Гроші та їх функції. Поняття і типи грошових систем

Вступ

План-КОНСПЕКТ проведення ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 6. Ринок кредитних ресурсів.

З дисципліни: Ринкова економіка.

Категорія слухачів: студенти юридичного факультету та факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології.

Навчальна мета:

Ознайомлення студентів із що грошово-кредитна політика являється сукупністю заходів держави, спрямованих на забезпечення економіки стабільною валютою, регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки з метою стимулювання економічного зростання та рівноваги платіжного балансу країни.

Виховна мета:

Формування у студентів наукового світогляду та сприяння адаптації в сучасних умовах ринкової економіки.

Розвивальна мета:

Розвинути та активізувати у студентів мислення про те, що кредитно-грошову політику держави формує Центральний банк, який має монопольне право на грошову емісію і здійснює грошово-кредитну політику в інтересах національної економіки.

Навчальний час: 4 год.

Навчальне обладнання: ТЗН: дошка, мультимедійний проектор.

Наочні засоби: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.

Міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючи дисципліни:

Основи економічної теорії, Теорія держави та права, Державне право зарубіжних країн.

Забезпечувані дисципліни:

Цивільне право, Господарське право, Банківське право, Податкове право, Біржове право, Фінансове право.

План заняття:

№ п/п	Зміст	Час	Примітки
1. Організаційна частина	До 5 хв.
1.1	Привітання, вступ до теми	До 5 хв.
2. Основна частина	До 65 хв.
2.1	Гроші та їх функції. Поняття і типи грошових систем.	До 25 хв.
2.2	Сутність і форми кредиту.	До 20 хв.
2.3	Структура сучасної кредитно-грошової системи.	До 20 хв.
3. Заключна частина	До 10 хв.
3.1	Висновки по темі лекції	До 5 хв.
3.2	Відповіді на запитання студентів	До 5 хв.

Література до теми:

1. Конституція (Основний закон) України. – К., 1996.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // ВВРУ. – 2001. №5-6.

3. Закон України «Про Національний банк України» // ВВРУ. 1999. - №29.

4. Гроші та кредит: Навч. посіб. / Ільіна С.Б., Шилов В.П., Кисла В.І., Шрамкова Н.І. – К.: «ВД «Професіонал», 2007. – 368 с.

5. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. -320 с.

6. Алєксєєв І.В., Колісник М.К. Гроші та кредит: Навч. посіб. – К.: Знання, 2009. – 253 с.

ТЕКС ЛЕКЦІЇ

Гроші представляють собою невід'ємний елемент нашого щоденного буття. В процесі історичного розвитку форми грошей потерпіли серйозну еволюцію. В ринковій економіці певним законом являється те, що гроші повинні знаходитися в постійному обігу. Тимчасово вільні грошові засоби поступають на ринок позичкових капіталів, акумулюються в кредитно-фінансових інститутах, а потім пускаються в справу, розміщуються в тих галузях економіки, де є потреба в додаткових капіталовкладеннях.

Гроші — це категорія товарного вироб­ництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні еконо­мічні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати й отримані результати.

Відповідно до рішень Міжнародного валютного фонду з 1 квітня 1978 р. золото вилучено з грошового обігу і скасовано ґрунтування на ньому офіційної ціни валют. Проте золото продовжує залишатись особливим товаром, який легко конвертується в будь-яку валюту. За останню чверть століття світові ціни на зливкове золото зросли на вільних ринках більш як у 10 разів. Це підняло прибутковість діючих золоторозробок та дало змогу поновити розробки, раніше не рентабельні. В результаті різко зріс видо­буток золота у світі.

З розвитком виробництва і обігу товарів, ринкового господарства в цілому відбува­лися як кількісні, так і якісні зміни у функціонуванні грошей, що привело нині до демонетизації золота. Щоб осягнути сутність сучасних грошових систем, зміни у гро­шовому обігу і в самих грошах при демонетизації золота, слід розкрити підвалини цього процесу через розгляд функцій грошей як загального еквівалента.

У розвинутому товарному господарстві гроші у вигляді золота як загальний еквіва­лент виконували п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу і світових грошей.

Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільно необхідна праця. Тому їх вартість може вимірюватись особ­ливим товаром — грошима, що, як конкретна форма втілення абстрактної праці, самі мають вартість і можуть бути мірою вартості.

Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, не іде­альні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та неповноцінні гроші. Оскільки реальні гроші як засіб обігу весь час переходять з рук в руки, виступаючи посередником при обміні товарами, то можуть використовуватись і неповноцінні гроші. Після тривалого перебуван­ня в обігу монети втрачають частину своєї ваги. Незважаючи на це, вони продовжують бездоганно функціонувати як засіб обігу, немовби повноцінні. Враховуючи це, в багатьох країнах почали випускати неповноцінні гроші, замінюючи золото на срібло, мідь, "псува­ти" монети, тобто зменшувати їх металевий зміст. Потім з'явились паперові гроші.

Функцію засобу нагромадження гроші виконують, якщо за обміном товару на гроші не настане обмін грошей на товар і гроші залишать сферу обігу і утворять скарб, виступаючи в своїй золотій або срібній "плоті". Специфіка грошей як засобу нагрома­дження полягає в тому, що це гроші, по-перше, реальні й, по-друге, повноцінні, тобто такі, які мають власну вартість.

Функція засобу платежу тісно пов'язана з функцією грошей як засобу обігу. В товарообороті, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійсню­ють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію вони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і поза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати, квартирної плати, комунальних послуг тощо).

Функція світових грошей. Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра вартості — золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знаки (долари, фунти стерлінгів, марки, євро, єни тощо) посіли місце золота у міжнародних розрахунках. Проте золото залишається бажаним для всіх країн надій­ним гарантом у міжнародних розрахунках.

кредитних та електронних грошей все більше відривало їх від своєї золотої основи. Це давало змогу урядам

Дата добавления: 2015-05-26