Програма та робоча програма 1 страница

96. 70.Укр торгівля у др пол. ХVII–ХVIIІ ст. (фінанси, кредит, грошовий обіг)

Запорозькі козаки вели торгівлю з різними районами України й Росії, а також з Кримом, Польщею, Туреччиною. Вивозили хутра, шкіру, вовну, мед, віск, коней. Ввозили — зброю, оливо, сукна, папір, деякі предмети розкоші.

Внут торгівля зосереджувалася по містах, де були крамниці й «торгові ряди», та по великих селах, де, крім постійних крамниць, були «торги» в неділю або в інші дні тижня. У XVIII ст. дуже поширюються кількаденні ярмарки, на які приїздили купці з цілої України, а іноді й З за кордону. Зовнішня торгівля поступово обмежувалась.

Поволі головне місце б зовнішній торгівлі зайняла українсько-російська торгівля. До Росії вивозили сировину — шкіру, вовну, спиртові напої, гнали худобу. З Росії ввозили сіль, голки, ножі, коси, хутра, переважно соболеві, тканини — кармизин, камку.

У значних торговельних осередках купецтво об'єднується в торговельні компанії, зразком для яких служило Ніженське торговельне братство. Ці організації не тільки вели торговельні операції, але й брали в оренду збирання податків до міської та військової скарбниць.

Економічне життя України стало складовою частиною загальноросійського — формувався всеросійський ринок.

Великого розмаху набувають в Україні російські державні та приватні підприємства.

Характерною ознакою розвитку сільського господарства та промисловості наприкінці XVII—XVIII ст. було втягування цих галузей у сферу товарно-грошових відносин. Цьому процесу сприяли поглиблення поділу праці, поступова диференціація земель на землеробські та промислові зони, урбанізація тощо. Основними місцями, де відбувалися товарно-грошові операції, були ярмарки, базари та торги.

Наприкінці XVII ст. на Лівобережжі збиралося 390 ярмарків, Наступною ланкою системи внутрішньої торгівлі були торги, які спеціалізувалися на продажу певного товару (Глухів — хліба, Ромни — тютюну, Львів — худоби тощо). На них скуповували товар для оптового продажу на ярмарках. Невпинно зростає кількість базарів. На території Лівобережжя їх діяло понад 8 тис, а на Слобожанщині — майже 2 тис. На базарах, які збиралися раз або двічі на тиждень, місцеве населення продавало лишки продукції своїх господарств, торгувало вроздріб. Розвитку товарного виробництва сприяла і зовнішня торгівля з такими державами, як Туреччина, Сілезія, Пруссія, Італія, Молдавія, Персія, Індія та ін.Отже, наприкінці XVII—XVIII ст. характерними ознаками соціально-економічного розвитку українських земель були збільшення товарності виробництва; зростання паростків капіталістичного укладу в економіці; формування національного ринку.

71.Суспільно-політичний устрій Слобожанщини у другій пол. ХVII–ХVIIІ ст.

Половина всього населення Слобідської України у 18ст складало козацтво. Воно поділялося на старшину, виборних (або компанійських) козаків, які несли військову службу, і козаків-підпомічників, які допомагали виборним харчами або грішми. По дворах козаків жили підсусідки (1732 їх було в 4 полках 12 973), переважним чином це були колишні козаки і селяни, які втратили власне господарство та землю і наймитували у заможних господарів. Виборні козаки поступово перетворилися на замкнутий вільний стан, а підпомічники — на підданих, залежних від козацької старшини. Селяни ділилися на вільних, які мали власну землю, і тих, що жили на землях козацької старшини, російських поміщиків, монастирів тощо і за це відробляли панщину Міщанство (купці, ремісники) було нечисленне. Шляхти на Слобідській Україні в 17 ст. не було. Окрему групу, досить строкатого соціального й господарського складу, становили росіяни — «служилі люди» різних розрядів, пізніше, у 18 ст. дворянство-поміщики (росіяни, молдавани тощо), «посадські люди», «однодворці» й «крестьяне». Соц. устрій С. У., чимало відмінний від того, що був на Московщині. Відносини між гетьманським урядом і укр. старшиною С. У. зміцніли за часів І. Самойловича й І. Мазепи. Обидва гетьмани прагнули поширити владу свого «регіменту» на С. У., куди перейшла значна частина зігнаного з предковічних земель населення Правобережжя. Ставлення слобідської старшини до цих планів було подвійне. Сумська й Охтирська старшина, ближче зв'язана, а навіть споріднена з старшиною Гетьманщини, загалом підтримувала ці плани, тоді як старшина трьох сх. полків С. У. воліла залишитися під безпосередньою владою царя, лише дістаючи більше автономних прав для всієї С. У. За цих умов, надто ж під впливом антиукр. політики Росії щодо Гетьманщини після Полтавської поразки 1709, питання про об'єднання С. У. з Гетьманщиною втратило актуальність.

