Возможности

· Ввод и хранение данных.

· Возможность использования переменных разных типов.

· Частотность признаков, таблицы, графики, таблицы сопряжённости, диаграммы.

· Первичная описательная статистика.

· Маркетинговые исследования

· Анализ данных маркетинговых исследований

Білет 20

1.Логіка проведення та етапи соціологічного дослідження.

Соціологічне дослідження — це вид систематичної пізна­вальної діяльності, що складається з логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, спрямованих на глибоке вивчення, аналіз і систематизацію соціальних фактів, виявлення зв’язків, залежностей між соціальними явищами і процесами, формування на основі зібраної інформації нових знань та розробку заходів щодо управління досліджуваним об’єктом, забезпечення його прогресивного розвитку.

Організація будь-якого прикладного соціологічного дослідження передбачає розподіл функцій і здійснюється послідовно в чотири етапи:

1) розробка програми і робочого плану дослідження;

2) здійснення підготовчо-організаційних робіт;

3) збирання емпіричного матеріалу;

4) аналіз результатів дослідження і розробка рекомендацій.

2. Біографічний метод, метод усної історії та метод історії сім’ї в якісному соціологічному дослідженні.

Биографический метод, является изучением индивидуального пути и жизненного опыта на разных стадиях (от детства к взрослению и старению). Это, пожалуй, одна из самых распространенных тактик качественного исследования.

Классические примеры использования этой тактики описывают жизненные практики людей, оказавшихся в нетипичной или уникальной социальной ситуации. Но это может быть и типичная, среднестатистическая история жизни человека. По объекту интереса это может быть история жизни великого или выдающегося человека; индивида, достигшего большого жизненного успеха, или история жизни обычного среднего человека. Исключительно редки автобиографические исследования.

Основной метод получения информации — биографическое интервью или длительные диалоговые беседы с человеком. Используются также разнообразные документальные источники: от школьного сочинения, написанного на конкурс, до мемуаров — весь набор документальных источников.

Итак,история жизни есть способ анализа, который концентрируется на индивиде или индивидах, их опыте проживания жизни и отражении в нем социально-культурных процессов. Эта тактика предусматривает досконально полную информацию о всей протяженности жизненного пути и субъективных переживаниях человека.

Два дослідницьких підходів до вивчення історій життя — класичний та інтерпретативний.

Н. Денцин выделяет два подхода к истории жизни: первый, так называемый классический, где исследователь использует биографический материал как иллюстративную основу для собственных теорий и концепций. Материал представлен в видении и под углом зрения самого исследователя. Именно он создает историю жизни, анализируя ее с точки зрения культурных представлений общества, жизнедеятельности отдельных социальных институтов или социальной истории в целом.

Второй подход, интерпретативный, предполагает, что рассказанная биография собственно биографией является только частично: она содержит не просто факты и вымыслы о своей жизни, но призвана создать некий «образ себя». В таком подходе биографическое повествование как своего рода «сценическое представление», рассматривается как некая демонстрация себя. В этом случае интерес исследователя направлен скорее на сам способ «конструирования» биографии для выявления социальной идентичности рассказчика.

Историческое исследование, или устная история (oral history), обычно описывает субъективный опыт переживания исторических событий. Интерес может быть направлен на изучение истории становления локальных сообществ (движений, организаций; населенного пункта) или описание опыта переживания крупного исторического процесса или события (войны, революции, репрессий, Катастрофы).

Аспектом анализа являются прежде всего проблемы, связанные с социальной историей или психоисторией. Историческое исследование может быть предпринято и в случаях, если отсутствует достаточная документальная информация об историческом событии общенационального масштаба. Например, сведения о сталинских репрессиях, эпизодах Великой Отечественной войны.

Особенность данного направления — отношение к информанту как очевидцу исторических событий. Поэтому с точки зрения тактики важно, что исследователь изучает прежде всего воспоминания индивида о событиях прошлого, рассматривая их как субъективное свидетельство о прошлом. Исходя из этого центральными задачами являются проблемы искренности информанта, адекватности его воспоминаний, возможности его памяти.

