Обмеження прав на землю

На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого обмеження (обтяження). Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення: а)заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку; б)заборони на передачу в оренду (суборенду); в)права на переважну купівлю у разі її продажу; г)умови прийняття спадщини тільки визначеним спадкоємцем; ґ)умови розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; д)заборони на провадження окремих видів діяльності; е)заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна; є)умови здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; ж)умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; з)умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку; и)інших зобов'язань, обмежень або умов. Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором.

55.Плата за землю як засіб правового стимулювання розвитку земельних правовідносин.

Відносини у сфері встановлення і справляння плати за землю регулюються главою 5 ст.(35-38) ЗК України, Законом “Про плату за землю” віфд 19.19.96 р., Законом “Про оренду землі”, Методиками Грошової оцінки земель с/г та нес/г призначення. При цьому ставки земельного податку, порядяк їх обчислення і справляння не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім Закону “Про плату за землю”. Ст. 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Ст 3. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів. Ст5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар. Кошти які надходять як плата за землю акумулюються на спеціальних бюджетних рахунках бюджетів ссм ради на території яких знаходиться земельна ділянка і використовуються для створення державного зем кадастру, створення земельного іноваційного фонду, відшкодування витрат землевласників і землекористувачів, економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат постраждалим внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини. Для централізованого виконання певних робіт з числа вищеперерахованих, розробки виконання державних програм щодо раціонального використання земель 30% коштів- централізується на спеціальному бюджетному рахунку деркомзему, а 10% - на спец. бюджетних рахунках АРК і областей. За нецільове використання коштів, що надходять від зем податку на відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф у розмірі 100% використаних сум, що надходять до державного бюджету України на цілі забезпечення раціонального використання та охорони земель.

56.Правові форми плати за землю.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України "Про плату за землю" і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється зазначеним Законом. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, ведення земельного кадастру, проведення земельної реформи, здійснення землеустрою та моніторингу земель тощо. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка,а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Дата добавления: 2015-05-31