Але це не відбилося на взаєминах С. У. і Гетьманщини. Крім зв'язків екон. і культ., велике значення мали близькі родинні й родові зв'язки між вищою старшиною С. У. і Гетьманщини. З цим пов'язані були й чималі зем. володіння деяких гетьманських фамілій на С. У. (зокрема Миклашевських, Полуботків, Самойловичів тощо). Нерідко представники лівобережної старшини посідали важливі старшинські уряди на С. У.). Але вони не поривали зв'язків з Гетьманщиною, де в них також були маєтки й їх родичі посідали ті чи ті уряди. З другого боку, слобідські діячі іноді брали безпосередню участь у політ. житті Гетьманщини. С. У. давала тимчасовий (вільний чи невільний) притулок гетьманським діячам та їх родинам у час політ. або військ. криз (зокрема під час війни 1708 — 09).

72.Основні тенденції соц-екон розвитку укр земель у другій пол. ХVII–ХVIIІ ст.

земельна власність служить для правлячих верств екон основою їх панування, гарантом незалежності, умовою надання привілеїв. Тогочасне старшинське володіння землею існувало у двох формах: приватно-спадковій та тимчасово-умовній. Іншою була природа та спосіб формування тимчасово-умовного («рангового») володіння. Землі видавалися за службу на певний строк або ж «до смерті». Війська Запорозького і перебували у володінні Ген війс канцелярії.

-збільшення земельної власності в Україні російських поміщиків.

-селянство-наприкінXVII дедалі більшого поширення набуває феодальна рента, зокрема відробіткова, інтенсивність якої у другій половині XVIII ст. сягає 5 і більше днів на тиждень. Водночас зберігалася натуральна і грошова ренти. Логічним фіналом процесу обмеження селянських прав став царський указ 1783 p., який узаконив закріпачення селянства на Лівобережжі та Слобожанщині.

Свої особливості мали аграрні відносини на Правобережжі. Оволодівши на початку XVIII ст. землями цього краю, Польща взялася за відновлення своїх порядків.

Наприкінці XVII—XVIII ст. розвиток аграрного сектору визначали рутинний стан техніки та екстенсивний метод господарювання. Водночас розвивалося сільське господарство. Виникли прогресивні тенденції та процеси:

— підвищення родючості ґрунтів шляхом підживлення та різних форм сівозміни;

— збільшення асортименту сільськогосподарських культур (почали садити картоплю, культивувати кукурудзу, розширювати площу під тютюн тощо);

— розширення площ садів, поява нових сортів, застосування щеплення дерев;

— розвиток племінної та селекційної діяльності у тваринництві;

— поглиблення спеціалізації різних регіонів (Лівобережжя та Слобожанщина спеціалізувалися на вирощуванні жита; Волинь — пшениці, Полісся — льону й конопель, землі між Дністром і Прутом — тютюну тощо);

Відбулися суттєві зрушення не тільки в аграрному секторі, а й якісні та кількісні зміни в інших секторах економіки — промисловості, торгівлі, фінансах. Базовими підвалинами розвитку промисловості того часу були ремесло та промисли. Провідними промислами в українських землях цієї доби було млинарство, винокуріння, селітроваріння, чумацтво.

Наприкінці XVII ст. на Лівобережжі збиралося 390 ярмарків, Отже, наприкінці XVII—XVIII ст. характерними ознаками соціально-економічного розвитку українських земель були зростання великого феодального землеволодіння; обезземелення селянства, його закріпачення; розбудова та відокремлення міст від сіл; поступальний розвиток селянських промислів і міського ремесла, на базі яких виникають мануфактури; збільшення товарності виробництва; зростання паростків капіталістичного укладу в економіці; формування національного ринку. Особливість цих процесів полягала в тому, що вони відбувалися в умовах бездержавності.

