Стаття 401. Поняття військового злочину 3 страница

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ури.
Категорія злочину –тяжкий.
Об’єктом злочинує порядок виконання військовим начальником свого військового обов’язку в умовах бойової обстановки.	Предметом злочинує військов і сили, укріплення, бойова техн іка, ін ші засоби ведення війни.
Об’єктивна сто рона злочину характеризується сусп ільно небезпечними діями або бездільн істю, які можуть виразитися у формі: 1) здач і ворогов і начальником ввірених йому в ійськових сил; 2) не зумовленого бойовою обстановкою залишення ворогов і укріплень, бойово ї та спеціальної техн іки чи ін ших засобів ведення війни. Здача ввірених в ійськових сил може виражатися у формі зупинення опору і кап іт уляц ії перед противником або невжиття заходів до захист у особового складу, внаслідо к чого в ін потрапив до ворога. Злочин буде закінченимз мо менту вчинення начальником зазначених дій.	Військові сили– це особовий склад, діями якого дор учено кер увати начальникові та який може бути озброєний запасами ведення бою або в певній конкретн ій обстановці не мати таких засобів. Укріплення– це будь-які інженерн і споруди (доти, дзоти, окопи). Інші засоби ведення війни– це матер іально – техн ічн і засо би, які використовуються в бойових діях (зброя., бойові припаси, засоби забезпечення бойових дій, засоби індивідуального захисту в ійськовосл ужбовців тощо).
Суб’єкт злочину– спец іальний.	Ним є військовий начальник (командир), який має у своєму п ідпорядкуванні особовий склад, бойову та ін шу в ійськову техн іку
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.	Вказан і діяння повинні бути вчинені не з метою сприяння ворогові. В ін шо му ж випадку їх треба квал іфікувати за ст. 111 як перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного кон фл ікт у, або як подання іноземн ій державі допомоги у проведенні п ідривної діяльност і проти України.

Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля

	Примітки
Підслідність– прокуратури.
Категорія злочину –тяжкий.
Об’єктом злочинує порядок виконання військового обов’язку командиром військового корабля і членами його екіпажу, який забезпечує живучість корабля.	До військових кораблів відносяться бойо- ві кораблі, кораблі спеціального призначення, морські і рейдові судна забезпечення (буксири, баржі, катери, мінно-торпедні катери, паливозаправники тощо).
Об’єктивна сторона злочинуполягає у залишенні військового корабля, що гине: 1) командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов’язків; 2) особою зі складу команди корабля без належного на те розпорядження командира. Командир корабля в складній і небезпечній обстановці зобов’язаний вжити всіх заходів для врятування корабля, а якщо це виявляється неможливим – вжити всіх заходів по залишенню корабля особовим складом, врятування або знищення у воєнний час важливих документів, майна і тільки після цього залишити гинучий корабель (командир покидає корабель останнім).	Члени команди мають право залишити корабель тільки з дозволу командира. Під залишенням кораблярозуміється схід з нього на берег, на інше судно, катер чи шлюпку, пліт, гелікоптер тощо. Злочин буде закінченимз моменту протиправного залишення військового корабля.
Суб’єкт злочину –спеціальний.	Ним є: 1) командир військового корабля; 2) старший помічник (помічник) командира корабля, якщо під час загибелі корабля саме він командує кораблем, або 3) будь-який інший військовослужбовець, який входить до складу команди корабля.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується умисною або необережною формою вини.	Якщо за обставинами командир не міг виконати до кінця своїх обов’язків, а особа зі складу корабля не мала можливості отримати відповідне розпорядження, відповідальність за залишення військового корабля, що гине, виключається.

Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ури.
Категорія злочину –тяжкий.
Об’єктом злочинує порядок виконання військового обов’язку в бою.	Поле бою– це земельна ділянка, морський чи повітряний простір, в якому ведеться бій, а час бою – це проміжо к часу, упродовж яко го цей бій триває.
Об’єктивна сто рона злочину характеризується сусп ільно-небез- печними діями і може проявитися у таких сферах: 1) самов іл ьне залишення поля бою п ід час бою; 2) відмова під час бою діяти зброєю.	Якщо в ійськова службова особа, скажімо, сама, без дозволу ви щого командира, залишає поле бою і наказує робити таке саме своїм п ідлеглим, вона має нести відповідал ь- ність за сукупністю злочинів, передбачених статтями 424 і 429, а в разі не зумовленого бойовою обстановкою залишення ворогов і засобів ведення війни – і ст. 427. Умисне знищення або пошкодження збро ї, бойових припасів, військово ї техн іки з метою унеможливити їх застосування п ід час бою квал іфікуєт ься за сукупністю злочинів, передбачених статтями 411 і 429.
Суб’єкт злочину– спец іальний.	Ним є будь-який військовослужбовець.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Мотивомзлочину може бути боягузтво, легко духість та ін ші мотиви, крім протидержавного.	Хоча у нормі ст. 429 це прямо не зазначено, суть закону п ідказує, що вказан і дії повинні бути вчинені не з метою сприяння ворогові. В ін шому ж випадку їх тр еба кваліфікувати за ст. 111 як перехід на бік ворога в умовах воєнного стану чи в період збройного кон флікт у.

Стаття 430. Добровільна здача в полон

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ури.
Категорія злочину –тяж кий.
Об’єктом злочинує порядок виконання військового обов’язку в умовах воєнного стану та в бойовій обстановці.
Об’єктивна сторона злочину виражається у здач і в полон. Як випливає зі зміст у диспозиції, обов’язковою ознакою складу цього злочину є час: добров ільна здача в полон може бути вчинена лише п ід час ведення військови х дій.	Злочин може виявитись у діях: коли військовослужбовець під час бою викидає білий прапор чи залишає розташування свого підро зділу і втікає до розташування ворожи сил, де здається в полон, або бездіяльност і. Коли він зали шається на полі бою п ід час в ідст упу своїх в ійськ і захоплюється в полон після заняття відпов ідних бойових позицій в ійськами ворога. Добровільн іст ь означає, що особа не примушується до здач і в полон своїм військовим начальником чи ін шою особою і має можлив ість надал і виконувати свій військовий обов’язок.
Суб’єкт злочину– спец іальний.	Ним є будь-який військовосл ужбовець.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу, а також спеціал ь- ними мотивами (боягузтво, легко- духість).	Боягузтво– це несміливість, що властива особі, яка легко п іддається почуттю страху, пан іц і. Легкодухість– це відсутн ість чи брак твердості, р ішучост і, мужност і. Ці два поняття синонімічн і.

Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ура.
Категорія злочину –тяжкий.
Об’єктом злочинує порядок виконання військовослуж бовцем військового обов’язку в умовах полону.	Військовополоненимособа є з моменту потрапляння під владу військового супротивника і до мо менту її остаточного зв ільнення та репатріац ії.
Об’єктивна сто рона злочинуможе проявитися у таки х формах: 1) добровіл ьна участь в ійськовослужбовця, який перебуває в полоні, у роботах, що мають військове значення, або в ін ших захо дах, які явно можуть заподіяти шкоду Україн і або сою зним з нею державам, за в ідсутност і ознак державної зради (ч. 1); 2) насильство над ін шими в ійськовополоненими (ч. 2); 3) жорстоке поводження з ін шими військовополоненими з боку військовополоненого, який перебуває у становищі стар шого (ч. 2); 4) вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шко ду ін шим в ійськовополоненим (ч. 3).	Роботами, що мают ь воєнне значення,вважаються роботи, пов’язані з виробництвом зброї, боєприпасів, бойової техн іки тощо. Згідно з Конвенцією про поводження з військовополоненими, до роботи можуть залучатися т ільки працездатні військовополонені, при цьому офіцери та прирівняні до них особи – лише за їх згодою. У примусовому порядку військово-полонені можуть бути притягнені т ільки до робіт у сільському та домашньому господарств і, з надання комунальних, транспортних послуг та деяки х ін ши х робіт за умови, що вони не мають воєнного характеру чи значення.
Суб’єкт злочину– спец іальний.	Ним може бути: у пер шій і четверт ій фор мах – будь-який військовослужбо- вець, що перебуває в полоні, а в другій і тр ет ій – в ійськово полонений, який перебуває у становищі стар шого.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.	У перши х трьо х його формах мотивамизлочину можут ь бути будь- які, крім в ідверто антидержавницьких, а в четвертій – корисливий або метазабезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога.

Стаття 432. Мародерство

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ури.
Категорія злочину –тяжкий.
Об’єктом злочинує бойова слава ЗС і честь в ійськовосл ужбовця, а також порядок дотримання звичаїв та правил війни. Предметоммародерства може бути тільки приватне майно вбитих чи поранених, незалежно від то го, до чиє ї армії останн і належать.	Зброя, боєприпаси, документи, що містять в ідо мост і в ійськового характеру, ін ші предмети, що збираються для їх використання під час ведення військових дій, не є предметом цього злочину.
Об’єктивна сто рона злочину виражається у сусп ільно-небезпечних діях – викраденн і речей, що знаходят ься при вбитих і поранених. Обов’язковою ознакою складу є місце – поле бою.	Поле бою– земельна, у то му числ і у межах населеного пункт у, ділян ка, морський чи повітряний простір, у якому ведеться бій. Предмети можуть бути викраден і як п ід час бою, так і в ідразу п ісл я нього.
Суб’єкт злочину– спец іальний.	Ним є будь-який військовосл ужбовець.
Суб’єктивна сто рона злочину характеризується вчиненням тільки з прямим умислом. Мотив– корисливий.

Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ури.
Категорія злочину –тяж кий.
Об’єктом злочинує порядок дотримання звичаїв та правил війни.	Женевська Конвенція “Про захист цивільного населення під час в ійни” в ід 12 серпня 1949 р. забороняє будь-яке залякування, терор, пограбування і репресії щодо цив ільних осіб.
Об’єктивна сторона злочину полягає у сусп ільно-небезпечних діях. Формами його є: 1) насильствво над населенням у районі воєнних дій; 2) протизаконне знищення майна, що належить населенню, під приводом воєнної необхідност і, вчинюване в районі воєнних дій; 3) протизаконне відібрання майна, що належить населенню, під при- водом воєнної необхідност і, вчинюване в районі воєнних дій (ч. 1); 4) розбій, вчинюваний щодо населення у районі воєнних дій (ч. 2). Обов’язковою озна кою складу злочинує місце його вчинення.	Цивільне населення скл адається зі всіх осіб, які є цивільними особами. До останніх же належать будь-які особи, за винятком ти х, що зазначенні у ст. 4 (А.1, А.2, А.3, А.6) Женевсько ї конвенції про поводження з військовополоненими і в ст. 43 Додатково го протоколу І до Женевсько ї конвенції. Насильство над населенням включає різноман ітн і форми посягання на життя, здоров’я, честь і гідн ість цивільних осіб: тіл есн і ушкодження, незаконне позбавлення волі тощо. Якщо насильство виражається в убивстві, згвалт уванні, заподіянн і т ілесних ушкоджень – в ідпов ідал ьн ість настає за сукупністю злочинів.
Суб’єкт злочину– спец іальний.	Ним є будь-який військовосл ужбовець.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ури.
Категорія злочину –середньо ї тяжкост і.
Об’єктом злочинує порядок дотримання звичаїв та правил війни.	Женевська Конвенція “Про поводження з військовополоненими” від 12 серпня 1949 р. встановлює такий порядок поводження з військовополоненими, за якого охороняється їх життя, здор ов’я, честь і гідн іст ь.
Об’єктивна сто рона злочину характеризується сусп ільно небезпечним діянням у формі: 1) поганого поводження з військовополоненими: а) яке мало місце неодноразово; б) пов’язано з особливою жорстокістю; в) спрямоване проти хворих і поранених; 2) недбалого виконання обов’язків щодо хвори х і поранених, за відсутност і о знак більш тяж кого злочину.	Військовополоненимиє комбантанти (особи, які входять до складу збройних сил противника). Воюючі сторони зобов’язан і в пер іод збройного кон флікт у забезпечувати правовий захист жертв війни, в тому числі і в ійськовополонених, гуманно поводитись з ними. Погане поводження з військовополоне - нимиозначає позбавлення їх хар чування і сну, заподіяння їм побо їв чи легки х тіл есних ушкоджень, погро зу вбивства або заподіяння тяж кого т ілесного ушкодження тощо.
Суб’єкт злочину– спец іальний.	У першій формі ним може бути будь-який військовослуж бовець, а в другій – військовослуж бовець, на яко го покладено обов’язки щодо л ікування хворих і поранених військовополонених і пікл уванню про них (л ікар, медсестра, санітар то що).
Суб’єктивна сторона злочину характеризується у пер ших тр ьо х його фор мах умислом, а в четвертій – необережністю.

Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного

Дата добавления: 2015-05-31