднімання від первісної вартості об’єкта основних засобів суми нарахованого зносу. Знос основних засобів – це сума амортизації об’єкта основних засобів з початку їх корисного використання.

Відновна або переоцінена вартість основних засобів представляє собою вартість основних засобів після їх переоцінки. Причинами переоцінки основних засобів може бути їх капітальний ремонт, модернізація тощо.

Ринкова вартість основних засобів визначається вартістю їх аналогів на певний момент на ринку.

Ліквідаційна вартість – сума засобів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінчені строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, які пов’язані з продажем (ліквідацією).

Дата добавления: 2015-05-08