Українська Держава П. Скоропадського

Україна в роки громадянської війни

Довідка.

Довідка.

Джерела

З Четвертого універсалу Центральної Ради Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами... ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки. Власть в ній буде належати тільки народові України...

Герб (польське herb, що походить від німецького Erbe — спадщина) — особливий символічний знак держави, міста, стану, роду; зображений на прапорах, монетах, печатках тощо.

Державний герб — офіційна емблема держави, опис і зображення якої встановлюють конституція та спеціальні закони держави.

Четверний союз — назва блоку Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини й Болгарії, який протистояв під час Першої світової війни країнам Антанти.

Німецьке командування не приховувало свого невдоволення діяльністю українського уряду. 29 квітня 1918 року підготовлений німцями з'їзд «хліборобів» у Києві здійснив державний переворот, унаслідок якого розпущено Центральну Раду, а гетьманом України був проголошений Павло Скоропадський. Гетьманський переворот відбувся безболісно, ніякого опору нова влада не зустріла.

Вісім місяців Гетьманщини були суперечливими. Повним ходом відбувалась українізація, відкрито новий університет у Кам'янці-Подільському, засновано Українську академію наук (її президентом став видатний учений В. Вернадський), відкривалися українські освітні організації, наукові та культурні заклади, розгорнулося книгодрукування рідною мовою. Поряд з українськими також відкривалися російські, єврейські, польські школи.

Проте реальна влада в Україні перебувала в руках німців, накази яких слухняно виконував гетьман. «Нарешті до влади прийшла та людина, з якою можна працювати», — писав про Скоропадського німецький головнокомандувач Людендорф. У цих словах цілковита правда, бо до Німеччини рушили тисячі вагонів продуктів і худоби з України.

Політичні та соціальні заходи гетьмана розходилися з діяльністю Ради. Україна проголошувалася «Українською Державою», а назва «УНР» була скасована. Вийшов гетьманський наказ про повернення землі поміщикам і про компенсацію збитків революції. Відповідні заходи відбувалися й у промисловості:

• насамперед ліквідований робочий контроль на виробництві;

• заборонялися страйки;

• скасовувався 8-годинний і встановлювався 12-годинний робочий день.

Урядові П. Скоропадського вдалося встановити дипломатичні відносини не тільки з країнами

німецького блоку (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною), а й зі Швейцарією, Фінляндією, Польщею та Росією.

Незважаючи на певні успіхи, гетьманський уряд, який очолював полтавський поміщик Ф. Лизогуб, не мав широкої підтримки в Україні, проти нього виступили робітники, селяни, більшовики, прибічники Центральної Ради, анархісти.

У листопаді 1918 року в Німеччині відбулася революція. Німецька армія капітулювала перед Антантою. Зазнав краху весь блок країн, який був на боці Німеччини. П. Скоропадський опинився в міжнародній ізоляції. Тоді його увагу привернув Дон, де ширився «білий рух» на чолі з генералом А. Денікіним.

14 листопада 1918 року своїм універсалом П. Скоропадський сповістив про створення федерації з Росією. Це викликало обурення серед широких українських верств суспільства й прискорило падіння гетьманського режиму. 14 грудня 1918 року гетьман зрікся влади й виїхав з України разом з німецькими частинами. Гетьманська держава припинила своє існування.

Павло Скоропадський (1873-1945)

Учасник Російсько-японської війни. З 1912 р. — генерал-майор почту імператора. У 1914— 1917 pp. — командир гвардійських кавалерійських частин. У 1917 р. обраний почесним військовим отаманом Вільного козацтва. У квітні — грудні 1918 р. — гетьман Української Держави. Сприяв поступу науки, культури, освіти в Україні. З 1918 р. емігрував до Німеччини. Співзасновник Українського наукового інституту (Берлін; 1926-1945). Помер у Берліні.

Дата добавления: 2015-05-26