Проблеми економічного вибору

Економіка виникла, існує і розвивається задля задоволення різноманітних людських потреб життєвими благами благ. Потреба – це необхідність окремої людини, сім'ї, колективу, суспільства у споживанні благ для підтримання життєдіяльності і розвитку. Водночас потреба виступає внутрішнім спонукальним мотивом для виробництва того чи іншого блага. Потреби виникають разом із народженням і супроводжують її, зростаючи до певного періоду життя і поступово зменшуються у старості, до самої смерті.

Потреби мають такі ознаки і властивості:

ü вони зумовлені фізіологічними і психологічними властивостями людини, її духовним світом і соціальною природою;

ü вони вимагають свого задоволення, причому частина – неодмінного і навіть негайного;

ü задоволення потреб здійснюється через споживання життєвих благ.

Потреби поділяються на особисті, групові і суспільні потреби.

№ 11.результативність вироб. Результатом вироб. є сукупний суспільний продукт (ссп)– вираженийу ІІІ ринкових цінах обсяг товарів і послуг, створених протягом певного часу (як правило року) Форми ССП: 1)валовий СП – сума виробленої валової продукції в усіхгалузях матеріального вироб. 2)кінцевий СП – вся маса виробленої готової до кінцевого результату продукції. Фонд заміщення – частина суспільного продукту, спрямованого на відновлення зношених у процесі створення матеріальних благ засобів вироб. Нац.. дохід – сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців не залежно від того, де вони використовують ресурси - у своїй країні чи за кордоном. Необхідний продукт - частина нац..доходу, яка використовується на відтворення людини: витрати на житло, продукти харчування, одяг, соц.. і духовні потреби. Додатковий продукт - використовується для розширення вироб., створення резервного фонду, виплата девідентів. Тобто для більшого задоволення дух. І соц.. потреб суспільства. Валовий нац.. продукт (ВНП) – показник який характеризує результат дійсності не тільки в галузі матеріального вироб., а й в галузі нематеріального вироб. Внутрішній валовий продукт (ВВП) – характеризує кінцевий результат вироб. діяльності у сфері матеріального і нематеріального вироб. Нац.. багатство – вся сума матеріальних і духовних благ, які є в розпорядженні суспільства. Це вся сума вироб. і предметів споживання та нематеріальної форми багатства. Суспільне вироб: 1) Матеріальне – виробничі матеріальні блага; виробничі матеріальні послуги; 2) Нематеріальне в-цтво – в-цтво нематеріальних благ; в-цтво нематеріальних послуг; ══≥ СФЕРА ПОСЛУГ.

№ 12. сукупний поділ праці та технологічний спосіб вироб. Суспільний поділ праці – спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній вироб. діяльності.Суспільний поділ праці існує у 3-х основних формах, коли мати на увазі саму працю, то поділ суспільного вироб. на його великі роди, як – от землеробство, промисловість і т.д. 3 основні форми суспільного поділу праці існують у межах світового господарства за функціонування міжнародного поділу праці.. Розвиток основних форм суспільного поділу праці, особливо участковій та одиничній формах, свідчить про дію закону суспільного договору. Одним із різновидів поділу праці є обмін діяльності, що означає взаємообмін результатами вироб. діяльності у формі продуктивності праці (товарів або послуг) однієї або декількох галузей народного господарства.Процесу суспільного поділу праці протистоїть кооперація праці. Так кооперація праці означає таку форми організації праці, виконання робіт, при якій значна к-ть людей планомірно та спільно бере участь в одному процесі, або різних пов’язаних між собою трудових процесів. Комбінування виробництва – форма орг.. виробництва, за якої на одному п-ві поєднуються і функціонують різні виробництва, продукція яких є сировиною, напівфабрикатами, допоміжними матеріалами для інших виробництв.Кожна з форми суспільного поділу праці, у свою чергу, розвивається у певних видах. Так, розрізняють по-предметну, технологічну та ін.. види спеціалізації.Техніко – економічні відносини в їхній взаємодії з розвитком, продуктивних сил, як уже зазначалось формують технолог. процеси.Ця категорія також відображає техніко-економ. характер поєднання речових і особистих факторів вироб.Розрізняють технологічний спосіб вироб, що ґрунтується на різній праці ітехнолог. Спосіб вироб. на машинній.Третім технолог. Способом вироб. є автоматизоване вироб., розвиток якого інтенсивно відбувається з часу розгортання НТП. При цьому ліквідується технолог. Підкорення праці і капіталу. Суб’єкти економ. відносин загальноприйнятою класифікацією суб’єктів економ. відносин є виділення домогосподарств, підприємств і держави

№ 13. зміст і форми економ. системи. Змістом економ. системи є, по-перше – комплекс усіх її мето-систем, підсистем та елементів; по-друге – сукупність процесів, а отже відносин і зв’язків між ними; по-третє – сталі зв’язки з яких виникають закономірності, закони і тенденції розаитку системи. Найпростішими формами є організації підсистеми та елементів економ. системи п-ва. Економ. відносини і відносини економ. власності в їхній взаємодії з соц.., поіт (влада) формують соц..-економ. форму розвитку продуктивних сил. Зміст і фора економ. системи перебувають між собою в органічному зв’язку і взаємозалежності. Це змістовність форми та оформленість змісту, неможливість існування однієї сторони без іншої.

№ 14. суспільний спосіб вироб. Суспільний спосіб вироб. – супільно - економ. форма поєднання безпосередніх виробників із засобами вироб. і діалектична єдність продуктивних сил і відносин економ. власності. У межах суспільного способу вироб. охрестилися 2 основні типи відносин: 1)відносин людини і природи, взаємодія безпосередніх виробниківу процесі праці відповідно до законів природи; 2)відносини людей між собою з приводу привласнення засобів вироб., робочої сили, предметів споживання, послуг тощо в усіх сфера суспільного відтворення, які регулюються законами економ. власності і господарським механізмом.Ці типи відносин взаємодіють до вимог закону відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, а також закону єдності праці і власності. Способи вироб.: Первіснообщинний;Рабовласницький;Феодальний;Капіталістичний;Соціалістичний; Соціалістичний спосіб виник і розвивається в межах капіталістичного способу вироб. відповідно до закону соціалізації соціалістичної економіки. Суспільний спосіб вироб. у поєднанні з соціальним, політичним, правовим, національним, ідеологічним та іншими відносинами утворює суспільно-економічні формації, яких налічується стільки ж, скільки й суспільних способів вироб. Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому визначеній економ. системі відповідають соц.., політ., правові, культурні, національні та ін.. відносини. Зміна суспільно– економ. формації є закономірним процесом поступального розвитку цивілізації.

Дата добавления: 2015-05-26