Третій універсал Центральної Ради

Джерела

З Другого універсалу Центральної Ради

Ми, Центральна Українська Рада, стоячи, як все, за тим, щоб не відривати України від Росії та щоб разом з усіма її народами змагати до піднесення й розвитку цілої Росії та до єдности її демократичних сил, з задоволенням приймаємо заклик Правительства до єдності й сповіщаємо всіх громадян України, що вибрана українським народом через його революційні організації Центральна Українська Рада незабаром буде доповнена на справедливих основах представниками инших народностей, які живуть на Україні...

Доповнена Центральна Українська Рада виділить наново з-поміж себе окремий відповідальний перед нею Генеральний секретаріат, який буде предложений до затвердження тимчасовому правительству в характері представника найвищої краєвої власти Тимчасового правительства на Україні...

Змагаючи до автономного устрою України, Центральна Українська Рада в порозумінню з національними меншостями України приготовлятиме проекти законів про автономний лад України для предложения їх на затвердження Установчим зборам.

Що ж торкається комплектування українських військових частей, Центральна Українська Рада матиме своїх представників при кабінеті міністра війни, в генеральнім штабі й при верховнім головнокомандуючім для участи при комплектуванню окремих частей виключно українцями, оскільки заходи в сім напрямі на думку міністра війни будуть можливі з технічного боку без нарушения бойової здатності армії...

Олександр Керенський (1881-1970)

Російський політичний діяч, голова Тимчасового уряду в Петрограді. У Тимчасовому уряді — військовий і морський міністр, потім — прем'єр-міністр, після розгрому корніловщини став верховним головнокомандувачем. У липні 1917 р. очолив переговори Тимчасового уряду з Центральною Радою в Києві. 7 листопада 1917 р. втік з Петрограда. У 1918 р. емігрував до Франції, у 1940 — до США.

7 листопада 1917 року більшовики в Петрограді повалили Тимчасовий уряд О. Керенського й узяли владу в свої руки. Відлуння цих подій прийшло й в Україну.

Основні події розгорнулися в Києві. Прибічники Тимчасового уряду згуртувалися навколо штабу Київського військового округу (10 тис. багнетів); більшовики, спираючись на 6 тис. озброєних червоногвардійців, підтримували Раду робітничих і солдатських депутатів. Центральна Рада мала на своєму боці 8 тис. багнетів.

Відразу ж після перевороту в Петрограді більшовики здійснили спробу збройним шляхом вибити з Києва війська Тимчасового уряду. Почалися триденні кровопролитні бої. У ці критичні дні Центральна Рада, яка до цього часу залишалася нейтральною, перейшла в наступ. Прихильники Тимчасового уряду вимушені були покинути місто.

У Києві склалося своєрідне двовладдя: місто контролювали війська Центральної Ради й більшовиків (Ради робітничих і солдатських депутатів). Ураховуючи небезпеку, яка загрожувала Україні, 7 листопада 1917року Центральна Рада виступила з Третім універсалом, що проголошував Українську Народну Республіку (УНР), яка мала перебувати у федеративних відносинах з Росією. Згідно з цим документом уся влада в новоствореній державі повинна була належати Центральній Раді та її виконавчому органу — Генеральному секретаріатові, а на місцях — думам і земствам.

Універсал також проголошував:

• 8-годинний робочий день;

• контроль держави над промисловістю й банками;

• ліквідацію поміщицького землеволодіння та передачу його селянам без викупу;

• демократичні свободи (свободу слова, друку, віри, зібрань, спілок, страйків, недоторканність особи й помешкання);

• скасування смертної кари;

• рівність прав національних меншин з правами українців. Особливу увагу в універсалі приділили відносинам з Росією.

Дата добавления: 2015-05-26