43.Адміністративно-територіальний устрій земель Лівобережної Україниу другій пол..XVII-XVIII ст..

ЛівобережнаУкр-тер.сучасних Чернігівської, Полтавської, частини Сумської, Київс.,Черкаск.,обл.. Л. Укр.мала певну автономію в складі Російської держави.Повністю автономію ліквідовано в 1781.Наприкінці 17 ст. існувало 10 полків:Чернігівс.,Ніжинськ.,Прилуцк,Київськ,Лубенськ.,Миргородськ,Переяславськ,Гадяцьк.,Полтавськ.,Стародубський. Полки одночасно були адміністративно-територіальними та військовими одиницями. Найвищою владною особою був гетьман,обраний старшинською радою.До старшинської ради входили:обозний, писар,двоє суддів,підскарбій,двоє осавулів,бунчужний,10 полковників.Рішення радимало бути схвалене на генеральній військовій раді й остаточно затверджене російським царем. На Л.У.в другій пол..17 ст.існувало понад 90 міст. З часом виникли ще 50 міст,серед нихБогодухів, Суджа,Зміїв.Великими економічними та адміністративними центрами Лівобережжя стали Ніжин, Чернігів,Переяслав.Міста жили за магдебурзьким правом,влада зосереджувалася в руках місцевої старшини й виборних представників місцевого населення.

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

для студентів усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань

І. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни (компетенції), її місце у навчальному процесі

Економічні та суспільно-політичні трансформації в сучасній Україні, участь нашої країни у європейських та світових інтеграційних процесах вимагають від вищої школи підготовки високоосвічених спеціалістів з розвинутою національною свідомістю та культурою. Важливу роль у досягненні цієї мети відіграє навчальний курс "Історія України", змістом якого є сукупні формижиттєдіяльності людини в усіх сферах життя країни – економічній, політичній, національній, військовій та інших в процесі її виникнення, формування та історичного розвитку в України.

Мета вивчення дисципліни – на основі джерел та наукової літератури сформувати у студентів цілісне уявлення про історичний розвиток українського народу, закласти підвалини історичної свідомості, виховати фахівців, здатних аналізувати та використовувати історичний досвід у вирішенні актуальних проблем сучасної України.

Завдання дисципліни – допомогти студентам опанувати теоретико-методологічні засади та тенденції історичного процесу в Україні, ознайомитися з історичними джерелами, застосовувати історичні знання у професійній діяльності.

Предмет дисципліни – вивчення теоретико-методологічних засад історії виникнення, становлення і розвитку України.

Запропоновані програма та робоча програма дисципліни призначені для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань денної форми навчання.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- історичний процес виникнення, формування та розвитку України;

- об’єкт, предмет і методи історичної науки, її категоріальний апарат;

- тенденції глобального історичного розвитку, роль і місце України у світовому історичному процесі;

- використовувати історичні знання у професійній та громадській діяльності.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі. Для засвоєння Історії України студенти повинні мати базову підготовку зі шкільних історичних дисциплін, що певною мірою впливають на формування базового історичного світогляду студентів.

Навчальна дисципліна «Історія України» розрахована на 108 годин, що відповідає трьом кредитам ЄКТС.

Історія України – невід’ємна складова всесвітнього історичного процесу. Предмет і завдання курсу «Історія України». Періодизація історії України. Історична схема М. Грушевського. Основні етапи розвитку української історичної думки. Стан та перспективи сучасної історичної науки в Україні.

Тема 2. ДОІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Стародавня історія України. Первісні громадські та державні утворення на терені України. Держава антів. Зародження праслов’янського етногенезу. Трипільська культура. Автохтонність українців.

Тема 3. УКРАЇНА-РУСЬ
(ІХ - перша половина ХІV ст.)

Початок Київської Русі. Внутрішні і зовнішні фактори розвитку Давньоруської держави. Роздробленість давньоруських земель. Розпад України-Руси. Продовження процесу формування української народності. Виникнення українського етносу.

Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Тема 4. ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (друга половина ХІV - перша половина ХVІІ ст.)

Інкорпорація України-Руси Литвою. Державно-політичний, економічний, культурний і релігійний вплив українських земель на Литву. Кревська та Городельська унії.

Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину. Взаємовідносини з Кримським ханством.

Захоплення українських земель Польщею. Люблінська унія. Виникнення і загострення національної, соціальної і релігійної конфронтації в українських землях. Завершення формування української народності.

