Семінарське заняття № 4. 1. Особливості європейського Ренесансу

План

1. Особливості європейського Ренесансу.

2. Культурна діяльність братств.

3. Містобудування й мистецтво.

4. Освіта і наука. Полемічна література.

Основні поняття: Ренесанс, Реформація, братства, Берестейська унія, гуманізм, антропоцентризм, полемічна література, друкарство, портретний живопис, єзуїти.

Література: [1]; [2]; [4]; [6]; [8]; [10]; [15]; [25].

Методичні рекомендації

В першому питанні варто проаналізувати європейський Ренесанс та його вплив на розвиток української культури у XIV-XVI ст. У ХIV-ХV ст. у культурному житті багатьох європейських країн відбувся могутній сплеск. Згодом цей період назвали Відродженням або Ренесансом. Студент має звернути увагу на те, що гуманізм Ренесансу – це така типова свідомість, для якої характерні вільнодумство та світський індивідуалізм. Важливо врахувати, що істотною характеристикою Ренесансу є відродження античного мислення і науки. Принципово новим для ренесансної епохи є піднесення значення краси, і насамперед чуттєвої краси, що варто усвідомити студентом при підготовці цього питання. Глибоке пізнання природи, людини, космосу характерне майже для усіх представників Відродження. Практичного значення набуває різнобічна освіченість митця, його обізнаність у різних галузях наукових знань. Леонардо да Вінчі був не тільки великим художником, але й здійснював дослідження у різних галузях науки – математиці, механіці, фізиці, знався на анатомії, геометрії, фортифікації, меліорації, лінгвістиці, віршуванні, музиці. Альбрехт Дюрер відомий як живописець, гравер, скульптор, архітектор, теоретик мистецтва і, крім того, винахідник системи фортифікації.

Студент має розуміти, що розповсюдженню гуманістичних ідей в Україні сприяло встановлення культурних зв’язків з країнами Західної Європи. При розгляді цього питання важливим є з’ясування причин гальмування ренесансних впливів в українських землях.

В контексті прогресивних ідей зазначеної доби, необхідно розглянути й друге питання про діяльність братств - центрів національно-релігійного відродження. Культурно-освітня діяльність братств: створення шкіл, шпиталів, друкарень. Відродження православної церкви відбувалося із значними проблемами. Студент має знати, що засновниками Львівського Успенського братства були мешканці українського кварталу в центрі Львова. Статут братства був затверджений в січні 1586 року. Примітно, що свою культурну діяльність Львівське Успенське братство розпочало з організації української міської школи.

При вивченні цього питання варто звернути увагу на Київське Богоявленське братство - національну православну громадську освітницьку організацію. Заснована вона була в 1615 р. на Подолі. Це братство об’єднало кращих представників української шляхти, духівництва, ремісників, купців. Особливої сили й політичної ваги братству надав вступ до нього гетьмана П.Сагайдачного з усім Військом Запорозьким, завдяки чому воно перетворилося на могутній осередок національно-визвольного й культурного руху. Варто відзначити, що з його ініціативи в 1620 р. в Україні було відновлено православну церковну ієрархію. Найбільшою заслугою братства як культурного осередку було заснування в 1615 р. Київської братської школи, на базі якої згодом було започатковано Києво-Могилянській колегіум (з 1701 — Києво-Могилянська академія).

Для розуміння третього питання варто врахувати, що на розвиток архітектури ХІV ст. істотно вплинуло запровадження в деяких містах Магдебурзького права. Це сприяло зростанню міст, розвитку самоврядування, в архітектуру почали проникати елементи ренесансного стилю. Варто врахувати що посилене укріплення міст було пов’язане з військово-політичною ситуацією того часу, нападами феодалів один на одного, численними набігами татар та частими війнами. Велика кількість замків і фортець була побудована на Поділлі, Волині, Галичині (Кам’янець-Подільський, Луцьк, Володимир-Волинський, Острог, Львів, Хотин та ін.). При цьому студент має знати, що містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах.

При підготовці до цього питання рекомендується звернути увагу на Острог – «волинські Афіни», ренесансні впливи у Львові – «Чорна кам’яниця», вежа Корнякта, кам’яне різьблення, каплицю Боїмів. Мистецтво тої доби вивчається на прикладі ренесансної скульптури (надгробку князя К.Острозького Києво-Печерської Лаври) ренесансного живопису (іконостаси П’ятницької та Успенської церков у Львові, церква св. Духа в Рогатині). Студенту варто ознайомитись з діяльністю видатних українських художників: Л. Пухало, Ф. Сенькович, М. Петрахович. Окремо варто розглянути портретний живопис.

При підготовці до четвертого питання, студент має опанувати концепцією представників гуманістичної наукової думки в українських землях: Юрія Дрогобича, (Ю. Котермака), Павла Русина із Кросна, Станіслава Оріховського. Особливе місце для оволодіння матеріалом посідає Острозький науково-культурний центр. Потрібно звернути увагу на заснування К.Острозьким слов’яно-греко-латинської академії (триязичного ліцея). Варто розглянути роль Г. Смотрицького, К. Лукаріса, Д. Наливайка, І. Лятоша та інших вчених та викладачів Острозької академії у розвитку наукових знань. Для вивчення цього питання особливу вагу має книгодрукарська справа в Україні. Необхідно усвідомити, що Ш. Фіоль – друкар першої україномовної книжки поза межами України, а І. Федоров – першодрукар в українських землях. Особливу увагу доцільно приділити аналізу нових напрямкамів в український літературі, у якій виділялося дві основні групи: представники європейської гуманістичної традиції (Ю. Рогатинець, М. Смотрицький, З. Копистенський, Д. Наливайко, С. і Л.Зізанії). та представники візантійської традиції (І. Вишенський, І. Борецький, Й. Княгицький, Й. Почаївський, І. Косинський). Важливо розкрити внесок П. Беринди, Т. Ставровецького, К. Саковича, М. Смотрицького у розвитку української культури. Докладніше доцільно зупинитися на полемічній літературі, яка стала важливою ідейною зброєю в боротьбі за соціальне та національне визволення українського народу та сприяла піднесенню національно-визвольного руху.

Феномен українського бароко (ХVІІ – ХVІІІ ст.)

Дата добавления: 2015-05-26