Поточний контроль

Методи контролю

Методи навчання

Теми лабораторних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Не передбачено

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Змістовний модуль 1. Загальна теорія моралі
1.	Предмет і завдання етики
2.	Головні етапи розвитку етичної думки.
3.	Зародження і розвиток етичної думки на Україні.
4.	Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.
5.	Проблема прогресу моралі.
6.	Основні категорії етики.
Змістовий модуль 2. Прикладна етика
7.	Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.
8.	Моральна культура спілкування та етикет.
9.	Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.
10.	Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.
РАЗОМ:	54 год.

9. Індивідуальні завдання

Не передбачено

Основні форми навчального процесу при вивченні дисципліни «Етика»:

· навчальні заняття;

· самостійна робота студентів;

· робота в науковій бібліотеці КДПУ імені В. Винниченка та мережі Інтернет;

· контрольні заходи..

Види навчальної роботи студентів:

· лекція;

· семінарське заняття;

· консультація;

· залік.

У процесі вивчення дисципліни «Етика» застосовуються наступні методи навчання:

За типом пізнавальної діяльності:

· пояснювально-ілюстративний;

· репродуктивний;

· проблемного викладу;

· дослідницький;

· аналітичний;

· індуктивний;

· дедуктивний;

За основними етапами процесу:

· формування знань;

· формування умінь і навичок;

· застосування знань;

· узагальнення;

· закріплення;

· перевірка;

За системним підходом:

· стимулювання та мотивація;

· контроль та самоконтроль.

За джерелами знань:

· словесні – розповідь, пояснення, лекція;

· наочні – демонстрація, ілюстрація.

За рівнем самостійної розумової діяльності:

· проблемний;

· частково-пошуковий;

· дослідницький;

· метод проблемного викладання.

Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного, підсумкового (семестрового) контролю за 100-бальною шкалою оцінювання, за шкалою EСTS та національною шкалою оцінювання.

Поточний контроль – це оцінювання навчальних досягнень студента (рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів) під час проведення аудиторних занять, організації самостійної роботи, на консультаціях (під час відпрацювання пропущених занять чи за бажання підвищити попереднє оцінювання) та активності студента на занятті.

Поточний контроль реалізується у формі опитування, виступів на семінарських заняттях, експрес-контролю, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом тощо.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- виступ з основного питання;

- усна доповідь;

- доповнення, запитання до того, хто відповідає, рецензія на виступ;

- участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- аналіз джерельної та монографічної літератури;

- письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи, реферати тощо);

- самостійне опрацювання тем;

- підготовка тез, конспектів навчальних або наукових текстів;

- систематичність роботи на семінарських заняттях, активність під час обговорення питань.

Критеріями оцінки є:

усні відповіді:

· повнота розкриття питання;

· логіка викладання, культура мови;

· емоційність та переконаність;

· використання основної та додаткової літератури;

· аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки;

виконання письмових завдань:

· повнота розкриття питання;

· цілісність, системність, логічність, уміння форму­лювати висновки;

· акуратність оформлення письмової роботи.

Максимальний бал за виступ з питань семінарського заняття – 5 балів:

· 5 б. ставиться, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’язки, наводить аргументи, робить покликання на потрібну літературу. Обов’язковим є ознайомлення з додатковою літературою, її опрацювання і використання під час розкриття питання. Студент робить висновки, висловлює гіпотези, дискутує.

· 4 б. ставиться, коли студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається незначних помилок чи неточностей.

· 3 б. ставиться студентові, який засвоїв матеріал на рівні переказування, відтворює вивчене не завжди логічно, припускається помилок.

1 б. ставиться студентові, який робить вдале доповнення, виправляє неточності, однак при цьому індивідуально не виступає з окремих питань;

1 б. ставиться студентові, який підготував значний за обсягом та змістом конспект до семінару;

1 б. одержує студент, який старанно працював упродовж заняття, виконував вправи, залучався до колективних обговорень тощо.

Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть нараховуватися додаткові бали: до 5 балів.

Студент, який не з’являвся на заняття (з поважних причин, підтверджених документально), а отже, не мав поточних оцінок, має право повторно пройти поточний контроль під час консультацій. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

Дата добавления: 2015-05-26