Читання нарисів

Для учня молодшого шкільного віку спілкування з літературним твором має приносити радість, задоволення. «Книжка повинна стати для кожного вихованця - другом, наставником і мудрим учителем. Я бачив важливе виховне завдання в тому, щоб кожний хлопчик, кожна дівчинка, кінчаючи початкову школу, прагнули залишитися наодинці з книжкою, прагнули до роздумів і міркувань… Це початок самовиховання думок, почуттів, переконань, поглядів. Ось чому з перших днів перебування дитини в школі значне місце в навчально-виховному процесі посідає робота з дитячою книжкою, уміла організація уроків позакласного читання. Тут не обійтися без науки, і перш за все методичної науки.
Методика навчання читанню – це розділ методики рідної мови, тобто органічна частина науки про те, як найбільш економно, розумно і продуктивно побудувати процес роботи з літературним твором, як прилучити дитину до самостійного спілкування з книжкою.[5,11]
Сучасного молодшого школяра треба навчити не просто читати (розкодовувати текст), а читати книжки, вчити бачити в них співбесідника, навчити «розмовляти» з ними, відгукуватись на їх думки, вчинки. Розібратися у цьому дитині має допомогти вчитель, який добре володіє методикою читання і методикою передачі свого уміння спілкуватись з книжкою дітям.
Яких же умов і методичних настанов має дотримуватись учитель, щоб навчити дитину читати книжки? На нашу думку таких:
1. Виховувати інтерес до книжки треба з першого навчального дня.
2. Матеріалом, об’єктом має бути тільки художня дитяча книжка у типовому оформленні.
3. Роботу з дитячою книжкою проводити один раз на тиждень (20-25 хвилин від уроку навчання грамоти), краще в обумовлений день.
4. Дотримуватись відповідної методичної системи в побудові занять.
5. Вчити думати над книжкою до читання і в процесі читання.
6. Допомогти дитині повноцінно сприйняти літературний твір.
Методично-організаційна структура заняття з дитячою книжкою – це постійна творчість учителя й учнів, це цікаві і нестандартні засоби і форми роботи. Разом з тим, це все-таки структуроване заняття.
Позакласне читання – складова частина шкільного предмета, що іменується читанням. Це різновид читання, якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Його мета – сформувати в учнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобуті на уроках навчання грамоти й класного читання. Ця мета продиктована самим життям: «Школярі, які нічого, крім підручника, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями».
Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою. У шкільній програмі чітко окреслені мета і завдання уроків читання. Читання– це складова освіти, це «Багатофункціональний предмет» [11,79]. Там же читаємо: „У 3 і 4 класах кількість навчальних годин на читання – у І семестрі – 3 години, у ІІ – 4 години. Із загальної кількості годин у кожному класі виділяється 17 годин на проведення уроків позакласного читання”. Отже, проблема позакласного читання (читання додаткових книжок), повинна поєднуватися із загальною системою шкільного навчання та з виховною роботою в класі і в школі. У цьому плані зв’язок між класним і позакласним читанням повинен бути різноманітним і надзвичайно плідним.
Ще в ХІХ ст. педагоги різних напрямів виражали думку про необхідність тісного зв’язку класних і позакласних занять. Зв’язок цей може здійснюватися і безпосередньо, і опосередковано. Сама наявність цього зв’язку у початковій школі цілком природна вже тому, що проведення уроку позакласного читання пов’язано з уроками класного читання.
Уроки читання мають навчити дітей добре читати, що надто важко, тому що існує велика відмінність в начитаності, у володінні технікою читання, в інтересі до предмета. До того ж, крім безпосереднього читання, сам урок включає і екскурсії, і спостереження, і бесіди етичного порядку тощо. Розв’язати ж проблему навчання дітей читанню і зацікавити їх у ньому повинен урок позакласного читання, який має вплинути на формування у школярів навички читання, адже вона більш ефективно розвивається при самостійному читанні нових текстів, що і відбувається у процесі підготовки до уроків позакласного читання.

Дата добавления: 2015-05-26