Бюрократизм як неетичне явище

Злочинна суть наркобізнесу.

Морально-етичні аспекти пияцтва.

Бюрократизм як неетичне явище.

Етика підприємництва вимірюється багатьма факторами, які, безперечно, мають позитивний характер. Успіх у бізнесі, діловитість тісно пов'язані із взаємним довір'ям партнерів. Перш ніж вступати у ділові відносини, партнери довго ви­вчають один одного. В результаті цього вивчення, спостере­ження складається певне уявлення про надійність або нена­дійність партнера, про його чесність, порядність у ділових стосунках, у побуті.

Особливо негативне ставлення до таких рис партнера як прояви бюрократизму, схильність до пияцтва, наркотична за­лежність. А на цьому негативі час від часу трапляються під­приємці, особливо молоді, які вже частково утвердилися в ді­ловому світі, вважають, що їм все дозволене.

Світова наукова література про бюрократизм достатньо широка і ґрунтовна. Це явище на початку 19 століття стало предметом дослідження філософів, соціологів, економістів.

Що стосується незалежної Української держави, то до­слідження бюрократизму ведеться під кутом зору нових реальностей розвитку управлінських структур, підприємництва, ринкових відносин. Отже, прояв інтересу до наукового дослідження бюрократизму стимулювався останнім часом процесом соціально-політичних та економічних змін у нашому суспільстві. Нас же цікавить бюрократизм в плані етики ділового спілкування.

Бюрократизм, безперечно, явище владне, він породжений владою. А влада в сучасному суспільстві, дещо демократизо­ваному і гуманізованому, породжує бюрократизм, як порочне явище.

Про тісний зв'язок бюрократизму з владою говорить сама етимологія слова. Воно утворене від французького слова "бюро" (стіл, канцелярія) і грецького "кратос" (влада). Отже, в дослівному розумінні бюрократія - це влада стола, столо­начальника, чиновника.

Влада у різних своїх формах - явище соціальне, але ко­ріння її йде в живу природу, у поведінку стадних тварин, у біологічні види влади.

Виникнення людського суспільства не відміняє біологічні види влади, але суттєво їх змінює, створює більш складні фор­ми влади.

З виникненням держави з'являються професійні управлі­нці, або чиновники. В сучасному суспільстві вони становлять багатомільйонну соціальну групу, через яку здійснюється управління, а, отже, і реалізується влада.

Названа група і є бюрократією, в позитивному і негатив­ному розумінні цього слова. Характерними особливостями, або ознаками бюрократизму є некомпетентність, формалізм, тяганина.

Бюрократизм несумісний із загальнолюдськими мораль­ними нормами, а поведінка бюрократа несумісна з етикою поведінки ділової, службової людини.

Віковим досвідом політичної діяльності було продикто­ване відкрито цинічне правило єзуїтів: "Мета освячує засо­би". Воно швидко завоювало популярність серед тих, хто не гребував ніякими засобами заради власної політичної кар'єри, у відстоюванні егоїстичних інтересів своїх або своєї соціальної групи.

Практика показує, що тривала діяльність в егоїстичному, антиморальному плані негативно впливає на моральний рі­вень особи. Відомий німецький філософ-екзистенціаліст

К.Ясперс писав: "Характерними рисами чиновника стають продажність і хвилинний настрій. Чиновник відчуває порож­нечу і безглуздість своєї діяльності".

Американський дослідник Ф.Хейєк, аналізуючи витоки бюрократичної поведінки, ділить службовців на дві категорії. На його думку, до бюрократизму схильні люди "нещадні, які люблять порядок, сумлінно виконують свої обов'язки, неза­перечно підкоряються начальству". І не схильні до бюрокра­тизму, за Ф.Хейєком, ті, хто уважно ставиться до інших і до їх думок, хто "готовий відстоювати свої переконання перед начальством, хто володіє громадянською мужністю". Цілком зрозуміло, що прояви бюрократизму породжуються в людях за певних умов.

Бюрократія ґрунтується на підкоренні "молодшого" "старшому", на нормах службової, чиновницької ієрархії.

Чи є в цьому певний моральний зміст? Очевидно, є, якщо його трактувати в дусі підтримання існуючого порядку, дис­ципліни. Але для декого це означає: шануй начальство, не смій йому суперечити, завжди з ним погоджуйся.

Недемократична ситуація в організації, на фірмі, у відом­стві породжує такі ганебні явища, як зверхність і прислужни­цтво, грубість і лакейство. Така поведінка неетична, амора­льна стосовно тих, хто її насаджує, і тих, хто її дотримується. Етичні норми в бюрократичній обстановці порушуються у доборі кадрів, у відстоюванні групових інтересів. У бага­тьох фірмах кадри добирають за принципом родинних зв'язків. Тому діяльність цих фірм позначена некомпетентні­стю, безвідповідальністю, круговою порукою, що закінчуєть­ся часто груповою злочинністю. Практика показує, що саме на такій основі створюються фірми, об'єднання, акціонерні товариства, розраховані на певну злочинну махінацію. При­кладом цього можуть послужити різні трастові компанії, такі, як "Київська Русь", "Саламандра", "Довіра".

Впровадження в систему управління суспільством прин­ципів гуманізму і моралі передбачає усунення проявів нечесності, обману, лицемірства і перетворення чесності, правди, відвертості в норми ділового життя.

Ділова етика визнає, що моральною є поведінка тієї лю­дини, яка в своїх діях керується певними етичними нормами. Така поведінка несумісна з формалізмом, з таким його різно­видом, як бюрократизм.

Етична поведінка в бізнесових справах, в політиці має потребу в приході до підприємницької діяльності, до полі­тичного керівництва моральних людей.

Отже, потрібно, щоб на всіх рівнях - від первісного тру­дового колективу, невеликої фірми і малого підприємництва до вищих ешелонів управління і влади - були люди чесні, здатні проводити справу і оцінювати політику, керуючись вищими морально-етичними критеріями.

Український народ знає і цінує морально-етичний подвиг Тараса Шевченка та Івана Франка, Лесі Українки і Павла Грабовського, Михайла Драгоманова і Михайла Грушевського, Олеся Гончара і Дмитра Павличка та багатьох інших, хто не відступав від своїх морально-етичних принципів, мав му­жність говорити правду народові наперекір нечесній, амора­льній політиці.

Доля таких правдолюбів важка, навіть трагічна як у ми­нулому, так, на жаль, і тепер, в незалежній Україні, з чого мають бути зроблені потрібні висновки. До людей, які є сові­стю народу, треба прислухатися. Завдяки їм зберігається ва­жлива умова моральності політичної та іншої діяльності.

Дата добавления: 2015-05-26