Необходимым дополнением является тщательный анализ социально-исторического контекста [5] события по различным официальным документальным источникам.

Источниками информации в исторических исследованиях обычно служат как письменные источники: мемуары, дневники, письма, так и устные — интервью. Для фонового анализа общего социального контекста необходим всесторонний анализ имеющихся официальных исторических свидетельств.

История семьи. Эта тактика фокусируется на истории семьи как локального сообщества на протяжении поколений. Семья рассматривается как относительно устойчивая малая группа, взятая в исторической перспективе, которая в каждом поколении членится и перестраивается, что не исключает ее «непрерывности» как социального феномена. Анализируются процессы социальной и территориальной мобильности членов семьи в длительной динамике нескольких поколений, преемственность или изменение ее социального статуса, передача «культурного капитала» семьи и трансформации ценностей. Источниками информации здесь служат семейные архивы, глубинные интервью с представителями разных поколений, генеалогические графы.

3.Програма обробки даних соціометричного дослідження – SociometryPro.

Основная конечная цель работы с программой SociometryPro - сформировать социометрическое исследование с необходимыми данными и оценить его результаты с помощью наглядных форм визуализации и существующих отчетов. Результати проведеного соціометричного тестування заносяться консультантом в таблицю виборів, як це описано далі. Після цього використовуються форми візуалізації результатів і створюються звіти.

Графічна інтерпретація результатів

Засоби графічної інтерпретації SociometryPro дозволяють отримати дані про стан групи в наочному вигляді. Подібна оцінка виконується за допомогою наступних форм візуалізації. Всього програма надає три типи вікон візуалізації:

Індекси, де відображаються кількісні характеристики групи у вигляді графіків групових та індивідуальних соціометричних індексів.

Граф, де група клієнтів, яка прийняла участь в деякому дослідженні, показана у вигляді графа. При цьому кожному його компоненту, зображеному у вигляді

деякої фігури, відповідає один з клієнтів цієї групи, а вибори між ними показані у вигляді стрілок.

Мішень, де кожному кільцю мішені відповідає список клієнтів, отримали певну кількість виборів. При цьому чим ближче кільце до центру, тим вище отримане число виборів для кожного клієнта списку.

Білет 21

1.Види соціологічних досліджень, їх специфіка, принципи проведення і можливості.

Соціологічне дослідження - це система логічно послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів яро явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.

1.За метою проведення

Теоретичне дослідження спрямоване на вдосконалення й розвиток концептуальних засобів соціологічної науки. Емпіричне дослідження має на меті розв’язання конкретної соціальної проблеми через пряму чи опосередковану реєстрацію подій, характерних для досліджуваних соціальних явищ і процесів, з використанням спеціальних методів і методик.

2 За типом логічних завдань

Розвідувальне (пілотажне, зондажне) дослідження – найпростіший вид соціологічного аналізу, спрямований на пошук, більш глибоке вивчення проблеми, шляхів її вирішення, апробацію окремих підходів, методів, інструментів та процедур. (методи: аналіз документів, експертне опитування, спостереження тощо) Описове дослідження – більш складний вид соціо-логічного аналізу, спрямований на відображення окремих елементів та структурних ознак об’єкта, його функцій та динаміки взаємовідносин в результаті чого отримують цілісне уявлення про досліджуване соціальне явище. (методи: анкетування) Аналітико-експериментальне дослідження – найбільш глибокий і складний вид соціологічного аналізу, метою якого є пошук причинно-наслідкових зв’язків, які лежать в основі досліджуваного об’єкта. Аналітико-експериментальне дослідження стає можливим завдяки розвідувальному і описовому соціологічному аналізу. (методи: експеримент)

