Питання 1. Етика і культура спілкування в памятках історії та літератури

Питання 3. Етичні і психологічні вимоги до виступу перед аудиторією.

Питання 2. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Моральні передумови ділового спілкування.

Питання 1. Етика і культура спілкування в памятках історії та літератури.

Тема 1.1. Сутність та значення етики ділового спілкування у професійній діяності. Історичний розвиток етики ділового спілкування

Розділ 1. Норми мовного спілкування

Тематичний план

№ те ми	Назва теми	Питання самостійної роботи	Кількість годин
Розділ 1. Норми мовного спілкування
1.1.	Сутність на значення етики ділового спілкування у професійній діяльності. Історичний розвиток етики ділового спілкування	1. Етика і культура спілкування в пам’ятках історії та літератури. 2. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Моральні передумови ділового спілкування. 3. Етичні і психологічні вимоги до виступу перед аудиторією.
1.2.	Невербальні засоби ділового спілкування	1.Постава як засіб невербального спілкування. 2.Передавання інформації мімікою.
1.3.	Індивідуальна бесіда як форма ділового спілкування	Спілкування в конфліктних ситуаціях
1.4.	Ділове листування як форма ділового спілкування	----------
1.5.	Основи ділового протоколу	1.Нетрадиційні форми проведення нарад. 2. Організація ділових прийомів
1.6.	Національні особливості ділового спілкування	1.Культурні особливості ділових відносин з іноземцями. 2.Етика усного ділового спілкування з іноземцями
Розділ 11. Діловий етикет та професійна культура спілкування
2.1.	Основи етикету	Етикет як сукупність правил поведінки. Моральні основи етикету.
2.2.	Етикет службових взаємовідносин.	Правила спілкування фахівця. Лідерство:сутність поняття»лідерство», його співвідношення з поняттями «керівництво»,»влада»,»вплив»
Разом

Зміст самостійної роботи

Рекомендована література: 3,4,5,6,8,11

Методичні рекомендації

Вивчаючи дане питання необхідно звернути увагу на те, що багато цінного й цікавого про етику та етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам'ят­ках історії й літератури, зокрема в українських джерелах.

Одним із перших описав спілкування на території нинішньої Ук­раїни ще у V ст. до н. е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури спілкувалися при світлі вогнища, "казали казку", "баяли байку". Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони захи­щали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга, або "Скрижалі буття українського народу", — збірка поліських пам'яток V-IX ст. Люди вміли спілкуватися, бо правили п'ятнадцять віків через віче, де будь-хто міг слово сказа­ти — і то було благом. Узагалі слово для людей було вагомою час­тиною життя, через нього вони доходили згоди й розв'язували свої життєві проблеми.

Уже тоді встановилися певні звичаї та традиції, що регулювали життя членів громади. Повага до старших, взаємодопомога, хоробрість, чесність стали загальноприйнятими нормами моралі. Проте перехід до моральних відносин здійснювався поступово від найпростіших форм моральності (групових) до вироблення особистістю власних моральних орієнтирів.

Дещо пізніше, коли на території Київської Русі відкрилися перші бібліотеки, школи, набуло розвитку мистецтво, тобто закладалася культура слов'янських народів, з'являються пам'ятки, що підтвер­джують прагнення тодішнього суспільства вплинути на людину, на її думки та почуття, дати їй християнські правила, норми поведінки й спілкування. Такими найвідомішими пам'ятками є твори першого митрополита Київської Русі Іларіона та оратора й мислителя Кирила Туровського. Один із тогочасних видатних мислителів-гуманістів Ва­силь Великий виклав справжню програму культури й етики спілку­вання та поведінки, а також правила етикету: "Будь добрим з дру­гом, ласкавим зі слугою, незлопам'ятним до зухвалих, людинолюбним до смиренних, утішай нещасних, відвідуй хворих, зовсім ні до кого не стався презирливо, вітай з приємністю, відповідай зі світлим об­личчям, до всіх будь прихильним, доступним, не хвалися сам, не зму­шуй інших говорити про тебе, приховуй, скільки можеш, свої пере­ваги, а в гріхах сам себе звинувачуй та не чекай звинувачень від інших. Не будь тяжким у виговоріннях, звинувачуй не скоро і не з пристрасним рухом, бо це — ознака зарозумілості, не засуджуй за малозначуще, ніби сам ти суворий праведник..."

Мудрі настанови щодо етики та етикету, спілкування й поведін­ки дав своєму та прийдешнім поколінням Володимир Мономах у "Повчанні" в якому підкреслював, що "правильне життя" людини досягається її "добрими ділами". Як бачимо, етика та етикет, культу­ра спілкування, поведінки і мовлення в цих джерелах подаються в єдності. Це саме простежується і в подальших пам'ятках історії та культури України.

У ті часи чи не найбільший вплив на людину, на її взаємини з іншими, па формування етики та культури спілкування мали центри духовної культури та духовні особи — мислителі. У XVII ст. в Україні, коли вже чітко окреслились ознаки української народності (територія, мова, економічна й культурна спільність), з'являються й перші центри освіти та культури (наприклад, Львівська братська школа та Острозька греко-слов'яно-латинська школа). У них виклада­ли граматику, арифметику, астрономію, риторику, діалектику, логіку, мистецтво. Ці заклади мали не лише освітню мету, а й формували культуру поведінки, мовлення та спілкування учнів.

Дата добавления: 2015-05-26