Запорізька Січ – центр консолідації українських національних сил.

Національно-визвольна боротьба українського народу. Періодизація української національної революції. Характер, мета і наслідки Переяславської угоди 1654 р. Діяльність Б. Хмельницького: різноманітність оцінок.

Українська козацька держава у геополітичних інтересах Польщі, Росії, Кримського ханства, Туреччини. Велика Руїна. І. Мазепа. Гетьманщина.

Імперська політика Росії, Прусії та Австрії в Європі у ХVІІІ ст. Три поділи Польщі.

АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ (кінець ХVІІІ - поч. ХХ ст.)

Входження України до державних структур Російської і Австрійської імперій.

Державно-правовий і політичний статус і стан України у складі Російської імперії. Утворення єдиного національно-господарського комплексу. Формування модерної української нації.

Назрівання загальнонаціональної кризи на початку ХХ ст. Український політичний рух та його основні течії.

Україна в роки Першої світової війни: світовий баланс сил та національні інтереси України. Австро-угорська політика на західноукраїнських землях. Антивоєнний рух народних мас. Пошук шляхів виходу України з війни.

Тема 7. БОРОТЬБА ЗА ВІДРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Історичні передумови Української революції та її рушійні сили. Національно-політичні сили в українській революції. Створення єдиного національного фронту. Політика Української Центральної Ради у відносинах з Росією. Дипломатичне визнання УЦР.

Трансформація революційних процесів у військове протиборство за владу в Україні. Брестський мир. Гетьманат та Директорія. Селянський повстанський рух. Встановлення влади рад в Україні.

Процес державотворення в Україні. Основні наслідки української національної революції.

Україна в системі міждержавних відносин на початку 20-х років ХХ ст. УСРР як суб’єкт міжнародного права. УСРР в системі «договірної федерації». Входження УСРР до складу Радянського Союзу.

Політика «воєнного комунізму». НЕП в Україні: зміст та наслідки. Прискорена індустріалізація та примусова колективізація. Голодомор 1932-1933 рр. Політичні репресії 30-х рр.

Тоталітаризм як політичний режим в Україні: його сутність та механізм реалізації.

Посилення імперських тенденцій в ідеології та політиці. Україна і світ у 20-30-ті роки ХХ ст.

Криза Версальсько-Вашингтонської системи. Підготовка до Другої світової війни. Україна в політиці інших держав. Початок Другої світової війни та її хід. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Напад нацистської Німеччини на СРСР. Розгортання руху опору в Україні.

Роль СССР та антигітлерівської коаліції в розгромі фашистської Німеччини. Матеріальна допомога союзників СРСР.

Визволення України. Внесок народу України та інших народів СРСР в перемогу над фашизмом.

Уроки Другої світової війни та її геополітичні наслідки. Активна роль УРСР у світовій політиці. Завершення об’єднання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави.

Політика «холодної війни». Формування конфронтаційної системи Схід-Захід. Утворення політико-військових блоків.

Труднощі відбудови народного господарства. Посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій в громадсько-політичному житті України та СРСР у 40–50-х рр.

Лібералізація суспільно-політичного життя. Обмеження тоталітаризму. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер.

Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. Діяльність П.Є. Шелеста та В.В. Щербицького.

Зародження дисиденства в Україні. Правозахисний рух. Релігійне дисиденство.

Спроби М. Горбачова реформувати суспільство на шляхах прискорення, демократії, гласності. Невдача реформ в СРСР, інших соціалістичних країнах.

Боротьба України за незалежність. Активізація суспільно-політичного життя. Вибори 1990 р. до Верховної Ради УРСР.

Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Референдум і президентські вибори 1991 р.

Особливості ринкових реформ в Україні в 90-х роках. Спроби подолання системної кризи в економіці, політиці, соціальному та духовному житті.

Політичні та соціальні трансформації 90-х років – поч.. ХХІ ст. в Україні.

Внутрішня та зовнішня політика Української держави на сучасному етапі.

