КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поточний контроль включає оцінювання по таким критеріям
ВСТУП Київ – 2012 Конверський А.Є. Панченко В.І. Затвержено РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Базова Методичне забезпечення 1. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Етика».
14. Рекомендована література 1. ЛІТЕРАТУРА 1. Аполь К.О. Дискурсивна етика׃ політика і право. К., 1999. – 74 с. 2. Бубер М. Образы добра и зла // Бубер М. Два образа веры. М., 1995. 3. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма // М., Вебер. Изб. Произведения. – М. – 1990. – 803с. 4. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика׃ Учебник. – М., 2000. – 470с. 5. Етика: Навч. посібн./ В.О. Лозовой, М.І. Панов та ін.; За заг. ред. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224с. 6. Єфіменко В.В. Культура Середньовічча. Культура Відродження // Історія світової культури. – К., 1994. 7. Кобликов А.С. Юридическая этика. – М., 1999. – 168с. 8. Лозовой В.А. Нравственная культура личности׃ содержание и пути формирования. Учебное пособие. – Харьков. 2001. – 44с. 9. Малахов В. Етика׃ Курс лекцій׃ Навч. посібник. – 3-тє вид. - К.׃ Либідь, 2001. – 384 с. 10. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія׃ Навч. посібник. – К., 1996. 18. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничій центр „Академія”, 2005. – 416с. 19. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990. 20. Фромм Э. Искусство любить // Фромм Э. Душа человека. М., 1992.
Допоміжна 1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. — 299 с. 2. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. М.: Изд. дом Шалвы Амонашвили, 1995. - 496 с Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1997.-388 с. 3. Антонова Е.В. Философское понимание свободы человека; философия человека; диалог с традицией и перспективы. М., 1998. - С. 3-36 4. Апресян Р.Г. Размышления после конференции // Философские науки. 1990.-№11. 5. Апресян Р.Г. Путчи нашего времени // Вопросы философии. 1995. -№5.-С. 36-39 6. Бодалев A.A. Психология межличностного общения. Рязанс. высш. шк. -Рязань, 1994. - 90 с. 7. Бубер М. Два образа веры. М.: Республика, 1995. - 464 с. 8. Бубер М. Я и Ты. М.: Высшая школа, 1993. - 173 с. 9. Валитова P.P. Толерантность как этическая проблема: Дис. канд. пед. наук. М., 1997. - 157 с. 10. Гусейнов А.А. Понятие насилия и ненасилия. Золотая философия. — Режим доступа: http: // philosophy/ nm. Ru / perr 133. htm. 11. Ницше Ф. По ту сторону добра й зла // Соч. в 2-х тт. Т.2. - М., 1990.
15. Інформаційні ресурси
для студентів ІІІ курсу філософського факультету спеціальності філософія
на засіданні кафедри Протокол _____ від „____”__________2012 р.
Зав.кафедри Декан факультету
Робоча навчальна програма з дисципліни “Етика”
Укладач: доктор філософських наук, професор Аболіна Тетяна Георгіївна
Лектор: доктор філософських наук, професор Аболіна Тетяна Георгіївна
Погоджено з науково-методичною комісією „____”______________2012р. ___________________________
Дисципліна “Етика” є нормативним курсом. Викладається на ІІІ курсі 5 семестру в обсязі 195 годин, з яких лекцій 68 годин, семінарських 51, самостійної роботи 76 годин. Формою підсумкового контролю є іспит. Навчальна дисципліна “Етика” є важливою складовою загальної духовно-гуманітарної підготовки фахівця з вищою освітою незалежно від професійної специфіки. В сучасному цивілізованному світі зросли вимоги до етичного виміру різних сфер життя і уміння раціонально обґрунтовувати свій вибір у складних ситуаціях потребує свідомих зусиль на підтримку універсальних цінностей, які спираються на глибоке розуміння принципу гуманізму. Ця дисципліна створює реальну можливість плідного засвоєння матеріалу в галузі сучасної прикладної етики (біоетика, етика бізнесу, економічна етика, тощо), та створює можливість більш ґрунтовного розуміння такої проблематики в курсах філософської антропології, соціології, соціальної психології, етології, культурології, соціальної філософії, релігієзнавства, менеджменту Програма розрахована на два змістовні модулі.
Мета і завдання навчальної дисципліни. Мета навчальної дисципліни “Етика” полягає в теоретичному розумінні універсальних засад морально-етичного спілкування людей та підвищенні практичного рівня морально-етичної оцінки реальних вчинків, конкретних проблемних ситуацій у діяльності соціальних інститутів та направленості історичних процесів, що призводять до збагачення культури. Головним завданням являється поєднання духовно-світоглядного та нормативно-оціночного рівнів моральнісної культури для підвищення раціонального свідомого вибору у практично-поведінковій сфері, потреба в якому актуалізується в контексті процесів глобалізації та полікультурності в сучасному світі. Предмет навчальної дисципліни. Предметом курсу “Етика” являються різні типи етичного універсалізму, що складались в ході соціокультурних змін, співвідношення абсолютного і відносного змісту в морально-етичних вимогах в конкретних історичних умовах та розуміння основного змісту базових цивілізаційних цінностей, які виступають основою проекту по створенню глобальної етики. Вимоги до знань і умінь. Студенти повинні оволодіти знаннями, що пояснюють походження моральнісних відносин між людьми, історичні форми моральної свідомості, аксіологічні та деонтологічні її складові, розуміти різницю між дескриптивними та прескрептивними судженнями, знати загальний зміст основних категорій моральної свідомості та етики, основні напрями етичної думки та найбільш визначні етичні концепції, які є основою плідних пошуків у царині сучасної “нової нормативності”, що досягається в ході публічного дискурсу, з приводу актуальних моральних проблем сьогодення. Студент повинен вміти кваліфіковано оцінювати різні прояви неморального та аморального в індивідуальному і соціальному житті виходячи із граничних ціннісних засад, як таких, що є визнаними в якості норми в певній спільноті, так і таких, що виступають високим ідеалом моральної досконалості. Освоєння курсу підсилює вміння критично та конструктивно мислити в проблемному полі морально-етичної культури, здійснювання гнучку моральну оцінку в залежності від зміни ситуацій, моделювати високі стандарти етичності.
Система поточного контролю складається з 2 – модулів з відповідними максимальними балами: за 1 модуль – 40 балів, за другий модуль – 20 балів впродовж семестру, та підсумкового контролю – 40 балів за екзамен.
1. Аналіз етичних текстів –5 балів за одне завдання 2. Домашня письмова робота на задану тему 5 балів за роботу 3. Успішні доповнення і відповіді – 10 балів
НАВЧАЛЬНО ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 397; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |