Стаття 436. Пропаганда війни

	Примітки
Підсл ідніст ь– Служ би Безпеки України.
Категорія злочину– середньо ї тяжкост і.
Об’єктом злочинує мир як складова міжнародного правопорядку.	Зовнішньопол ітична діяльніст ьУкраїни спрямована на забезпечення її нац іональних інтересів і безпеки шляхом п ідтримання мирного та взаємовигідного сп івробітництва з членами міжнародного сп івтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Об’єктивна сторона злочину характеризується діями у таки х формах: 1) п ублічн і заклики до агресивної в ійни або до розв’язання воєнного конфлікт у; 2) виготов- лення матеріал ів із закли ками до агресивної в ійни або до розв’язан- ня воєнного кон фл ікт у; 3) роз- повсюдження таких матеріал ів.	Агресивна війна і воєнний конфліктє видами актів агресії, які в ідр ізняються між собою, зокрема, масштабами дій, і перед- бачають застосування державою чи від її імен і збройних сил першою дій проти суверен ітет у, територ іал ьної недоторканост і або політично ї незалежност і ін шо ї держави чи народу (нації). Злочин вважається закінченим з моменту публічного звернення до громадян чи до керівників держави або уряду (усно, письмово, з допомогою техн ічних засобів) з метою схилити їх до агресивної в ійни чи розв’язування воєнного конфлікт у.
Суб’єкт злочину– загальний.	Ним може бути громадянин України, особа без громадянства, а також громадянин іноземної держави, які досягли 16 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому винний бажає нав’язати певному колу осіб думку про необхідн ість агресивної в ійни чи розв’язання воєнного конфл ікт у.	Не обов’язково, щоб винний сам вважав агресивну в ійну необхідною: в ін може діяти за корисливими мотивами або з метою перешкодити процесу укладення договору про дружбу та сп івробітництво з ін шою державою, із помсти певним державним діячам.

Стаття 437. Планування, підготовка, розв’язання та ведення агресивної війни

	Примітки
Підслідність– Служби Безпеки України.
Категорія злочину– особливо тяжкий.
Об’єктом злочинує мир.	Мир означає відсутність ворожості, війни і воєнних (збройних) конфліктів.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується діями у п’яти можливих формах, перші чотири з яких передбачені ч. 1, а остання – ч. 2 ст. 437: 1) планування агресивної війни чи воєнного конфлікту; 2) підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту; 3) розв’язання агресивної війни чи воєнного конфлікту; 4) участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій; 5) ведення агресивної війни чи агресивний воєнних дій	Тут слід мати на увазі два моменти: по-перше, згідно з міжнародним законодавством війна або воєнні дії можуть бути кваліфіковані як агресивні лише Радою Безпеки ООН; по-друге, визначення агресії, що дається у відповідній резолюції ООН, може бути застосоване тільки щодо відповідальності держав, але не персоналій. Агресієює застосування державою збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканості або політичної незалежності іншої держави або якимось іншим способом, не сумісним зі Статутом ООН. Учать у змовіхарактеризується домовленістю між кількома суб’єктами злочину про спільне здійснення хоча б одного із перерахованих злочинних діянь, яка знаходить вияв у погоджені дій (координації планів, узгоджені способів їх реалізації тощо).
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується прямим умислом.
Суб’єкт злочину– загальний.	Ним (у перших трьох формах та в п’ятій), як правило, є особи з числа керівників держави і військово-промислового комплексу і тощо – як військові, так і цивільні.
Кваліфікованим складом злочинує ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій, в ході яких реалізуються задуми, сформульовані при їх плануванні. Іх ведення характеризується загибеллю людей, знищенням матеріальних і культурних цінностей, що й обумовлює підвищену відповідальність.

Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни

	Примітки
Підсл ідніст ь– прокурат ури, Служби безпеки України.
Категорія злочину –особливо тяжкий.
Об’єктом злочинує встановлений відпов ідними міжнародними актами порядок ведення війни.	У сучасних умовах основне завдання збройних сил у випадку виникнення війни – утримувати кон фл ікт у первинних рамках, що б не допустити його ескалац ії, проводити конфлікт рац іонально, з дотриманням оперативних принципів, що не виходять за рамки права війни.
Об’єктивна сторона злочину характеризується переважно діями; в окреми х випадках закони і звичаї війни можуть порушуватися шляхом бездіяльност і. Формами злочину є: 1) жорстоке поводження з в ійськово- полоненими або цивільним населен- ням; 2) вигнання цивільного населен- ня для примусових робіт; 3) розграбу- вання національних ц інностей на окупованій території; 4) засто сування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом; 5) ін ші порушення закон ів та правил війни, що передбачен і міжнародними договорами, згода на обов’язков ість яки х надана ВРУ; 6) в іддання наказу про вчинення таких дій.	До ін ши х порушень закон ів в ійни можна віднести примушування підданих ворога брати участь у в ійськових діях, спрямованих проти їх країни; пор ушення недоторканності парламентер ів; порушення договору про перемир’я; взяття в полон представників сан ітарного складу, священнослужител ів та деяки х ін ши х категор ій осіб, які користуються спеціальним захистом тощо.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.
Суб’єкт злочинув перши х п’яти його формах загальний. В окреми х випадках ним може бути військовослуж бовець. А в шост ій формі суб’єкт злочину – спеціальний: ним є службова особа, яка за своїми повноваженнями може віддавати накази, що стосуються права війни.	Накази про ті чи інші порушення можуть віддаватися не т ільки в ійськовими, а й політичним кер івництвом країни. Але висновками Нюрнберзького, Токійсько го і Гавайського трибунал ів п ідтверджено, що відпов ідну роль п ід час в ійни відіграють саме представники військового командування.
Кваліфікованим видом злочинує вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 438, якщо вони поєднані з умисним вбивством хоча б одніє ї людини.

Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного

Дата добавления: 2015-05-31