ІІІ. Структура дисципліни та розподіл годин за темами

	№	Назва теми	Кількість годин	Форми контролю
з них
Усьо го годин/ кредитів	лек-ції	семі-нарсь кі занят тя	самос-тійна робота студен тів
М О Д У Л Ь І		Предмет української історії			-		О, КТ, КТ, ЕК
	Доісторичне минуле України		-
	Україна-Русь (ІХ – перша половина ХІV ст.)
	Литовсько-польська доба української історії (друга половина ХІV – ХVІІ ст.)
	Козацтво в історії України (друга половина ХVІІ-ХVІІІ ст.)
	Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХVІІІ – поч. ХХ ст.).
		Модульний контроль					КТ, КР
М О ДУ Л Ь ІІ		Боротьба за відродження державності України (1917–1920 рр.)					О, КТ, ЕК
	Україна в умовах становлення комуністичного режиму
	Україна у Другій світовій війні та першому повоєнному десятиріччі (1939 – 1955 рр.)
	Україна у 60 – 80-х рр. ХХ ст.
		Розвиток незалежної України					О, ЕК
		Модульний контроль		-	-	-	КТ, КР
		Разом:
		Підсумковий контроль					екзамен

ІV.Тематика та зміст лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів

Результати навчання	Навчальна діяльність	Робочий час студента, год.	Оціювання у балах
Визначати предмет історії України, її періодизацію.Розкривати і застосовувати такі поняття й терміни: історичні джерела, археологія, палеоліт, мезоліт, неоліт.	Тема 1. Предмет української історії. Лекція План лекції 1.Предмет і завдання дисципліни «Історія України». 2.Періодизація історії України. Історична схема М.С.Грушевського. 3.Основні етапи розвитку української історичної науки. Завдання для самостійної роботи студента 1.Вивчити питання – стан та перспективи сучасної історичної науки в Україні. 2.Підготуватися до експрес контролю. Література Основна: 1,2,3,6 Додаткова: 4,6,18 Інтернет-ресурси: 2,3
Визначати форми первісного життя, знаряддя праці первісної людини, риси неолітичної культури. Аналізувати теорії походження Трипільської культури. Визначати причини грецької колонізації України. Розкрити життя давніх слов’ян.	Тема 2. Доісторичне минуле України. Семінар План семінару 1.Трипільська культура. 2.Первісні громадські та державні утворення на терені України. 3.Держава антів. Завдання для самостійної роботи студента 1. Опрацювати зародження праслов’янського етногенезу. 2.Вивчити питання - автохтонність українців. 3.Підготуватись до контрольної роботи. Література Основна:: 1,2,3,6 Додаткова: 4,6,13,18 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Знати теорії походження Русі. Оцінювати діяльність князів. Характеризувати розвиток Галицько-Волинського князівства. Знати перебіг і наслідки монгольського походу на Русь. Характеризувати зовнішньополітичні дії Русі.	Тема 3. Україна-Русь (ІХ – перша половина ХІV ст.) Лекція План лекції 1.Східні слов’яни: становлення та етногенез. 2.Походження Київської Русі. 3.Внутрішні і зовнішні фактори розвитку Давньоруської держави. Література Основна: 1,2,3,6 Додаткова:1,11,20,24 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4 Семінар План семінару 1.Роздробленість давньоруських земель. Розпад України – Руси. 2.Продовження процесу формування української народності, походження українського етносу. 3.Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі. Завдання для самостійної роботи 1.Опрацювати самостійно статтю М.Грушевського «Звичайна схема «руської» історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства» та статтю А.Горського «Ще раз про роль норманів у формуванні Київської русі». 2.Підготуватись до комп’ютерного тестування. Література Основна: 1,2.3,6 Додаткова:1,11,20,24 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Визначати перебіг боротьби сусідніх держав за українські землі, передумови входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини та Поділля до складу Литви. Визначати сутність та значення уній для України. Порівнювати політичне та економічне становище українських земель у складі Литви та Польщі.	Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.) Лекція План лекції 1.Інкорпорація України – Руси Литвою. 2.Захоплення українських земель Польщею. 3.Завершення формування української народності. Література: Основна: 1,2,3,4,6 Додаткова: 6,11,12,20,28 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4 Семінар План семінару 1.Державно-політичний, економічний, культурний і релігійний вплив українських земель на Литву. 2.Кревська, Городельська, Люблінська унії. 3.Виникнення і загострення національної, соціальної і релігійної конфронтації в українських землях. Завдання до самостійної роботи студента 1.Опрацювати питання - боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину. 2. Вивчити питання щодор взаємовідносин українських земель з Кримським ханством. 3.Підготуватись до експрес- контролю. Література Основна: 1,2,3,4,6 Додаткова: 6,11,12,20,28 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Визначати передумови, причини виникнення українського козацтва. Визначати передумови, причини, рушійні сили національно-визвольної війни с. 17 ст. Характеризувати суть та значення Переяславської ради. Знати причини та суть Великої Руїни. Характеризувати Гетьманщину московського періоду.	Тема 5. Козацтво в історії України Лекція План лекції 1.Виникнення та розвиток козацтва. Запорізька Січ як центр консолідації українських національних сил. 2.Національно-визвольна боротьба українського народу. Періодизація української революції. 3.Характер, мета і наслідки Переяславської угоди 1654 р. Семінар План семінару 1.Українська козацька держава у геополітичних інтересах Польщі, Росії, Кримського ханства, Туреччини. Велика Руїна. 2.Гетьманщина. 3.Імперська політика Росії, Прусії та Австрії в Європі у ХVІІІ ст. Три поділи Польщі. Завдання для самостійної роботи студента 1.Дослідити діяльність Б. Хмельницького та різноманітність її оцінок. 2. Дослідити державницьку діяльність І. Мазепи. 3.Підготуватись до комп’ютерного тестування. Література Основна: 1,2,3,5,6 Додаткова: 3,5,7,8,19,22,27 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Характеризувати адміністративно-територіальний устрій Лівобережної та Правобережної України. Визначати особливості економічного розвитку України у складі Росії. Знати суть і зміст промислового перевороту. Визначати напрямки національно-визвольного руху в суспільному житті України.	Тема 6. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Лекція План лекції 1.Входження України до державних структур Російської та Австрійської імперій. 2.Державно-правовий і політичний статус і стан України у складі Російської імперії. 3.Австро-Угорська політика на західноукраїнських землях. Література Основна:1,2,3,4,6 Додаткова:12,21 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4 Семінар План семінару 1.Утворення єдиного національно-господарського комплексу. Формування модерної української нації. 2. Назрівання загальнонаціональної кризи на початку XX ст. Український політичний рух та його основні течії. 3.Україна в роки Першої світової війни. Світовий баланс сил та національні інтереси України. Завдання для самостійної роботи студента 1.Опрацювати пошук шляхів виходу України з Першої світової війни. 2.Підготуватись до експрес контролю. Література Основна:1,2,3,4,6 Додаткова:12,21 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Модульний контроль
Визначати причини, передумови, характер Української революції. Характеризувати процес утворення Центральної ради. Визначати та оцінювати здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі. Характеризувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана та Директорії. Аналізувати уроки революції.	Тема 7. Боротьба за відродження державності України (1917–1920 рр.) Лекція План лекції 1.Історичні передумови Української революції та її рушійні сили. Створення єдиного національного фронту. 2.Політика Української Центральної ради у відносинах з Росією. Дипломатичне визнання УЦР. 3.Процес державотворення в Україні. Основні наслідки української національної революції. Література Основна: 1,2,3.4,6 Додаткова: 19,23 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4 Семінар План семінару 1.Трансформація революційних процесів у військове протиборство за владу в Україні. 2.Брестський мир. Гетьманат та Директорія. 3.Встановлення влади Рад в Україні. Завдання для самостійної роботи студента 1.Проаналізувати селянський повстанський рух в Україні. 2.Підготуватись до експрес контролю. Література Основна: 1,2,3.4,6 Додаткова: 12,19,23 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Визначати причини впровадження НЕПу. Визначати статус Ураїни у складі СРСР. Визначати методи здійснення індустріалізації та колективізації. Визначати причини та масштаби репресій в Україні. Характеризувати культурні процеси. Визначати зміст та суть поняття тоталітаризм в Україні та його механізм реалізації.	Тема 8. Україна в умовах становлення комуністичного режиму Лекція План лекції 1.Україна в системі міждержавних відносин на початку 20-х рр. ХХ ст. 2 УСРР у системі «договірної федерації». Входження УСРР до складу Радянського Союзу. 