3. За способом забезпечення репрезентативності	Суцільне соціологічне дослідження спрямоване на вивчення усієї сукупності респондентів, які належать до певної спільноти, або групи (найбільшою із них може бути населення країни й більш дрібні – персонал підприємства, мешканці великого міста, села тощо). Різновидом суцільного дослідження є перепис населення. У вибірковому дослідженні на відміну від суцільного опитування репрезентативною є лише група, яка представляє думку усієї генеральної сукупності.
4. Залежно від статусу замовника та оплати праці	Держбюджетні дослідження виконуються на замовлення державних установ. Госпрозрахункові дослідження виконуються за рахунок окремих підприємств, організацій та установ.
5. Щодо об’єкта дослідження	Монографічні дослідження мають на меті вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який виступає представником класу подібних об’єктів (робітники, студенти тощо). Порівняльні дослідження спрямовані на вивчення об’єктів однакових за відповідними ознаками у різних умовах, або за різними ознаками у різний час в однакових умовах. Панельні дослідження, у яких порівнюються одні й ті ж особи, що належать до вибіркової сукупності, через однакові часові інтервали. Трендові (або повторні) дослідження проводяться на тому самому об’єкті без дотримання вимоги збереження попередньої вибірки. Генетичні дослідження спрямовані на вивчення походження та розвитку соціальних об’єктів.
6. За витратами часу	Експрес-дослідження (триває від 1-2 тижнів до 1-2 місяців). Короткострокові дослідження проводяться в терміни від 2-х до 6 місяців. Середньострокові дослідження (тривалість від 6 місяців до 6 років). Довгостокові дослідження можуть проводитися 3 роки і більше.
7. За масштабом проведення	Міжнародні дослідження спрямовані на вивчення процесів, явищ, які знаходяться у міжнародній сфері. Загальнонаціональні дослідження мають на меті вивчення об’єктів, які функціонують на суспільному рівні. Галузеві дослідження проводяться для вивчення об’єктів в певній сфері суспільного життя (в сфері управління, промисловості, сільського господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, тощо).

2.Дослідницькі можливості методу фокус-груп та методологія підготовки, проведення.

Фокус-група є груповим інтерв'ю, що проводиться модератором у формі групової дискусії за заздалегідь розробленим сценарієм з невеликою групою "типових" представників частини населення, що вивчається, схожих за основними соціальними характеристиками.

Метод фокус - груп (метод групового фокусування інтерв'ю, або метод фокусування в групі) полягає в опитуванні 8 - 12 респондентів в певному тимчасовому інтервалі (від 1 до 2,5 годин) під управлінням модератора.

Характерними рисами фокус-груп є: Сфокусований характер дискусії.2. Орієнтація на з'ясування всієї різноманітності існуючих поглядів.3. Внутрішньогрупова інтеракція.4. Широке використання уявних експериментів та проективних технік.5. Фокус-групове моделювання.6. Використання елементів гри при проведенні дискусії.

Перевагами методу фокус-груп є: можливість отримання інформації про причини поведінки, формування певних установок респондентів; можливість побудови різного роду моделей об'єкта дослідження; широкі можливості використання методу спостереження; можливість отримання вірогідних даних щодо щирості респондентів; досить велика оперативність методу.

Недоліком фокус-груп є те, що їх ефективність значною мірою залежить від кваліфікації модератора.

Фокусовані групові інтерв'ю - якісний метод збирання інформації, що базується на дискусії між респондентами з приводу проблеми, яка вивчається. У таких дискусіях беруть участь 6-12 респондентів, не знайомих один з одним. Фокус-групи спрямовані на отримання якісної інформації щодо думок, очікувань людей крізь призму їх індивідуального досвіду.

На першому етапі треба визначити, чи є передумови для використання методу фокус-груп, співвіднести обсяг дослідницької задачі з бюджетними та методичними можливостями. Далі складається план дослідження, в якому зазначаються цілі дослідження; опис соціальної групи, що досліджується; масштаби дослідження (число груп та географічних місць проведення). Також до програми повинні входити наступні документи:

1. Опис груп з зазначенням їх складу.

2. Фільтруюча анкета.

3. Тематичний план (опитувальник) групового інтерв'ю.

4. Календарний план дослідження (з розбивкою по етапам).

5. Бюджет та опис витрат.

Проведення фокус-групи складається з наступних етапів: Відбір учасників, Перевірка готовності, Зустріч учасників, Початковий етап - вступне слово, "розбивання льоду", Основна частина дискусії, Завершення фокус-групового інтерв'ю.

Состав участников групп устанавливается с учетом следующих характеристик:

♦ социальная принадлежность (статус): обычно в одну груп­пу включают респондентов, близких друг другу по социальному статусу;

♦ жизненный опыт участников: в одной фокус-группе собираются, как правило, близкие по жизненному опыту люди;

♦ степень компетентности: респонденты с существенно раз-| ной степенью компетентности не должны присутствовать в одной группе;

♦ потребительские возможности: в одной группе должны быть люди примерно одного уровня финансово-экономических воз-можностей;

♦ возраст и семейный статус: в одну группу не следует вклю-чать людей разных возрастов (при этом группы должны предос-тавлять все возрастные категории);

♦ культурные различия: желательно не включать в одну груп-пу представителей разных культур;

♦ пол: большинство исследователей выступает за смешанные по половому признаку фокус-группы;

♦ точка зрения на обсуждаемую проблему: в одну группу обя-зательно следует приглашать людей с различными мнениями по вопросам, выносимым на дискуссию.

Веде фокус-групу модератор - спеціально підготовлена людина. Процес записується на відео- (аудіо-), також можуть бути присутніми проінструктовані спостерігачі.

В аналізі даних можна виділити два головних методи: пошук кодувальних категорій та групування даних.

3.Роль сучасних інформаційних технологій в обробці й аналізі соціологічної інформації.

Соціологічна інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів. Основними джерелами соціологічної інформації є документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень.

Основними властивостями, що характеризують якість соціологічної інформації, є вірогідність, стійкість, репрезентативність.

Процедура аналізу соціологічних даних включає:

3) опрацювання інформації;

4) її узагальнення;

4) інтерпретація отриманої інформації.

Обробка даних як і інші етапи емпіричного соціологічного дослідження, вимагають детальної підготовки. Підготовку до обробки даних слід виконувати в два етапи: планування і доопрацювання програми обробки і аналізу даних.

Планування обробки емпіричних даних включає в себе:

5) вибір комп’ютерної програми обробки даних;

6) точне визначення методів статистичного аналізу, які будуть використані стосовно кожної з ознак (тобто до кожного питання анкети).

Основні завдання, які можна вирішити за допомогою ЕОМ:

- обробка великого масиву анкет, що містить якісні та кількісні ознаки;

- здійснення формального логічного контролю за введенням даних, коригуванням помилок і машиною обробкою анкет;

- реалізація описової дослідницької стратегії;

- отримання одно-, дво-, тривимірних видів розподілу відповідей на запитання анкети;

- встановлення в вимірювання взаємозв’язків між ознаками (параметрами).

Найчастіше статистичні методи аналізу соціальної інформації використовують для:

— опису інформації та обчислення узагальнюючих параметрів (одновимірна статистика);

— виміру зв’язку між окремими ознаками, отрима­ними у відповідях на різні запитання анкети, якщо як метод збору даних застосовувалося опитування, або контент-аналіз текстів ЗМІ, якщо використовувався метод аналізу документів (двовимірна статистика);

— проведення складних математичних процедур, які дають змогу проаналізувати водночас кілька взає­мопов’язаних ознак (багатовимірна статистика).

Застосування методів математичної статистики за­безпечує:

— стислий опис первинної соціологічної інформа­ції, обчислення одновимірних розподілів, наочне уяв­лення її у вигляді таблиць, графіків, діаграм;

— обчислення зв’язків між ознаками досліджува­ного суспільного явища, оцінку їх за допомогою статистичних коефіцієнтів зв’язку, застосування кореля­ційного, регресивного аналізу тощо;

— встановлення латентних (прихованих) факторів, які визначають взаємозв’язки всередині групи, ознак досліджуваного явища (факторний, латентно-струк­турний аналіз);

— класифікацію ознак та об’єктів, побудову типо­логій (кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, факторний аналіз);

— перевірку (підтвердження чи спростування) ви­хідних гіпотез дослідження, формулювання нових проблем;

— вироблення коротко- і довгострокових прогнозів щодо функціонування та розвитку певного суспільно­го явища.

Білет 22

1.Порівняльні дослідження в соціології: сутність та особливості.

Дата добавления: 2015-05-26