Метод поелементного (поагрегатного) розрахунку

Використовується у випадках, коли гіпотетично оцінюваний об'єкт можна зібрати власними силами з наявних на ринку складових частин, ціни на які відомі. Застосування даного методу здійснюється в декілька етанів:

1 Складання переліку основних складових частин об'єкта оцінки (комплектуючих вузлів, агрегатів, блоків, пристроїв).

2 Збір цінової інформації за кожною складовою частиною та її приведення до дати оцінки (шляхом індексації).

3 Розрахунок повної собівартості об'єкта оцінки за
формулою

Сп = , (7.14)

де Сп - повна собівартість об'єкта оцінки;

В_і - ринкова вартість і-го комплектуючого вузла, агрегату, блока, пристрою;

Кі - кількість і-х комплектуючих вузлів, агрегатів, блоків, пристроїв;

Вз - вартість збирання.

4 Розраховується відновлювальна вартість об'єкта оцінки
за формулою 7.13.

Індексний (трендовий) метод оцінки. Застосування даного методу засноване на актуалізації базової вартості об'єкта оцінки (первісної балансової або відновлювальної вартості за попе­редньою переоцінкою) на дату оцінки за допомогою індексу зміни цін або динамічних рядів індексів цін для відповідної групи машин або обладнання за відповідний період.

В_оц =В_баз * І, (7.15)

де В_баз - базова вартість об'єкта;

І - індекс (динамічний ряд індексів) зміни цін.

Як індекси цін, що використовуються для приведення вартості машин і обладнання до дати оцінки, можуть засто­совуватися: зведений індекс цін виробників промислової продукції, індекси інфляції, застосовувані для індексації.

Метод розрахунку вартості за укрупненими нормативами дозволяє за наявності технологічної спільності серед різно­типних машин і обладнання розраховувати собівартість за єдиною методикою та єдиними укрупненими нормативами виробничих витрат. Під нормативами витрат розуміють відносні або питомі показники, що характеризують витрати будь-якого ресурсу на одиницю фактора, що впливає на ці витрати. Такі фактори вибираються залежно від специфіки об'єкта та його виробництва. Нормативи, що поєднують кілька статей витрат, вважаються укрупненими.

Після розрахунку відновлювальної вартості машин і обладнання на дату оцінки розраховується величина сукупного зносу: фізичного, функціонального та зовнішнього.

Процент фізичного зносу при застосуванні методу строку життя, як і при розрахунку зносу будівель і споруд, розра­ховується як відношення ефективного віку машин і обладнання до строку їх економічного життя.

Використання методу укрупненої оцінки технічного стану засноване на експертній оцінці процента фізичного зносу за спеціальною оціночною шкалою.

Функціональний знос - втрата вартості об'єкта, викликана або появою більш дешевих машин і обладнання, або вироб­ництвом більш економічних і продуктивних аналогів; ви­значається, як правило, експертно.

Зовнішній знос пов'язаний із втратою вартості об'єкта в результаті зміни етапу зовнішнього середовища і визначається методом парних продажів як різниця в цінах продажів двох об'єктів, один з яких має ознаки зовнішнього зносу, а інший - ні.

Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини й обладнання, угоди з купівлі-продажу яких не є одиничними. Даний підхід реалізується в таких методах:

• прямого порівняння (ринкових порівнянь);

• статистичного моделювання ціни.

Метод ринкових порівнянь є найбільш універсальним і очевидним під час проведення оцінки машин і обладнання в умовах наявності ефективно функціонуючого ринку та різноманітної інформації про нього. Практичне застосування цього методу передбачає:

1 Аналіз ринку машин і обладнання та збір цінової інформації. Джерелами такої інформації можуть бути каталоги машин і обладнання, цінові довідники, газети, журнали, довідкові ціни, розповсюджувані через комп'ютерні мережі, біржові бюлетені, тендерна документація, періодичні виставки та ярмарки виробників машин і обладнання, і т. ін.

2 Виявлення аналогів і визначення ступеня їх подібності з об'єктом оцінки. Основними вимогами, що висуваються до аналога, є його тотожність об'єкту оцінки за функціональним призначенням, повна кваліфікаційна подібність та часткова конструкторська подібність.

3 Внесення поправок до цін аналогів і одержання під­сумкової ринкової вартості об'єкта оцінки за формулою

В_о = В_ан х К₁ х К₂*… *К_n х І, (7.16)

де В₀ - вартість об'єкта оцінки;

В_ан - вартість аналога;

К₁, К₂...К_п - поправочні коефіцієнти;

І - індекс цін за період між датою оцінки і датою продажу

аналога.

Розрахунок поправочних коефіцієнтів (К) на технічні параметри здійснюється за формулою 7.17 (якщо 7-й харак­теристика збільшує величину оціночної вартості об'єкта) або за формулою 7.18 (якщо 7-а характеристика зменшує величину оціночної вартості об'єкта):

K_j = П(о)_j / П(а)_j, (7.17)

де П(о)_j - j-а характеристика об'єкта оцінки;

П(а)_j - j-а характеристика аналога.

Загальна поправка на технічні параметри розраховується

за формулою

^К_j1=П(а)_j/ П(о)_j, (7.18)

де k_J1 - значимість (ваговий коефіцієнт) J-тої харак­теристики.

Якщо аналогами є кілька об'єктів, то для кожного з них здійснюються розрахунки за формулами 7.6 -7.9, а отримані результати усереднюються.

Метод статистичного моделювання ціни передбачає розгляд об'єкта оцінки як представника певної сукупності однорідних об'єктів з відомими цінами. Для цієї сукупності розробляється парна (однофакторна) або багатофакторна регресійна модель залежності ціни від одного або декількох споживчих параметрів. Одержувана в результаті розрахунків середньостатистична ціна коректується за допомогою корек­тувальних коефіцієнтів.

Дата добавления: 2015-05-31