3. Тоталітаризм як політичний режим в Україні: його сутність та механізм реалізації. Література Основна: 1,2,3,4,6 Додаткова: 12,114,17,23,26 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4, Семінар План семінару 1.Політика «воєнного комунізму». НЕП в Україні: зміст та наслідки. 2.Прискорена індустріалізація та примусова колективізація. 3.Голодомор 1932-1933 рр. Політичні репресії 30-х рр. Завдання для самостійної роботи студента 1.Вивчити питання: УСРР як суб’єкт міжнародного права.; Посилення імперських тенденцій в ідеології та політиці СРСР; Україна і світ у 20-30рр. ХХ ст.. 2.Опрацювати проблему –Україна і світ в 20-30 рр. ХХ ст. Література Основна: 1,2,3,4,6 Додаткова: 12,14,17,23,26 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Визначати плани Німеччини щодо України. Характеризувати нацистський «новий порядок» в Україні та напрямки руху опору. Визначати внесок українського народу в перемогу над Німеччиною. Визначати особливості відбудови народного господарства.Визначати причини десталінізації та складові цього процесу.	Тема 9. Україна у Другій світовій війні та першому повоєнному десятиріччі (1939 – 1955 рр.) Лекція План лекції 1. Криза Версальсько-Вашингтонської системи. Підготовка до Другої світової війни. 2.Україна в політиці інших держав. Початок Другої світової війни та її хід. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. 3.Роль СРСР та антигітлерівської коаліції в розгромі фашистської Німеччини. Матеріальна допомога союзників СРСР. Література Основна: 1, 2, 3, 4, 6 Додаткова: 10,25,26 Інтернет-ресурси: 1, 2, 3, 4 Семінар План семінару Заняття перше 1.Напад нацистської Німеччини на СРСР. Розгортання руху опору в Україні.. 2..Визволення України. Внесок народу України та інших народів СРСР в перемогу над фашизмом.. 3. Уроки Другої світової війни та її геополітичні наслідки. Активна роль УРСР у світовій політиці.. Завдання для самостійної роботи студента 1.Розглянути питання:: об’єднання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави. 2.Визначити зміст політики «холодної війни»: формування конфронтаційної системи Схід-Захід. Утворення політико-військових блоків. 3.Опрацювати питання: посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій в громадсько-політичному житті України та СРСР у 40-50 рр.: труднощі відбудови народного господарства. Література Основна: 1, 2, 3, 4, 6 Додаткова: 10,25,26 Інтернет-ресурси: 1, 2, 3, 4		0-7
Визначати здобутки, проблеми та особливості індустріального розвитку УРСР, її місце у загальносоюзному комплексі. Характеризувати дисидентський рух. Визначати причини здійснення суспільних перетворень, напрямки «перебудови»	Тема 10. Україна у 60–80-ті рр. ХХ ст. Лекція План лекції 1.Лібералізація суспільно-політичного життя. Обмеження тоталітаризму. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий та непослідовний характер. 2.Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. Семінар План семінару 1.Зародження дисидентства в Україні. Правозахисний рух. Релігійне дисиденство. 2.Спроби М.Горбачова реформувати суспільство на шляхах прискорення, демократії, гласності. 3.Діяльність П.Шелеста та В.Щербицького. Завдання для самостійної роботи студента 1.Проаналізувати невдачі реформ в СРСР, інших соціалістичних країнах. 2.Підготуватись до експрес контролю. Література Основна: 1, 2, 3, 6 Додаткова: 12,26 Інтернет-ресурси: 1,2,3,4		0-7
Характеризувати прояви громадської активності суспільства в умовах перебудови. Визначати причини та оцінювати вплив спроби державного перевороту 19 серпня 1991 р. Визначати та оцінювати фактори, які вплинули на економічний розвиток України в першій пол.. 90-х рр. Визначати зовнішню політику України	Тема 11. Розвиток незалежної України Лекція План лекції 1.Причини розпаду СРСР. 2.Політичні та соціальні трансформації 90-х рр. ХХ ст. та на початку ХХІ ст. в Україні. Семінар План семінару 1.Боротьба за незалежність. Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності. 2.Особливості ринкових реформ в Україні в 90-х роках. Спроби подолання системної кризи в економіці, політиці, соціальному та духовному житті. 3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави на сучасному етапі. Завдання до самостійної роботи студента 1 Охарактеризувати активізацію суспільно-політичного життя. Опрацювати підсумки виборів 1990р. до Верховної Ради УРСР. 2. Проаналізувати наслідки референдуму та президентських виборів 1991р. Література Основна: 1, 2, 3, 6 Додаткова: 16,26 Інтернет-ресурси:1,2,3,4		0-7
Модульний контроль
Разом

V. Контроль та критерії оцінювання знань студентів